Розробка уроку з природознавства "Земля - планета Сонячної системи" для 5 класу

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ

«Земля – планета Сонячної системи », 5 клас

 

Тема. Земля – планета Сонячної системи.

Мета: узагальнення, розширення і поглиблення знань учнів доказами про кулястість Землі; спростування наївних уявлень стародавніх людей про форму Землі; дати поняття про земну вісь, полюси, екватор; довести залежність зміни пір року від річного руху Землі навколо Сонця, а зміни дня і ночі обертання Землі навколо своєї осі; навчити користуватися картою, глобусом.

Основні поняття і терміни: планета, орбіта, глобус, вісь, екватор, полюс.

Обладнання: глобус, фізична карта півкуль, малюнки у підручнику, фотографії Землі з космосу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку:

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1

(Два учні працюють біля дошки)

Робота з дидактичним матеріалом.

Картка 1. Скласти схему Сонячної системи.

Картка 2. Знайти відповідність.

1. Зірка                                               1. Гігантські хмари газів і пилу, в         

                                                                яких можуть утворюватися зірки.                               

2. Туманність                                    2. Космічне тіло, що складається із

замерзлих газів з украпленнями каменів та рухається навколо Сонця сильно витягнутою орбітою

3. Планети-гіганти                            3. Шлях руху планети навколо

Сонця.

4. Галактика                                       4. Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.  
5. Комета                                            5. Гігантські зоряні системи.
6. Орбіта                                             6. Величезні кулясті розпечені

небесні тіла, що випромінюють 

тепло і світло.

7. Сонячна система                            7. Сонце, 9 планет зі своїми

супутниками, безліч – астероїдів, 

комет, метеорів і метеоритів. 

(Відповідь: 1-6; 2-1; 3-4; 4-5; 5-2; 6-3; 7-7)

Завдання 2.

Гра « Вірю – не вірю».

Проводиться в письмовій формі.

1. Наша галактика, де знаходиться Сонячна система, називається Чумацьким Шляхом.(В)
2. Зірки – це космічні тіла, що існують вічно.(Н)
3. Жираф, Рись, Лебідь і Лев – їх можна побачити не тільки в зоопарку, але й на небі.(В)
4. Вдень ми на Землі не можемо спостерігати жодної зірки.(Н)
5. У сонячну систему входять десять великих небесних тіл.(В)
6. Місяць – це найближче до Землі небесне тіло та її природний супутник.(В)
7. Полярна зірка знаходиться в сузір’ї Великої ведмедиці.(Н)
8. Сонце – джерело світла й тепла на Землі.(В)
9. Планети – це холодні кулясті небесні тіла, що обертаються навколо Сонця.(В)
10. Орбіта – це шлях по якому планета рухається навколо Сонця.(В)
11. Планета Венера найближче розташована до Сонця.(Н)
12. Супутник – це тверда безформна брила, що рухається в міжпланетному просторі.(Н)

 

Проводиться взаємоперевірка.

Завдання 3.

Гра « Портрет».

а) Відгадується слово – Метеор.

Зачитується перше твердження:

1. тверде холодне космічне тіло.
2. тіло невеликих розмірів і безформне.
3. потрапляючи в поле тяжіння планети, це тіло цілком згорає в атмосфері в міру руху до поверхні планети.

б) Відгадується слово – Комета.

1. холодне тверде космічне тіло.
2. тіло рухається навколо Сонця дуже витягнутою орбітою.
3. тіло складається з «голови» та «хвоста»

Завдання 4.

« Хто більше прочитає слів»

Обсерваторія.

• Сівба, раб, робот, торос, бор, бар, тор.

 Туманність.

• туман, міст, сума.

1. Мотивація навчальної діяльності.

Запитання:

• На якому місці за віддаленістю від Сонця перебуває Земля?
• Скільки супутників має Земля?
• Земля рухається у Всесвіті чи перебуває нерухомо?
• Як називається шлях по якому Земля рухається навколо Сонця? Яку форму має цей шлях? До чого призводить таке обертання?
• Чому на Землі день змінюється ніччю?
• В якому напрямку (відповідно до сторін горизонту) Земля рухається навколо своєї осі?
• Чому на полюсах Землі день і ніч можуть тривати  по півроку?

Розібратися у цих та багатьох інших запитаннях ми зможемо впродовж цього уроку за темою « Земля – планета Сонячної системи».

 

1. Вивчення нового матеріалу.

1. Форма і розміри Землі.

     – Як у давнину люди уявляли форму Землі?

   Повідомлення учня.

У давнину люди уявляли собі Землю плоскою. Вже давньогрецький вчений Птоломей, вважав, що Земля – планета кулястої форми.

Подорожі навколо світу наштовхнули мореплавців на думку, що Землю можна обійти навколо. Іспанські мореплавці 20 вересня 1519 року на чолі  з Магелланом здійснили таку подорож. Вона була дуже важкою. З п’яти кораблів і 265 чоловік екіпажу повернулися 6 вересня 1522 року тільки 18 чоловік і один корабель. Подорож тривала три роки. Значення її для науки було величезне: розвіялися міфи про плоску форму  Землі, справдилась думка вчених про її кулястість.

Розповідь вчителя

    Тепер існує багато доказів кулястості Землі, найяскравішими і найголовнішими з них є спостереження і фотографії Землі з космосу космонавтами (учні розглядають мал.64 підручника та фотографії Землі).

     Небесне тіло, на якому ми всі живемо – планета Земля. За розмірами вона відносно невелика. Її радіус дорівнює 6400 км. Вік Землі – понад 4.5 млрд. років. Середня відстань від Землі до  Сонця становить 150000000 км. Це число називають астрономічною одиницею. Воно спрощує розрахунки великих відстаней. Сонячному випромінюванню для того, щоб долетіти до Землі потрібно трохи більше 8 хвилин. Маса Землі 5976 секстильйонів тонн.

2. Обертання Землі навколо Сонця.

    Шлях руху Землі навколо Сонця називається орбітою, вона має еліпсоїдну форму.

Середня швидкість обертання Землі своєю навколосонячною орбітою – 108000 км/год.

Швидкість її руху становить майже 30 км/с. Саме при такій швидкості Земля утримується силою тяжіння до Сонця. Якби її швидкість зменшилися, то Земля почала би падати на Сонце. А вразі збільшення її швидкості Сонце не втримало би Землю.

 

    Перигей          Апогей

 

 

Перигей – найменша відстань орбіти від Сонця (147 10⁶ км). Апогей – найбільша відстань орбіти від Сонця (15210⁶).

Чим далі від Сонця перебуває Земля, тим меншою є її швидкість, чим ближче – тим швидкість є більшою.  Через величезну відстань до Сонця ця різниця у швидкості на землі не відчувається.

   Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком. Триває земний рік приблизно 365 днів та 6 годин. Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, що залишились, через 4 роки до лютого додають ще одну добу. Такий рік називають високосним. У нього 366 діб.

3. Обертання Землі навколо своєї осі.

Глобус – зменшена модель Земної кулі.

Земля обертається не тільки навколо Сонця, а й навколо своєї осі.

Вісь Землі – це уявна лінія, яка проходить через центр Землі і в Північній півкулі спрямована на Полярну зірку. Це уявна лінія, навколо якої відбувається обертання нашої планети.

Коло, рівновіддалене від полюсів називається екватором. Екватор – це уявна лінія, яка проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі – Південну і Північну. Довжина екватора приблизно дорівнює 40тис.км. Земля обертається непомітно. Це тому, що ми обертаємось разом з нею. Нам здається, що Сонце, Місяць, зірки рухаються по небу зі сходу на захід, але насправді це Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години. Цей проміжок часу називають добою.

Точки, в яких кінці земної осі перетинають земну  поверхню,- це полюси Землі.

Північний і південний полюси – це дві протилежні точки поверхні Землі. Куди потрапляє сонячне світло, день, а там, куди воно не потрапляє, ніч, оскільки сонячні промені одночасно освітлюють тільки один її бік.

Яка тривалість дня і ночі на полюсах Землі? Чим це пояснюється?

• На полюсах немає звичайного поділу часу на дні і ночі, адже близько півроку Сонце не опускається за горизонт і стільки само не сходить (демонстрування телурія).

• Пригадайте, коли впродовж літнього дня спекотно, а коли – прохолодно? Чим це пояснюється?

Кількість сонячного тепла та світла змінюється також і протягом доби. Зранку або ввечері, коли Сонце перебуває низько над горизонтом, земна поверхня нагрівається менше, ніж опівдні, коли Сонце розташоване вище.

Прослухайте вірш і дайте відповідь на запитання..

                               Сонячний годинник…

                               Він не зупиняється,

                               А його пружина ніколи не ламається,

                               Бо її заводить сонячне проміння,

                               Стрілка циферблата бігає за тінню

                                                                      (О.Ковель)

   - Коли впродовж доби сонячна тінь найменша? Про що це свідчить? 

Сонце перебуває найвище над земною поверхнею. Впродовж доби найвище над земною поверхнею сонце перебуває опівдні (влітку – о

13-й; взимку – о 12-й годині). Люди давно помітили, що висота Сонця о цій порі дня в різні пори року різна. Добу, коли висота Сонця опівдні у Північній півкулі найбільша ( 22 червня), називають днем літнього сонцестояння, а добу, коли висота Сонця опівдні найменша, - днем зимового сонцестояння (22 грудня). 21 березня  і 23 вересня встановлюється однакова тривалість дня і ночі. Це дати весняного та осіннього рівнодення відповідно. Такі зміни повторюються рік у рік.

4. Зміна пір року.

- Чи однаково рівномірно нагрівають Землю сонячні промені?

Нагрівають промені Земну поверхню в різних її точках і в різний час дня неоднаково. Кількість сонячної енергії, яку отримують окремі ділянки Землі, залежить насамперед від кута падіння сонячних променів. На одному боці орбіти наша планета нахилена до Сонця своєю північною частиною – Сонце освітлює північну півкулю; у цей час у північній півкулі – літо; у південній – зима. Коли відбувається зміна нахилу Землі, Сонце освітлює південну півкулю – у південній півкулі настає літо, у північній – зима. Зміна пір року – це природний циклічний процес.

У Північній півкулі існують особливі дні:

21 березня – день весняного рівнодення, тривалість дня дорівнює тривалості ночі.

22 червня – день літнього сонцестояння. Найдовший день у році.

23 вересня – день осіннього рівнодення, тривалість дня дорівнює тривалості ночі.

22 грудня – день зимового сонцестояння, найкоротший день  у році.

 

Самостійна робота

V. Узагальнення і систематизація знань.

    Загадки.

• Звечора вмирає, а вранці оживає.(день)
• Чорна корова весь світ поборола.(ніч)
•  День прибуває, коли це буває.(навесні)

Яка пора року?

• Повиходили малята

Ясне сонечко стрічати

Дзвінко котяться струмки,

Розпускаються бруньки.(весна)

• Змерзли зайчикові вуха

Бо у лісі завірюха,

І ведмедик у барліг

В темнім хутрі спати ліг.(зима)

• Гріє сонце, пригріває

          Всіх у річку заганяє,

          І на сонечку малята

          Будуть гарно засмагати.(літо)

• Жовте листя опадає,

     І доріжку застилає,

     Заховалось в небі сонце,

     Дощик стукотить в віконце.(осінь)

 

Завдання 1.

« Загублена інформація».

Потрібно вставити у речення пропущені слова.

 

Земля – одна з відомих досі…(планет), на якій … життя. Серед …(9) планет сонячної системи за віддаленістю від Сонця Земля посідає…(3) місце. Вік Землі близько …(4.5 млрд.) років. Планета Земля рухається навколо … (Сонця) по своїй … (орбіті). Природним супутником Землі є …(Місяць). День триває на Землі …(24 години). Земний рік триває …(365 діб). Земля обертається навколо своєї осі із …(заходу) на …(схід). Сонячні …(промені) нагрівають земну поверхню неоднаково. Пори року змінюються тому, що Земля …(обертається) навколо Сонця і … (вісь) Землі має нахил.