Розробка виступу випускників на останній педраді

Слово випускників.

 

 Падалка:Невже це дійсно сталося? Скільки мріялося про цей останній день, останній дзвінок, останню сторінку в щоденнику... А тепер — не віриться.

 

Борисенко: І так, чомусь, сумно... і тривожно. Як складеться наше життя далі?

 

Олійник:В школі все простіше — уроки, іспити і заповітна мрія — атестат.

 

Щербакова:До речі, атестат нам уже вручили, і заповітна мрія здійснилася. Але, у нас ще є час, та й не можна нам просто так зникнути і все.

 

Букрей: Чому?

 

Здебська:Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, зачинити двері... і лишити що-небудь на пам'ять.

 

Дорошенко: Легко сказати. А що ж ми можемо залишити? Квіти?

 

Іванова:Красиво, але цього замало — вони зів'януть.

 

Алієв:Хороші слова подяки?

 

Карпук:Вже краще, але вони забудуться.

 

Профатілова:Фотографії!

 

Шикула:Але ж вони мовчать!

Целоусов:Придумав! Тоді ми можемо спробувати зняти фільм про нас, про наші шкільні роки, а в ньому...

Васильченко: А в ньому будуть і квіти...

Шалайкін: І найтепліші слова...

Шутілова: І наші обличчя...

Дюміна:І пісні...

Мазуров:Прекрасно! А назвемо ми його «На причалі прощання».

Звучить музика «Белла, чао!». Виходить «директор каналу».

 

Радіонова:Хто буде режисером?

Мазуров: Ну, я. Що там у вас?

Щербакова:Супер-мега-мульти-блокбастер «На причалі прощання»!

Мазуров:Який жанр?

Здебська:Психологічна драма...

Букрей:З елементами трилера, бойовики, комедії і мелодрами.

Мазуров:Тривалість?

Демидов: Тривалість - 11 років.

Олійник: Кожен день по 6-7 серій, ой, по 6-7 уроків!

Мазуров:А хто гроші платив? Ну, хто фінансував цей ваш Супер-мега-мульти-блокбастер?

Карпук: Держава фінансувала.

Мазуров:Ну а хто спонсори?

Шалайкін:Батьки спонсорували. Частково!

Мазуров:Ну і скільки ж там головних ролей на ці 11 років?

Бєлущенко: Всього дві головні ролі...Вчитель і учень!

Мазуров:Ню-ню, давайте подивимося, що ви там назнімали!

(Звучить мелодія заставки).Діти покидають площадку
За замовленням Міністерства освіти і науки України і за замовленням Міністерства Оборони України Кінокомпанія «Тато-мама пікчерс» представляє Супер-мега-мульти-блокбастер під назвою «На причалі прощання»

 

На сцену виходять Мазуров і Падалка

Мазуров:Відмінно, чудово. Сюди більше світла. Де квіти? Де повинні бути квіти? Так хто у нас в залі? Батьки, діти, вчителі. Так от тих ось поміняйте місцями. Хлопчика причепуріть.

 

Падалка:Ось це 6-й  і остаточний варіант сценарію. Я все переробила.

 

Мазуров: Не вірю.

 

Падалка:Але ти ж не читав. Все дуже достовірно, набагато краще ніж в 5-му варіанті.

 

Мазуров:Шкода дещо мені там у тебе сподобалося.

 

Падалка:Це я залишила.

 

Мазуров:А все інше?

 

Падалка:Переробила. Поліпшила, довела до досконалості, нічого зайвого.

 

Мазуров:Так гарно, місцями навіть геніально, але я зроблю краще. Все, будемо знімати експромт, я це бачу - акторам грим, класному керівнику валідол, мені каву. Тут буде сцена, там зал для глядачів зірки будуть грати тут.

 

Падалка:Вгамуйся. Які зірки. Вони сюди не приїдуть.

 

Мазуров:Тут школа а значить тут всі зірки.

 

Падалка:Але розумієте мені сказали потрібно щоб сценарій затвердила художня рада, тобто адміністрація нашої школи.

 

Мазуров: Ой! Я не піду. Знову дістанеться за те що зошита здав не вчасно.

 

Падалка: А хто піде? Владу  дістанеться за невивчений вірш. Любі за запізнення. Артему  за пропуски. Катюхі та Насті за зовнішній вигляд.

 

Мазуров: Та зрозумів я. Залишається останній варіант: командірувати Ольгу Миколаївну. Хай віддувається.

 

Падалка: Не розумію навіщо художній раді його обговорювати я талант, а ти геній! Ми знімемо шедевр.

 

Мазуров:  Ну тоді давай пригадаємо, з чого все починалось. Все готово до зйомки. Актори на знімальному майданчику. Хлопавка.

 

Шикула:. Дубль 1 перша серія: «Перший раз у перший клас».

Євтушенко:Що відрізняє першокласника від усіх школярів?

 

Курилова:Маленький зріст і великий портфель.

 

Целоусов:Один учень і родичів куча.

 

Бєлущенко:Радісна посмішка і беззубий рот.

 

Дорошенко:Зуби сиплються дощем,

 

Шутілова:Значить в школу ми ідем!

 

Євтушенко: Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих запитань сипалось на голову нашої першої вчительки.

 

Курилова:Пам'ятаєте, у дитячому мультфільмі мамонтенятко шукало маму? І не могло знайти. А нам так пощастило вжитті! У нас мам аж — три!

 

Белущенко:Одна — рідна, любляча, та, що дала нам життя. І дві — теж рідні, люблячі, ті, що вела нас з 1-го по 4-ий клас шкільним марафоном.

 

Целоусов: І сьогодні ми вам присвячуємо пісню.

Звучить пісня першій вчительці

Ще вчора ми були маленькі
І вчителька вела нас в перший клас
Ми пізнавали світ цікавий
І стала вона мамою для нас
---
Учила нас добро розпізнавати
Вела за руку впевнено в життя
А ми скоріш хотіли виростати
Щоб полетіть з пташиного гнізда
-----приспів --2
А ми повернемось у наших дітях
І знову станемо на цей поріг
І будем плакать, і будем радіти
І разом вклонимось до ваших ніг

Вручення квітів.

 

Шикула:. Дубль 2, серія 2: «Вчителі мої».

 

Борисенко: Дорогі наші вчителі! Сьогодні ми назавжди прощаємося зі шкільним життям. Ми не будемо більше входити в наші класи, бачити ваші рідні обличчя.

 

Шалайкін: І в цей урочистий і важливий момент нашого життя ми хочемо сказати кожному з вас хоча б кілька слів, які могли б висловити нашу вдячність і подяку.

 

 

Курилова: Одинадцять років ви вели нас по довгій, нелегкій, за цікавою і повною несподіваних відкриттів шкільній дорозі. Кожен день, вирушаючи в дорогу, ми неодмінно брали з собою цілий багаж. Речей у ньому з кожним навчальним роком ставало все більше: у них різна форма, колір, призначення…

 

 Євтушенко: Але у всіх їх разом є дивовижна властивість: нагадувати про минуле, дарувати радість прожитих миттєвостей, які трапляються лише в дитинстві.

 

Курилова:Який же незабутній, химерний, різнобарвний калейдоскоп  шкільних предметів ...

 

 

Сценка: Букрей-учень. Здебська: Говорун

 

Здебська: Ітак. Букрей йди до дошки розказувати вірш.

 

Букрей: говорить дві строчки-шо ти ржеш? Продовжує вірш

    (собі покажи) знову продовжує. Не буду розказувати! Вони мені заважають.

 

Здебська: Послухайте діти. Кожен із вас зараз буде на його місці. Продовжуй Влад.

 

Букрей: читає дві строчки   (Шоти?) продовжує. Настя! Шо ти там? Продовжує. Ну все я не можу. Раїса Анатоліївна вони мене відволікають.

 

Здебська: встає-Послухайте діти. Да у Влада відсутня виразність. Він не вміє красиво розказувати вірші. Але він дуже чуйний; добрий; відповідальний хлопець який завжди готовий прийти на допомогу кожному із вас і тому я йому ставлю вісім- різко обертається і бачить як Влад кривляється. Ні я ставлю йому 5.

 

Букрей: Ну Раїса Анатоліївна! Я не винен вони самі напросилися.

 

Падалка:А зараз ми вам покажемо страшний сон медаліста(Сценка)

 

Радіонова: Ну що , хто готовий  відповідать?

Учитель физкультуры-Демидов (тянет руку): Можно! Можно!

 Радіонова: (удивленно): Лейла Львівна?

Учитель физкультуры- Демидов: Ні, я вийти хочу.

Радіонова:: Сидіть! Дітей нельзя випускать на уроці! Та-ак, як завжди добровольців немає. Тоді нам відповість… Валентина Іванівна.

Учитель географии-Васильченко: А чому зразу я!

Радіонова:: Знову від уроків ухиляєтесь ? На прогулянку зібрались? Не вийде, Валентина Іванівна! У нас зараз математика. Математика – цариця всіх полів.

Радіонова:Ну-с,Олег Вадимович (Целоусов), разкажіть нам, куди впадає Черне море. Не підказувать! Не знаєте? Стидно! Третя двійка підряд!Дуже погано.

Учитель физкультуры- Демидов (тянет руку): Можно вийти!

Радіонова:: Навіщо?

Учитель физкультуры- Демидов: А я на вушко. (Шепчет)

Учитель математики-Борисенко: Не полів, а наук.

Радіонова:: Мені краще знать! Відповідайте, Ольга Миколаївна, чому дорівнює сума квадратних катетів?

Учитель математики- Борисенко: Яких катетів?

Радіонова: Не знаєте? Може, ви і про квадратну гіпотенузу нічого не чули? Два, Ольга Миколаївна, два! Прийдете завтра з батьками! А ви, Ольга Олександрівна, що сяєте, з хімією все в гаразд? Відповідайте, при якій температурі кипить прямий кут? Не знаєте?

Радіонова:: А це що за зайві звуки? (Учитель литературы болтает-Профатлова) А ось  Світлана Василівна нам разкаже, в якому році Пушкін написал свій бестселлер Муму.

Учитель литературы-Профатілова: Я забула… Я учила, чесно…

Щеглова -Борисенко  листает журнал мод.

Радіонова: (выхватывает журнал): Збірник задач Літвиненко-Федченко читаєте?. Ні, не збірник Літвинека і не Гальперіна. Ага! Книжку листаєте ! Встать, Ольго Миколаївна! Вирядились, мов на дискотеку! Ще й губи накрасили! Поскромнєє надо бути! Щоденник!!!

Щеглова -Борисенко  : Я вдома забула…

Радіонова:: Більш нічого вдома  не забула?! Все батьків в школу  до мене в кабінет!

Англичанка-Іванова: Можно ввійти?

Радіонова: Доброго дня, Наталя Анатоліївна, де це ви  пропадали?  До дошки . Відповідать.

Говорит по-английски.

Радіонова: Два, Наталя Анатоліївна.

Англичанка-Іванова: Чому? Я все вивчила.

Радіонова:У нас зараз не англійський, а математика.

Радіонова: Ні, любі мої, так діло не піде. Кінець року на носу. А ви, ученички, двойок нахватали! Так ви  ніколи  школу не закінчете !

Падалка:Сьогодні ми хочемо вам подарувати пісні.

(Вручаються квіти вчителям. Лунає пісня )

Швидко злетіли роки
Ми вже випускники
Наші шкільні уроки
В памяті на віки
Нам не забуть ніколи
Наших учителів
Кожен частинку серця
Подарувать зумів
Приспів:
Вчителі, ми завжди будем вас памятать
Ви показали нам шлях в майбутнє
Ми довго будемо сумувать
Ваші уроки нам незабутні
Ми довго будемо сумувать
Ваші уроки нам незабутні.

Звучить музика «Белла, чао!».

 

Мазуров:А що там далі у сценарії?

 

Падалка:А далі серія присвячена класному керівнику. Пропоную занотувати до тлумачного словника: словосполученні «класний керівник» утворилось від вияву найвищої якості — клас!

 

Мазуров:Це ж геніально! Наступну серію так і назвемо: «Класний керівник від слова «клас»!». Приготувались? Камера! Світло! Поїхали!

 

Шикула:  Дубль 4, серія  «Класний керівник».

Євтушенко: Альо ... Альо, Ольга Миколаївна? Ольга Миколаївна? ... Абонент недоступний ... 

 

Олійник:Я вам кажу, - у неї МТС ... Зв'язку немає... покриття погане ...

 

 Курилова: Шо ти розумієш! Покриття ...  (намагається забрати телефон). –

Дай я ... Чуєш? Накупили мобілок, а дзвонити розуму немає!

 

Євтушенко:У тебе самої розуму немає ... зараз ще раз спробую ... (Набирає номер, всі піднімаються на сцену) Альо, альо, Ольга Миколаївна?

 

Олійник:Я ж вам сотий раз кажу: «У неї МТС ...»

 

Євтушенко:  Сам ти МТС! Дай я наберу. Альо, альо, - Ольга Миколаївна... Альо! О. .. є Ольга Миколаївна! Слава богу! Значить так, - тут такі справи ... Людей повно, все як годиться ... Чекають тільки вас!

 

Курилова: (забирає телефон) - Випускники? Сидять ...Гарні-прегарні! А ви де?

Євтушенко: (забирає телефон) Ми навіть не знаємо шо нам робити ... Стоїмо тут на сцені як оті тополі на Плющисі ..

 

Курилова:  (забирає телефон) - А може нам розважити їх ... як-небудь, час потягнути?  Пісеньку заспівати?

 

Олійник: (забирає телефон) Ольга Миколаївна! Ми чекаємо вас, чесне слово. Приходьте!

Звучить пісня класному керівнику (Танець-Вальс)

Щиру пісню для Вас написав весь наш клас,

За ці довгі роки, що навчали Ви нас,

Поряд з нами були, від біди берегли,

Не забудем ми Вас, випускний весь наш клас!

Приспів:

Спасибі Вам, наш керівник,

Що вогник ніжності не зник,

У Ваших лагідних очах

За довгий час,

За світлу правду і добро,

За Вашу мудрість і тепло,

За те, що щиро Ви усіх любили нас!

Звучить музика «Белла, чао!»

 

Мазуров:Відмінно. Масові сцени взагалі вдалися. Як це там у сценарії? Молодші класи йдуть на навчальні прогулянки. 9 клас просто прогулює. А 11 клас взагалі гуляє.

 

Падалка:Що ви все про навчання. У нашому фільмі «На причалі прощання» чітко простежується робота асистентів.

 

Мазуров:Апаратна загальна панорама на зал!

Васильченко:Від імені 11 класу ми говоримо слова подяки всім тим хто допомагав нам усі ці роки: годував, лікував, видавав довідки.

 

 Дорошенко:А так само низький уклін тим хто відмивав нашу школу, лагодив нам зламані меблі. Спасибі вам усім!

 

Алієв:Художниками по костюмах і декораціях фільму «На причалі прощання» були наші батьки. Спасибі вам величезне без вас наш фільм не був би таким яскравим.

 

Мазуров:І так зустрічайте останню серію нашого блокбастера!

Шикула:  Дубль 4, серія  «Батьки».

 

Сценка після батьківських зборів

Звучить пісня "Світи нам, матінко, світи".

Щербакова:Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди помагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

Дорошенко: Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

Борисенко: Рідні наші, припадаємо до ваших колін за життя і за ваші турботи. Любі наші, доземний уклін вам!

 Пісня для батьків:Батькам (Не плач,тато)
Нажаль летить дитинства час , його не зупинить.
І випускний разом святкуємо.
Чому ж. батьки, ми бачим - на очах сльоза блищить.
Хоч ви за нас усі радієте.
Хочемо вам розказати про свою любов, як синє небо.
Приспів
Не плач, не плач, не плач,
Не плач, мамо,
Я буду, буду, буду,
Буду поруч завжди
Хоч і поїду скоро на навчання.
Не плач, не плач, не плач,
Не плач, мамо.
Не плач, не плач, не плач,
Не плач, тато,
Твоє велике серце більше неба,
Ти знай, що я люблю тебе так само -
Я знаю, більшого тобі не треба

Звучить музика «Белла, чао!».

 

Мазуров:Ну от і все! Знято останню серію фільму! Кошти вичерпані! І час

 теж.

 

Падалка:Як останню?!

 

Карпук:Невже ми беремо зараз курс у відкритий океан життя?

 

Радіонова: А як же розповідь про самостійне плавання у океані дорослого життя?

 

Олійник:Доведеться дозняти ще одну серію.

 

Курилова:Ой, не витримають батьківські кишені такої перевитрати коштів. А

 скільки ще попереду!

 

Євтушенко:А ми компенсуємо ці витрати нашою любов'ю, турботою і нашими успіхами в житті.

 

Дзвенить дзвоник

Алієв:Ну ось, здається, і все.

Белущенко:Школа закінчена.

Букрей: Уроків більше ніколи не буде.

Борисенко:Дивне все-таки слово «ніколи».

Васильченко:Все буде: інститут, сім’я, діти, робота,

Дорошенко:а от школи вже не буде

Демидов:і дитинства вже не буде.

Дюміна:Дитинство пішло.

Євтушенко:Воно йшло по краплі, тихо і непомітно,

 

Здебська: з першими літерами на дошці.

Іванова:З коротенькими платтячками,

Карпук:З пронизливими дзвінками, які дорожче всіх теорем на світі.

Курилова:Зі знайомим, звичним голосом класного керівника…

Мазуров:А за вікном йшов дощ…

Олійник:У класі запалювали світло

Падалка: і під зізнання в любові Тетяни Онєгіну списували математику.

Профатілова:Доводили недоведені теореми

Радіонова:Приписували Ньютону зайві закони,

Целоусов:і все було чудово.

Шалайкін:А дитинство йшло…

Шикула:Пора дорослішати і розлучатися,

 

Шутилова:залишивши дитинство за спиною,

Щербакова:Мріяти про майбутнє,

прощатися зі школою,

 що стала нам рідною.
 

Фінальна пісня

Прощавай, моя кохана школо,
Дитинства край нам не забудь ніколи.
У нашім серці і душу нехай звучить сумна мелодія.
У житті минають дні за дням , та любов до тебе до нестями,
Та тільки хочеться не рвати струни , як болить душа моя.
Приспів:
І мати силу
відірватись від землі,
попрощатися з тобою,
І летіти в небесах назустріч своїй вдачі
І мати силу відірватись від землі,
І пишатися собою,
Чому ж це сльози на очах -
То я від щастя плачу.

За порогом чекає нас світанок,
І дорога цікава і незнана,
І відкриття і пошук мрій,
Кохання і розлука, й щастя, й біль.
Побажай щасливої нам долі,
Ми за все спасибі скажем школі,
Та тільки хочеться не рвати струни,
як болить душа моя.
Приспів: