Розробка виховного заходу " Свято осені"

ценарій осіннього свята в 1 класі «Осінній календар»

ведуча

Сонечко не хоче землю зігрівати,

Листя пожовкло, стали опадати.

Часто дощик ллється, птахи відлітають,

Урожай в саду і в полі прибирають.

Хто з вас, діти, знає,

Це все колись буває?

Діти. Восени!

Ведуча. Правильно, діти, прийшла до нас золота осінь. Дуже гарне, але трохи сумний час року...

Ні, сумувати нам не годиться,

Давайте будемо веселитися!

На свято Осінь покличемо,

Станцюємо, весело заспіваємо,

Для Осені вірші розповімо

І в іграх все себе покажемо!

Повторюйте всі за мною: «Осінь, Осінь, приходь, чари нам подаруй!»

Діти. Осінь! Осінь! Приходь! Чари нам подаруй!

(Під музику входить Осінь з букетом осіннього листя в руці.)

Осінь.

Мене ви кликали? Ось і я!

Здравствуйте, мої друзі!

Поспішала до вас сюди, дітиі.

Я бачити всіх вас дуже рада!

Пісня від осені

ведуча. І ми дуже раді тебе бачити! Адже наше свято присвячений тобі, золотий чарівниці Осені!

Діти дитячого садка

1. Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

     І берізка над потоком

Стала наче молода.

Вітер мовби ненароком

Їй косиці розпліта…

Діти ті листки збирають,

У книжки їх закладають.

З них плетуть вінки барвисті –

Червонясті, золотисті.

2. Облетіло літо листячком із клена

Лиш ялинка в лісі сонячно – зелена!

Журавлі курличуть: « Летимо у вирій!»

Пропливає осінь на хмаринці сірій.

Журавлі летять у вирій,

Шлють останнє « прощавай»,

Літечко з собою кличуть,

Забирають в теплий край.

Осінь наша осінь –

Золота година.

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина.

 11. Бабиного літа

Довгі, білі коси…

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь…

12.Та не тільки славна

За свою ти вроду

Урожай багатий

Ти несеш народу…

 13. Щедра і дородна

Пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами.

пісня

Осінь. Спасибі, діти, за ніжну пісню. Я теж приготувала для вас подарунок. Принесла я вам особливий календар, осінній. Він допоможе вам згадати осінь, пограти, повеселитися.

Календар ми відкриваємо,

Загадку першу читаємо:

Спорожнів наш милий сад,

Павутинки вдаль летять,

І на південний край землі

Потяглися журавлі.

Відчинилися двері шкіл.

Що за місяць до нас прийшов?

Діти. Вересень!

.Осінь. Вірно! Перший місяць осіннього календаря - вересень. У народі цей місяць вважається щедрим, врожайним. Не дарма народна мудрість говорить: «Літо з снопами, а осінь з пирогами».

Вересень:   Я – вересень щедрий, багатий,

                     Пригощаю діток всіх

                     Гостюю в кожній хаті,

                     Всіх дітей збираю,

                     В школу проводжаю.

У народі кажуть: вересень красне літо проводжає, осінь зустрічає. Цей місяць називали «багрянець», «золото цвіт». А назва пов’язана з вічнозеленим кущем, що називається верес. Масове цвітіння цієї медоносної рослини припадає саме на вересень.

А ще у вересні збираються у вирій птахи. Раніше  існував такий звичай: коли бачили журавлиний ключ, що відлітав у вирій, брали грудочку землі, клали в хустинку і зберігали до зими. А весною, побачивши птахів, що поверталися назад, закопували хустинку із землею на полі, на гарний врожай.

Сценка «Ходить гарбуз по городу» (на новий лад)
Ведучий: По городу Гарбуз ходить, Всіх із роду оглядає. Кого хвалить, кого учить, А кого і научає. І звернувся до ґаздині, Молодесенької дині.
Гарбуз: Розкажи мені, красуне, Як ти влітку працювала? Може, трохи лінувалась? Чи сумлінно дозрівала?
Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко, Вічно ти підозри маєш, Не сидиш на однім місці, По городу все гуляєш. Бачиш же, я постаралась, Ніжним соком все набралась, Налилася на всі боки, І важкі вже мої кроки.
Гарбуз: Ой, чудова ж господиня, Моя ніжна, смачна Диня. А що скажуть Огірочки – Мої любі сини й дочки?
Огірки: Не свари нас, любий татко. Гарно ми росли… спочатку, Та якісь дощі махнули – Заховатись ми забули. Коли сонечко світило, Ми листочками не вкрились, На кілках – шнурках висіли І, звичайно, перезріли.
Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію. Та надіятися смію, Щоб в наступне знову літо Все завчас буде прикрито. А що тут за каруселі, Чому всі такі веселі?
Морква: Любий братику, послухай, І сестрицею пишайся, Бо не просто я Морквиця – Гарбузовая сестриця. Я пробилась в депутати, Скоро буду виступати І доб’юся для городу Перегною аж підводу! О!
Гарбуз: Радий, радий я, сестрице, Маєш розум, хоч дівиця. Пишна, гарна і в достатках, А тепер ще й депутатка. Ну, а як же Бурячок, Мій шановний своячок?
Буряк: Що казати, я – у нормі, Круглий, чистий, соком повний. Так же кольором налився, Ніби в Африці родився, Буде борщ смачний, червоний, З бурячком такий чудовий.
Гарбуз: Добре, добре, зрозумів, Що ти роду не підвів. А що скаже Бараболя? Як жилося їй у полі?
Картопля: Хоч проблем було багато, Та не буду нарікати. Мене люблять, поважають, Другим хлібом називають. Можу бути у меню Хоч по кілька раз на дню.
Гарбуз: Так, звичайно, правду кажеш, Людям ти сердечно служиш. Хоч циганської натури, Та високої культури. Задоволений я вами, Бо багатий родичами. А Цибуля в нас чудова, Правда, трохи гонорова, Але, якщо лад у вас, Страва буде – вищий клас.
Цибуля: Не соромте мене, дядьку, Бо покину зараз грядку, Я серйозна у всіх справах І смачна у різних стравах.
Диня: Не сердись на дядька, люба, Бо від нервів смаку згуба. Усі знають – рід наш славний, Гарбузовий рід преславний, Тож тепер, Гарбузе – батьку, Всім подякуй для порядку.
Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно І всім дякую сердечно, А також даю наказ: Щоб любили люди нас І смачні вживали страви – не псували тої справи. Хай наш рід чудовий буде, На поживну користь людям.

осінь

Гортаємо далі мій осінній календар.

Все похмурішою особа природи,

Почорніли городи,

Ліси оголюються,

Замовкли пташині голоси.

Ведмедик в сплячку завалився.

Що за місяць до нас з'явився?

Діти. Жовтень!

Жовтень:  Я – жовтень мандрую по краю,

                    У вирій пташок відправляю.

                    Візьму пензель і барвисті фарби,

                    Всі дерева в лісі розмалюю гарно.

Я  другий місяць осіннього календаря - жовтень. Жовтень - місяць першого снігу, перших холодів. У жовтні на одному годині і дощ, і сніг. Жовтень землю покриває де сніжком, де льодком. У жовтні лист на дереві не тримається. Плаче жовтень холодними сльозами. Грім у жовтні-на безсніжну зиму віщує. Пізній листопад - до суворої і тривалої зими. Покров (14 жовтня) - перше зазим'я. На Покрову до обіду осінь, по обіді - зима.

Сценка на новий лад

Ведучий.

У одному селі,

Як у птаха на крилі,

Жили-були Дід та Баба,

Котра говорити рада.

Баба (штурхаючи діда, швидко).

Ти сходив би на город

Та вчинив переворот.

Хоч би щось уже зробив,

Якусь зелень посадив.

Хазяї усі діди,

От і ти робить іди!

Дід іде на город

Ведучий.

Дід недовго мудрував,

На город попрямував.

Чухав, чухав собі лоба.

Дід.

Баба каже: я – нероба!

От їй номера утну,

Нове діло там крутну:

Посадить щось не завадить,

І Бабуся враз похвалить.

Я посію бурячка,

В борщ український круглячка.

Ведучий.

В землі ямку він зробив,

Насіннячко посадив.

Дощик землю покропив,

Час насіння не барив:

Воно скоро проростає,

І вже гичка виглядає.

Дід.

Бабо, не обходь город кругом,

Поливати бурячка іди бігом.

Баба.

От не мала Баба лиха,

Спочивала собі стиха.

Бурячка Дід посадив,

Мені спокій загубив.

Вже не буду я свариться:

Вмієш, Діду, ти трудиться.

Баба.

Доки буду поливати?

Треба ж мені помагати!

Гей, Онучко, не сиди,

Не крутись туди-сюди!

Бурячка йди поливай,

Йому сили додавай!

Онучка.

Я люблю допомагати

Та й ще пісеньку співати.

Дід і Баба стають осторонь, Онучка поливає Бурячка.

Онучка.

Жучко - собачко, не чіпай Кицьки,

А неси мерщій сюди водички!

Жучка прибігає з відеречком води.

Жучка.

Гав-гав-гав, вже біжу,

Бурячка стережу.

Нехай Кицька поливає

І по тину не гуляє!

Кицька.

Добре, добре, я вже йду,

Вашому вклонюсь труду.

Прожену я звідси Мишку,

Бурячка не їсть хай тишком!

Няв-няв-няв, не біжи,

Бурячка не гризи!

Ведучий.

Тільки сіли-но спочить,

Глянь – аж Заєць вже біжить!

Заєць.

Покуштую Бурячка,

В нього гичка он яка:

Можна в затінку сховатись,

Досхочу поласувати.

Ведучий.

Тільки збоку примостився,

Їсти-гризти розходився,

Жучка галас учинила

Онучка.

Ти ж, сіренький, не трудився,

А вже їсти заходився!

Заєць.

Жучко-песику, прости,

Бурячка не зїм, пусти!

Жучка (відпускаючи Зайця).

Що ж, повіримо, біжи,

Не стрибай більше сюди!

Ведучий.

Заєць чемно попрощався, за село у ліс подався.

Дід( полегшено зітхаючи).

Можна мирно спочивати,

Вражаю тепер чекати.

Нехай сонце ясне сяє,

Бурячка нам зігріває!

Баба.

Дощик ллє та поливає,

Росте овоч, виростає!

Ведучий.

От і виріс отакий

Товстобокий та міцний,

Пишнолистий, зелен чуб,

Бурячок неначе дуб.

Ведучий.

Дід за гичку потягнув,

Але з місця не зіпхнув.

Дід.

Бабо, Бабо, поспіши,

Подивись, хутчіш біжи.

Баба.

Оце сталися дива!

Чи воно таке бува?

Спокійнісінько тут ріс,

Радість в хату нам приніс.

Дід і Баба)

Раз, два, три,

Земле, відпусти!

Ще потягнемо гарненько:

Бурячок сидить міцненько.

Скільки силоньки доклали,

Овоч з місця не зірвали!

Баба.

Гей, Онучко, поспіши!

Витягать допоможи.

Не крутись, не вертись,

Дуже швидко чепурись!

Онучка.

Ви, Бабусю, не сваріться,

А за свитку учепіться.

Коли дружно заходиться,

Миттю справа завершиться.

Онучка.

Жучко-собачко, не ховайсь у буду,

Бо даремно пестить я тебе не буду!

Жучка.

Гавгав-гав, вже біжу,

Бурячка стережу.

Жучка.

Ой ти, Кицько-ледащице,

Вже провчить тебе годиться!

Я тут силоньку втрачаю,

І служу, і догоджаю.

Швидко-прудко біжи,

Бурячка рвать поможи!

Кицька.

Хазяї мої, ви чули?

Чи заслуги не забули:

Мишку звідси проганяла.

Ледве-ледве не спіймала.

І тепер допоможу –

Ковбаси хоч заслужу

.Дід(розгублено).

Що ж бо нам тепер робити?

Цю роботу не скінчити…

Мишка.

Хоч мала, допоможу,

Вашій справі удружу!

Всі до Мишки:

Ну, мала, допоможи,

Нашій справі удружи!

Раз, два,три,

Земле,відпусти!

Дід.

Усі разом потрудились,

Хочу й дуже натомились.

Гуртом легше все робить,

Можна світ перетворить!.

Будем їсти-смакувати,

Зайця-гостя пригощати,

Нашу працю прославляти!

Ведуча

Тепер можна пограти -

Бурячки у кошики зібрати.

 (Гра «Збери бурячки)».

Осінь. Перегорнемо останню сторінку осіннього календаря.

Поле чорно-білим стало:

Падає то дощ, то сніг.

А ще похолодало -

Кригою скувало води річок.

Мерзне в поле озимину жита.

Що за місяць? Підкажи!

Діти. Листопад!

Листопад:   Я – листопад, вітаю малят,

                      Всіх вітрів скликаю,

                      І чудове листя

                      З дерева зриваю.

                      Листям золотистим

                      Землю покриваю.

Листопад хоч і не лютий, проте спитає вдягнений чи взутий. В народі мені дали такі назви «напівзимник», «падолист», «грудко трус», «ворота зими». Останнє листя сиплеться з дерев, тому й назвали цей місяць листопад.

Осінній листопад дуже важливий у житті природи, бо опале листя служить добривом та запобігає замерзанню кори дерев.

Осінь. Вірно! В листопаді зима з осінню бореться. Холодає з кожним днем, наступають перші морози

Листопад вересню - онук, жовтню - син, а зимі - батюшка. Листопад - місяць сльоти і перших морозів. В осінню негоду сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете. Листопад - ворота зими. В листопаді світанок з сутінками в середині дня зустрічається. Листопад - сутінки року. Кузьменко (14 листопада) - осені поминки, зустріч зими.

Ведуча:   Увага! Увага! Спішіть – поспішайте!

                   Господарі й гості глядіть не минайте,

                   На ярмарок прошу гуртом, поодинці –

                   Чекають на вас пречудові гостинці!

                   Тут щедрі дарунки із саду, городу,

                   Тут співи і жарти усім в нагороду!

Продавець 1:   Беріть помідори

                            Вони пречудові.

                            До вашого столу

                            Хоч зараз готові.

                            І красиві і кругленькі,

                            Боки мають червоненькі.

                            Із них сік томатний п’ють

                            І до страви додають.

Продавець 2:   Кому моркву, бурячок?

                            Підставляйте кошики,

                            Одна штучка – п’ятачок,

                            Та хіба це грошики?

Продавець 3:   Лоточків із яблуками не минайте,

                            Які до смаку вам – такі вибирайте.

                            Сортів тут багато, усі вони різні,

                            Ось, яблучка ранні, є також пізні.

Продавець 4

                          Скуштуйте цю

                         грушу - солодку, духмяну.

                         У роті, немовби

                        медок, вона тане.

Продавець 5:   Все літо я їх доглядала,

                         Підв’язувала, поливала,

                         Погляньте, які огірочки!

                         І в банки годяться і в бочки.

 

Продавець 6:   На веселий ярмарок всі поспішайте!

                          Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.

                         Ярмарок, як рій гуде,

                         Осінь ярмарком іде,

                         Мило усміхається,

                        Людям уклоняється.

Пісня

Осінь.

Тепер можна пограти -

Овочі в кошик позбирати

Але уважно дивіться,

Лише однакові  беріть!

(Гра «Збери овочі». )

Ведуча

1. Мене смажать, мене варять, хоч отрутою і кроплять

          Всі мене їдять і хвалять. Звати як мене?  КАРТОПЛЯ

2. В темній я живу коморі, а коса моя надворі.

          Гарбузова я сестриця, а всі звуть мене…МОРКВИЦЯ

 

3. Ми цукрові, ми кормові, є брати у нас столові

          Ми зростаємо рядками, люди звуть нас…БУРЯКАМИ

4.  Повз, мов танк, я на городі, повз на гудині й загруз

          Та чомусь мене в народі звуть не танк. А як?..ГАРБУЗ

5. Я на грядці сонцем сяю, родичів багато маю,

           Гарбузову господиню усі знають. Хто я? …ДИНЯ

6.   Ми зеленої всі масті, всі довгасті і смугасті

            Прив’язали нас в рядках на зелених ланцюжках.

            Гарбуза ми сини й дочки. Звати як нас?..ОГІРОЧКИ

7. Я красивий і кругленький, маю боки червоненькі

          З мене сік томатний п’ють і до страви додають

           Найповажніший сеньйор. Звусь я просто…ПОМІДОР

Осінь.

Гарно ми повеселилися,

Дуже міцно подружилися.

Але тепер прийшла пора

Розлучатися, дітвора!

Осінь:        Дякую вам, добрі люди,

                    Вас ніколи не забуду,

                    Піклування ваше щире,

                    В злагоді живіть і в мирі.

                    Хочу вас я привітати,

                    Подарунки вам роздати,

                    І на згадку про це свято,

                    Яблучка дарую вам, малята!

Ведуча

Йде осінь щедра від нас.

Її теплом ми всі були зігріті.

І хай залишиться в серцях у вас

Наш бал, який пройшов в цьому залі.