Розробка виховної години"Чарівна писанка"

Виховна година на тему: «Чарівна писанка»

Розробила викладач: Бурдейна-Романик А.М.

Мета: Учити цінувати красу, створену руками народних майстрів.

Розвивати інтерес до пізнання народного мистецтва. 

Виховувати повагу до культурної спадщини народу, традицій, звичаїв; виховувати любов до прекрасного.

Форма проведення: Година спілкування.

Епіграф

Писанка – це неповторне багатство… Його треба берегти, як безцінний скарб.

                                                                                                                         О. Довженко

                                                       Хід заходу.

Викладач.

-Дорогі учні! Сьогодні ми проведемо годину спілкування, яка відкриє для вас багато цікавого,  а тема її буде: «Чарівна писанка». 

-розширимо наші знання про святкування Великодніх свят, ознайомимося  з історією виникнення писанок, технологією їх виконання, із звичаями, обрядами, пов'язаними з писанками, із символікою малюнків на писанках;  

-                     розвиватимемо  фантазію, пам’ять, мислення, прищеплюватимемо  цікавість до народних звичаїв, обрядів, пісень;

-                     виховуватимемо любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.  

ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ (ВІДЕОМІКС)

Минають роки, десятиліття і століття але кожного року, коли наступає день Пасхи, увесь християнський світ затамувавши подих, із завмиранням серця очікує переможно-торжествуючого: Христос Воскрес!  

Весною в Україні воскресає природа, воскресає життя. Надходять Великодні свята. І беруться українці за давнє-предавнє мистецтво розписування писанок, символу Великодня, символу Весни, символу Вічності життя.

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Отож давайте вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа. 

 УЧЕНЬ:

-Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рановранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінкимироносиці прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гріб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

      Перед Великоднем відзначають Вербну неділю. Вона розпочинала Великодні свята. У цей день жінки нарізали вербу та несли її до церкви посвятити. Гілочки зберігали як оберіг від недуг і грому.  

Для цієї мети брали лише червону вербу, яка найскоріше розпускається і, отже, оповіщає весну. Люди вважали, що посвячена верба містить в собі чародійну силу, яка відганяє від людини все зло на цілий рік і приносить міцне здоров'я. Було зазвичай матері, принісши посвячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, приказуючи:   Не я б'ю, верба б'є, За тиждень — Великдень. Недалечке красне яєчко.

Будь здоровий, як вода, Будь багатий, як земля, Будь плідний, як лоза.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. Уці  дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату,розмальовують комин, піч. Прикрашають хату вишиванками, паперовими чидерев’яними голубами, писанками. За образи кладуть висушені квіти.

До Великодня батьки дітям купували гостинці – цукерки, пряники, свистунці. Великодний понеділок в народі ще називамть "обливаним". Цього дня хлопці і дівчата мають іти раненько до криниці й там обливають одне одного водою. Часом навіть кидають у річку.

Останній четвер перед святом називається Чистим. Його називають Страсним, Чистим або Живним. До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки –Трійцю. Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – заздоров’я і щастя несуть додому, вона має велику чарівну силу. Щоб позбутися хвороб, рано вранці люди йшли купатися до річки і купали дітей.  Хворі люди купалися вночі, «поки ворон дітей не купає», щоб очиститися від хвороби. Відкупавшись, хворий набирав зі свого купелю відро води, ніс на перехресну дорогу і виливав, «щоб там усе лихо зоставалося». До чистого четверга кожна господиня мала побілити хату, все випрати, помити і прибрати. В цей день прибирали і в церквах..

     Наступний день тижня — Страсна п'ятниця.В п’ятницю чи суботу печуть паску – це великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність людського життя. Розпалюють дрова в печі,гнітять паску свяченого вербою (з минулого року). Як тільки господині посадять паски у піч, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска». Як правило, пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику - для всіх. Прикрашають великодній хліб візерунками з хліба. Паска повинна бути кругла і висока. А їсти іі можна тільки після освячення, що за звичаєм має проводитися рано вранці в неділю. Поки паска не посвячена, її їсти не можна — гріх! Цього дня господиня хвилюється особливо, з хати не можна нічого позичати. В піч паску садовлять з молитвою, примовлянням.  

В п'ятницю напередодні свята Пасхи розіп'яли Христа. Ні шити, ні прясти, у Страсну п'ятницю не можна, також не можна рубати дрова або щонебудь різати ножицями.  

У суботу напередодні великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки .  

УЧЕНЬ: 

      -Писанка - це слово, знайоме кожному із нас з дитинства, і не тільки слово, адже кожен бачив і тримав у руках писанку, одержану від матері, бабусі або просто від добрих людей на Великдень. Писанка - це курячі яйця з кольровим розписом. А саме слово писанка походить від слова розписувати.  Просто пофарбовані яйця в різні кольори - крашанки, а розписані різними кольорами - писанки.  

 Писанки, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня. Їх складають на тарілці або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок і повісити на стіні у вітальні. Якщо писанка ненароком поб'ється, її слід закопати в землю, бажано на городі або в полі.

Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало задумуємося про його історію, символіку, колишнє ритуальне значення, тобто, що означає, наприклад, кривулька, гачковий хрест, ружа чи зірка.  

 Гарна, як писанка! З давніх-давен так кажуть про вродливу дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у барвистому вбранні. Писанка - це своєрідне мініатюрне народне малярство, відоме із сивої давнини. Це вид українського народного мистецтва, який має назву писанкарство. Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно – прикладного мистецтва. Різні народи світу шанували яйце і мали свої традиції його возвеличення. Яйце прикрашали і в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї, навколо нього було створено безліч міфів, легенд індійськими племенами Північної і Південної Америки. Але українці найбільш виразно зуміли донести до нас свої уявлення про життя за допомогою писанки. (УЧЕНИЦЯ РОЗКАЗУЄ ВІРШ)

Округла сфера, вічна таїна

Творця життя, незнищенність живого,

Йдемо стома шляхами від порога,

Та з нами залишається вона, Зігріта материнською любов‘ю І вірою у сонячність доріг.

Христос воскрес, і тим він переміг

Лукавство із тваринністю в двобої

Округла сфера кольору землі,

Фарбована відварами цибулі,

Чотирилисник конюшини на півкулі- На щастя. Од недуг та од зневір,

Та ще листок пахучої петрушки,

Як благодать домівки і стола,

Як нагорода за поразку зла

Й спокусника у наших людських душах.

А візерунки сині і червоні,

Що писачками вивели дівчата,

Тебе манять, як музика крилата,

У пелюстки жіночої долоні,

В одвічний світ невтомного творця,

Духовності святої, неземної…

…Безсмертною цнотливістю крізь морок Іде в майбутнє писанка оця.

 В Україні на Івано –  Франківщині в місті Коломиї стоїть музей писанки. За сприяння української діаспори в Канаді було споруджено пам’ятник писанці, його висота – 10м. 

У дохристиянські часи писанку розписували до свята весни, яке мало назву Великдень і святкувалося в Березні на рівнодення, а за християнства – до свята Воскресіння Ісуса Христа. В давнину вважалося, що писанка – це не просто яйце, а й оберіг від злих сил, запорука щастя і добробуту. Правильно написана писанка вважалася могутнім універсальним талісманом, що оберігав людину. Написання писанок супроводжувалося певними обрядами. Впроваджувати довільні, нетрадиційні елементи не дозволялося так само, якне можна було змінювати слів молитви, тому що тоді писанка втрачає силу амулета.

Історія зародження писанкарства пов'язана з давньою культурою, з віруванням древніх слов'ян і з ритуалом весняного відродження життя на землі.

Яєчко було емблемою Сонця - Весни. Птиця - це вісник весни, радості, сонця. Птахи починають нести яєчка і виводити пташенят лише з весною, із сонцем.Яєчко було талісманом, за допомогою якого людини заворожувала в собі та з'єднувала добрі сили, а лихі відвертала.

У давнину, в деяких місцевостях, писанкам надавали магічного значення. Про писанки існує багато легенд та переказів у різних народів світу. Ось що розповідає одна з народних легенд.

(РОЗПОВІДАЄ УЧЕНИЦЯ)

Легенда про писанку

Минув уже третій день, як помер Христос на хресті. Уже третій день журиться його мати Марія — не їсть і не п’є нічого. Жінки приходили до неї, хотіли потішити її, просили, щоб вона з’їла щось. Але Марія і далі не говорила, й нічого не їла…

 Однією з тих, хто часто приходив до Матері Божої, була бідна Ганя. У неділю вранці, коли всі раділи, що Христос воскрес, Ганя взяла своє добро — кілька яєчок і пішла до Марії.

—Маріє! Не плач, не сумуй, — просила вона. — Хіба ти не знаєш, що Твій Син воскрес? Не сумуй, а радуйся, Маріє!

—Знаю, — відповіла Марія. — Мій Син з’явився мені у сні. Навколо нього була така ясність, що очі боліли від неї. Знаю, що мій Син воскрес.

Дівчина дала Марії свій подарунок — кошик із яєчками. Сльози радості потекли з її очей і впали на яйця.

І дивне диво сталося. Де впала сльоза з її святих очей, там на яйцях зацвілі чудові квіточки, гарні метелики, ясні зірочки. Усі яйця в кошику засяяли різними кольорами веселки! Марія зраділа і почала роздавати їх людям.

—Радуйся! — казала вона кожному, коли подавала яйце, — Христос воскрес! Христос воскрес!

Коли вже яєць не стало, вона з подякою віддала кошик дівчинці. Ганя взяла його і вийшла на вулицю. Раптом глянула у кошик, а він повний писанок. Зраділа дівчина, бігла вулицями Єрусалиму і кожному, кого зустрічала, давала писанку: — Радуйтесь! Христос воскрес!

Скільки Ганя не роздавала тих писанок, а кошик в неї завжди був повний. Люди, яким вона давала ці писанки, несли їх далі, давали іншим і вітали словами:

—Христос Воскрес!

Так за короткий час усі люди в місті знали, що Христос воскрес.

На пам’ять про це диво пишуть в Україні писанки. А на Великдень дарують їх рідним і друзям і шанують як великі скарби.

       Уже із цієї легенди можна судити про те, якого великого значення наші предки надавали писанці. Вони вірили, що вона має магічну силу. В їх уявленні яйце було джерелом життя.Поки люди розписують - світ стоятиме, як перестануть - кінець світу. Такий зміст цієї легенди.

      Люди і нині вважають писанку особливою святістю, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вони вважають, що "писанку" треба вміти написати. Треба дати належні фарби, треба писати тоді, коли належить, треба вміти її замолити і дати кому належить". (відеоролик)

УЧЕНЬ

-При поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів орнаменту. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків, проте більшість із них можна прочитати, бо навіть дуже дивні знаки в своїй основі виражають близькі і зрозумілі нам предмети. Ми, як і наші давні предки, радіємо першим весняним листочкам, зачудовано слухаємо спів жайворонка, милуємося плином ріки. Щоб висловити вічне, наші предки створили символи. Давайте розглянемо найголовніші з них (перегляд відеопрезентації). Викладач

-А зараз ми послухаємо справжнього знавця народного мистецтва, відомого культурного діяча, заслуженого діяча мистецтв України М.М.Шкрібляка. -Дякуємо.

УЧЕНЬ

-Наші предки вірили, що писанка має магічну силу.Старі люди і нині вважають її особливою святістю, що приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від сього злого.  

❖  Якщо дівчина дарувала парубкові писанку — це означало, що вона його вибрала.

❖  Боронь, Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанки. Господиня  враз шепотіла: «Сіль тобі в очі, кремінь в зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам».

❖  А ще, як розписували писанки, не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку. То таке повір'я...  

❖  Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінюються, дарують рідним, сусідам, беруть із собою, як ідуть в гості, роздають жебракам.  

❖  Святковий великодній обід починали з того, що кожен у родині мав з'їсти хоч шматочок освяченого яйця.

❖  Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

❖  А моя бабуся мене вчила, що шкаралупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв'яки.

Викладач

     -І на кінець наша майстриня покаже нам майстер-клас, як же народжується це диво-писанка. (МАЙСТЕР-КЛАС)

     -Дякую всім за увагу та співпрацю.