Розробка заняття на тему "Кровообіг. Судини"

Тема: Кровообіг. Судини.

Мета заняття:

Навчальна:

 формувати в учнів поняття про основні види кровоносних судин  їх

особливості будови і функціонування в організмі людини, сформувати

поняття  «пульс», «кровоносний тиск», розглянути фактори, які впливають на

рух крові в організмі;

Розвивальна:

розвивати вміння визначати частоту серцевих скорочень, виявляти вплив фізичних чинників, вміння застосовувати знання з фізики, для визначення  фізичних параметрів  кровоносних судин, розвивати вміння аналізувати та робити висновки;

Виховна:

 виховувати в учнів розуміння значення нормального функціонування  системи кровообігу для збереження здоров’я людини.

Базові поняття та терміни: артерії, вени, капіляри, пульс, швидкість крові по судинам , тиск крові на стінки судин.

Обладнання: рельєфна таблиця  «Схема кровообігу», годинник із секундною стрілкою, мультимедійний проектор, слайди.

Тип уроку:  комбінований.

Інтеграція:  фізика

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальна бесіда

З яких шарів складається стінка серця?

На які камери поділене серце?

Які власності притаманні серцевому м’язу?

З яких фаз складається серцевий цикл.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, постановка проблемного питання.

На попередніх заняттях ми  ознайомилися із будовою та роботою серця, вивчили рух крові по малому і великому колах кровообігу, виявили, що кров рухається посудинах. Тільки завдяки безперервному руху крові можуть відбуватися обмін речовин, живлення, дихання, виділення та інші функції організму людини. Достатньо на деякий час припинити цей рух, як припиниться і життя людини. Ця проста істина була відома людям дуже давно, проте тільки після відкриття кровообігу (відкриття Гарвеєм у 1628 р руху крові) стали зрозумілі основні закони. До теперішнього часу залишився незмінним схематичний опис Гарвеєм колового руху крові по судинах і роботи серця, як основної причини цього руху. Серце є насосом, що нагнітає кров у судини.

Завдання класу:

Розташуйте складові кровоносної системи у логічну послідовність:

аорта, артеріоли, серце, вени, капіляри, венули, артеріоли.   

На сьогоднішньому занятті ми повинні розглянути відмінності у будові і функціях основних видів кровоносних судин.

IV. Виклад нового матеріалу

1.Кровоносні судини

Знаючи, що в організмі людини є кров венозна і артеріальна і  рухається вона тільки в одному напрямку, рух відбувається по двом колам, складемо схему «Основні кровоносні судини»

Артерії – це судини по яким кров тече від серця до органів та тканин. Коли серце проштовхує кров  в артерії, вони розширюються під тиском крові на їхні стінки. Кров рухається з ділянки підвищеного тиску побіля серця в ділянку зниженого тиску.

•                   зовнішній – пухка сполучна тканина, де проходять нерви, що регулюють розширення та звуження судин;
•                   середній – гладком’язова оболонка та еластичні волокна (може змінювати просвіт судин, надають судинам пружності;
•                   внутрішній – особливий епітелій, клітини якого мають гладкі стінки, що не перешкоджає рухові крові.

Вени – це судини по яким кров рухається від органів та тканин до серця. Вони мають таку саму  будову стінок, як і артерії, але тонші і менш еластичні. У великих і середніх венах є на півмісяцеві, або кишенькові  клапани (додаток №2)

Питання класу. Яку роль відіграють кишенькові  клапани у  венах?

Капіляри – найдрібніші кровоносні судини, які з’єднують артерії і вени, та забезпечують обмін речовин  між кров’ю та тканиною рідиною. Їх діаметр 1 мкм, загальна площа 6300 м². Стінки складаються з одного  шару  епітеліальних тканин (додаток №3).

По  судинах кров тече з різною швидкістю і з різним тиском.

Фронтальне заповнення таблиці. Будова судин.

Робота з підручником, Опрацьовуючи матеріал  параграфа 19, сторінка 72.

Учні фронтально заповнюють перші три строчки крім тиску.

Для того щоб визначити і проаналізувати тиск крові під яким вона рухається по судинам, давайте скористаємося знаннями з фізики.

Для визначення тиску рідин можна скористуватися законом Бернулі, його формула:

= const

 За нею ми будемо визначати тиск , за умови, що відома швидкість, але для цього необхідно знайти чому дорівнює густина крові за довідковою таблицею (вона дорівнює 1065г/см³).

Троє учнів працюють коло дошки. Перший учень визначає тиск в артеріях, другий у венах, третій у капілярах.

1 учень.  Швидкість руху крові у артеріях 50 см/сек =  0,5 м/сек

                Густина крові = 1065 г/см³

=133 Па
 

2 учень. Швидкість руху крові у венах 20 см/сек =  0,2 м/сек

                Густина крові = 1065 г/см³

= 21,3 Па

3 учень. Швидкість руху крові у капілярах1,2 мм/сек =  0,0012 м/сек

                Густина крові = 1065 г/см³

= 0,00076 Па

    Визначенні дані слід занести до таблиці у графу «Тиск». Проаналізуйте чи залежить показник тиску від показника швидкості руху крові.

Учні самостійно роблять висновок: 

Чим більша швидкість руху крові по судинах, тим більший тиск крові у судинах.

Артеріальний тиск – це тиск крові, який діє на стінки артерій внаслідок роботи серця. Артеріальний тиск змінюється циклічно, згідно з серцевим циклом.  У момент скорочення шлуночків  і викидання крові із серця, артеріальний тиск максимальний. Його називають систолічним тиском. У момент розслаблення серця тиск мінімальний. Його називають діастолічним тиском. Типове  значення артеріального тиску здорової людини –  120/80 мм.рт.ст. Артеріальний тиск залежить від багатьох чинників: часу доби, психологічного стану  людини, прийому різних стимулюючих речовин або медикаментів.

У 1833 році Стефан Гелс увів скляну трубку артерію коня і спостерігав, як кров піднялася на 2 м вгору, пульсуючи під час кожного скорочення серця. Через 100 років почали використовувати ртутні манометри для вимірювання тиску крові.

Наприкінці ХІХ століття італійський лікар Ріа-Роччі запропонував вимірювати кров’яний тиск за допомогою гумової манжетки, сполученої трубкою з U-подібним манометром. Цим приладом медики користуються і зараз. Максимальний показник тиску називається систолічним, а мінімальний  - діастолічний.

1.               Пульс.

Питання класу.  Як ви вважаєте що таке пульс?

Пульс – це ритмічне скорочення стінок артерій, періодичне поштовхоподібне розширення стінок  артерій, синхронне із скороченням серця.

 Його можна відчути , якщо на артерію, котра перебуває поблизу поверхні тіла, приміром на зап’ясті притискаючи артерію до кістки.

Частота пульсу дорослої людини в спокійному стані  в середньому становить 70 ударів за хвилину. При фізичному навантаженні частота пульсу збільшується, оскільки серцю доводиться працювати швидше аби забезпечити м’язи всім необхідним для роботи.

2.               Лабораторне дослідження.

Тема. Визначення частоти серцевих скорочень

Мета. Навчитися вимірювати частоту серцевих скорочень, дослідити зміну 

           частоти серцевих скорочень від  фізичного навантаження.

                                                       Хід роботи

1.               Виміряти частоту серцевих скорочень у стані спокою (вимірюється пульс протягом 30 секунд, показник помножується на два).
2.               Зробити 10 присідань, і після присідань виміряти частоту пульсу (вимірюється пульс протягом 30 секунд, показник помножується на два).
3.               Порівняти показники, зробити висновок.

V. Перевіркарозуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу.

1.               Які види кровоносних судин є в організмі людини?
2.               Чим відрізняється внутрішня будова артерії від внутрішньої будови вени?
3.               У яких судинах швидкість крові найбільша і чому?
4.               Чому швидкість руху крові в капілярах невелика?

VІ.  Підведення підсумків заняття. Рефлексія.

1.               Який матеріал заняття вас зацікавив?
2.               Що нового ви для себе взяли про роботу кровоносних судин?
3.               Який вид роботи на сьогоднішньому занятті вам найбільш сподобався?