Вільшанський ліцей
Вільшанської сільської ради
Роменського району
Сумської області
Птахи
на крилах весну принесли
Підготувала
вчитель біології
Огієнко Н.М.
2026
ПТАХИ НА КРИЛАХ ВЕСНУ ПРИНЕСЛИ
Ведучий. Доброго дня, дорогі гості! Ми раді вітати Вас у нашій господі!
Ведуча. Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять тріскучі морози й лежать великі сніги, а в повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити згаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.
За народними віруваннями, перша зустріч зими з весною в день Стрітення Господнього – 15 лютого. Вони сперечаються між собою, кому йти, а кому залишатися. Якщо до вечора на Стрітення стане тепліше – Весна переспорила Зиму, а якщо холодніше Зима.
До всього треба дотику душі.
Коріння в землю, крилами у небо,
Красі природи ще нема межі,
В її гармонії життя потреба.
Усе, що оточує нас, - це природа. її краса, її неперевершеність, її неосяжність заслуговують тільки захоплення. Спів птахів милує спів. Врода квітів милує зір, а все це в поєднанні милує людську душу. Коли яскраве березневе сонечко голубить зір, на душі від того стає весело і святково. І не дарма, бо в березні прилітають птахи – повертаються з вирію. Вони на тендітних своїх крилах принесуть весну. Ми розкриємо весні свої обійми й зустрінемо як вищу цінність на Землі, бо ми невід’ємна частина цієї цінності.
Із землі півдня, тепла, погоди,
Весняні птахи до нас летять,
Жене їх туга крізь гори і води
У край коханий, до українських хат
І хоч голівки втомлені клонять,
Крильми живіше мріють шлях.
Коли їм рідне всміхнеться підсоння.
Село родиме й рідний дах.
Де низька стріха до землі припала,
Старе гніздечко жде від зими,
Про нього птичка дрібна зітхала,
Про нього снили найкращі сни.
І хоч північ купається в цвіті,
І вічно ясні там небеса,
Для неї тут найкраща в світі,
Сюди вертає щорік вона.
Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь – яку пору року вона чарує око то яскравими барвами літа або золотої осені, то казковою красою зими або буйним цвітінням весни. Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживляють птахи.
Прилетіли гості,
Сіли на помості,
Без сокири, без лопати,
Поробили собі хати.
Здогадались,дітлахи?
Ну звичайно, це птахи!
Сьогодні ми з вами будемо говорити тільки про птахів.
Невід’ємною частиною лісів, луків, степів є птахи. Вони – найкраща окраса парків, садів, своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснею роблять природу радісною і приємною. Але птахи не тільки прикрашають наше життя. Вони перші помічники людини в боротьбі за високийврожай полів, садів.
Ведучий.Увага! Увага! Сьогодні ми проводимо перекличку з різних місць нашої Батьківщини! Викликаємо північ, південь, захід, схід.
Розкажіть як у вас із весною, яка погода, як почувають себе наші пернаті друзі – птахи, чим займаються
Північ
У нас сьогодні радісно, ясно. Після холодної зими з’явилося сонечко. Усі дуже зраділи. Пташок ще не видно. На річці лід, подекуди сніг іноді морози.
Південь
У нас уже припікає сонечко. Річки позбавлені льоду, снігу немає. Чекаємо на птахів.
Захід
Тепло. На річках льоду нема, прекрасна сонячна погода.З нетерпінням чекаємо на перелітних птахів, раді будемо зустріти.
Схід
Іноді морозно, прохолодно. Часом буває сильний вітер. Але з нетерпінням чекаємо на птахів.
Від пернатих друзів надійшли телеграми, дозвольте їх зачитати.
Листоноша. Послухайте, які телеграми надійшли від друзів пернатих.
Шпаки.
Ластівки.
Ведуча.Який великий і багатий світ, у якому ми живемо! Яка яскрава і різнобарвна природа навколо нас! Природа – це земля, повітря, вода й усе живе на планеті.
У природи свої споконвічні закони, своя гармонія буття. Це багаторівневий механізм, у якому все взаємопов’язане і вражаюче досконале. Навіть найменша істота на Землі, є невід’ємною частиною цього механізму. І найменше втручання в цей світ живої природи призводить до її розбалансування.
Вінець творіння природи – людина. Але, нажаль, іноді ми забуваємо про це, віддавшись низьким інстинктам, не задумуючись, спотворюємо цей живий світ, знищуємо його представників, порушуємо гармонію співіснування людини і фауни, а отже, гармонію життя.
«Ми не маємо права руйнувати те, що створювалося не нами, не можемо вирішувати долю живих істот», - так пишуть упорядники Червоної книги України.
Птахи – справжня окраса природи. Вони чарують нас розмаїттям свого оперення, гнучкістю поведінки і, звичайно, співом. Птахи надають природі неповторного колориту, без них вона одразу потьмяніла б.(Вірші читають учні 5 класу).
Розквіта рясний садок
І летять, летять веселі
Зграї радісних пташок.
Швидше, любі прилітайте
Ми вас бачимо з даля
Із весною привітайте
І лісок, і поля
Ми вже хатки збудували
На берізці з гілочок,
Щоб ви нам пісні співали,
Щоб ловили комашок.
Уявляєш,скільки птах
Може нищити, з’їдати
Гризунів, червів, комах.
Полів і лук сторожі,
Сови, дятли, серпокрильці,
Щиглі, одуди, чижі.
Пташки бачать все навкруг,
Дружно сяде вам на плечі,
Якщо ви їх справжній друг
В кого є птахи в дворі
Не кусають ані трішки
Ці трикляті комарі.
Як живеться вам на чужині?
Як за вами скучили смереки
В нашій рідній стороні.
Не забудьте вчасно прилетіти,
Звити гнізда в затишку ріки,
Вас чекають перші весно квіти,
Вас зустрінуть з піснею струмки.
Тепле сонце вже лежить над краєм,
І весна приходить по ріллі,
Не турбуйтесь, ми вас привітаєм,
Прилітайте, рідні журавлі!
Як ліс під вітром вишумовує?
Дрозди й синиці гомонять
Пташиною своєю мовою.
Як промінець ромашками квітчається?
Він з неба розсипає жар,
І щедра пісня не кінчається.
Як річка грає і хлюпочеться?
Б’ють крилами як новачки
Їм плавать і пірнати хочеться.
Наші друзі, співаки.
Вже для вас готові хати,
Змайстрували їх юннати.
В рівчаках біжать струмки.
Метушаться за віконцем
Клопітливі ластівки.
Вже останній сніг розстав.
Тепло! Весело! Весна!
Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок наша біла хата!
Ведучий.Птахи – невід’ємна частина природи, її окраса. Вони мають важливе естетичне значення. Не можна уявити собі ліс, парк або сад беззвучним, «німим», без співу дроздів, синиць і зябликів, поле – без співу жайворонків, луку – без красеня білого лебедя, небо – без стрімких ластівок, серпокрильців, боривітрів.
Рано на весні повертається з вирію і чорногуз. У різних місцевостях їх називають по – різному: буцьон, бусел, бузько, лелека. За народними віруваннями, господарство, в якому є гніздо лелеки, щасливе. Якщо дівчина вперше весною побачить лелеку в польоті – буде веселитися ціле літо, коли ж він ходив чи стояв – не матиме вона великого успіху у своєму дівуванні. Найгіршою прикметою для дівчини є побачити навесні сидячого бусла : «Сидітиме ще довго в дівках».(Народні повір’я розповідають учні 7 класу).
Якось Бог покликав чоловіка, дав йому мішок із зміями, вужами, жабами й наказав не розв’язувати його, а винести далеко в урвище. Але чоловік не послухав і розв’язав мішок. Вискочили з мішка жаби, гадюки й усі повзучі гади. Розгнівався Бог і перетворив чоловіка на птаха, наказавши: «Тепер тобі ходити по землі і збирати своїм довгим носом жаб та гадюк».
Коли діти вперше навесні бачили диких гусей, то підкидали вгору солому й гукали: «Гуси, гуси, нати вам на гніздечко, а нам на тепло!» . І тепло не барилося, приходило з прильотом ластівок, за давніми віруваннями вони мали прилетіти на Явдохи – 14 березня. Це перший день весни за народним календарем.
На тобі, ластівко, на гніздо – кидали жменьку землі за нею, щоб швидше приходила весна. Українці здавна шанували і любили цих птахів і склали багато прслів’їв. «Як ластівка з ластовенятами» - кажуть про матір, яка любить і шанує своїх дітей. «Щебече як ластівка» - говорять про лагідну і приємну мову дівчини.
Ведуча.Птахи здавна користуються великою любов'ю людини. Вона оспівує їх у піснях, складає про них легенди, казки, приказки, прислів’я.
Народні прислів’я і приказки про птахів:
Ранні ластівки – щасливий рік.
А зараз, ми поговоримо про значення птахів у природі.
Якби людина мала такий апетит, як птахи то вона з’їдала б за день 40 буханок хліба.
Полюючи на комах, стрижі за робочий день пролітають тисячу кілометрів.
Кожна пара маленьких синичок здатна поїдати комах із 40 плодових дерев.
Сова з’їдає за місяць від 85 до 130 мишей.
Ластівка за літо виловлює близько мільйона комарів, чим і приносить користь людям.
А зараз ми проведемо конкурс загадок про птахів.
Та іще так дзвінко!
Що за співанки? Чиї?
То співають …
Спереду – чорне сукенце,
Під сподом – біле полотенце.
По болоту ходить скрізь.
Хату на хаті має,
Усім жабам рахунок знає.
Пробудив усе від сну.
Заспіваю під вікном,
Бо зовуть мене …
І пісні співає голосні,
Та жаль, що тільки на весні.
Скажи скоріше без відмовок,
Що за пташка?
У день спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
Їм дерева сторожу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю.
Із сонечко разом встає пташеня!
Цвірінька, стрибає, шука черв’яка.
Хто відгадає – той молодець.
Сіренька пташинка – це …
А чи знаєте ви, що деяким птахам поставлені пам’ятники?(Учні 7 класу розповідають про пам’ятники птахам).
Наприклад, голубу поставлений пам’ятник у Парижі за те, що він приніс звістку про аварію англійського підводного човна під час Другої Світової війни.
Колись у давнину навколо італійського міста Рима було болото. Жили біля того болота гуси. Того часу вели між собою війни сусідські країни. Одного вечора, коли вартові спали, несподівано до міста підійшли вороги. Вони хотіли захопити місто. Гуси,які жили неподалік,вирішили допомогти людям, які жили в місті. Тоді вони взяли в лапи по каменю, який могли піднести, і полетіли. Коли гуси були над замком, кожен із птахів кинув по каменю. Гуркіт розбудив людей у замку, і вони відбили ворогів. Тепер у Римі суворо заборонено полювати на гусей крім того, поставлено пам’ятник цим рятівникам.
Одного разу в селі знайшли лелеку з поламаними крильми, виходили, випустили на волю. Одного разу зайнялася хата,де були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека. Закружляв над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим. Урятував лелека хлопчиків,але дуже обпік собі ноги, дзьоб та чорні крила. Господарі віддячили лелеці й поставили на ясен колесо від воза, щоб він там у гнізді й виводив своїх малят.
Природа рідна – наша втіха.
Тож хай вона не знає лиха!
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний і чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Ми всі господарі природи,
Тож збережімо її вроду.
Ведучий.Знаємо, що ви всі любите, оберігаєте природу й наших вірних друзів – птахів! Пам’ятайте: найдорожче для пташок – це воля. Наша любов повинна бути безкорисливою!