Розробка виховного заходу "Моя країна - Україна"

УСНИЙ ЖУРНАЛ «МОЯ КРАЇНА-УКРАЇНА»

Майстер виробничого навчання Зленко В.С.

Мета:

• Виховувати любов до історії, до мови, до народу,  до культури української держави;
• викликати інтерес до вивчення минулого нашого народу;
• сприяти вихованню та розвитку патріотичних почуттів, національної гідності;
• стимулювати прагнення до глибшого і детальнішого вивчення унікальності нашої держави, природних ресурсів, культури;
• виховувати почуття гордості та      бажання стати  справжнім громадянином України.

Обладнання: проектор, екран, комп’ютер, записи музики, мультимедійна презентація, відеоролики.

Оформлення: національні сорочки, українські рушники, вишиванки, салфетки; глиняні глечики, горщики, чашечки, куманець та писанки.

Ведуча:

… Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…

 

Ведуча:

Мій край чудовий – Україна!

Тут народилась ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі.

Звідсіль веде дорога в світ.

І найдорожча рідна мова

Джерельцем радісно дзвенить,

І мила пісня колискова.

Чумацький шлях кудись зорить…

Усе найкраще і єдине,

І радощі всі, і жалі…

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на землі!

Ведуча:

 Над водою красуня калина

І чебрець, і любисток, і м’ята –

Це усе, це усе Україна,

Як же рідна тебе не кохати.

Я люблю твої верби й тополі.

Ясноокії в небі зірниці.

Дай же, Боже, щасливую долю

Тій землі, де джерельні криниці.

Тим полям, що сміються колоссям,

І гаям, і садам коло хати,

І криштальним, мов спогадам росам,

Й рушникам, які вишила мати.

Лине, лине печаль журавлина,

І у вирій летять дикі гуси;

Батьківщина і мати – єдина,

Я тихенько за них помолюся.

Одягає намисто калина,

Чорнобривці, любисток і м’ята.

Рідна серцю, моя Україно,

Як же можна тебе не кохати.

 Майстер в/н:

Доброго дня шановні друзі. Скажеш одне тільки слово «Україна» і в уяві обов'язково постають тополі в полі, калина в лузі й у дворі, верба край долини.

Ясні зорі, тихі води, долина орлина за лісами, всі поля - це країна Україна.  Все святе зібралося для кожного з нас у цьому слові. Земля рідна, земля батьків з діда-прадіда, найдорожча земля, споконвічний отчий край! Велика чарівна земля України. Ми любимо її неозорі степи і поля, високі гори, задумливі ліси, тихі береги річок та озер. І куди б не пішли: чи то в ліс, чи на луки, чи в поле – скрізь нас привітно зустрічають усмішки рідної землі – чарівні квіти.

Ведуча:

Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.

Ведуча:

Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе. Тут ми навчилися відповідати усмішкою на усмішку, співчуттям на чужий біль.

...Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Ведуча:

Кожен куточок України – це невичерпна скарбниця культурних, природних, історичних цінностей, варта того, щоб її відкрили.

Столиця України – Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України — Днiпро. Дніпро — славетна ріка, символ України, оспівана в народних піснях, уславлена поетами. З ним пов'язана історія східнослов'янських народів. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси.

Ведуча:

Львів – столиця західної України – вважається одним із найголовніших культурних центрів країни з середньовічним Старим містом та різноманітною архітектурою.

Ведуча:

Портова Одеса, відома як "Перлина Чорного моря",  – це захоплююче місто, де змішані різні культури та архітектурні стилі.

Ведуча:

Карпатські гори ваблять лижників та мандрівників упродовж року. Цей регіон також відомий своїми цілющими мінеральними джерелами та багатими на історію місцями.

Ведуча:Україна – це славетна історія: мудрі літописці, Київ священний, дзвін козацьких шабель, гайдамацький посвист, нескінченні чумацькі шляхи, зойк кріпака на панському дворі, революційні заграви, довгоочікувана незалежність…

Майстер:

Сьогодні ми зібралися з вами, щоб краще пізнати нашу Батьківщину. Подорожуючи сторінками усного журналу «Моя країна - Україна!»  переглянемо цікаві сторінки історії України, дізнаємося про різноманіття природних ресурсів,  неповторну культуру нашої Батьківщини, зачаровано слухатимемо мудре українське слово і чудові пісні, згадаємо найвидатніші постаті, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам'ять українського народу.

Послухайте будь-ласка вірш «Ми є діти Українські!»

МИ Є ДІТИ УКРАЇНСЬКІ

Ми є діти українські,

Хлопці та дівчата,

Рідний Край наш - Україна,

Красна та багата.

 

Рідне небо, ясне сонце,

Місяць, зорі срібні,

Рідний народ - українці

Всі до нас подібні.

 

Рідна віра: Свята Трійця

І Пречиста Мати.

Рідна мова: нею вчились

Бога прославляти!

 

Присягаєм  наш Край Рідний

Над усе любити,

Рідний народ шанувати

І для нього жити.

 

Присягаєм - рідну віру

Завжди визнавати,

По-вкраїнськи говорити,

Молитись, співати.

 

Як ріка в гору не піде,

Як сонце не згасне,

Так ми того не забудем,

Що рідне, що власне.

 

Що нам рідне, те нам буде

І красне і гоже!

Присягаєм, що так буде

Поможи нам, Боже!

Майстер:

Відкриваємо першу сторінку журналу «Етапи становлення Української держави»

Ведуча:

Велична і трагічна історія України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.

Про етапи становлення України, її історію вам розкаже учень - історикознавець.

Учень-історикознавець

Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів, але відправним пунктом української державності і культури вважається Київська Русь 9-13 століття.

Назва нашої держави «Україна» на різних історичних етапах мала відмінні за змістом поняття. Цікаву версію щодо походження держави висунув мовознавець О. Стрижак, вважаючи, що вона постала з назви наших предків-антів, оскільки саме слово походить від давньоіндійського –anta, що означає «кінець», «край». Аргументовано доводить етимологію назви Україна Віталій Скляренко. Він вважає, що загальний іменник україна виник після розпаду праслав’янської єдності на окремі племена. Отже Україна - близьке  за значенням до сучасного украяти (відрізати, відділити), тобто «відділена частина території племені», «земельний наділ».

Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало заснування в України козацької держави – Війська Запорозького.

У 18 столітті козацька автономія була ліквідована Російським царатом. Під час української революції початку 20 століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка, Кубанська народна республіка.

У 1919 році відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт злуки. У 1922 році Українська республіка ввійшла до складу Радянського союзу. Сучасна держава Україна утворилась в результаті розпаду Радянського союзу 1 грудня 1991 року.

У теперішній час у складі України можна умовно виділити низку історико-географічних регіонів, які складались протягом століть під впливом різноманітних факторів: кліматичних, політичних, географічних, історичних, етнічних.

Україна – унітарна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.

Ведуча:

Кожен, напевне із нас колись замислювався над тим, що таке рідна країна, чим вона особлива, чим відрізняється з-поміж тисяч інших країн світу. Відповісти на ці запитання непросто, адже рідна країна – це непросто клапоть землі, де живеш, навчаєшся, працюєш, створюєш сім’ю – це щось значно більше, це почуття, це бажання діяти на його благо, повага до нього.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь. Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями.

Демонстрація відеофрагменту «Одна єдина Україна!»

Мастер:

Відкриваємо другу сторінку усного журналу «Природні ресурси України»

Про різноманіття природних ресурсів Ви довідаєтесь від учня-природознавця.

Учень-природознавець

Природні ресурси України значні і різноманітні, вони відносно добре вивченні, інтенсивно розробляються і використовуються у господарській діяльності. Цьому сприяє значна територіальна концентрація виробництва й населення, вигідне економіко-географічне положення, унікальність природних ресурсів, зокрема мінеральних, земельних, рекреаційних.

На території України  виявлено близько 20 000 родовищ. На базі цих родовищ працює понад 2000 гірничодобувних та переробних підприємств вугільної, нафтодобувної, газової, сланцевої, марганцеворудної, гірничо-хімічної та інших галузей.

Паливно-енергетичні ресурси України складають нафта, газ, кам?яне та буре вугілля, торф.

Зосереджено великі запаси залізних руд, руд кольорових, рідкісних та дорогоцінних металів. Є значні поклади нерудних мінеральних ресурсів - апатиту, карбонату, сірки, фосфориту, графіту, вапняків, глини, піску, будівельного каменю тощо.

Більша частина території України розташована у західній частині Східноєвропейської рівнини. Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу і чорноземами, що є третиною світових запасів в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва.

Основними користувачами земельних ресурсів в Україні є сільськогосподарські підприємства та громадяни (76,6 % загального земельного фонду). Такої високої розораності земель немає в жодній з економічно розвинутих країн світу, наприклад: США і Велика Британія - від 16 до 19 %, Німеччина та Франція - 33 %, Італія - 31 %.

Наявність і багатство окремих видів природних ресурсів, значний трудовий і науковий потенціал, сприятливе географічне розміщення країни, спроможність окремих регіонів до інновацій, розвиненість промислового комплексу створюють сприятливі умови для сталого зростання економіки України.

Майстер :

Зупинимось на третій сторінці журналу під назвою «Мудре українське слово і чудова пісня»

Українська мова – не лише засіб спілкування, а й знаряддя, інструмент духовної діяльності людини. Мова відіграє важливу роль не лише у становленні націй, але й у житті кожної людини, адже слова мають свою енергетику, а отже – чинять вплив на нас із вами. Говорити про розвиток культури народу і нічого не сказати про розвиток мови – це все одно, що будувати хату і забути про її фундамент. Вчені давно дійшли висновку, що найкращі рослинні продукти для людини – ті, які виросли у її країні. Таку їжу людський організм засвоює значно краще, аніж закордонну. Те саме можна й сказати про мову.

Пісня або кліп

Детальніше про цікавинки рідної мови  розповість учнень-лінгвіст.

Учень-лінгвіст

Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.

Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід.» народ без мови не існує, отже плекаючи рідну мову, ми зберігаємо душу свого народу.

Від покоління до покоління, долаючи численні перешкоди українці розвивали народну і літературні мови. Адже вільне творче слово – це душа народу. Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову».

     Чи задавали ви собі коли-небудь питання, коли почала формуватися українська мова? Першооснови сучасної української мови були закладені кілька тисяч років тому, приблизно одночасно зі становленням латинської мови.

Ближче до сьомого століття українська мова вже більш-менш була схожа на сучасну, хоча вона і зазнавала чималих мовних впливів. Та наразі наша мова – одна з найрозвиненіших та найбагатших мов світу, чим ми не можемо не пишатися.

Серед науковців побутує думка, що мова, якою розмовляє людина, визначає спосіб її мислення, впливає на манери, поведінку та навіть зовнішність! Вам, певно, доводилося помічати, що людина, яка довгий час живе поза межами батьківщини, стає зовсім не схожою на себе.

Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, щоб  я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ. Для цього ми маємо засвітитися любовʼю до рідної мови. Українська мова – це святі скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам’ятаючи про її значення, про її рятівну, цілющу, відроджуючи силу:

Ми з нею відомі усюди,

Усе, що треба, нам є

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

В.Сосюра

Ведуча:

Наш народ має багату скарбницю пісень, казок, легенд, переказів, дум, якими можна пишатися як райськими квітами. Духовне життя людини знайшло вираження у народних піснях. Українська пісня не залишає народ ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. У пісні величне й героїчне минуле України, наш не легкий, але обнадійливий час, невмируща віра в день прийдешній. У ній – і любов, і ненависть,  і радість, і горе, гнів і ніжність. У пісні – краса рідної природи і дівочої вроди, лицарська мужність і материнська вірність, вікова мудрість і усміх доброї, приязної, щирої і щедрої української душі. З піснею на вустах народ не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги над ворогом.

Кліп «Україна –це ти….»

Ведучий 

Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Український народ – це працьовиті, дбайливі, мудрі, винахідливі, співучі, творчі, талановиті, відповідальні люди. Наукові винаходи, дослідження історичних пам’яток, спортивні досягнення тощо- це великі внески людей у розвиток держави.

Слід згадати найвидатніших з поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам'ять, у душу народу українського. Про них Вам розкаже учень-соціолог  у четвертій сторінці  журналу «Найвидатніші постаті нашої Батьківщини»

Учнень-соціолог

За кращу долю народу боролися відомі всьому світові діячі культури:

Тарас Григорович Шевченко – український поет, філософ, письменник,

графік, художник, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці,

духовний батько сучасного українського народу.

Іван Франко— український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч.

Іван Котляревський— український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч.

Микола Гоголь- прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист українського походження.

Григорій Сковорода – педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень.

Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, професор, автор ілюстрованої історії України.

Леся Українка – українська письменниця, перекладачка, культурний діяч. Писала в самих різних жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в області  фольклористики.

Ліна Костенко – видатна українська поетеса.

Із видатних українських вчених у світовій науці ми можемо назвати:

Ігор Тамм – видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з

фізики.

Микола Амосов – видатний український лікар, учений у сфері серцево-

судинної хірургії, біокібернетик.

Сергій Корольов – радянський учений і конструктор у галузі ракетобудування й космонавтики, основоположник практичної космонавтики.

Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України, Герой України.

Ігор Сікорський – інженер, авіаконструктор.

Видатні  українські спортсмени це:

Брати Клички – боксери, політики, меценати, олімпійські чемпіони.

Олександр Усик- український професійний боксер, олімпійський чемпіон Сергій Бубка видатний український легкоатлет. Чемпіон Європи і світу.

Русла́н Пономарьо́в— український шахіст, чемпіон світу з шахів. Заслужений майстер спорту України.

Лілія Подкопаєва українська спортсменка із Донецька. Заслужений майстер спорту України.

Оксана Баюл українська спортсменка (фігурне катання). Перша олімпійська чемпіонка незалежної України в зимових видах спорту.

 Яна Клочкова українська плавчиня, яка виграла 5 олімпійських медалей, серед яких 4 золоті.

Олег Блохін радянський футболіст і український футбольний тренер. Найрезультативніший бомбардир радянського футболу — 319 голів у залік клубу Григорія Федотова.

 Андрій Шевченко український футболіст. Заслужений майстер спорту України з 2003 року. Нагороджений найвищою державною відзнакою — «Герой України».

Українська земля багата талантами з світовими іменами, які внесли вагомий вклад в розвиток національного мистецтва.

Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда» народився в Полтавській губернії.

Миросла́в Ско́рик — композитор і музикознавець родом зі Львова, герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка,

Олександр Довженко – український та радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.

Богдан Ступка – український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії, Народний артист, Герой України.

Руслана (Руслана Лежичко) - співачка яка в 2004 році виборола перемогу на конкурсі співаків Євробачення.

Майстер:

П’ята сторінка журналу  «Українські ремесла»

У всіх народів є свої національні здобутки. Україна славиться неповторним культурним різноманіттям. Про особливості українських ремесел Вам розкажуть  учні-культурознавці.

1. Учні-культурознавці

Унікальним українським культовим мистецтвом, пов’язаним водночас і з вірою, і з міфологією, і з обрядами, є писанкарство. Символіка писанки надзвичайно глибока й водночас проста. Яйце-символ сонця, весняного відродження природи, воскресіння душ Пращурів. Саме в Україні був центр розвитку культового і мистецького явища. Нині відомо близько ста писанок давньоруського часу. Вони виконані різними техніками:глиняні вкриті поливою, писанки-брязкальця, шкрябанки.

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху, символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.

Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення.

2. Учні-культурознавці

Гончарство- один із найдавніших видів народного ремесла. Українські гончарі виробляли різноманітний посуд для приготування, зберігання й подачі на стіл тих чи інших страв (горщики, миски, глечики, макітри, тикви, барильця, куманці), а також декоративний посуд, дитячі іграшки тощо. Розвитку гончарства на Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних та світло-сірих глин. Реалізація гончарних виробів здійснювалася звичайно самими майстрами, які роз’їжджали по селах з вигуками «По горщики!» запрошували селян до торгівлі. Вартість тієї чи іншої посудини найчастіше визначалася кількістю зерна, яку вона могла вмістити. Останнім часом українське гончарство одержало новий імпульс до розвитку, що відбилося у відродженні старих і створенні нових промислів. У наш час кожна господиня має глиняний посуд, що є не лише модно, але й корисно.

3. Учні-культурознавці

У невичерпній спадщині духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка.

Вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю,

батьківської оселі, тепла материнських рук.

Хрестик чи гладь, мереження чи вирізування на лляних, конопляних, бавовняних тканинах споконвіку милують око, радують душу, дають думу, дають працю рукам і думці.

Вишивка – поширений вид декоративного й ужиткового мистецтва

Перші згадки про вишивку зустрічаються у давньогрецьких істориків,

мабуть, ніколи не зможемо довідатись, хто і коли вперше втілив у вишивці

красу природи, свої почуття, любов до рідної землі. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві.

Вважається, що основне призначення вишивки — прикрашання одягу, та насправді вишивка несла і несе більш окультний характер.  Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил, це обереги від блискавки, від бездітності, від неврожайності, від нещастя та інших чар зловмисних людей.

Розміщення вишивки було невипадковим. В одязі орнамент розташовувався там, де відкривався доступ до тіла, а саме — в низах рукавів, на горловині або комірі, подолі одягу. Кожен колір, кожна фігура у вишивці несе своє значення, свою ауру, свою енергетику. В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання і все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції. Українські вишиванки мають один спільний для своїх земель стиль, так що їх неважко розпізнати серед вишиванок інших народів.

Вишивка сьогодні живе, розвивається, збагачується новими аспектами. Сьогоднішня українська вишивка — результат унікальної духовно-матеріальної еволюції нашого народу. Впродовж багатьох століть в українській вишивці знаходять відображення думки і настрої людини, краса оточуючого світу, їх мрійливі сподівання на кращу добру долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених доторком голки з ниткою.

Кліп: «Україно моя, ти найкраща у світі»

Ведуча:

Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

 

Ведуча. Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.

Згадаймо тих, хто боровся за волю, хто вистояв Майдан і тих,  що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вшануймо хвилиною мовчання їх пам'ять.

 

Хвилина мовчання

 

Ведучий.«Герої не вмирають.» Слава їм, вічна слава! Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

Учні читають вірші. Звучить фон «Гей пливе кача»

У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна! 
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".

Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.

 

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.

Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня, 
Все доведеться відпустити в мить єдину.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

 

Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

 

Ведуча. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

 

І знов Майдан в Луганську і Донецьку,
Ні, не Майдан — справжнісінька війна!
Знов суть свою ворожу і поганську
Показує москаль, мов сатана.
За Сотнею ще рани кровоточать,
А тут нових оплакуєм синів.
Скажи, москалю, що від нас ти хочеш,
Невже нових жертв сильно захотів?

Цвітуть тюльпани чорні в Україні,
Зривають їх дружини й матері.
«...Присвоїти посмертно...».  В домовині
Лежить проміння згаслої зорі...

А блокпости обстрілюють чужинці,
Чиєсь дитя стає мішенню знов...
Іде війна!.. Іде війна, вкраїнці!..
Іде війна за смерть — не за любов!

Знов опустились прапори в скорботі,
Усе село прощається з хлоп’ям...
І кожен воїн в 45-й роті
Дав повну волю тим скупим сльозам...

Ще вчора він діливсь бронежилетом,
Хоч на російській розмовляв пацан...
«Женюсь... женюсь, Серега, этим летом,
Пустьтолькоразобьембандитский клан...»

…Він повінчався з українським краєм,
З калиною у білому вбранні,
Яка червоні слізоньки втирає
І про любов йому шепоче в сні...

 

Ведучий

Прорізавсь голос чийсь сердитий,
В тумані тишу роздира:
То знов привезли дітей убитих
Зі сходу — з міста і з села.

Тож будуть сльози і ридання
Коханих, бідних матерів,
Бо знову свіже поховання
Їх любих, рідних їх синів

 

 

Ведуча

Чи довго будемо страждати
Та проливатимемо кров,
За рідну землю воювати,
Бо ворог лізе знов і знов?
В нас військо бідне, майже голе,
Бронежилетів, касок в них нема.
Та битись з ворогом готові —
Болить за Україну в них душа.

Пісня-Відеоролик                 Білі лебеді у небесах

Ведучий.  Пам’ять  про них житиме в наших серцях.

 

Ведуча. Помолімося за всіх Героїв, помолімося за нашу Україну.

 

Пісня «Боже, я молю за Україну»

 

Майстер

Незалежність України дає можливість кожному з нас стати

справжнім господарем своєї землі. А для цього потрібно любити свою

Батьківщину, віддавати їй розум і серце.

Кожен з вас може зробити власний внесок у розвиток української нації.

Для цього необхідно отримати якісну освіту; обрати професію, яка принесе користь державі в майбутньому; розвивати патріотичні почуття; вивчати, підтримувати  українську культуру та національні традиції.

Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

До нових зустрічей!