Розробки уроків. Тема. "Різноманітність рослин" 6 клас. Біологія
13 уроків по темі "Різноманітність рослин" 6 клас. Біологія. Всі уроки розроблені згідно чинної програми. Програма з біології для 6 - 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена). Типи уроків: урок засвоєння нових знань, комбінований, урок-змагання,
Розробки уроків по темі «Різноманітність рослин»
Біологія 6 клас
Виконала: Йосипенко О. М., учитель біології
Терешківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
Полтавської районної ради Полтавської області,
спеціаліст вищої категорії, учитель-методист
Терешки – 2018
Біологія 6 клас.
Тема «Різноманітність рослин»
Урок № 1. Тема «Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові)»
Мета: сформувати знання про особливості будови і процесів життєдіяльності червоних, бурих та діатомових водоростей, пристосування їх до умов життя на різних глибинах; розвивати логічне мислення учнів та вміння порівнювати й робити висновки; здійснювати екологічне виховання.
Базові поняття: нижчі і вищі рослини, водорість, червоні, бурі, зелені водорості, талом (слань),одноклітинний і багатоклітинний талом, ризоїди, джгутики, агар-агар, альгологія.
Методи: наочні, дослідницький, словесні, проблемно-пошуковий.
Методичні прийоми: логічні – робота з підручником, складання загальних характеристик водоростей, фронтальне лабораторне дослідження; організаційні – виконання дослідної роботи, самостійна робота; технічні – демонстрація натуральних об’єктів, робота з мікроскопом, наочними посібниками, презентацією.
Обладнання та матеріали: зошит, підручник, таблиці «Одноклітинна водорість хламідомонада, евглена зелена, хлорела», «Багатоклітинна зелена водорість улотрикс, спірогіра», картки – завдання, гербарій, комп’ютер, мультимедійна дошка, комп’ютерна презентація, мікропрепарати й живі об’єкти багатоклітинних водоростей, мікроскоп, препарувальні інструменти.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Пригадайте, які характерні ознаки царства Рослини?
2. Чому рослини мають зелене забарвлення?
3. Який спосіб живлення властивий рослинам?
4. Де й коли з’явилися перші рослини?
5. Які водорості ми вже вивчили?
6. По таблиці показати будову хламідомонади, евглени зеленої, хлорели.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Світ рослин дуже різноманітний. Сьогодні ми продовжимо знайомство з найпростішими представниками – водоростями – однією з найдавніших груп рослин на Землі.
Епіграф уроку: «Людина не повинна соромитися цікавості, яку пробуджує в ній природа»
Ніколас Тінберген
Проблемне запитання:
Чому вода у річках влітку зелена?
Повідомлення теми й завдань уроку.
На сьогоднішньому уроці ми розширимо знання про водорості – групу нижчих, найдавніших, просто організованих рослин, середовища їх існування, найпоширеніші групи – бурі, червоні, зелені, діатомові та практичне використання у господарській діяльності людини.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення вчителя.
Наука, що вивчає водорості, називається альгологією.
Загальна характеристика водоростей.
Водорості – найдавніші представники царства рослини, які з’явилися на нашій планеті майже 800 млн. років тому.
Середовища існування: водне або вологе середовище (наземно-повітряне, ґрунт): прісні та солоні водойми, на поверхні або в товщі води, на корі дерев, на скелях, у верхніх шарах ґрунту.
Спосіб живлення: автотрофний. Водорості живляться завдяки фотосинтезу, а їхні клітини мають хлоропласти. Проте у багатоклітинних водоростей відсутні тканини та немає поділу тіла на органи – листки, стебла, корені.
Будова тіла. Таким чином, водорості схожі зі звичними для нас наземними рослинами за способом живлення, але відрізняються від них значно простішою будовою тіла. У XIX ст. вчені запропонували називати всі «традиційні» наземні рослини – від невеличких мохів до велетенських дерев – вищими рослинами, а решту рослинних організмів, позбавлених листків, стебел та коренів, – водоростями. Їх віднесли до нижчих рослин. Тіло їх прийнято називати слань або талом. Багатоклітинні водорості, які ростуть на одному місці, прикріплюються до субстрату ризоїдами, оскільки коренів у них немає.
Інформаційна хвилинка. Повідомлення юного дослідника.
Ризоїди (від грец. rhiza – корінь і eidos – вид) – виріст нижньої частини талому водоростей, що являють собою нитковидні утворення, які служать для прикріплення. Ризоїди виконують функції коріння: закріплення рослини на субстраті та всмоктування з нього розчинів поживних речовин. Але на відміну від коренів, ризоїди не мають тканин.
Творче завдання: доповнити схеми, використавши (§17, 19, 38 ).
Будова тіла водоростей
Одноклітинні Колоніальні Багатоклітинні
Евгленові: Евгленові: Зелені:
Діатомові:
Зелені:
Класифікація водоростей
З….. Б… Ч…… Д……..
Дихання: всією поверхнею тіла, киснем розчиненим у воді.
Розмноження: нестатеве (спорами, поділом клітин або слані), статеве (за несприятливих умов – статевими клітинами – гаметами)
Висновок.
Водорості дуже різноманітні. Наприклад, серед них є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми. Виключно одноклітинними є діатомові (навікула) та евгленові (евглена) водорості, з якими ви вже познайомилися при вивченні одноклітинних організмів. Деякі групи водоростей, зокрема зелені, включають як Одноклітинних (хламідомонада, хлорела), так і багатоклітинних представників (приклад – хара).
До інших груп, в першу чергу, бурих та червоних водоростей, входять виключно або майже виключно багатоклітинні, переважно – морські організми, які помітні без збільшувальних приладів. Саме ці п'ять груп водоростей – евгленові, діатомові, бурі, червоні та зелені – є найпоширенішими та найвідомішими.
Від водоростей походять вищі рослини.
Екологічні групи водоростей. Залежно від екологічних особливостей, водорості поділяють на екологічні групи.
Екологічні групи водоростей
Планктонні (ті, що живуть у товщі водойм)
Бентосні (ті, що живуть на дні або на незначній глибині)
Наземні (ґрунтові, водорості гарячих джерел, снігу й льоду)
Екологічна хвилинка. Повідомлення юних екологів-дослідників.
1-й. Одноклітинні фото синтетики входять до складу планктону. Планктон походить від слова, яке означає «мандрівник», і є морським й океанічним угрупованням. Фітопланктон – планктонні водорості й ціанобактерії, а зоопланктон – гетеротрофні бактерії, ракоподібні й личинки різних груп тварин.
Фітопланктон є великим запасом біомаси і першим ланцюгом у харчовій ланці морських тварин. Водоростями харчується зоопланктон.
2-й. Хламідомонада розвивається у будь-якій калюжі, а снігова хламідомонада також на поверхні льоду та снігу, забарвлюючи його у червоний колір.
3-й. Хламідомонада хоботкова полюбляє грязюку та живе в мілких, часто пересихаючих водоймах, іноді у ґрунті. Викликає цвітіння води. Її використовують у очисних спорудах у складі «активного мулу» для біологічного очищення побутових стічних вод.
Різноманітність водоростей.
Розглянемо детальніше ті групи, в яких представлені багатоклітинні водорості.
Інтерактивна вправа «Ажурна пилка»
Організація роботи: клас працює у 3 групах – це так звані «домашні» групи: «Бурі водорості», «Червоні водорості», «Зелені водорості». Кожна група отримує гербарій водоростей, завдання, вивчає та обговорює його і заповнює картки:
|
№ |
Назва відділу |
Представники |
Особливості будови |
Поши- рення |
Значення |
|
|
|
|
|
|
|
Правила роботи для учнів:
1. Спочатку Ви працюєте в «домашній» групі.
2. В ролі «експертів» з питання, яке опрацьовували Ви працюватимете в іншій групі і там повинні отримати інформацію від представників інших груп, над якою працювали вони.
3. В останній частині заняття Ви знову повернетесь в свою «домашню» групу, щоб поділитися новою інформацією, яку Вам надали учасники інших груп. Групи обмінюються картками.
Робота з підручником. Учні опрацьовують матеріал підручника по отриманих завданнях (с.170 – 172 § 38).
Підсумки роботи.
Проводимо обговорення по кожній картці. Спочатку виступають ті, хто не був експертом. Експерти роблять висновок по кожній групі водоростей. Вчитель корегує виступи, в разі необхідності замінює роль експерта.
V. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі
(Лабораторний практикум)
Інструктаж з БЖД та проведення лабораторного дослідження «Будова зелених нитчастих водоростей» згідно інструктивної картки у друкованому робочому зошиті.
Значення водоростей.
Повідомлення юних дослідників, які отримали це завдання на попередньому уроці.
I-й – Яке значення водоростей у природі?
II-й – Яке значення водоростей у медицині?
III-й – Як використовують водорості у харчовій промисловості?
IV-й – Яке значення водоростей у сільському господарстві?
V-й – Як використовують водорості у хімічній промисловості?
VІ-й – Чи мають водорості негативне значення?
Виступ 1-го
Значення водоростей у природі надзвичайно велике. Водорості – це основний продукт харчування для водяних тварин. Вони є найбільшим джерелом кисню у воді та повітря над водою. Ґрунтові водорості постачають у товщу ґрунту кисень, а їхні відмерлі рештки утворюють органічну речовину ґрунту, що підвищує його родючість, беруть участь у ґрунтоутворенні. Отже, водорості – необхідний, важливий компонент живої природи.
Виступ 2-го
У водоростях високий вміст різних вітамінів (А, С, Е, В), мінеральних солей, сполук Йоду та Брому, тому постійне вживання їх у їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. З давніх-давен ліки із водоростей широко використовувалися для лікування ран, опіків. Особливо велике значення має ламінарія (морська капуста), яка використовується для лікування і профілактики атеросклерозу, тромбофлебіту, зоба. Кораліна, церамій (червоні водорості) – глистогінний засіб, особливо для боротьби з аскаридами. На основі водоростей фармакологічна промисловість випускає йодовмісні лікарські препарати. Велике значення для лікування захворювань опорно-рухової системи мають лікувальні грязі.
Виступ III-го
Продукти життєдіяльності водоростей і самі водорості широко використовуються в харчовій промисловості. Так, наприклад, із великих бурих водоростей виділяють альгінат, який використовується під час виготовлення морозива. Він надає йому значної гомогенності і не дає утворюватися кристаликам льоду. З водорості, яка відома під назвою ірландський мох, отримують карагенан, який використовується в кондитерській промисловості. Близько 80 видів водоростей уживають у їжу. Із зелених використовують ульву (морський салат), з бурих – різні види ламінарій. Серед червоних найчастіше вживають у їжу порфіру (у Японії її вирощують штучно), гігартину. Майже всі їстівні водорості містять високопоживні компоненти. Із червоних водоростей одержують драглисту речовину – агар, яка використовується в кондитерській промисловості для виготовлення таких ласощів, як мармелад чи пастила.
Виступ IV-го
У тваринництві постійно використовують корм для худоби, який виготовляють з бурих водоростей. У ньому міститься багато поживних та корисних речовин, зокрема сполук Йоду, необхідних для забезпечення нормального функціонування організму тварини. У сільському господарстві теж вдячні водоростям. Відмерлі водорості опускаються на дно водойм, де утворюється органічний мул. Його широко застосовують як добриво.
Виступ V-го
Наша хімічна промисловість теж не обходиться без водоростей. У слані бурих водоростей високий вміст особливої речовини, яка за здатністю склеювати різні предмети майже в 40 разів перевищує звичайний канцелярський клей. Її застосовують для просочування водонепроникних тканин, при виробництві картону. Також водорості є сировиною для виробництва високоякісного паперу (кладофора). З водоростей отримують різні органічні кислоти, спирти, барвники, йод, калійну селітру та інші речовини.
Виступ VI-го
Моряки – сучасники Колумба – залишили чимало описів дійсно драматичних ситуацій, у які потрапляли їхні трищоглові каравели, заплутуючись у водоростях Саргасового моря. Скільки в цих описах правди, а скільки вимислів, ніхто не береться сказати. Нехай цим займаються історики мореплавання. Однак, судячи з усього, водорості дійсно є завадою для судноплавства, і якщо капітанам сучасних кораблів доводиться враховувати можливості таких зустрічей, то немає нічого дивного в тому, що екіпажі каравел паралельно з фантастичними морськими чудовиськами вважали зустріч із водоростевими заростями небезпечною для своїх парусних судів.
Масове розмноження одноклітинних зелених та деяких інших водоростей у прісних водоймах призводить до «цвітіння» води, коли вода набуває зеленого кольору. У воді зменшується вміст кисню і відбувається масове вимирання водяних тварин. Це відповідь на проблемне запитання поставлене на початку уроку.
Слово вчителя. Ми уважно вислухали всіх дослідників, які нам розповіли про значення водоростей і можемо дати відповідь на запитання: чи могло б існувати життя без водоростей? Чи потрібно їх охороняти?
VІ. Узагальнення та систематизація знань.
Обговорення висновків в кінці параграфу та повторення термінів і понять.
VІІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання. Учні самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Опрацюйте § 38 у підручнику.
Заповнити на повторення з § 17 та додатковою літературою таблицю про діатомові водорості:
|
№ |
Назва відділу |
Представники |
Особливості будови |
Поши- рення |
Значення |
Бурі водорості( фото з презентації)
Фукус Ламінарія
Макроцистис
Макроцистис
Саргасум
Червоні водорості
Делесерія
Порфіра
Урок №2. «Мохи»
Мета: сформувати знання про вищі спорові рослини як перші наземні рослини, про характерні риси мохів, вивчити ознаки їх більш високої організації порівняно з водоростями, визначити риси пристосованості до умов існування, розширити знання учнів про основні місця зростання мохів на Землі та їх значення в природі і житті людини; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, удосконалювати навички роботи з підручником та збільшуваними приладами; формувати науковий світогляд, наводити докази.
Базові поняття: вищі спорові рослини, бріологія, мохи, слань, ризоїд, антеридії, архегонії, статеве та нестатеве покоління, спорогон, спорангій, коробочка, листостеблова будова, спора, ніжка, стопа (присоска, гаусторія), маршанція, зозулин льон, сфагнум.
Методи: наочні (мультимедійна презентація, робота з таблицями, гербарними екземплярами мохів), практичні (лабораторне дослідження), інформаційно-рецептивний (пояснення, розповідь, бесіда), проблемно-пошуковий, дослідницький.
Методичні прийоми: логічні – робота з підручником, складання структурних схем, порівняння, аналіз, узагальнення, висновки, фронтальне лабораторне дослідження; організаційні – виконання дослідної роботи, самостійна робота; технічні – демонстрація натуральних об’єктів, робота з мікроскопом, наочними посібниками, презентацією.
Обладнання та матеріали: зошит, підручник, таблиці «Зозулин льон», «Сфагнум», «Еволюція рослинного світу», картки – завдання, гербарій, комп’ютер, мультимедійна дошка, комп’ютерна презентація, мікропрепарати й живі та гербарні об’єкти екземплярів мохів, мікроскоп, препарувальні інструменти.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Релаксаційна хвилинка. Учитель. Діти! Пригадайте приємні події, які відбулися з вами на цих вихідних, перенесіть відчуття, що виникли на урок. Відкрийте очі, подивіться у вікно, на мене. Починаємо урок
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Що таке нижчі рослини і вищі рослини? Навести приклади.
2. Що таке водорості?
3. Що спільного мають водорості з традиційними рослинами, які ми називаємо вищі?
4. Що відмінного?
5. Яка будова водоростей?
6. Які групи водоростей ви знаєте?
7. Які водорості представлені виключно одноклітинними, а які – виключно багатоклітинними організмами?
8. Які є екологічні групи водоростей?
9. Яке значення мають водорості у природі і житті людини?
Самостійна робота із картками. Діти виконують роботу, тоді обмінюються зошитами на парті і перевіряють, ставлять оцінку. Правильні відповіді на слайдах презентації.
І-й варіант
Вибери правильну відповідь.
1. Найдавніші організми серед нижчих рослин:
а) бактерії; б) водорості; в) мохи.
2. Середовище існування водоростей:
а) водне середовище;
б) водне середовище, ґрунт, на снігу, каменях, шерсті тварин;
в) ґрунт.
3. Водорості, що ростуть на дні водойм, – це:
а) фітопланктон; б) бентос.
4. За своєрідністю талому, пігментів, способів розмноження водорості поділяють на
а) золотисті, зелені; б) бурі, червоні, діатомові;
в) зелені, золотисті, бурі, червоні, діамантові, жовто-зелені.
5. Відділ Червоні об’єднує такі водорості: а) порфіра, філофора;
б) філофора, фукус, саргасум; в) порфіра, саргасум.
6. Тіло водоростей має назву:
а) талом; б) шкірно-мускульний мішок; в) мантія.
7. Для виготовлення легкої цегли застосовують такі водорості:
а) діатомові; б) жовто-зелені; в) бурі.
Закінчи речення:
8. Серед бурих водоростей трапляються тільки …
9. Запасна речовина бурих водоростей – …
10. З яких водоростей отримують агар?
11. На глибині 200–250 м трапляються…
12. Упізнай водорість. Це одна з найвідоміших водоростей. До поверхні дна кріпиться розгалуженими ризоїдами, що відростають від нижньої частини «стовбурця». «Стовбурець» переходить у шестиметрову буро-зелену пластинку. Частіше трапляється в холодних морях.
Відповіді: 1 – б, 2 – б; 3 – б; 4 – в; 5 – а; 6 – а; 7 – а; 8 – багатоклітинні; 9 – ламінарин; 10 – із червоних; 11 – червоні водорості; 12 – ламінарія.
ІІ-й варіант
Вибери правильну відповідь.
1. За будовою слані водорості поділяються на:
а) одноклітинні, багатоклітинні, колоніальні;
б) одноклітинні, багатоклітинні.
2. Наука, що вивчає водорості:
а) мікологія; б) ботаніка; в) альгологія.
3. До відділу Зелені водорості належать:
а) хламідомонада, хлорела, улотрикс, спірогіра, вольвокс;
б) макроцистис, фукус; в) фукус, хлорела, церамія.
4. До Бурих водоростей відносять:
а) філофору, макроцистис, хлорелу; б) макроцистис, ламінарію, фукус; в) ламінарію, хламідомонаду.
5. «Цвітіння води» відбувається завдяки швидкому розмноженню:
а) зелених водоростей; б) жовто-зелених водоростей; в) червоних.
6. Найбільша за розміром водорість, що має довжину 30 – 45 метрів, – це: а) макроцистис; б) спірогира; в) улотрикс.
7. Цінні харчові та вітамінні добавки виготовляють з:
а) хлорели; б) ламінарії; в) улотрикс.
Закінчи речення:
8. У клітинах зелених водоростей відкладається…
9. Запасна речовина червоних водоростей – …
10. До чого призводить масове розмноження одноклітинних зелених водоростей у прісних водоймах?
11. На основі якої речовини готують пастилу чи мармелад?
12. Упізнай водорість. Має вигляд нитки, що складається з однакових клітин, розташованих одна за одною. У кожній клітині є зелені спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти. У річках часто утворює зелене м’яке та слизьке на дотик жабуриння.
Відповіді: 1 – а, 2 – в; 3 – а; 4 – б; 5 – а; 6 – а; 7 – б; 8 – крохмаль; 9 – багрянковий крохмаль; 10 – «Цвітіння» води; 11 – агару; 12 – спірогіра.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Де краплини є води
Там ти можеш мох знайти.
На болоті, в горах, в лісі,
На колоді та на стрісі.
Де вологи є запас,
Скрізь ростуть мохи у нас.
Що ж це за рослини, які ростуть повсюди? Які ж їх особливості, що дають змогу пристосовуватися до середовища існування?
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Повідомлення теми і мети уроку.
Гра «Мікрофон»
1. Пригадайте, в яких умовах перебували рослини у водному середовищі?(Не потрібні опорні структури, невеликі коливання температури, обмін речовин здійснювався через усю поверхню тіла, гамети вільно рухалися у воді).
2. Які умови для життя рослин виникли на суходолі?(Накопичення кисню, формування озонового шару).
3. Які проблеми виникли у рослин в зв’язку з життям на суходолі?
Найбільша трудність, що її треба було здолати рослинам на суші, це проблема зневоднення. Звідси виникає інша проблема – розмноження (у водоростей плаваючі чоловічі гамети наближаються до жіночих гамет тільки у водному середовищі, на суші ця можливість обмежена).
У зв’язку зі зневодненням, унаслідок виходу рослин на сушу, виникає потреба:
• укріплення рослини в ґрунті й винесення фотосинтезуючих поверхонь до світла;
• транспорту речовин по всьому організму;
• захисту від випаровування й коливань температури;
• захисту зародка, спор, насінини;
• позбавлення залежності запліднення від наявності води.
Які ж ускладнення в будові рослин дозволили їм вийти і пристосуватися до існування на суходолі?
Пояснення вчителя.
На минулому уроці ми вивчили, що є нижчі рослини – водорості і вищі, ті що пристосувалися до життя на суходолі.
Вивчення схеми
Рослини
Нижчі Вищі
Водорості Вищі спорові Насінні
Мохи Голонасінні
Плауни і хвощі Покритонасінні
Папороті
Вищі спорові рослини — це рослини, що мають тканини й органи. (Визначення формулюють учні.)
Актуалізація знань: «тканина», «типи тканин»
Особливості пристосування рослин до життя на суші:
• виникнення кутикули призвело до формування продихів – високоспеціалізованих утворів, що регулюють випаровування й газообмін;
• виникнення тканин (покривної, механічної, провідної);
• поява спор з міцними оболонками, що дозволяють переносити посушливі умови ( можливість поширюватися вітром);
• зі збільшенням розмірів рослин розвинулися структури, що сприяють більш ефективному вивільненню й розсіюванню спор;
• паралельно йшла еволюція органів статевого розмноження (антеридії, архегонії): з одноклітинних вони стають багатоклітинними, і їхні стінки надійніше захищають від висихання гамети, що розвиваються, та спори;
• виникнення органів: стебла (транспорт речовин), листків (фотосинтез), кореня (водно-мінеральне живлення), пізніше – виникнення насінини й квітки.
Вищі спорові рослини – перші наземні рослини. З’явившись у цілком нових повітряних умовах існування, вони поступово пристосувалися до життя в інших умовах і впродовж багатьох мільйонів років дали величезну різноманітність наземних рослин, різних за величиною й складністю будови.
Першими наземними рослинами були Риніофіти, потім Псилофіти. Риніофіти – викопні рослини, які стали предками мохів, плаунів, хвощів і папоротей. Невисокі рослини – 50 см з дихотомічним галуженням, листя не було, до ґрунту прикріплювалися ризоїдами. Мали покривну тканину з продихами і провідну. Механічна тканина була відсутня. Псилофіти будовою тіла схожі на Риніофітів. Вони і зараз ростуть у тропіках і субтропіках.
Складання опорного конспекту за результатами роботи:
Загальні ознаки вищих спорових рослин:
• мають хлорофіл (зелене забарвлення);
• характерний процес фотосинтезу;
• клітини тіла диференційовані й об’єднані в тканини, а тканини — в органи;
• живуть у вологих місцях;
• ніколи не цвітуть, не утворюють насіння і плодів;
• розмножуються нестатево за допомогою спор;
• характерне чергування поколінь: статевого (гаметофіт) і нестатевого (спорофіт). На гамето фіті розвиваються жіночі статеві органи – архегонії 
і чоловічі статеві органи – антеридії 
Вчитель. А зараз ми ознайомимося з дуже цікавими рослинами: мохами – нижчими споровими рослинами. Їх нараховується близько 24 тис. видів. На Полтавщині 159 видів Наука, що вивчає мохи називається бріологія.
Самостійна робота з підручником с. 173 – 175 за планом:(учні працюють під керівництвом учителя покроково над кожним пунктом плану.)
Загальна характеристика мохів
1. Середовище існування.
2. Систематика відділу (мал. 168).
3. Будова. Виконання лабораторного дослідження «Будова моху».
Формулювання висновків після виконання дослідження.
4. Розмноження і розвиток (мал. 169), завдання с. 177.
Повідомлення юного дослідника, підготовлене заздалегідь:
Статеве покоління мохів (гаметофіт) (зелена рослина) розвивається з одноклітинної спори (n) і може бути одностатевим (або жіночим, або чоловічим) і двостатевим (на одній рослині утворюються і чоловічі, і жіночі органи розмноження: антеридії й архегонії).
У життєвому циклі переважає гаплоїдний гаметофіт (n) над диплоїдним спорофітом (2n).
Спорофіт являє собою коробочку на ніжці, де утворюються спори. Спорофіт розвивається з диплоїдної зиготи (2n).
Мохи являють собою відокремлену групу вищих рослин, розвиток якої призвів до еволюційного глухого кута (тобто не мали подальшого історичного розвитку й із часу свого виникнення залишилися майже незмінними). На відміну від усіх інших відділів вищих рослин у життєвому циклі мохів гаплоїдний гаметофіт переважає над спорофітом і здійснює функції фотосинтезу, забезпечення водою та мінеральним живленням. Це дає підставу вченим виводити походження мохів від деяких видів зелених водоростей. Але існують аргументи й на користь походження мохів від риніофітів, хоча остаточно це питання ще й досі не вирішене.
5. Ознаки високої організації (порівняно з водоростями): наявність стебла й листків, покривної, основної, механічної, провідної тканин.
6. Значення.
7. Пристосування до виживання на суші:
1) вбирають атмосферну вологу всією поверхнею тіла;
2) фотосинтез за будь-яких умов, навіть у темряві печер;
3) висихають до сухого стану, залишаючись живими.
Повідомлення юного дослідника, підготовлене заздалегідь:
Це цікаво!
• Мохи витримують висушування навіть протягом кількох років, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим вони спроможні переносити і довготривале затоплення, і значні температурні коливання. Наприклад, мохи знаходили в гарячих джерелах Камчатки, де температура підвищується до +40…+45 °С. Інші види трапляються в антарктичній пустелі, де морози сягають –50 °С.
• Мохи невибагливі й до освітлення: вони добре почуваються як при повному сонячному освітленні у піщаних пустелях, так і при світлі в нетрях лісів та в печерах, де у 150 – 200 разів темніше, ніж на поверхні. Багато мохів, використовуючи розсіяне світло, відновлюють свою життєдіяльність після зимового стану спокою ще під сніговою ковдрою.
8. Мохи занесені до Червоної книги Полтавщини: 1 вид Тортула Ранда, яка занесена і до Червоної книги України.
Формулювання висновків:
Особливості будови та життєдіяльності мохів:
• Мохи – багаторічні трав’янисті рослини.
• Тіло почленоване на стебло і листки.
• Корені відсутні, їхні функції виконують кореневі вирости – ризоїди.
• Мають покривну й основну тканини, тонкий шар механічної тканини.
• Для запліднення мохів потрібна вода.
• У життєвому циклі переважає статеве покоління (гаметофіт), що не сприяє їхній життєдіяльності, тому вони є сліпою гілкою еволюції рослин.
V. Узагальнення та систематизація знань
1. Гра «Мікрофон»
Назвіть риси подібності й відмінності мохів і водоростей.
(Подібність: не мають судин і коренів; запліднення пов’язане з водою; серед мохоподібних немає здерев’янілих форм.
Відмінність: мають листкостеблову будову; їм властиві деякі тканини (покривна, основна, механічна)).
2. Розташуйте етапи розмноження мохів за порядком їх відбування:
А) Утворення спорофіту (спорогону).
Б) Утворення гаметофіту.
В) Утворення статевих органів: антеридій та архегоній.
Г) Утворення спор.
Д) Запліднення.
Е) Утворення статевих клітин.
Є) Проростання спори.
Ж) Утворення зиготи.
З) Формування протонеми.
(для перевірки: А, Г, Є, З, Б, В, Е, Д, Ж)
3. Заповнити картки (робота в парах)
Таблиця №1. Особливості будови та значення Мохоподібних
|
№ |
Характеристика |
Назва мохоподібних |
||
|
Маршанція мінлива |
Зозулин льон |
Сфагнум болотний |
||
|
1 |
Тип будови тіла (сланевий, листостебловий) |
Сланевий |
|
|
|
2 |
Назва підземної частини |
Ризоїди |
|
|
|
3 |
Фотосинтезуючі органи |
Слань |
|
|
|
4 |
Органи, в яких утворюються спори |
Спорогон |
|
|
|
5 |
Назва жіночих статевих органів |
Архегонії |
|
|
|
6 |
Назва чоловічих статевих органів |
Антеридії |
|
|
|
7 |
Складові частини споро гону |
Коробочка, ніжка, присоска |
|
|
|
8 |
Яка стадія в життєвому циклі переважає (гаметофіт, спорофіт) |
Гаметофіт |
|
|
|
9
|
Значення в природі та житті людини |
Добриво, бур’яни, ліки від болів в суглобах |
|
|
VІ. Рефлексія
- Мені було цікаво дізнатися….
- Мені було важко зрозуміти….
VІІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.
VІІІ. Домашнє завдання. Опрацюйте § 39 у підручнику.
Підготувати міні-проект «Як утворився торф і кам’яне вугілля»,
картинки Мохів, занесених до Червоної книги України.
Урок № 3. Тема «Хвощі, плауни»
Мета: сформувати знання про особливості будови й життєдіяльності плаунів і хвощів, з’ясувати ознаки їх більш високої організації порівняно з мохами, визначити риси пристосованості до умов існування, розширити знання учнів про основні місця зростання цих рослин на Землі, ознайомитися з різноманітністю хвощів і плаунів, їх значення в природі і житті людини; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, проводити самостійні спостереження, удосконалювати навички роботи з підручником; формувати науковий світогляд, наводити докази.
Базові поняття: вищі спорові рослини, плауни, хвощі, заросток, спороносний колосок, антеридії, архегонії, статеве та нестатеве покоління.
Методи: наочні (мультимедійна презентація, робота з таблицями, гербарними екземплярами хвощів, плаунів), інформаційно-рецептивний (пояснення, розповідь, бесіда), проблемно-пошуковий, дослідницький.
Методичні прийоми: логічні – робота з підручником, складання структурних схем, порівняння, аналіз, узагальнення, висновки; організаційні – виконання дослідної роботи, самостійна робота; технічні – демонстрація натуральних об’єктів, робота з наочними посібниками, презентацією.
Обладнання та матеріали: зошит, підручник, таблиці «Зозулин льон», «Сфагнум», «Еволюція рослинного світу», «Хвощі і плауни», картки – завдання, комп’ютер, мультимедійна дошка, комп’ютерна презентація, гербарні об’єкти.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
«Мікрофон». Закінчи речення.
1. Вищими рослинами називають….
2. Тканина – це …
3. Орган – це …
3. Вищими споровими рослинами називають…
4. Наведіть приклади вищих спорових рослин.
5. Спора – це …
6. Мохи – це …
7. Я знаю такі типи зовнішньої будови мохів…
8. Я знаю такі сланеві мохи…
9. Я знаю мохи, що мають листостеблову будову..
10. Статеве покоління – це…
11. Нестатеве покоління – це …
12. Статевий процес мохів відбувається…
13. Спорогон – це …
14. Будова спорогону…
15. Функції спорогону…
16. У життєвому циклі мохів переважає…
17. У нашій місцевості зростають такі мохи…
18. Мохи в природі мають значення …
19. Людина використовує мохи …
Індивідуальне опитування:
Картка №1. Заповнити таблицю
|
Ознаки |
Зозулин льон |
Сфагнум |
Спі-льне |
Від-мінне |
|
Статеве покоління |
|
|
|
|
|
1) стебло: а) прямостояче розгалужене на верхівці; б) прямостояче нерозгалужене |
б |
а |
|
+ |
|
2) листки: а) мають зелений колір; б) мають білуватий колір |
а |
б |
|
+ |
|
3) ризоїди: а) немає; б) є |
б |
а |
|
+ |
|
4) розташування чоловічих і жіночих статевих органів: а) на бічних гілочках; б) на верхівках |
б
|
а |
|
+ |
|
5) однодомні чи дводомні: а) статеві органи на одній рослині; б)статеві органи на різних рослинах |
б |
а |
|
+ |
|
6) Мають а) листостеблову будову; б) мають сланеву будову |
а |
а |
+ |
|
|
7) У тілі моху: а) всі клітини живі; б) поряд із живими є відмерлі клітини |
а |
б |
|
+ |
|
Нестатеве покоління |
|
|
|
|
|
8) Розташування: а) на верхівках; б) на бічних гілочках |
а |
б |
|
|
|
9) коробочка : а) куляста; б) видовжена |
а |
б |
|
+ |
|
10) середовище існування: а) на болотах; б) у вологих місцях, на луках |
б |
а |
|
+ |
|
11) нестатеве покоління утворює: а) спори; б) гамети |
а |
а |
+ |
|
Картка № 2. Закінчити речення:
1. Спори утворюються у …
2. Із спори розвивається…
3. Статеві органи утворюються на…
4. Сперматозоїди потрапляють до яйцеклітини…
5. Із заплідненої яйцеклітини розвивається…
6. Із зиготи всередині жіночого статевого органа розвивається…
7. Молодий спорогон моху складається із…
8. Спорангій мохів – це …
9. Прикладом сланевих мохів є …
10. Ризоїди – це…
11. Однодомний мох …
12. Дводомний мох….
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Відгадайте віршовані загадки:
1. Серед лісів прекрасної Землі
Зустрінеш ти рослини ці малі.
Їх не їдять ні коні, ні корови,
Плетуть у лісі вони килими чудові,
Тінь полюбляють, там завжди вони ростуть.
Ботаніки їх як зовуть? (Плаунами.)
2. Ні листок, ані стебло
Не придатні ні на що.
А трава живуча-живуча
В полі всіх вона замучила. (Хвощ.)
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Пояснення учителя.
Що таке плаун? Що таке хвощ?
Сьогодні ми вивчимо ці вищі спорові рослини. Що спільне для них усіх?
(Розмножуються спорами, у життєвому циклі відбувається чергування статевого й нестатевого поколінь, для запліднення потрібна вода, у життєвому циклі домінуючим є нестатеве покоління).
Почнемо вивчення плаунів.
Які плауни ви знаєте? Чи зустрічали у природі плауни? Чи ростуть плауни у нашій місцевості?
Загальна характеристика плаунів і хвощів.
Розділимо сторінку зошита на дві половинки. Складемо загальну характеристику плаунів на лівій стороні, а на правій ви самостійно опрацюєте хвощі (с. 179 – 180 ) за планом вивчення плаунів. Спільне підкреслите. За це ви отримаєте оцінки. (Заповнення правої частини заповнюється з допомогою вчителя: 5,6,7 пункти плану)
Плауни Хвощі
1. Кількість видів: 1. Кількість видів:
400, в Україні – 12 40, в Україні – 9
2. Розміри. 2. Розміри.
Звичайно до 1 м, у деяких – до 10 м, Від 10 см – до 4 – 5 м, викопні форми до
викопні лепідодендрони – до 20 м 30 м
3. Життєві форми: 3. Життєві форми:
сучасні види – трави сучасні види – трави
4. Середовища існування. Поширення. 4. Середовища існування. Поширення.
Зволожені місця суходолу. Поширені на Зволожені місця суходолу. Поширені на
усіх континентах, окрім Антарктиди. усіх континентах, окрім Австралії.
5.Чергування поколінь: 5.Чергування поколінь:
спорофіт (нестатеве покоління), спорофіт (нестатеве покоління), який
який переважає, та гаметофіт переважає, та гаметофіт (статеве поко-
(статеве покоління). ління).
6. Будова спорофіту (мал.171,гербарії). 6. Будова спорофіту (мал.174,гербарії).
Горизонтальні та вертикальні пагони, Кореневище та пагони (весняні та літні). дрібні зелені листки, додаткові корені, Стебло має вузли, міжвузля. Дрібні
спороносні колоски зі спорангіями. безбарвні листки у вигляді лусок з
кільчастим розташуванням на стеблі.
Весняні пагони: безхлорофільні, мають
спороносні колоски зі спорангіями.
Літні: підземне кореневище з
вертикальними пагонами та додатковими
коренями. Стебло містить хлорофіл і
виконує фотосинтезуючу функцію.
Оболонки клітин хвощів мають багато
кремнію.
7. Фотосинтез здійснюють: 7. Фотосинтез здійснюють:
листки, стебло стебло
8. Гаметофіт (мал. 172) 8. Гаметофіт (мал. 174).
Однодомний: м’ясиста пластинка (2 – одно- або двостатевий: зелений 20 мм), позбавлена хлорофілу, має пластинчастий заросток (1 – 30 мм)
ризоїди, живиться завдяки симбіозу з
грибами, розвивається в ґрунті від 1 до
15 років.
9. Розмноження: 9. Розмноження:
- нестатеве (спорами); - нестатеве (спорами);
- вегетативне (пагонами, бруньками); - вегетативне (пагонами, бруньками);
- статевими клітинами (гаметами) - статевими клітинами (гаметами)
10. Органи статевого розмноження. 10.Органи статевого розмноження.
Багатоклітинні: чоловічі – антеридії, Багатоклітинні: чоловічі – антеридії,
жіночі – архегонії. жіночі – архегонії.
11. Цикл розвитку (мал. 172): 11. Цикл розвитку (мал. 174):
нестатеве покоління – спорофіт (2n) нестатеве покоління– спорофіт (весняний
(сама рослина. На ній спороносний пагін, на якому спороносний колосок із
колосок із спорангіями) спорангіями) (2 n)
зигота (2 n) спора (n) зигота (2n) спора (n)
статеве покоління – гаметофіт (n) статеве покоління – гаметофіт (n)
(антеридії, архегонії) (антеридії, архегонії)
чоловіча жіноча (n) (n)чоловіча жіноча (n)
(n ) статеві клітини статеві клітини
запліднення (потрібна вода) запліднення (потрібна вода)
12. Різноманітність 12. Різноманітність
Вимерлі види: Сучасні види: Вимерлі види: Сучасні види:
лепідендрон селагінела каламіти хвощ польовий
сигілярія плаун булавоподібний каламофіти хвощ лісовий
плеуромея плаун баранець хвощ болотний
молодильник хвощ великий
(Підкреслити, ті, що є у нашій місцевості) .
13. Плауни бувають різноспорові 13. Хвощі - рівноспорові рослини.
і рівноспорові.
14. Види, занесені до Червоної книги України (повідомлення юних дослідників)
баранець звичайний, плаунок хвощ великий, хвощ зимуючий, хвощ
швейцарський, плаунок плауноподібний, рябий
молодильник озерний
Підсумки. Бесіда.
1. Що спільного в будові хвощів і плаунів?
2. Чим вони відрізняються?
3. Що спільного в мохів, хвощів і плаунів?
4. Чим хвощі і плауни відрізняються від мохів?
Ускладнення будови плаунів і хвощів у процесі історичного розвитку органічного світу порівняно з мохами:
1) поява справжнього кореня (додаткового);
2) поява пагона;
3) поява добре розвинених провідних і покривних тканин.
Значення плаунів і хвощів. (Повідомлення юних дослідників).
1-й Значення плаунів
У природі:
- компоненти біоценозів, утворюють у хвойних лісах суцільні зелені килими;
- тварини їх не їдять, оскільки деякі види містять отруту, що за характером дії нагадує отруту кураре;
- зміцнюють ґрунт на схилах;
- заселяють місця після пожеж.
У житті людини:
- вимерлі форми плауноподібних відіграли важливу роль в утворенні кам’яного вугілля;
- спори плаунів багаті на олію, тому їх використовують у металургії при фасонному литті (для гладкості поверхонь) та при виготовленні ракет для феєрверків;
- медичні препарати, виготовлені з плаунів, використовують при лікуванні психічних захворювань, при наркозі, при лікуванні запалень внутрішніх органів, очних хвороб. Раніше використовували для виготовлення оболонок пігулок (спори);
- спори входять до складу медичних присипок;
- отримання фарби для шерсті (жовта й зелена);
- як засіб боротьби з алкоголізмом;
- плауни використовують для виготовлення букетів – ікебана.
2-й. Значення хвощів.
У природі:
- компоненти біоценозів (лісу, болота);
- тварини наїдять, оскільки стебла містять кремнезем, а деякі види – отруйні.
У житті людини:
- вимерлі форми хвощів відіграли важливу роль в утворенні кам’яного вугілля.
- індикатори кислих ґрунтів.
- злісні бур’яни (розмножуються кореневищем).
- деяких місцевостях молоді спороносні пагони та кореневища, багаті на крохмаль, вживають у їжу.
- літні пагони використовують як сечогінний та кровоспинний засіб.
- стебла хвощів використовують для шліфування металу, чищення посуду.
V. Закріплення вивченого матеріалу
«Снігова куля».
Учитель пише на дошці поняття, а учні називають по одному слову, що його стосується. Повторювати слова не можна. Слова записуються напроти терміна, а потім один учень узагальнює їх.
Наприклад:плауни, хвощі, заросток, спороносний колосок кореневище, вузли, міжвузля.
V. Домашнє завдання
Опрацюйте § 40 у підручнику, у зошиті письмово завдання 1 с. 181.
Підготувати повідомлення про значення папоротей та про папороті, занесені до Червоної книги України. Провести дослідження «Папороті нашої місцевості».
Урок № 4. Тема «Папороті»
Мета: сформувати знання про особливості будови й життєдіяльності папоротів, з’ясувати ознаки їх більш високої організації порівняно з іншими вищими споровими рослинами, визначити риси пристосованості до умов існування, їхні спільні ознаки з хвощами й плаунами, місце папоротей у рослинному світі, їхнє походження, розвивати навички самостійної й дослідницької діяльності, формувати науковий світогляд.
Базові поняття: вищі спорові рослини, папороті, кореневище, вайї, заросток (гаметофіт), спорофіт, гамети, спори, антеридії, архегонії, чергування поколінь. Методи: наочні (мультимедійна презентація, робота з таблицями, гербарними екземплярами хвощів, плаунів), інформаційно-рецептивний (пояснення, розповідь, бесіда), проблемно-пошуковий, дослідницький, практичний.
Методичні прийоми: логічні – робота з підручником, таблицею, порівняння та встановлення подібних ознак із хвощами і плаунами й відмінних рис, висновки, створення проблемної ситуації, самостійний аналіз тексту підручника, робота з ілюстраціями, гербаріями, заповнення таблиці, складання схеми, порівняння, аналіз, узагальнення, висновки; організаційні – виконання лабораторного дослідження, самостійна робота учнів; технічні – демонстрація натуральних об’єктів, робота з наочними посібниками, презентацією.
Обладнання та матеріали: зошит, підручник, таблиці «Папороть щитник чоловічий», «Еволюція рослинного світу», «Хвощі і плауни», мікроскопи, мікропрепарат «Поперечний розріз сорусу папороті», комп’ютер, мультимедійна дошка, комп’ютерна презентація, гербарій. колекція кам’яного вугілля.
Тип уроку: засвоєння нових знань та знань про способи діяльності..
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування.
1. Що таке вищі рослини?
2. Що таке тканина? Орган?
3. Які рослини називають вищими споровими?
4. Що таке спора?
5. Назвіть відділи вищих спорових рослин.
6. Які особливості вищих спорових рослин?
Вправа «Закінчи речення».
1. Хвощі можуть рости як у болотистих, так і в… (сухих місцевостях).
2. Листки хвоща… (лускоподібні, розміщені кільчасто на стеблі).
3. Фотосинтез у хвощів відбувається у… (стеблі).
4. У плаунів уперше в процесі розвитку рослин з’являються… (додаткові корені).
5. У стеблі плаунів з’являється… (провідна тканина).
6. У життєвому циклі плаунів і хвощів переважає… (нестатеве покоління — спорофіт).
7. Для запліднення хвощу і плауну потрібна… (вода).
8. У нашій місцевості зростають такі плауни…
9. У нашій місцевості зростають такі хвощі…
10. Які зміни (ускладнення) виникли у рослин в процесі еволюції?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
З давніх часів наш народ зберігає пам'ять про літнє язичницьке свято слов'ян –
день Івана Купали. По повір'ю, в темну ніч, напередодні свята, квітне папороть.
Розцвітає він ніби то рівно опівночі. Тому, кому пощастило побачити і оволодіти
квіткою папороті відкриються будь-які клади, де б вони не були заховані.
Проблемне питання уроку: Чи правда, що в ніч на Івана Купала можна знайти за допомогою квітки папороті скарб?
ІV. Вивчення нового матеріалу
Повідомлення теми, мети уроку
1. Загальна характеристика папоротей
1. Кількість видів: 10 000, в Україні близько 55.
2. Розміри. Від декількох см – до 25 м
3. Життєві форми: трави, дерева.
4. Середовища існування. Поширення.
Ліси, луки, небагато пристосувалися до напівводяного або водного способу життя у прісних водоймах. Найбільша різноманітність папоротеподібних – у вологих тропічних лісах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м, трав’янисті тропічні папороті часто оселяються на деревах – це так звані епіфіти. В Австралії та Новій Зеландії і в наш час ростуть деревоподібні папороті до 25 метрів заввишки і з діаметром стовбура до 50 см, наприклад, альзофіла.
5.Чергування поколінь: спорофіт (нестатеве покоління), який переважає, та гаметофіт (статеве покоління).
6. Будова спорофіту (мал.175, 176,гербарії).
• Корінь і стебло складаються з добре диференційованих тканин;
• від кореневища (видозмінений пагін) вертикально вгору відходять великі і сильно розсічені листки, униз – додаткові корені. Що виконують опорну функцію;
• часто на коренях утворюються виводкові бруньки, що забезпечують вегетативне розмноження рослин;
• у більшості папоротей листки ростуть верхівкою й мають назву вайї (завиткоподібно закручені листки, ростуть верхівкою, як пагони), їх функція фотосинтез і спороутворення;
• листок складається із черешка та листкової пластинки;
• листок є одночасно фотосинтезуючим і спороносним органом;
• на нижній поверхні листка розвиваються спорангії, які зібрані в соруси (скупчення спорангіїв);
• стебла папоротей відносно слаборозвинені, й листки за масою й розмірами переважають над стеблом.
7. Фотосинтез здійснюють: листки.
8. Гаметофіт (мал. 176)
• заросток (маленька зелена серцеподібна пластинка величиною до 1 см2 ) двостатевий (зрідка одностатевий – у водяних папоротей), на ньому утворюються антеридії (чоловічі) і архегонії (жіночі) органи розмноження. Росте в затінених, вологих місцях і прикріплюється до ґрунту за допомогою ризоїдів.
• запліднення відбувається у водному середовищі (під час роси, дощу або під водою – у водяних папоротей);
9. Розмноження: нестатеве (спорами), вегетативне (кореневищем), статеве (гаметами)
10. Цикл розвитку (мал. 176, таблиця «Папороть щитник чоловічий»):
Спорофіт (2n)
(Рослина, на нижній частині листків якої – коричневі горбки – соруси, які містять спорангії, де достигають спори)
Зигота (2n) Спора (n)
Гаметофіт (заросток) (n)
Антеридії Архегонії
(чоловічі органи розмноження) (жіночі органи розмноження)
сперматозоїди (n) вода яйцеклітини (n)
(чоловічі статеві клітини) (жіночі статеві клітини)
Запліднення яйцеклітини в архегонії
Гаметофіт папоротей пристосований до існування в умовах зволоження, а спорофіт – типова суходільна рослина.
11. Папороті бувають рівноспорові (щитник чоловічий, орляк звичайний, без щитник жіночий) і різноспорові (сальвінія плаваюча, азола, марсилія,пілюлярія).
12. Різноманітність папоротей (мал. 178).
Орляк, щитник чоловічий, безщитник жіночий, страусник, букова папороть, листовик, вужачкові папороті, сальвінія плаваюча. (Підкреслені є у нашій місцевості).
13. Види, занесені до Червоної книги України (повідомлення юних дослідників). Вудсія альпійську, адіантум Венерин волос, ключ-трава, сальвінія плаваюча. Вудсія альпійська може швидко зникнути, оскільки дуже тонко реагує на зміну умов існування, особливо на забруднення повітря. Адіантум Венерин волос зникає внаслідок порушення місцезростань. Сальвінія плаваюча є у нас на р. Ворсклі, р. Коломаку.
2. Лабораторне дослідження «Будова папоротей» (в зошитах з друкованою основою.)
Перед лабораторним дослідження інструктаж з техніки безпеки та повторення правил роботи з мікроскопом.
Тема. Будова папоротей.
Мета: дослідити будову папоротей на прикладах видів, поширених в Україні: щитника чоловічого, орляка тощо.
Обладнання та матеріали: гербарій, живі екземпляри,; мікроскопи, постійний мікропрепарат «Поперечний розріз сорусу папороті», ручні лупи.
Хід роботи
1. Розгляньте спороносну рослину папороті. Знайдіть кореневище з додатковими коренями , що відходять від нього, молоді листки, великі листки.
2. Із допомогою лупи пошукайте на кореневищі бруньки, роздивіться корені. Зверніть увагу на розеткоподібне розташування листків, які відростають від кореневища.
3. Підпишіть малюнок папороті
4. На нижній частині листка знайдіть бурі горбики – соруси. У них дозрівають …
5. Підготуйте мікроскоп до роботи. Розгляньте постійні мікропрепарат «Поперечний розріз сорусу папороті». Знайдіть і підпишіть один спорангій, позначте його на малюнку.
6. Закінчіть речення.
Папороті належать до спорових рослин, оскільки розмножуються____________.
Спори можна побачити на__________. Папороті не мають квітів, плодів та насіння, тому цвісти _____________.
3. Запитання до учнів
У лісах яких країн папороті нагадують пальмові дерева, їхні вайї можуть досягати 10 м у довжину7 (У тропічній Азії, в Австралії, Центральній та Південній Америці.)
Від яких рослин походять папороті? (Від псилофітів, які походять від риніофітів)
Що таке релікт? (Вид,що зберігся до наших днів з минулих геологічних епох. Наприклад, сальвінія плаваюча).
4. Значення папоротей. Самостійна робота з підручником, після заслуховування повідомлень, які готували вдома. Складання схеми.
Повідомлення учня-дослідника.
Папоротеподібні входять до складу природних угруповань, виконують значну роль у накопиченні органічної речовини ґрунту.
Кореневища деяких видів папоротей поїдають тварини. Деякі види папоротей, такі як орляк звичайний, осмунда корична, страусник звичайний, людина вживає в їжу. Окремі види папоротей отруйні. Багато з цих рослин використовують в медицині та фармацевтичній промисловості. Такі папороті, як нефролепис, птерис, костенець, вирощують як кімнатні рослини.
У тропічному поясі стовбури деревовидних папоротей є будівельним матеріалом, а серцевину деяких з них можна використовувати в їжу. Як харчову рослину використовують молоді листки та кореневища орляка. Зола цієї папороті містить велику кількість карбонату калію, який використовують у виробництві тугоплавкого скла та мила. Екстракт кореневища щитника чоловічого використовують у медицині як сильнодіючий глистогінний засіб. Широко використовують декоративні папороті як кімнатні рослини та для створення квіткових композицій. Викопні папороті утворили поклади кам’яного вугілля, а вимерлі насінні папороті вважають еволюційними попередниками всіх насінних рослин.
Яке екологічне значення папоротей?
Значення папоротей
У природі У житті людини
• Компонент рослинних угруповань • У медицині (як глистогінний засіб, для
лікування відкритих ран, від кашлю,
захворювань горла)
• як декоративна рослина
• скам’янілі рештки, кам’яновугільні
поклади – джерело енергії
Захист міні-проектів «Як утворилося кам’яне вугілля?»
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда
1. Листя папороті й пагони хвоща восени відмирають. Яким чином навесні відбувається їхнє поновлення?
2. Папороті ростуть у вологих місцях, частіше під покровом лісу й у ярах. Як можна пояснити таке явище?
3. Якщо ви помітили в лісі яку-небудь папороть, то можна сподіватися, що наступного року, прийшовши на це саме місце, ви можете знову побачити її. Як це можна пояснити?
4. Назвіть ознаки папоротей, що ріднять їх із плаунами й хвощами.
5. Чим відрізняються папороті від них?
6. На одному із двох поколінь життєвого циклу папороть має ризоїди. Що являє собою папороть у цьому поколінні?
7. Чому листки папоротей називають вайями? (Від грецького «байон» – пальмова гілка.)
8. Чим можна пояснити той факт, що молоде листя папоротей равликоподібно закручене? (Тим, що їхні листки утворилися з окремих гілок.)
Висновки.
Папороті мають корені, стебла, листки. На нижній поверхні листків утворюються соруси – групи спорангіїв зі спорами. Зі спори розвивається заросток, на нижньому боці якого в спеціальних органах (архегоніях і антеридіях) утворюються гамети. Запліднення відбувається за наявності води. Із зиготи розвивається листкостеблова рослина – спорофіт.
VІ. Домашнє завдання
Опрацюйте § 41 у підручнику, у зошиті письмово завдання 1, 2 с. 185.
Урок №5. Тема «Порівняльна характеристика вищих спорових рослин»
Мета: поглибити й узагальнити знання про вищі спорові рослини, розвивати вміння порівнювати, узагальнювати, логічно мислити, робити висновки; здійснювати екологічну освіту й виховання, формувати культуру спілкування, дбайливе ставлення до природи, залучати учнів до наукової творчості.
Базові поняття: екологія мохів, торф, охорона мохів, сліпа гілка еволюції, риси подібності та відмінності вищих спорових рослин.
Методи: словесні – бесіда, дискусія; наочні – ілюстрація; демонстрація; практичні – контроль навчальних досягнень.
Методичні прийоми: логічні – порівняння, аналіз, складання схем, таблиць, класифікація, узагальнення, висновки; технічні – робота з наочними посібниками; організаційні – фронтальна, групова, індивідуальна робота.
Обладнання та матеріали: таблиці «Будова зозулиного льону», «Мох сфагнум», «Хвощі й плауни», «Папороть щитник чоловічий», живі та гербарні екземпляри вищих спорових рослин, картки із завданнями.
Тип уроку. Нестандартний (урок-змагання).
Пояснення до уроку: Урок змагання передбачає роботу в групах, тому на попередньому уроці слід поділити клас на 3 рівноцінні групи-команди («Мохи», «Плауни й хвощі», «Папороті»). Кожна команда вибирає собі капітана, назву команди та готує відповідні емблеми.
Урок складається із кількох етапів. Перед кожним етапом учитель пояснює завдання, визначає час на його виконання та максимальну кількість балів, якими оцінюється кожне завдання. Додаткові бали учні можуть отримати, якщо відповідають на питання команди суперника.
Хід уроку
Вступне слово вчителя
1. Знайомство з командами. (1 хв.)
2. Постановка запитання для активізації навчально-пізнавальної діяльності
Відомо, що мохи репрезентують гаметофітну лінію еволюції. Що це означає й чому розвиток рослин не пішов у цьому напрямку? Чи можете ви розповісти про еволюційний шлях вищих спорових рослин (зокрема різноспорових папоротей)?
Поясніть, чому всі сучасні вищі спорові рослини, крім папоротей, є сліпими гілками еволюції.
3. Розминка команд. Учитель по черзі зачитує питання командам.
Час для роздумів на кожне питання – 0, 2 хв. За кожну вірну відповідь 1б.
1. Яку будову має рослина? (Клітини, тканини, органи.)
2. Які рослини називають нижчими? Наведіть приклади.
3. Які рослини називають вищими? Наведіть приклади.
4. На які відділи можна розділити рослини?
5. Які особливості будови тіла рослин: мохів, папоротей, хвощів, плаунів?
6. На які дві групи поділяють вищі рослини? (Спорові й насінні.)
7. Що таке спорофіт?
8. Що таке гаметофіт?
9. Що таке заросток?
10. Спорангій – це..
11. Ризоїди – це …
12. Як називається нестатеве покоління моху? (Спорогон)
13. Зозулин льон – це ..
14. Щитник чоловічий – це …
15. Молодильник озерний – це …
4. Виправ помилку (2 хв)
Кожна команда отримує текст з допущеними біологічними помилками. Учням необхідно виправити помилки. За кожну вірно виправлену помилку – 1б (максимум – 6 б).
Текст (Діти отримують текст без підкреслень і відповідей)
Діти 6 класу пішли на екскурсію до весняного лісу. Кругом все квітнуло, буяло зеленню. Діти були щасливі. На галявинці, де було сухо, вони побачили мох сфагнум (росте на болотах, або у вологих лісах) і вирішили взяти декілька екземплярів для гербарію. Під деревами у вологому місці діти знайшли хвощ польовий (в лісі не росте), хвощ лісовий і теж вирішили взяти декілька екземплярів для гербарію, щоб потім принести на урок біології. «Які красиві довгі зелені листочки (у хвоща листочки у вигляді безбарвних лусочок) у цієї рослини», – сказала дівчинка, розглядаючи вирваний екземпляр. Під кущами у вологому місці вони побачили цікаву рослинку з колючими гілочками. Вона стелилася по землі, вкривши майже суцільним килимом. «Це ж гаметофіт (спорофіт) плауна», – вигукнув один хлопчик. Дітям захотілося нарвати трохи квітів. Під деревами вони помітили низеньку рослину із равликоподібно закрученими листками біля основи та великими сильно розсіченими листками, що прикривали їх. Це ж папороть. У центрі рослини була красива квітка (папороті не мають квіток). Давайте вирвемо її, вона так рідко цвіте. «Ні», – сказала одна дівчинка давайте назбираємо насіння (це спори) на нижній стороні листка, посадимо на клумбі біля школи.
5. Виберіть правильні твердження, підкресливши їх. 1хв (максимум – 6 балів)
Виберіть правильні твердження.
1. Хвощі й плауни походять від псилофітів.
2. Плауни розмножуються тільки спорами.
3. Спори хвощів і плаунів дозрівають у спороносних колосках.
4. Плауни мають добре розвинуте підземне стебло — кореневище.
5. Стебла хвощів розчленовані на вузли й міжвузля.
6. У життєвому циклі хвощів і плаунів спостерігається чергування стадій гаметофіта й спорофіта.
6. Розминка капітанів.
Дайте відповідь на запитання. (1 запитання – 1 бал)
1. Мох зозулин льон – дводомна рослина. На багатьох особинах цього моху на довгих ніжках розвиваються коробочки зі спорами. На яких особинах – чоловічих чи жіночих – розвиваються коробочки? Чому ви так уважаєте?
2. Чому обов’язковою умовою для розмноження мохів є вода?
3. Як гаметофіт пристосувався виживати в умовах суші? (Гаметофіт дуже чутливий до сухості наземного середовища, для виживання в умовах суходолу у нього виробилися пристосування: а) здатність поглинати вологу всією поверхнею тіла; б) фотосинтезувати в будь-яких умовах (у темряві печер, під снігом); в) висихати до повітряно-сухого стану, залишаючись при цьому живим.)
4. Доведіть, що мохи, які є сліпою гілкою еволюції рослин на Землі, разом з тим добре пристосовані до життя на суходолі. Що означає сліпа гілка еволюції?
5. Що таке бріологія? Кого з українських учених-бріологів ви знаєте?
(Д. К. Зеров, А. С. Лазаренко.)
6. Що спільного між мохами, плаунами, хвощами й папоротями?
7. Яку роль відіграла поява в папоротей кореня й пагона?
8. Що розвивається зі спор у папоротей, хвощів, плаунів?
9. Папороті, хвощі, плауни дуже не схожі між собою. А що їх об’єднує?
10. У Німеччині в одному з баварських боліт був знайдений середньовічний лицар у збруї, а в Австрії на глибині 1,2 м виявили залишки рубленої дороги, прокладеної римлянами, а на дорозі – римську монету із зображенням імператора Тіберія Клавдія, датовану 41 р. до н.е. Як можна пояснити, те, що ці та інші знахідки збереглися?
11. Що таке торф? Що отримують із нього? Де та як можна його використовувати?
12. Що таке релікт? Навести приклад.
7. Вгадай рослину по гербарію (команда отримує 6 екземплярів, у яких – 4 мох, хвощ, плаун, папороть і 2 – рослини якогось іншого відділу). 2 – 4 хв. (максимальна кількість балів – 4).
8. Умій порівняти 5 – 7 хв (максимальна кількість балів – 17)
Картки із завданнями, таблиці, малюнки рослин, що вказані у завданнях.
№1
|
Ознаки для порівняння |
Зозулин льон |
Сфагнум |
|
1. Ризоїди |
|
|
|
2.Стебло (розгалужене, нерозгалуджене) |
|
|
|
3. Листкорозміщення |
|
|
|
4. Особливості клітинної будови |
|
|
|
5. Однодомна чи дводомна рослина |
|
|
|
6. Кількість коробочок зі спорами |
|
|
|
7. Форма коробочок |
|
|
|
8. Кількість коробочок зі спорами |
|
|
|
9. Середовище існування |
|
|
№2
|
Ознаки для порівняння |
Плауни |
Хвощі |
Папороті |
|
1. Середовище існування |
|
|
|
|
2. Життєві форми (дерева, кущі,трави) |
|
|
|
|
3. Будова вегетативних органів а) вид кореня б) види пагонів в) які листки г) листкорозміщення |
|
|
|
|
4. Розмноження (способи) |
|
|
|
|
5. У життєвому циклі переважає… |
|
|
|
9. Індивідуальна самостійна робота по варіантах (тестовий контроль) 10 – 15 хв. (Взаємоперевірка у парах)
І варіант
1. Яка будова тіла вищих рослин?
а) одноклітинне;
б) сланеве;
в) колоніальне;
г) листкостеблове.
2. Чим відрізняється листкостеблове тіло від слані?
а) наявністю тканин;
б) відсутністю тканин;
в) наявністю органів;
г) відсутністю органів.
3. Який спосіб живлення вищих спорових рослин?
а) фототрофний;
б) сапротрофний;
в) паразитичний.
4. Що розвивається зі спор у вищих спорових рослин?
а) гаметофіт;
б) спорофіт.
5. Що розвивається із зиготи у вищих спорових рослин?
а) гаметофіт;
б) спорофіт.
6. Де перебувають статеве й нестатеве покоління в мохів?
а) на одній рослині;
б) на різних рослинах.
7. Із чого виростає рослина мохів?
а) зі спори;
б) із зиготи.
8. Із чого виростає коробочка в мохів?
а) зі спори;
б) із зиготи.
9. Чому процес утворення торфу пов’язаний зі сфагновими мохами?
а) оселяються на болоті;
б) затримують вологу;
в) не гниють в товщі відкладів.
10. Де розташовані спорангії в папороті?
а) листок;
б) колосок.
11. Де розташовані спорангії в плауна?
а) листок;
б) колосок.
12. Від якої умови зовнішнього середовища найбільше залежить розвиток спорових рослин?
а) повітря;
б) вода;
в) температура.
ІІ варіант
1. Де відбувається запліднення в спорових?
а) у повітрі;
б) воді;
в) ґрунті;
г) клітині рослини.
2. Яку назву мають перші наземні рослини?
а) маршанція;
б) родобріум;
в) псилофіт;
г) сфагнум.
3. Тіло мохів поділяється на:
а) стебла й листки;
б) листки й корені;
в) стебла й корені;
г) стебла, листки, корені.
4. Плауни – це:
a) однорічні рослини з ризоїдами;
б) багаторічні рослини з великими листками;
в) багаторічні рослини з прямостоячими й повзучими стеблами;
г) багаторічні рослини з ризоїдами.
5. Хвощі мають:
а) ризоїди;
б) цибулину;
в) повзуче стебло;
г) кореневище.
6. Заросток папороті – це:
а) спорофіт;
б) гаметофіт;
в) маленька рослина папороті;
г) листки папороті, що розгортаються.
7. У життєвому циклі папоротей переважає:
а) спорофіт;
б) гаметофіт;
в) обидві форми розвиваються одночасно (паралельно);
г) обидві форми розвиваються послідовно – то гаметофіт, то спорофіт.
8. Вайї – це:
а) пагони плауна;
б) листки папороті;
в) листки моху;
г) пагони хвоща.
9. Весняні пагони хвоща:
а) зелені, гіллясті, без спорангіїв;
б) бурі тонкі гаметофіти;
в) зелені гаметофіти;
г) бурі зі спороносними колосками.
10. Наявність хвощів – це показник того, що ґрунт:
а) кислий;
б) лужний;
в) нейтральний;
г) не є показником.
11. Стебло хвоща жорстке на дотик, бо в ньому багато:
а) целюлози;
б) кремнезему;
в) пектинів.
12. Спори якої з названих рослин застосовують у металургії, піротехніці, медицині?
а) папороть;
б) мох;
в) плаун;
г) хвощ.
10. Підсумок уроку: учитель відзначає найбільш активних учнів, команду, яка перемогла, виставляє оцінки.
11. Домашнє завдання. Повторити § 4, 41 у підручнику.
Урок №6. Тема «Голонасінні»
Мета уроку: сформувати поняття про насінні рослини як прогресивний етап у еволюції рослинного світу, значення насіння для розмноження рослин, ознайомити учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки будови та розмноження голонасінних, їхню різноманітність; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.
Базові поняття: насінні рослини, насінина, будова насіння, голонасінні, хвоїнка, хвойні, чоловіча і жіноча шишка, пилкова трубка, первинний ендосперм, спермії, живиця, фітонциди.
Методи: словесні – пояснення, розповідь, бесіда; наочні – ілюстрація, демонстрація таблиць, схем, слайдів презентації, гербарію; практичні – лабораторне дослідження.
Методичні прийоми: логічні – аналіз тексту,складання схем, таблиць, порівняння, класифікація, узагальнення, висновки; технічні – демонстрація натуральних об’єктів, презентації; організаційні – індивідуальна, фронтальна, дослідницька робота.
Обладнання та матеріали: картки – завдання, зошит, підручник, таблиці «Сосна звичайна», «Еволюція рослин», «Будова квітки», «Будова насінини», гербарій, живі екземпляри голонасінних, колекції шишок, мікроскоп, мікропрепарат «Пилок сосни звичайної», комп’ютер.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда.
1. Які рослини називаються вищими?
2. На які дві групи вони поділяються?
3. Які відділи вищих рослин ми вивчили?
4. Які рослини з’явилися пізніше, а які раніше в еволюційному розвитку?
5. Від яких рослин на вашу думку з’явилися перші насінні рослини?
Сьогодні ми продовжимо вивчення відділів вищих рослин. Ознайомимося із поняттями насінні рослини, голонасінні.
Повідомлення теми, мети уроку.
Ми продовжуємо ознайомлення з представниками рослинного світу. Робимо крок за кроком немов піднімаємося невидимими східцями. Від перших представників рослин – водоростей ми крокували спочатку з водного середовища на суходіл і ознайомилися з першими наземними рослинами мохами, наступна сходинка вищі рослини, що розмножуються спорами, які відрізняються складнішою будовою порівняно з водоростями й мохами і добре пристосувалися до життя на суходолі.
Сьогодні ми піднімемося ще на одну сходинку вище. Почнемо ознайомлення з насінними рослинами. Почнемо це ознайомлення з добре відомими нам рослинами соснами, ялинами, модринами й іншими надзвичайно красивими й корисними рослинами. Деякі з них схожі на пальми чи папороті, інші – на «живі копалини», що збереглися на Землі з глибокої давнини, треті, здавалося б, ніякого стосунку не мають до голонасінних, такі вони незвичайні за своїм зовнішнім виглядом, четверті – добре знайомі нам з дитинства. Що це за рослини? Чим вони цікаві? Яке їх значення в природі й житті людини?
Завдання уроку.
1. Ознайомитися із основними ознаками насінних рослин.
2. Ознайомитися із загальною характеристикою голонасінних рослин.
Установити особливості розмноження хвойних рослин.
3. Визначити особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних рослин.
4. Ознайомитися з різноманітністю Голонасінних рослин.
5. З'ясувати значення хвойних у природі та житті людини.
III. Вивчення нового матеріалу
Пригадаємо.
1. Що таке вегетативні органи, генеративні (репродуктивні) ?
2. Що таке насінина?
3. Показати на таблиці будову насінини.
4. А що таке спора?
5. Чим насінина відрізняється від спори?
Складання схеми
Спора Насінина
Одна клітина Багатоклітинна
Зародок Поживні речовини
Корінець Брунечка Сім’ядолі
1. Основні ознаки насінних рослин:
1) добре розвинені усі типи тканин (особливо провідні), мають найскладніші за будовою вегетативні органи, є більш прогресивними з погляду еволюції;
2) у них з’явилися репродуктивні органи: насінина, а в Покритонасінних – квітка та плід;
3) у життєвому циклі переважає спорофіт, гаметофіт живе на спорофіті. Він редукований, має незначні розміри;
4) процес запліднення не потребує води;
5) вищі насінні поділяються на відділ Голонасінні (не мають квіток, не утворюють плодів) та відділ Покритонасінні (мають квітку, насіння міститься у плодах.)
У чому перевага насінного розмноження перед розмноженням спорами й вегетативними органами?
1) запліднення відбувається без участі води, йому передує запилення;
2) насінина містить зародок, що складається з корінця, брунечки із зародковими листочками, запасу поживних речовин. Насінина покрита насінною шкіркою, яка захищає її від несприятливих умов;
3) насінина розвивається з насінного зачатка.
2. Загальна характеристика Голонасінних рослин.
Евристична бесіда. Як ви думаєте, чому виникла саме така назва – «Голонасінні»? (Тому що насіння цих рослин голе, не оточене оплоднем, як, скажімо, насіння яблуні, вишні, горіха.)
Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо загальну характеристику рослин відділу Голонасінні як теоретично, так і практично в процесі виконання лабораторного дослідження.
Голонасінні – це відділ насінних рослин, у яких насіннєві зачатки й насінини розташовані на плодолистиках (на лусочках шишок).
1. Кількість видів: 800, в Україні 15.
2. Розміри. Стовбури хвойних рослин 40 – 70 м, але можуть сягати до 100 м і більше (мамонтове дерево).
3. Життєві форми: дерева, кущі.
4. Середовища існування. Поширення.
Поширені на усіх континентах, окрім Антарктиди, та в усіх кліматичних зонах. У посушливих, помірно зволожених і надмірно вологих місцевостях.
5. Систематика Голонасінних
Голонасінні включають шість класів, два з яких повністю зникли.
Сучасні класи: Хвойні
Гінкгові
Гнетові
Саговники
6.Чергування поколінь: спорофіт (нестатеве покоління), який переважає, та гаметофіт (статеве покоління).
7. Будова спорофіту (мал.719, 180, гербарії, таблиця).
• корінь – головний (розвивається із зародка насінини). Від головного кореня відходять бічні. Сукупність усіх коренів рослини називають кореневою системою.
У голонасінних стрижнева коренева система, у зоні коренів часто розвивається мікориза (симбіоз, тобто вигідна взаємодія грибів з коренями вищих рослин).
• добре розвинені покривні, провідні й твірні тканини;
• стебло (стовбур) складається з кори, камбію (твірна тканина), що сприяє росту
стебла в товщину, деревини, слабко вираженої серцевини (запасна тканина);
• у корі й деревині багатьох хвойних є смоляні ходи (канали). Вони складаються з подовжених міжклітинних просторів, заповнених ефірними оліями, смолою, які виділяють клітини, що розташовані в каналах.
8. Фотосинтез здійснюють: листки. У хвойних хвоїнки – голкоподібні листки.
9. Гаметофіт (мал. 176)
Чоловічий гаметофіт являє собою пророслу мікроспору (пилок) і зовсім позбавлений антеридіїв; жіночий – утворюється з макроспори і представлений первинним ендоспермом з 2 – 5 архегоніями.
10. Розмноження: нестатеве (спорами), вегетативне (живцями), статеве (гаметами)
111. Голонасінні різноспорові рослини.
12. Цикл розвитку (мал. 180, таблиця «Сосна звичайна»):
Насінина сосни
Зародок
Проросток
Сосна (спорофіт)
Жіночі шишки Чоловічі шишки
Насінні зачатки на лусці
Спорангій (усередині насіннєвого зачатка) Спорангій
Макроспора Мікроспора
Жіночий гаметофіт Чоловічий гаметофіт
Первинний ендосперм і 2 – 3 архегонії (пилок)
Яйцеклітина(n) Спермій (n)
Запліднення
Зигота (2n)
13. Схема утворення насінини
Утворення насінини
Насінний зачаток насінина
Покрив насінного зачатка насінна шкірка
Зигота зародок
3. Особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних рослин.
Інструктаж з БЖД.
Лабораторне дослідження «Будова пагонів і шишок хвойних рослин»
Виконується за інструкцією друкованого зошита для лабораторних досліджень, практичних робіт та дослідницького практикуму.
4. Різноманітність Голонасінних рослин.
Робота в групах.
1. Клас Гнетові
2. Клас Саговникові
3. Клас Хвойні.
4. Клас Гінкгові.
План роботи в групах
1. Поширення.
2. Характерні ознаки.
3. Представники
Картки для роботи в групах
Клас Саговникові нараховує в сучасній флорі близько 100 видів і поширений
у субтропіках і тропіках. Це один з найдавніших представників сучасної флори,ровесник динозаврів. Встановлено, що тривалість життя саговнику може досягати 5000 років. Саговники – дерева, що повільно ростуть, їхні стебла нерозгалужені, листки великі – близько 2 м завдовжки і схожі на листки папоротей. У деяких випадках саговники сягають 20 метрів у висоту. Саговники – дводомні рослини. У їх серцевині накопичується багато крохмалю, з якого отримують крупу саго. Саговникові мешкають в усіх частинах світу, крім Європи і Антарктиди. У флорі України саговникові не зустрічаються. Побачити їх можна в колекціях ботанічних садів. Це гарні декоративні рослини.
Клас Гінкгові
Гінко дволопатеве є найдавнішим видом дерев, що збереглося до наших днів. Найдавніші зі знайдених викопних решток належать до пермського періоду палеозойської ери (близько 286 – 245 млн. років тому). Понад 200 мільйонів років тому, в юрському періоді, вони росли в Азії, Європі, Північній Америці й навіть у Гренландії, а найбільшого поширення досягли в мезозої, у період царювання динозаврів, іхтіозаврів і птерозаврів. Тому його називають «живою викопною рослиною». Гінкго – єдиний нині живий представник «перехідної ланки» між папоротями й хвойними. Але на відміну від сучасних хвойних, у гінкго немає голок. Замість хвої у нього віялоподібні листки, восени вони жовтіють й опадають. Та й плоди гінкго зовсім не схожі на шишки, за формою вони найбільше нагадують абрикос. Насіння його вкрите м'ясистим покривом, як у сливи. Стовбур гінкго в основному складається з деревини й нагадує за будовою стовбури сучасних хвойних, але на відміну від них, не має смоляних ходів у деревині й не утворює смоли. Гінкго має дуже просту судинну систему: головна судина ділиться на дві. Таке вильчасте жилкування характерне тільки для гінкго. Деревина гінкго дуже легка й світла, гладка й легко піддається обробці. Її використовують для створення дерев’яних скульптур і предметів для чайної церемонії. З деревини виготовляють також папір. Деревина гінкго стійка до вогню.
Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до Червоної книги світу.
Клас Гнетові ділиться на три родини: Вельвічієві, Гнетові, Хвойникові (Ефедрові).
Найбільш яскраві представники цих трьох груп рослин:
Вельвічія дивна єдиний представник родини вельвічієвих. Цей представник Голонасінних росте в пустелі Наміб, а також в інших пустелях Південно-Західної Африки. Рослина володіє коротким, але товстим стовбуром. Його висота становить до 0,5 м, а діаметр досягає 1,2 м. Так як цей вид живе в пустелі, у нього довгий головний корінь, який йде на 3 м вглиб. Листя, що ростуть із стовбура вельвічії – це справжнє диво. На відміну від листя всіх інших рослин на Землі, вони ніколи не опадає. Вони постійно ростуть біля основи, але періодично відмирають на кінцях. Постійно оновлюючись таким чином, ці листки живуть стільки ж, скільки і сама вельвічія (відомі екземпляри, які прожили понад 2 тис. років).
Родина гнетових містить приблизно 40 видів. Це в основному чагарники, ліани, рідко дерева. Ростуть вони в тропічних лісах Азії, Океанії, Центральної Африки. Своїм виглядом гнетові більше нагадують покритонасінні рослини. Прикладами представників даної родини є гнетум широколистий, гнетум ребристий та ін.
Родина Хвойникові включає в себе 67 видів рослин. За життєвою формою це чагарники і напівчагарники. Вони ростуть в Азії, Середземномор’я та Південної Америці. Представники цієї родини мають лускате листя. Прикладами хвойникових можна назвати ефедру американську, хвойник хвощевий, хвойник шишконосний, хвойник зелений і т. д. в Україні хвойникові представлені одним родом Ефедра.
Клас Хвойні. У сучасній флорі це найчисленніша група голонасінних. Із 700 видів голонасінних хвойні включають близько 600. Найбільша їх кількість зростає у Північній півкулі. У Південній півкулі хвойні утворюють ліси у помірних областях Вогняної Землі, Нової Зеландії, Тасманії. У тропічних районах хвойні зустрічаються майже виключно в горах. Листки у цих рослин сидячі, дрібні, голковидні або лусковидні. Найбільш відома вам родина цього класу – Соснові. Її представники: сосна звичайна, модрина, ялиця біла, кедри, ялина.
Родина Тисові. У тиса ягідного деревина червоного кольору, тверда і стійка до гниття (негній-дерево). Всі частини тиса отруйні. Росте він дуже повільно, а живе до 2 – 3 тисяч років.
Родина Кипарисові. В Україні кипарисові ростуть у Карпатах. Поширені також у Криму. На відміну від соснових, серед них є не тільки дерева, а й кущі. Листки кипарисових мають вигляд лусочок. Представники: кипариси, яловець звичайний, туя.
|
Ялиця біла |
Модрина сибірська |
Кедр ліванський |
|
|
|
|
|
Тис ягідний |
Яловець звичайний |
Кипариси |
|
|
|
|
|
Туя пірамідальна Ялина звичайна |
|
|
5. Роль голонасінних у природі
Запитання до учнів:
Як ви гадаєте, яку роль відіграють голонасінні у природі?
Очікувані відповіді учнів:
Вони збагачують повітря киснем, через що їх називають «легенями планети». Ліси регулюють швидкість танення снігу, рівень води в річках, поглинають шуми та послаблюють силу вітрів. Для того щоб затримати танення снігів на полях, навколо них висаджують полезахисні лісосмуги. Це поліпшує живлення рослин, насамперед озимини, й запобігає розливанню річок. Ліс – домівка багатьох тварин. Різні види тварин живляться насінням, шишками хвойних рослин.
Учні роблять висновки та складають у зошиті опорний конспект:
Значення голонасінних у природі:
• Утворюють величезні площі хвойних та мішаних лісів.
• Виділяють у повітря фітонциди – речовини, які пригнічують діяльність
мікроорганізмів.
• Збагачують повітря киснем.
• Хвойні ліси регулюють танення снігу, рівень води в річках, послаблюють силу
вітрів, закріплюють береги річок.
• Ліси – домівка багатьох тварин.
• Різні види тварин живляться пагонами, насінням, шишками хвойних рослин.
Значення голонасінних у житті людини:
• Джерело деревини.
• Сировина для отримання скипидару, смоли, спирту,целофану, пластмаси, штучного шовку, шкіри.
• Отримання вітаміну С, каротину, хвойної олії.
• Озеленення населених пунктів.
• У хвойних лісах будують санаторії, лікарні, де лікують туберкульоз.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
1. Закінчити речення, вибираючи правильну відповідь із двох запропонованих.
1. Коренева система сосни ____________ (стрижнева, мичкувата).
2. Листки у _________ (сосни, ялини) – сизо-зелена хвоя, розміщена попарно,
завтовшки 3–5 см.
3. Насіння ________ (сосни, ялини) дозріває восени того ж року, коли відбулося
запилення.
4. Насіння _________ (сосни, ялини) проростає в будь-якому ґрунті, але гине в тіні.
5. Чоловічі шишки сосни дрібні – до 2,5 см завдовжки, під час дозрівання пилку
стають _____ (жовтими, червоними).
6. ________ (сосна, ялина) – світлолюбне дерево.
7. У __________ (сосни, ялини) шишки великі, довгі, повислі; після дозрівання
насіння відпадають цілком.
8. Насіння ________ (сосни, ялини) проростає навесні наступного року на вологому
поживному ґрунті в тіні інших дерев.
9. Нижні гілки сосни __________ (відпадають, не відпадають).
10. Коренева система ялини розміщена в ґрунті (поверхнево, глибоко).
Відповіді: 1 – стрижнева, 2 – сосни, 3 – ялини, 4 – сосни, 5 – жовтими, 6 – сосна, 7– ялини, 8 – ялини, 9 – відповідають, 10 – поверхнево.
2. «Мозковий штурм».
– Дуже часто в травні-червні можна почути вислів «сосна цвіте». Чи не закралась тут біологічна помилка? (Так, дійсно це біологічна помилка. Сосна – це голонасінна рослина, яка не цвіте. У травні-червні достигає пилок, який переноситься вітром.)
3. «Коло ідей».
– Відомо, що єгипетських фараонів ховали в тисових саркофагах. Як ви гадаєте, чому?
V. Підбиття підсумків уроку
Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюють висновки.
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати § 42 у підручнику.
Урок №7. Тема «Покритонасінні (Квіткові)»
Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою покритонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки покритонасінних; розглянути загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні; удосконалювати вміння учнів порівнювати та робити узагальнюючі висновки; розвивати логічне мислення, пам’ять; розвивати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.
Базові поняття: покритонасінні, систематика, відділ, клас, однодольні, дводольні.
Методи: словесні – пояснення, розповідь, бесіда, робота з підручником; наочні – демонстрація таблиць, схем, слайдів презентації, гербарію, натуральних об’єктів; практичні.
Методичні прийоми: логічні – порівняння однодольних і дводольних рослин, виявлення характерних ознак кожного класу, робота з підручником, таблицями, фіксування у зошитах ознак класу; узагальнення знань про ознаки класу; організаційні – самостійна робота учнів, дослідницька діяльність.
Обладнання та матеріали: зошит, підручник, таблиця «Класифікація покритонасінних рослин», «Еволюція рослин», «Будова квітки», гербарій, живі екземпляри квіткових рослин класу Однодольні й класу Дводольні, комп’ютер, м/м дошка.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання та актуалізація опорних знань
1. «Так – ні». (Дітям роздаються пусті таблиці і вони ставлять + , якщо так і - , якщо твердження невірне.)
Учитель зачитує твердження, а учні погоджуються або не погоджуються з ними.
1. Життєві форми голонасінних – дерева, кущі, трави.
2. Молоді жіночі шишки сосни жовті, а чоловічі – бурі.
3. Запилення голонасінних здійснює вітер.
4. Сосна та ялина належать до голонасінних рослин.
5. В Україні найбільш поширені гінкгові.
6. Насіння в голонасінних лежить на лусках шишок голо, незахищено.
7. Серед голонасінних є квіткові рослини.
8. Шишки хвойних бувають чоловічими і жіночими.
9. Живиця – це смола хвойних рослин.
10. У хвойних немає листків, а є маленькі гілочки — хвоя.
11. Деякі голонасінні не утворюють насіння.
12. Голонасінні мають потужну стрижневу кореневу систему.
Відповіді:
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
- |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
- |
+ |
2. Цифровий біологічний диктант.
Виписати номери тверджень відповідно до варіанта.
I варіант – ознаки сосни звичайної;
II варіант – ознаки ялини європейської.
1. Коренева система стрижнева, розміщена в ґрунті поверхнево.
2. Від запилення до висипання насіння проходить близько двох років.
3. Насіння проростає восени того ж року, коли відбулося запилення.
4. Насіння проростає в будь-якому ґрунті, але гине в тіні.
5. Світлолюбне дерево заввишки 40 м.
6. Шишки великі, довгі, повислі.
7. Рослини вибагливі до ґрунту.
8. Листки – сизо-зелена хвоя, розміщена попарно, завдовжки 3–5 см, живе 2–3 роки.
9. Чоловічі шишки дрібні – до 2,5 см завдовжки, під час дозрівання пилку стають жовтими.
10. Листки – коротка хвоя завдовжки 1–1,5 см, жорстка, темно-зелена, розміщена поодиноко, живе 5 років.
11. Коренева система стрижнева, розміщена глибоко в ґрунті.
12. Шишка укорочена, сіро-бура, лусочки тверді, на верхівці з потовщенням.
Відповіді: I варіант – 2, 4, 5, 8, 9, 11, 12; II варіант – 1, 3, 6, 7, 10.
Технологія «Мікрофон»
1. Як можна пояснити такі факти?
• Ідеш лісом і бачиш: то тут, то там свіжі ялини вивернуті з корінням, а на голій високій скелі притулилася самотня сосна, але вона не ушкоджена;
• у густому ялиновому лісі часто можна спостерігати метрові ялинки, вік яких — 10–15 років. Сосонки під густою материнською завісою до такого віку не доживають.
2. Є в наших лісах і казкові зеленомохові ялинники з товстим бархатистим м’яким килимом зелених мохів. Про такі ліси М. О. Некрасов писав: «Темрява тут вічна, таємниця велика, сонце сюди не доносить променів». Поясніть значення слів поета, беручи до уваги біологічні особливості ялини.
3. Відомо, що вік дерев визначають за річними кільцями. А як можна дізнатися, який вік сосни чи ялини?
4. Чому сосну називають лісовим піонером?
5. Чому в сосновому бору рідко можна побачити повалене дерево, а в ялиновому дуже часто?
6. Чому на заболоченому ґрунті часто трапляються повалені вітром сосни?
7. У хвойних лісах стовбури сосон майже до самих верхівок не мають гілок, а в ялин гілки відсутні тільки в нижній частині стовбурів. Із чим пов’язані такі відмінності?
8. Чому в ялиновому лісі складно знайти сосну, а в сосновому бору молодих ялин багато? Відповідь обґрунтуйте.
9. Біля підніжжя Алтаю й на його схилах розкинулися прекрасні ялицеві ліси. Їхні рівні стовбури здіймаються до сонця. Але ось що дивує: на землі під деревами немає жодної шишки. Шишки в ялиці — тільки на верхівках дерев. Дістати їх неможливо. Куди ж поділися шишки ялиці, якщо вони не опадають? Може, їх поїдають білки або птахи? (Коли шишки ялиці дозрівають, вони розпадаються на дрібні лусочки. До кожної лусочки прикріплено по дві насінини. Вітер розносить їх у різні боки. Ось чому під деревом немає шишок.)
10. Чому голонасінні рослини часто називають хвойними? Чи всі хвойні мають хвоїнки?
11. Чи згодні ви з висловом: «У сибірської сосни («кедрової сосни», «кедра») утворюються плоди – "кедрові горішки”»?
12. Назвіть представників Голонасінних, які зустрічаються у нашій місцевості.
13. Яке значення Голонасінних у житті людини? У природі?
ІІІ Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Від полюсів до екватора немає такої ділянки, де можливе рослинне життя, але не знайдено покритонасінних. Вони часто трапляються в долинах річок і чистих озерах, у меншій кількості – у солоних озерах і морях. Проте такі водяні покритонасінні не є примітивними формами, вони виникли шляхом пристосування наземного предка до водного середовища. До широкої географічної різноманітності додається різноманітність форм і способів зростання. Звичайна ряска, що покриває поверхню ставка, є крихітним зеленим пагоном з простим корінцем, вертикально зануреним у воду, і з дуже нечіткими листками та частинами стебла. Могутнє лісове дерево сторіччями розвивало свою складну систему стовбурів і гілок, покритих численними гілочками й листочками, а під землею відповідну площу займає могутня, добре розвинена коренева система. Між цими двома крайнощами – нескінченні градації: водні й земні трави, дерева і кущі – набагато більша різноманітність, ніж серед решти груп насінних рослин, відомих під загальною назвою Голонасінні. Ці рослини відносяться до відділу Покритонасінні рослини.
Постановка проблемного питання
- Що сприяє пануванню на Землі Покритонасінних рослин?
На це питання ви дасте відповідь у кінці уроку.
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Загальна характеристика покритонасінних
Запитання до учнів:
– Яку іншу назву мають покритонасінні рослини? (Квіткові.)
Технологія «Мікрофон», «Мозковий штурм»
– Назвіть ознаки, які можуть бути притаманні покритонасінним, або квітковим, рослинам? (Учитель на дошці записує слово «Покритонасінні» й усі ознаки, які називають учні.)
Загальна характеристика відділу Покритонасінні
Відділ Покритонасінні налічує близько 200000 видів. Поділяються на 2 класи: однодольні та дводольні. Серед Покритонасінних 2/3 припадає на дводольні рослини.
Особливості поширення:
- Вони найбільш поширені на Земній кулі. Число видів квіткових рослин більше ніж у п’ять разів переважає загальну кількість багатоклітинних рослин.
- З’явилися наприкінці юрського періоду і до середини крейдяного періоду, зайняли панівне положення серед іншої флори.
- Різноманітність і поширеність зумовлені здатністю переносити різне освітлення і сухість повітря. Цьому сприяють розвинуті органи, особливості їх анатомічної будови та функціонування. У покритонасінних найдосконаліша провідна система, що забезпечує швидкий приплив води й мінеральних солей від коренів до листків, бруньок, квіток і швидкий відтік органічних речовин.
- Будь-яка життєва форма рослини має основні органи – корінь, стебло, листки і їх видозміни, а також квітки, насіння, плоди.
- Хороша пристосованість до різних умов існування (рослини пустель, тропіків, вологих місць).
- Адаптація до функціонування в істотно відмінних ґрунтових умовах (рослини. Що живуть на скелях, у тундрі і на засолених ґрунтах).
- Серед них є не тільки дерева і кущі (як у голонасінних), але ліани і трави.
- Поширеність зумовлена появою квітки – органа насінного розмноження; тут відбувається запилення і запліднення. Наявність усередині квітки маточки й тичинок, що беруть участь у розмноженні. Зав’язь маточки містить у собі насіннєві зачатки і захищає їх від несприятливих умов середовища. Насіннєві зачатки Покритонасінних захищені стінками зав’язі, тому й насіння, що розвивається із насіннєвих зачатків, захищене (покрите) стінками плода. Наявність зав’язі послужила підставою для виникнення назви цієї групи рослин – Покритонасінні.
- Подальше спрощення статевого покоління призвело до майже повної редукції жіночого гаметофіту. Це зародковий мішок усередині насінного зачатка, який знаходиться в зав'язі маточки. Чоловічий гаметофіт представлений двома клітинами (спермії) у пилковому зерні.
- Мають плід, що є вмістищем для насіння. Плід – це видозмінена в процесі запліднення квітка.
- Поширеності сприяють різні форми запилення, – не тільки вітром, але і комахами.
- У Покритонасінних не тільки зародок, але й ендосперм утворюється внаслідок запліднення. У результаті подвійного запліднення утворюється триплоїдний ендосперм (а не гаплоїдний, як у голонасінних).
- Захищеність насіння від несприятливих умов.
Пануванню покритонасінних сприяло:
- Сильний розвиток кореневої системи.
- Велика площа, різноманітність за формою листків дозволяє ефективно здійснювати фотосинтез.
- Велика кількість поживних речовин що утворюються, дозволяє рослині швидко рости.
- Широкі адаптації квітки і плоду.
- Розмноження насінням.
- Розвиток насіння зумовлений появою маточки у квітці.
- Утворення плоду сприяє розселенню рослин тваринами.
- Подвійне запліднення.
- Переважання спорофіта (безстатевого диплоїдного покоління), який може бути представлений різною життєвою формою – травою, кущем, деревом, ліаною (однорічною або багаторічною).
- Різні типи судин в ефективній системі для транспорту води і поживних речовин.
- Утворення зав’язі, всередині якої знаходиться насінний зачаток, майбутня насінина.
- Насіння захищене (покрите) стінками плоду.
- Незалежність запліднення від водного середовища.
Дослідницька діяльність
Робота з гербаріями.
Завдання: уважно розгляньте зовнішні ознаки запропонованих екземплярів
рослин класу Дводольні й класу Однодольні рослини (2 – 4 рослини різних
класів). Які спільні ознаки в них можна визначити, а за якими ознаками вони
відрізняються? Про що свідчать риси подібності? Про що свідчить наявність
відмінних ознак?
Самостійна робота з підручником
З’ясувати характерні риси класу Однодольні й класу Дводольні, скласти їх
порівняльну характеристику (заповнити таблицю).
Порівняльна характеристика класів Покритонасінних рослин
|
Ознаки для порівняння |
Клас Дводольні |
Клас Однодольні |
|
Зародок насінини |
|
|
|
Коренева система |
|
|
|
Стебло |
|
|
|
Листки |
|
|
|
Квітки |
|
|
|
Життєва форма |
|
|
|
Кількість видів і родин |
|
|
Подорожник Вороняче око
Запитання до учнів:
- Як ви гадаєте, до яких класів покритонасінних належать ці рослини?
Очікувані відповіді учнів:
Подорожник – клас Однодольні, тому що має дугове жилкування листка та мичкувату кореневу систему; вороняче око – Дводольні, тому що має сітчасте жилкування листка.
Пояснення вчителя
Але зародок подорожника має дві сім’ядолі, а воронячого ока – одну. Тому подорожник належить до дводольних, а вороняче око – до однодольних рослин.
Запам’ятайте: найголовнішою ознакою, за допомогою якої можна точно встановити приналежність тієї чи іншої квіткової рослини до певного класу, є кількість сім’ядоль у зародку.
Висновок. Відділ квіткових рослин об’єднує два класи: Дводольні й Однодольні.
Ознаки рослин класу Дводольні: зародок насінини має дві сім’ядолі, коренева
система стрижнева (у рослин, що виросли з насіння), листки із сітчастим
жилкуванням, число членів квітки кратне 4 або 5.
Ознаки рослин класу Однодольні: зародок насінини має одну сім’ядолю, коренева
система мичкувата, листки з паралельним або дуговим жилкуванням, число
членів квітки кратне 3.
Розгляд натуральних об’єктів. Визначення по ознаках, до якого класу вони
належать.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Тестовий контроль
1. Насінні зачатки в цих рослин захищені стінками зав’язі, отже – це:
а) голонасінні;
б) покритонасінні.
2. Яка інша назва покритонасінних?:
а) квіткові;
б) вищі.
3. Провідна тканина покритонасінних представлена:
а) трахеїдами;
б) ситоподібними трубками та судинами;
в) судинами.
4. Яке покоління є переважаючим у циклі розвитку Покритонасінних:
а) гаметофіт; б) спорофіт; в) спорангій; г) спорагон; д) ганглій.
5. В якому випадку вказані групи рослин розташовані в порядку зменшення статевого покоління у циклі розвитку: а) Плауноподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Покритонасінні; б) Мохоподібні, Хвощеподібні, Плауноподібні, Папоротеподібні; в) Папоротеподібні, Хвощеподібні, Голонасінні, Покритонасінні;
г) Голонасінні, Покритонасінні, Папоротеподібні, Хвощеподібні; д) Хвощеподібні, Мохоподібні, Плауноподібні, Папоротеподібні.
6. Переваги, які спричинили панівне становище Покритонасінних на Землі:
а) розвинені механічні тканини; б) розвинена флоема; в) розвинена ксилема; г) наявність плоду; д) подвійне запліднення.
7. Квітка є видозміненим: а) нуцелусом; б) пагоном; в) ксерофітом; г) листком.
8. Представники якого відділу утворюють плоди: а) Покритонасінні; б) Голонасінні;
в) Папоротеподібні; г) Хвощеподібні; г) Мохи.
9. Основна ознака, на якій ґрунтується поділ Квіткових (Покритонасінних) рослин на класи: а) спосіб розмноження; б) спосіб запилення; в) будова квітки; г) кількість видозмінених зародкових листків – сім'ядоль; д) будова кореневої системи.
10. При подвійному заплідненні спермії зливаються із ядрами: а) яйцеклітини і ендосперму; б)яйцеклітини і зав'язі; в) яйцеклітини і центральної клітини; г) яйцеклітини і полярної клітини; д) полярної клітини і зародкового мішка.
11. Для представників класу Однодольних характерні ознаки: а) мичкувата коренева система; б) стрижнева коренева система; в) наявність камбію; г)відсутність камбію;
д) одна сім'ядоля у зародку.
12. Рослинам класу Дводольних притаманні ознаки: а) жилкування переважно дугове чи паралельне; б) жилкування переважно сітчасте чи пальчасте; в) листки переважно сидячі; г) листки переважно черешкові; д) дві сім'ядолі у зародку.
VІ. Підсумок уроку
Технологія «Мікрофон». Я знав… сьогодні я дізнався…
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити § 43 у підручнику. Підготувати повідомлення про історію систематики рослин, визначення понять: систематика, класифікація, таксони.
Урок №8. Тема «Поняття про класифікацію рослин»
Мета: з’ясувати особливості класифікації рослин; сформувати поняття про основні систематичні категорії; розвивати увагу, пам’ять та мислення учнів.
Базові поняття: покритонасінні, систематика, відділ, клас,порядок, родина, рід, вид.
Методи: словесні – пояснення, розповідь, бесіда, робота з підручником; наочні – демонстрація таблиць, схем, слайдів презентації, гербарію, натуральних об’єктів; практичні.
Методичні прийоми: логічні – виявлення характерних ознак родин класу Однодольні та класу Дводольні, робота з підручником, таблицями, картками, морфолого-біологічний аналіз рослин; узагальнення знань про класифікацію рослин; організаційні – самостійна робота учнів, дослідницька діяльність.
Обладнання та матеріали: зошит, підручник, таблиця «Класифікація покритонасінних рослин», «Еволюція рослин», «Родини класу Дводольних і Однодольних рослин», гербарій, живі екземпляри квіткових рослин класу Однодольні й класу Дводольні, комп’ютер, м/м дошка.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форма проведення: тренінг.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Привітання. Я знаю такі переваги Покритонасінних рослин …Покритонасінні рослини цікаві для мене, тому що…
Гра «Мікрофон».
Тренер. «Вправа «Незакінчене речення»: Я знаю про класифікацію рослин…
Повідомлення теми і мети тренінгу.
2. Вправа «Згадай правила».
Діти згадують і по черзі називають правила роботи в групі.
Тренер. Ці правила нам сьогодні будуть потрібні найбільше.
На дошці Веселий смайлик, а в ньому: Доброзичливість
Взаємодопомога
Відкритість
Толерантність
Уміння слухати
Те, що непотрібне на тренінгу за смайликом: Ображати
Перебивати
Сперечатися
3. Очікування. Дерево, стікери у вигляді квіток.
ІІ. Основна частина
- Вправа на увагу «Ледачі вісімки»
Мета: активізувати структури, що забезпечують запам'ятовування, підвищення стійкості уваги.
Намалювати в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім по три рази: спочатку однією рукою, потім – другою, потім – відразу обома руками.
Інформаційне повідомлення
Епіграф уроку.
Природа так про все подбала, що усюди ти знаходиш чого навчатись.
Леонардо да Вінчі
Слово вчителя. Сьогодні ми продовжуємо навчатися в природи. Оскільки ми є її частиною, то маємо обов’язково знати як вона влаштована, які організми існують поруч з нами.
Заплющте очі й уявіть себе у весняному лісі. Чи подобається вам там? Що вас оточує? Назвіть рослини, які вас оточують. Кожний з вас назвав декілька рослин, які відрізняються між собою за багатьма ознаками, а всього відомо близько 500 тис. видів рослин. Як можна зорієнтуватися в такій різноманітності, як не заплутатися, ми й дізнаємося сьогодні на уроці.
Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку
Пригадайте:
- На які дві великі групи поділяються всі живі організми?
Очікувана відповідь учнів:
Усі живі організми на Землі поділяють на дві великі групи – імперії: Клітинні та Неклітинні.
- Що було взято за основу під час поділу живих організмів на дві імперії? (Обговорення відповідей учнів.)
- Які царства утворюють живі організми? (Царства Рослини, Тварини, Гриби, Дроб’янки, Віруси.)
Слово вчителя
Для чого вивчати різноманітність живого? Як це робити? На ці та багато інших запитань відповідає наука систематика.
1. Робота з термінами.
Розповідь учителя, частково-пошукова діяльність (повідомлення учнів), робота з підручником, словникова робота. Учитель пропонує учням знайти в тексті підручника поняття «систематика» та «таксон», обговорює їх разом з учнями, пропонує записати до зошитів, пояснює термін «класифікація».
Класифікація – це розподіл об’єктів (організмів) на певні групи за їх схожістю. Систематика рослин – наука, що вивчає природну систему рослин і розподіляє їх до певних груп. Предметом систематики рослин є опис і найменування видів рослин, створення єдиної сучасної класифікаційної системи рослинного світу.
Таксон – класифікаційна одиниця систематики, тобто будь-яка систематична категорія.
2. Історія класифікації. (Повідомлення учнів)
Історія систематики рослин в цілому пов'язана з розвитком ботаніки. У числі перших, хто застосував класифікацію до об'єктів природи, був Теофраст, який поділяв рослини на такі групи: дерева, чагарники, напівчагарники («фріганон»), та трави. Подальші дослідження продовжувались у епоху Відродження, коли Альбертом Великим було помічено різницю між однодольними та дводольними рослинами. Саме тоді (1583 року) була опублікована перша класифікація рослин, створена італійцем Чезальпіно, який прийняв класифікацію Теофраста та доповнив на основі ознак будови «органів відтворення» – насіння та плодів, також дослідник виділив «безнасінні» рослини: гриби, водорості, мохи та папороті.
Дещо пізніше з'явились основні таксономічні категорії. 1689 року Маньоль, французький ботанік, ввів поняття родини, 1693 року британський дослідник Дж. Рей ввів поняття виду, а 1700 року Турнефор ввів поняття роду. Отримала підтримку, завдяки своїй простоті, система Турнефора, що була заснована на будові квітки. Система Рея була більш природньою, але і складнішою. Ним було застосовано поділ на дводольні (Dicotyledones) та однодольні (Monocotyledones), класи були виділені за типом плоду, а класи – за ознаками будови листка та квітки.
Система Ліннея
Найбільшого визнання набула штучна система, запропонована Карлом Ліннеєм, опублікована 1735 року у першому виданні «Genera Plantarum» (Види рослин). За основу класифікації Лінней взяв кількість тичинок, ії будову та розподіл одностатевих квіток, розподіливши усі рослини на 24 класи (23 – насіннєві рослини, 24 – Cryptogamia, куди потрапили гриби, водорості, мохи та папороті). Разом з тим система була настільки штучною, внаслідок чого, наприклад, роди, що належали до злаків та мали бути безперечно у одній родині, потрапляли до різних класів (категорії родини Лінней не визнавав). Попри це, вона була зручною для практичного використання. До нововведень належало і використання бінарної номенклатури, та власне поняття систематики було запроваджено саме Ліннеєм.
Бінарна номенклатура (від лат. binarius – подвійний) – система подвійних назв видів (перше слово – назва роду, друге – видовий епітет).
Руханка. «Збираємо урожай» (на огороді, у саду).
Розповідь учителя
За допомогою свого власного досвіду ви можете відрізнити березу від клена, грушу від яблуні, а також можете встановити їхні спільні ознаки.
(Далі вчитель демонструє фотографії (таблиці) із зображеннями рослин одного роду. Наприклад: деревій звичайний і деревій голий, або жовтець повзучий і жовтець золотистий)
|
Деревій голий |
Деревій звичайний |
|
|
|
|
Жовтець повзучий |
Жовтець золотистий |
|
|
|
Завдання для учнів:
- Установити спільні ознаки, притаманні цим рослинам.
- Установити ознаки відмінності цих рослин.
(Обговорення відповідей учнів.)
Завдання для учнів:
- Виберіть із запропонованих рослин ті, які вам здаються схожими. (Учитель демонструє фотографії рослин (бажано в період цвітіння) або проектує їх на екран.) За якими ознаками ви їх вибирали?
Наприклад: яблуня, груша, огірок, картопля, шипшина, соняшник.
|
|
|
|
|
|
|
|
(Учні повинні об’єднати в одну групу яблуню, грушу, шипшину.)
Розповідь учителя
Отже, ми об’єднуємо в групу організми, подібні за певними ознаками, і відрізняємо їх від інших груп за відмінними рисами. Саме так учені, спираючись на всебічне вивчення організмів, а не лише на підставі особливостей будови, об’єднують їх у певні групи – систематичні одиниці.
Основна одиниця систематики – вид. Вид – це група організмів, подібних за будовою та процесами життєдіяльності, які вільно схрещуються і дають плодюче потомство.
• Подібні між собою види об’єднуються в один рід.
• Близькі роди об’єднуються у родини.
• Близькі родини об’єднуються у порядки.
• Близькі порядки об’єднують у класи.
• Класи входять до складу відділів.
• Усі відділи рослин належать до царства Рослини.
Найвищою систематичною одиницею є царство.
Складання опорної схеми (учитель під час пояснення може використовувати таблиці або фотографії рослин)
ВИД → РІД → РОДИНА → ПОРЯДОК → КЛАС → ВІДДІЛ → ЦАРСТВО
Наприклад:
|
Царство |
Рослини |
|
Відділ |
Покритонасінні |
|
Клас |
Дводольні |
|
Порядок |
Розоцвіті |
|
Родина |
Розові |
|
Рід |
Яблуня |
|
Види |
Яблуня домашня |
|
|
Яблуня дика |
Наукові назви рослин
Розповідь учителя
Усім відомий міф про те, як люди, щоб дістатися неба, спробували збудувати Вавилонську вежу. Вони були покарані незвичним, але дуже дієвим способом – «змішуванням мов». Люди перестали розуміти один одного, і вежа залишилась недобудованою. Для біологів також було б неможливим спілкування без мови-«посередника», якою є латинська – класична мова науки Середньовіччя. Вона є універсальною мовою ботаніки.
Запитання до учнів:
- Які ще науки використовують латинську мову? (Медицина, фармакологія тощо.)
Розповідь учителя
Завдяки Карлу Ліннею, який запропонував давати видам подвійну назву, учені-систематики ніколи не сплутають рослини, бо користуються їхніми латинськими назвами.
До Ліннея назву рослини складали з п’яти, шести і навіть дванадцяти слів, що являли собою короткий опис рослини. Звичайно, така громіздка назва була незручною. Широке й сміливе введення бінарної номенклатури в науку рівнозначне справжній реформі.
Наприклад: Меліса лікарська. Перше з двох слів – Меліса – це назва роду, до якого належить указаний вид (рід – спільнота кількох подібних між собою видів). Це слово завжди пишеться з великої літери. Друге слово – лікарська – вказує на належність до певного виду, його пишуть з маленької літери.
Робота в парах зі схемами на картках і схемою на мал. 187 підручника.
Робота в групах.
- Практичне завдання
Морфолого-біологічна характеристика запропонованих рослин (гербарії лежать на столах).
План характеристики (записаний на дошці):
1. Розглянути пагін з листками, з’ясувати форму листків, їхнє розташування на стеблі, особливість будови стебла. Порівняти з малюнком у підручнику.
2. Вивчити форму й будову квітки, порівняти з малюнком у підручнику. Визначити формулу квітки.
3. Розглянути плід. Порівняти з малюнком у підручнику. Визначити, до якого типу він належить.
4. Указати місце запропонованого об’єкта в системі органічного світу.
2. Робота із картками.
Характеристика родин класу Дводольних і класу Однодольних
картка №1. ОСНОВНІ ОЗНАКИ РОДИН КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ РОСЛИНИ
|
Назва родини, число видів, |
Формула квітки |
Суцвіт-тя |
Плід |
Особливості будови вегетативних органів |
|
Хрестоцвіті (Капустяні), 3 тис. Овочеві: капуста, редиска, редька, хрін, ріпа. Олійні: рапс, гірчиця. Лікарські: гикавка, грицики. Декоративні: левкой, лунарія. Бур’янисті: суріпиця, дика редька, талабан |
Ч2+2П2+2Т2+4М1 |
Китиця |
Стручок, стручечок |
Стебла часто вкорочені (розеткові), листки прості суцільні або розсічені; видозміни коренів – коренеплоди (редиска, редька) |
|
Розоцвіті (Розові), 3 тис. Плодово-ягідні: яблуня, груша, олива, вишня, мигдаль, айва, малина, суниця, полуниця. Лікарські: перстач, приворотень, шипшина, сухозлотниця, горобина. Декоративні: троянда, таволга, глід |
Ч5П5ТМ або Ч5П5ТМ1 |
Китиця, простий зонтик, щиток |
Кістянка, яблуко й яблучко, багато- горішок, фрага, або суничина (полуниця) |
Стебла часто із шипами, пагонові колючки, листки прості й складні із прилистками |
|
Бобові, 12 тис. Харчові: горох, боби, квасоля, сочевиця, соя, арахіс, нут (нагуд). Кормові: конюшина, люпин, люцерна, вика. Лікарські: буркун, жовтило, термопсис |
Ч5П1+2+(2)Т(9)+1М1 Пелюстки віночка: вітрило, весла, човник |
Китиця, головка |
Біб |
Стебла, часто трав’янисті ліани, листки перистоскладні з великими прилистками, трійчастоскладні; часто листки видозмінені на вусики |
|
Пасльонові, 2,5 тис. Овочеві: картопля, перець, баклажани, помідори. Технічні: тютюн, махорка. Лікарські: блекота, дурман, паслін, беладона. Декоративні: петунія, пахучий тютюн |
Ч(5)П(5)Т(5)М1 |
Китиця, завиток, волоть |
Ягода, коробочка |
Стебла вилчастого галуження, листки прості; деякі мають бульби — видозмінені пагони |
|
Складноцвіті (Айстрові), 25 тис. Олійні й овочеві: соняшник, топінамбур. Лікарські: пижмо, деревій, календула, оман, полин, череда, ромашка, сухоцвіт. Декоративні: жоржина, хризантема, айстра, стокротки. Бур’янисті: волошка, молочай, кульбаба, будяк |
Квітки 4 типів: замість чашечки — плівки або чубчик. П(5)Т(5)М1 — трубчасті, язичкові; П(5)Т(5)М1 — лійкоподібні, неплідні |
Кошик |
Сім’янка, часто із чубчиком або із шипами |
Стебла часто вкорочені (розеткові), листки прості й складні |
картка №2. ОСНОВНІ ОЗНАКИ РОДИН КЛАСУ ОДНОЛЬНІ РОСЛИНИ
|
Родина |
Формула квітки |
Суцвіття |
Плід |
Представники |
Значення |
|
Лілійні |
О3+3Т3+3М1 |
Китиця |
Ягода, коробочка |
Тюльпан, конвалія, лілія |
Харчові культури. Лікарські, декоративні рослини |
|
Орхідні |
О3+3Т3 – 1 М3 |
Китиця |
Коробочка |
Венерині черевички, булатка червона |
Декоративне значення та як продукти харчування – пальми |
|
Злакові |
О(2)+2Т3М1 |
Складний колос, волоть, початок |
Зернівка |
Жито, пшениця, рис, ячмінь, пирій, просо, овес, тимофіївка, бамбук, цукрова тростина |
Основні хлібні культури. Кормові. Технічна сировина. Бур’яни. |
КАРТКА №3. РОДИНА РОЗОВІ
Родина Розові вважається збірною, оскільки об'єднує досить різноманітні за будовою рослини. 3 000 видів, із яких 163 види зустрічаються в Україні. Серед них - рослини різних життєвих форм:
- дерева (яблуня, горобина, персик, айва),
- кущі (шипшина, терен, глід, малина, ожина)
- та переважно багаторічні трави (суниця, перстач, гравілат).
Рослини родини Розові мають прості листки (яблуня, груша, слива) і складні (шипшина, малина, ожина).
|
|
|
яблуня (прості листки) малина (складні листки)
Основною ознакою, за якою всі ці рослини об'єднали в одну родину, є подібна будова квітки. Квітки розових відрізняються за кількістю тичинок і маточок.
У квітках вишні, сливи, абрикоса маточка одна, у яблуні, груші, глоду - п'ять, у малини, ожини, шипшини маточок багато. Квітки розових можуть бути поодинокими, наприклад, у шипшини, айви, або зібрані в суцвіття (яблуня, вишня, черемха, горобина). Квітка шипшини або суниці має подвійну оцвітину. Віночок складається з п'яти пелюсток. Тичинок та маточок багато. Чашечка має п'ять чашолистків.
Розові мають дуже різноманітні плоди: яблуко (горобина, груша, яблуня тощо), багатокістянка (малина, ожина, костяниця), кістянка (черешня, абрикос тощо).
Рослини цієї родини мають надзвичайно важливе значення у природі та господарській діяльності людини. Серед них є лікарські рослини (глід, малина, суниці, перстач, мигдаль), декоративні (троянда, спірея), але найважливіші серед них - плодово-ягідні культури (яблуня, груша, персик, вишня, черешня, айва, полуниці тощо).
Суниці – 1, вишні – 2,
мигдаль – 3, ожина – 4.
КАРТКА №4. РОДИНА ПАСЛЬОНОВІ
Представники родини Пасльонових з'явилися в Україні лише у XVII ст. Спочатку їх вирощували як декоративні культури, а про їх чудові смакові якості не здогадувалися. Мова йде про такі знайомі нам картоплю та томати.
Квітка в усіх пасльонових подібна: має подвійну оцвітину, чашечка складається з п'яти зрослих чашолистків, п'ять пелюсток віночка також зрослі, п'ять тичинок зрослися з віночком, маточка одна. Представники цієї родини мають плід ягода (паслін чорний, картопля, помідор, дереза звичайна тощо) або коробочка (дурман, тютюн, беладона тощо).
У родині Пасльонових багато овочевих (помідор, фізаліс, перець, картопля тощо), технічних (картопля, тютюн махорка) та декоративних (петунія, тютюн запашний) культур. Отруйні рослини цієї родини (блекота, дурман, беладона, тютюн) мають застосування у медицині.
КАРТКА №5. РОДИНА ХРЕСТОЦВІТІ
Родина Хрестоцвіті, або Капустяні нараховує близько 3 000 видів, із яких в Україні дикорослих – 250. Це одно-, дво- та багаторічні трави.
Листки перистороздільні, рідше цілісні, іноді зібрані у прикореневу розетку (грицики тощо). Квітки дрібні, утворюють суцвіття китиця, запилюються комахами. Оцвітина подвійна, чашечка має чотири чашолистки, віночок – чотири пелюстки. Тичинок – шість, причому дві з них коротші, а чотири довші. Маточка одна.
Плід у всіх представників цієї родини подібний – стручок (капуста, редька, редис, гірчиця) або стручечок (грицики, лунарія). За цими ознаками хрестоцвіті легко відрізнити від решти рослин.
У родині Хрестоцвіті багато олійних культур (ріпак, гірчиця, рижій), безліч медоносів (катран, гірчиця тощо), лікарських рослин (жовтушник, грицики) та бур'янів (талабан, сухоребрик, суріпка). Багато серед них є цінними овочевими культурами (ріпа, редька, редис, капуста).
Редис – 1, хрін – 2, гірчиця – 3, ріпак – 4
КАРТКА №6. РОДИНА БОБОВІ
Представників родини Бобових досить легко розпізнати у природі завдяки специфічній будові квітки. Вона нагадує метелика зі складеними крильцями.
Квітка має подвійну оцвітину. Чашечка складається з п'яти зрослих чашолистків. Віночок – із п'яти різних за формою пелюсток: верхня велика – парус, дві бічні – весла, дві нижні частково зростаються і утворюють човник. Тичинок десять, із них дев'ять можуть зростатися, а одна залишається вільною. Маточка одна. Квітки найчастіше зібрані в суцвіття: головка (в конюшини), китиця (в робінії, люпину, гороху, горошку мишачого, простий зонтик (у лядвенця).
Родина об'єднує близько 12 000 видів, з яких в Україні зустрічається 310. Життєві форми представлені як травами (конюшина, люпин, горох, квасоля тощо), так і кущами (карагана, мімоза) та деревами (акація біла). Поширені бобові на всіх континентах. Назва родини походить від назви плоду, властивого всім представникам цієї родини – бобу. Листки складні, у гороху листки можуть видозмінюватися на вусики.
Багато серед бобових харчових культур (горох, квасоля, соя тощо), бо їхнє насіння багате на білок (30-60 % сухої маси). Є у родині й олійні культури (арахіс, соя тощо), багато кормових (еспарцет, конюшина, люцерна тощо), декоративних (люпин, горошок запашний), лікарських (термопсис, солодка, буркун тощо). Бобові – прекрасні медоноси. Мед, зібраний із білої акації, має прекрасні смакові та лікарські властивості. Через специфічну будову квітки бобові, найчастіше конюшина, запилюються джмелями.
Астрагал –1, люцерна – 2, гледичія – 3, конюшина – 4, акація біла –5, люпин – 6, чина – 7, еспарцет – 8, лядвенець – 9.
КАРТКА №7. РОДИНА СКЛАДНОЦВІТІ
Родина Складноцвіті, або Айстрові – найбільша за різноманітністю рослин. Вона нараховує понад 25 тисяч видів, з яких в Україні – близько 800. Серед життєвих форм складноцвітих переважають багаторічні трави, але є й однорічні.
Від решти рослин представники цієї родини відрізняються наявністю суцвіття кошик, у яке зібрані квітки різних типів: трубчасті, лійкоподібні, язичкові.
У кошику або всі квітки одного типу (в кульбаби тощо), або різних (у ромашки, соняшника тощо), але всі вони мають п'ятичленну оцвітину. Кількість пелюсток можна порахувати лише за зубчиками нагорі віночка. Трубчасті квітки (наприклад, у соняшника) та язичкові (у кульбаби) мають і тичинки, і маточки. Лійкоподібні квітки втрачають тичинки і маточки, насіння не утворюють, а лише приваблюють комах. Інколи крайові язичкові квітки соняшника, айстри, ромашки, чорнобривців тощо також можуть втрачати тичинки і маточки й виконують лише роль приваблення.
1 – верхня частина рослини з суцвіттям;
2 – коренева система;
3 – трубчаста квітка;
4 – плід сімянка;
5 – загальний вигляд рослини;
6 – язичкова квітка;
7 – суцвіття;
8 – гілочка з квітками і бутонами.
У всіх складноцвітих плоди сім'янки. Вони можуть мати різноманітні пристосування до поширення у просторі: чубчики, гачечки, шпичаки тощо.
Серед представників цієї родини є харчові (цикорій, артишок, топінамбур), пряно-ароматичні (естрагон), лікарські (ромашка, полин, нагідки, арніка тощо) рослини, але найбільша кількість серед них декоративних (жоржина, айстра, хризантема, королиця та багато ін.). Є серед складноцвітих і бур'яни (будяк, осот).
Деревій – 1, цикорій – 2, кульбаба – 3, пижмо – 4, будяк – 5, королиця – 6
КАРТКА №8. РОДИНА ЗЛАКОВІ
Вирощуються зерна рослин родини Злакові по всій земній кулі від Арктики до Антарктики. Майже всі рослини цієї родини одно-, дво- або багаторічні трави, хоча у деяких бамбуків стебло може дерев'яніти і сягати висоти 40 м. Відомо понад 8 тисяч дикорослих і культурних видів злакових, в Україні їх близько 340.
Розпізнати злакові у природі дуже легко завдяки специфічній будові стебла. Стебло в них – соломина. Усередині вона має порожнину, яка забезпечує міцність та легкість. Стебло здебільшого округле, прямостояче, з добре виявленими вузлами і міжвузлями. Листки лінійні з паралельним жилкуванням, охоплюють стебло, утворюючи піхву. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані в суцвіття складний колос (пшениця, жито) або волоть (просо, рис). Кожна квітка в колоску складається з двох квіткових лусок, двох квіткових плівок, трьох тичинок і однієї маточки. Тобто квітка у злакових переважно тричленна. Ця ознака є характерною рисою однодольних.
Запилюються квітки жита, кукурудзи, пирію вітром. Також є самозапильні рослини (пшениця, ячмінь, рис).
Плід у більшості представників злакових – зернівка, у бамбука – горішок.
Злакові мають велике господарське значення. До них належать хлібні та круп'яні зернові культури: пшениця, просо, жито, кукурудза, рис, ячмінь, овес, сорго тощо. Багато серед злакових цінних кормових культур: стоколос, тимофіївка, лисохвіст тощо. У тропічних країнах величезне значення мають цукрова тростина та бамбук. Серед злакових чимало злісних бур'янів: пирій повзучий, вівсюг звичайний, мишій сизий тощо.
Біологічна задача.
З насіння і плодів яких рослин виготовляють манну, перлову, гречану, вівсяну крупу, толокно, пшоно? (Манна крупа – із пшениці, перлова крупа – з ячменю, гречана – з гречки, вівсяна і толокно – з вівса, пшоно – із проса.)
КАРТКА №9. РОДИНА ЛІЛІЙНІ
Більшість рослин родини Лілійних мають чудові декоративні властивості. У світі відомо понад 4 тисячі видів, в Україні зустрічається більше ніж 150 видів, переважно – багаторічні трави. Пагін лілійних може видозмінюватися у кореневище або цибулину (лілія, тюльпан тощо). Листки ланцетоподібні або лінійні. Квітки правильні, двостатеві. Іноді вони поодинокі (тюльпан тощо), але найчастіше зібрані в суцвіття (лілія, проліска). Оцвітина проста, без чашолистків, віночкоподібна. Пелюсток та тичинок шість, розташовані вони у два кола, по три в кожному.
Плід у рослин родини Лілійні – коробочка (тюльпан, лілія).
Велику кількість дикорослих ранньоквітучих рослин цієї родини (проліска, рябчик, тюльпан) зривають на букети. Щоб зберегти ці рослини у природі, людина створює заповідні території, а також виводить їх культурні сорти.
Лілія королівська – 1, проліска дволиста – 2, зірочки маленькі – 3, черемиця Лобелієва – 4, віхолка розлога – 5, рябчик імператорський – 6, гадюча цибулька – 7, лілія тигрова – 8.
ІІІ. Узагальнення та систематизація знань
Вправа «Установи відповідність».
Завдання для учнів:
- Установити відповідність між систематичними категоріями та їхніми назвами.
|
А Царство |
1 Ромашка |
|
Б Відділ |
2 Ромашка лікарська |
|
В Клас |
3 Айстрові (Складноцвіті) |
|
Г Родина |
4 Рослини |
|
Д Рід |
5 Дводольні |
|
Е Вид |
6 Покритонасінні (Квіткові) |
Позначте правильну відповідь.
1. Систематика – це наука, що вивчає:
а) походження рослинного світу;
б) будову живих організмів;
в) пристосування особин до навколишнього середовища;
г) спільні ознаки споріднених груп рослин і груп тварин.
2. Яблуню розмножують вегетативно:
а) щепленням;
б) кореневим живцем;
в) відсадками;
г) насінням.
3. Після відмирання збагачують ґрунт азотом рослини:
а) конюшина;
б) горох;
в) жито;
г) паслін.
4. Назвіть систематичні групи рослин, заповнивши пропущені рядки.
Царство …………… → ……………… → ……………… → …………… → вид.
5. Позначте правильне твердження:
а) у систематиці рослин види об’єднані в роди, роди — у родини, а родини — у класи;
б) основною одиницею систематики є підвид;
в) сорт – це група рослин одного виду, створена людиною, з певними ознаками й властивостями;
г) усі покритонасінні рослини об’єднані в один відділ.
6. Вставте пропущені слова.
1) Злаки ростуть у результаті поділу клітин біля основи …………………, такий ріст називають …………………
2) Ендосперм зерна твердої пшениці, на відміну від ендосперму зерна м’якої пшениці, містить великий запас …………………, що цінується в …………………
7. Замалюйте рослину картоплю, указавши на малюнку плід і бульбу. Укажіть частини цієї рослини, отруйні для людини.
8. Дайте розгорнуту відповідь. Поясніть, чому при висаджуванні саджанців ґрунт, знятий зверху, слід насипати на дно ями.
9. Напишіть відповіді на запитання.
Ви влітку заготовили гербарій бур’янистих рослин без коренів із красивими листками. Чи можна ваш гербарій використовувати для того, щоб визначити, до якого класу ця рослина належить?
Чи можна визначити, до якої родини належить дана рослина, якщо вона ще не цвіте й не утворила плодів?
10. Доведіть, що капустина – гігантська брунька. Назвіть плід капусти, характерний для представника родини, до якої вона належить.
ІV. Підсумки. Оцінки за урок
V. Домашнє завдання. Вивчити § 44
VІ. Заключна частина.
- Зворотний зв'язок. Чи справдилися очікування?
- Вправа «Мікрофон». Що сподобалося чи не сподобалося на уроці.
- Вправа «Прощання».
Діти хором промовляють: «Всім доброго настрою! Будьмо здорові! Хай усім завжди щастить!».
Урок №9. Тема «Практична робота №3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин»
Мета: поглибити і розширити знання учнів про будову мохів, папоротей і покритонасінних рослин; формувати практичні вміння і навички роботи з гербарним та роздавальним матеріалом; удосконалювати вміння учнів застосовувати теоретичні знання на практиці; розвивати інтелектуальні й практичні вміння, вміння порівнювати та робити узагальнюючі висновки;виявити навчальні досягнення за темою.
Базові поняття: мохи, папороті, покритонасінні, систематика.
Методи: словесні – пояснення, розповідь, бесіда, робота з підручником; наочні – демонстрація таблиць, схем, слайдів презентації, гербарію, натуральних об’єктів; практичні – виконання практичної роботи.
Методичні прийоми: логічні – заповнення таблиць, порівняння, класифікація, узагальнення, висновки; технічні – робота з наочними посібниками; організаційні – фронтальна, групова, індивідуальна робота, самостійна робота учнів – заповнення таблиць.
Обладнання та матеріали: зошит для практичних робіт, підручник, таблиця «Мохи», «Папороті», «Покритонасінні», гербарій, живі екземпляри рослин, комп’ютер, м/м дошка.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.
ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1. «Ти – мені, я – тобі».
Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі
своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має
право поставити своє запитання.
2. Виконання тестових завдань.
Вибрати одну правильну відповідь.
1. Наукові назви видів складаються з:
А одного слова В трьох слів
Б двох слів Г чотирьох слів
2. Вид — це:
А окремий організм
Б сукупність організмів, які подібні за особливостями будови та процесами
життєдіяльності, вільно схрещуються між собою та дають плодюче потомство
В група подібних організмів
Г клас організмів
3. Міжнародні назви організмів наводяться мовою:
А англійською В українською
Б латинською Г російською
4. Найвищою систематичною одиницею є:
А вид Б родина В клас Г царство
5. Основною систематичною одиницею є:
А вид Б ряд В порядок Г царство
6. Класифікувати організм означає визначити його:
А середовище життя В спосіб життя
Б місце у системі органічного світу Г хімічний склад
7. Близькі роди об’єднують у:
А порядки В відділи
Б родини Г класи
Відповіді: 1 – Б, 2– Б, 3– Б, 4 – Г, 5 – А, 6 – Б, 7– Б.
3. Фронтальна бесіда.
1. Що вивчає наука систематика?
2. Які систематичні одиниці використовують для класифікації організмів?
3. Що означає класифікувати організм?
4. На якій підставі різні організми об’єднують в один вид?
4. «Виправ помилку».
Учень розмістив систематичні категорії в такому порядку:
вид → родина → рід → порядок → клас → відділ → царство.
Чи згодні ви з ним? Якщо ні – виправте помилку.
Відповідь: вид → рід → родина → порядок → клас → відділ → царство.
4. «Творча лабораторія».
– Чому покритонасінні є найчисленнішою і найбільш високоорганізованою групою сучасного рослинного світу?
– Які ознаки слід враховувати, визначаючи клас рослин? Чи бувають винятки?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
1. Відгадайте загадки:
Де краплина є води –
Там ти можеш їх знайти:
На болоті, в горах, в лісі,
На колоді, і на стрісі.
Де вологи є запас –
Скрізь ростуть вони у нас. (Мохи.)
2. Дивна в лісі є трава –
Не лопух, не кропива.
Коли хочуть щастя – влітку
Все шукають її квітку.
Хоч півсвіту обійди –
Того цвіту не знайти. (Папороть.)
3. На городі молода
Пишні коси розпліта,
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки. (Кукурудза.)
– Представниками яких груп є ці рослини?
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
ІV. Виконання практичної роботи учнями у зошитах для практичних робіт.
Практична робота № 3 Дата: « » р.
Тема. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.
Мета: сформувати вміння розпізнавати мохи, папороті та квіткові рослини.
Обладнання та матеріали: гербарії мохоподібних, папоротеподібних та
покритонасінних рослин; ручна лупа; лінійка, фотографії та малюнки; підручник.
Хід роботи
- Розгляньте запропоновані вам екземпляри мохів, папоротей та квіткових рослин. Візьміть по одній рослині (з кожної групи) і порівняйте їх.
Багатоніжка Щитник чоловічий
Шипшина собача Помідор їстівний
2. Знайдіть у запропонованих вам рослинах корені, стебла та листки. Розгляньте особливості їхньої будови. Дані запишіть у таблицю.
3. Знайдіть спорангії зі спорами (коробочки на ніжках чи купки, розміщені з нижнього боку листків). Роздивіться їх, використовуючи лупу. Зверніть увагу, чи у всіх рослинах вони є. Дані запишіть у таблицю.
4. Знайдіть рослини, у яких є квітка або плоди. Розгляньте їх. Зверніть увагу, чи у всіх рослинах вони є. Дані запишіть у таблицю.
5. Заповніть таблицю.
Особливості будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин
|
Відділ (видова назва) |
Життєва форма рослини (трава, кущ, дерево) |
Наяв- ність коре- нів |
Листки (форма, розмір) |
Наявність спорангіїв зі спорами |
Наявність квітів чи плодів |
|
Мохи |
|
|
|
|
|
|
Папороті |
|
|
|
|
|
|
Покритонасінні |
|
|
|
|
|
Підсумки. Основними ознаками, які відрізняють мохи від інших рослин, є_____________
Папороті мають такі характерні особливості будови:_________________________
Покритонасінні (квіткові) відрізняються від усіх інших рослин__________
Творче завдання.
Позначити знаком «+» правильні твердження у відповідному стовпчику.
|
Рослини Ознаки |
Папороті |
Плауни |
Хвощі |
Голонасінні |
Покритонасінні |
|
1.Спорангії зібрані у соруси. |
|
|
|
|
|
|
2. Мають насіння |
|
|
|
|
|
|
3.Рівноспорові рослини, але гаметофіти зазвичай роздільностатеві |
|
|
|
|
|
|
4.Фотосинтез здійснюється в стеблі |
|
|
|
|
|
|
5. Листки дуже дрібні і являють собою вирости стебла |
|
|
|
|
|
|
6. Природні індикатори кислих ґрунтів |
|
|
|
|
|
|
7. Мають представників, які мешкають у водоймах |
|
|
|
|
|
|
8. Сучасні види представлені трав’янистими рослинами |
|
|
|
|
|
|
9. Вимерлі види відіграли важливу роль в утворенні кам’яного вугілля |
|
|
|
|
|
|
10.Утворюють плоди |
|
|
|
|
|
|
11.Мають квітку |
|
|
|
|
|
|
12. Життєві форми дерева і кущі |
|
|
|
|
|
|
13.Багаторічні рослини з повзучим стеблом |
|
|
|
|
|
|
14.Молоді листки равликоподібно закручені |
|
|
|
|
|
Після заповнення таблиця має виглядати так:
|
Рослини Ознаки |
Папороті |
Плауни |
Хвощі |
Голонасінні |
Покритонасінні |
|
1. Спорангії зібрані у соруси. |
+ |
|
|
|
|
|
2. Мають насіння |
|
|
|
+ |
+ |
|
3. Рівноспорові рослини, але гаметофіти зазвичай роздільностатеві |
|
|
+ |
|
|
|
4. Фотосинтез здійснюється в стеблі |
|
|
+ |
|
|
|
5. Листки дуже дрібні і являють собою вирости стебла |
|
+ |
|
|
|
|
6. Природні індикатори кислих ґрунтів |
|
|
+ |
|
|
|
7. Мають представників, які мешкають у водоймах |
+ |
|
|
|
+ |
|
8. Сучасні види представлені трав’янистими рослинами |
|
+ |
+ |
|
|
|
9. Вимерлі види відіграли важливу роль в утворенні кам’яного вугілля |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
10. Утворюють плоди |
|
|
|
|
+ |
|
11. Мають квітку |
|
|
|
|
+ |
|
12. Життєві форми дерева і кущі |
|
|
|
+ |
|
|
13. Багаторічні рослини з повзучим стеблом |
|
+ |
|
|
|
|
14. Молоді листки равликоподібно закручені |
+ |
|
|
|
|
V. Підбиття підсумків уроку
Учні самостійно підбивають підсумки уроку.
VІ. Домашнє завдання
Повторити §39 – 44
Урок №10. Тема «Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин»
Мета: ознайомити учнів з екологічними групами рослин у залежності від освітленості, температури, вологості; розкрити значення пристосувальних рис рослин до різних екологічних умов; поглибити знання учнів про життєві форми рослин; розвивати вміння порівнювати біологічні процеси та екологічні фактори довкілля, робити висновки; розвивати вміння логічно мислити, спостерігати та узагальнювати вивчене; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.
Базові поняття: екологія, екологічні фактори, абіотичні, біотичні, антропогенні, світлолюбні, тіньовитривалі і тіньолюбні рослини, посухостійкі, помірно вологолюбні, вологолюбні, водні, холодовитривалі та теплолюбні рослини, життєві форми.
Методи: словесні – пояснення, розповідь, бесіда; робота з підручником: читання, конспектування, складання схем; наочні – ілюстрація, демонстрація; практичні – визначення середовищ існування рослин.
Методичні прийоми: логічні – виявлення пристосувальних ознак у рослин до певних факторів середовища; систематизація знань про середовища існування рослин, узагальнення, висновки; організаційні – виконання самостійної роботи з визначення середовищ існування запропонованих рослин; технічні – демонстрація натуральних об’єктів, робота з наочними посібниками.
Очікувані результати: учні називають основні життєві форми рослин, основні екологічні групи рослин; наводять приклади рослин різних екологічних груп та різних життєвих форм; порівнюють їх за вказаними ознаками та розпізнають їх.
Обладнання та матеріали: кімнатні рослини, гербарні екземпляри рослин різних екологічних груп, м/м дошка, комп’ютер.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань..
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Обговоримо разом.
Послухайте екологічну казку Фелікса Кривіна і дайте відповідь на запитання: чому автор називає рослини богатирями? Учитель читає казку під тиху спокійну музику.
БОГАТИРІ
Ноги годують не тільки вовка, але й усіх інших звірів. Так само як птахів годують крила, а риб – плавці. Усіх тварин годує їхня здатність до пересування. Не побігаєш – не поїси. Не поплаваєш – не поїси. Не політаєш – не поїси. Якби тварини сиділи на місці, вони б дуже швидко загинули від голоду.
А рослина – не гине, тому що вона добуває їжу прямо із землі.
І бігати їй нікуди не треба. Вона й інших запросить на обід: птах прилетить– поклює ягоди, звір прибіжить– пожує листя. Звіра годують ноги, тому він прибіжить. Птаха годують крила, тому він прилетить.
А рослину годує коріння, тому вона залишається на місці. Сто років – на місці. Тисячу років – на місці. Щоб добути їжу із землі, необхідно глибоко пустити коріння. А якщо пустив коріння, доводиться стояти на місці.
Тварини не можуть самі пустити коріння. Тому рослини пускають коріння і за них. Без рослин тварини загинули б від голоду. А що б їм залишалося? Землю гризти?
Але скільки б вони не гризли землю, нічого б з неї не вигризли. Навіть вовк із його зубами не вигриз би. Тому що тільки рослини вміють добувати їжу прямо із землі.
Ось і виходить, що тварини – на утриманні в рослин. Це тільки так кажуть, що їх ноги годують, що їх крила годують або плавці. Насправді їх годують рослини.
Спочатку рослина сама поїсть у землі, а потім заєць, вівця або, припустімо, олень поїсть у рослин, а потім уже вовк до кого-небудь завітає на обід – до зайця, вівці або оленя. І не тільки вовк. Усі тварини землі неодмінно обідають у когось. Одні обідають у рослин, інші – у тих, хто обідає в рослин, а треті – у тих, хто обідає в тих, хто обідає в рослин. Ось чому рослині доводиться стояти на місці: адже вона стоїть і за оленя, і за зайця, і за вовка, і за всіх тварин Землі. Їй треба постояти за всіх, хто ходить, бігає, плаває й літає.
Щоб за всіх постояти, треба бути справжнім богатирем. І серед рослин чимало справжніх богатирів. Куди там слонові! Куди там китові! Серед рослин бувають богатирі стометрового зросту. Тому що коли ти стоїш за інших, ти стаєш справжнім богатирем, а коли стоїш тільки за себе, тут уже, звісно, богатирем не станеш.
Щоправда, навіть найсильнішому богатиреві не завжди вдається постояти за себе. За інших вдається, а за себе не вдається. Подумай про це, коли тобі захочеться зламати гілку дерева. Воно не може від тебе втекти. Воно стоїть на місці, щоб постояти за тебе. Допоможи йому постояти за тебе. Тому що сам за себе постояти без нього ти не зможеш.
Аналіз екологічної казки.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
План пояснення нового матеріалу
1. Екологія. Екологічні фактори. (Бесіда, складання схеми)
2. Екологічні групи рослин у залежності від освітленості. (Бесіда, робота в групах, складання опорної схеми.)
3. Екологічні групи рослин у залежності від температури навколишнього середовища. (Розповідь учителя, пошукова робота (робота з підручником), складання опорної схеми.)
4. Екологічні групи рослин у залежності від вологості. (Розповідь учителя, робота в групах, обговорення, складання опорного конспекту.)
5. Поняття про життєві форми. Класифікація життєвих форм рослин. (Розповідь учителя, робота в групах, бесіда, повідомлення учнів, складання опорного конспекту.)
1. Екологія – це наука, що вивчає взаємозв’язки живих організмів між собою та з навколишнім середовищем.
Завдання екології:
- вивчення зв’язків організмів як між собою, так із факторами неживої природи;
- вивчення причин, що викликають екологічну рівновагу;
- виявлення екологічних закономірностей і використання їх у народному господарстві
Екологічні фактори – компоненти середовища, що впливають на живі організми.
Екологічні фактори
Абіотичні Біотичні Антропогенні
Температура Рослини форми діяльності
Вологість Тварини людини
Тиск Гриби
Світло тощо Мікроорганізми
2. Робота в групах
1-ша група. Екологічні групи рослин у залежності від освітленості. ( Робота в групах, складання опорної схеми, бесіда).
2-га група. Екологічні групи рослин у залежності від температури навколишнього середовища. (Пошукова робота (робота з підручником), складання опорної схеми, презентація роботи).
3-тя група. Екологічні групи рослин у залежності від вологості. ( Робота в групах, обговорення, складання опорного конспекту.)
Схема 1
Рослини
Світлолюбні: ростуть на відкритих місцях, в умовах повного сонячного освітлення
(степові й лугові трави, дуб, сосна береза, подорожник)
Тіньовитривалі: добре ростуть при повній освітленості, але адаптовуються й до
слабкого світла (черемха, ялина, граб, липа, бузок, суниця) Тіньолюбні: ростуть в умовах слабкої освітленості й не витримують яскравого
світла. Це рослини затінених ярусів рослинних угруповань, у їхніх
листках міститься багато хлоропластів (копитняк, вороняче око,
квасениця й інші рослини нижнього ярусу лісу, деякі папороті, сенполія)
Пристосованість (адаптація) рослин до різних значень фактора
|
Зміна довжини дня завжди взаємозв’язана з річними змінами температури. У регуляції активності живих організмів та їхньому розвитку велике значення має тривалість освітлення – фотоперіод. Освітленість: - добова (добова ритмічність — це реакція організму на тривалість дня й ночі протягом доби); - сезонна (річний ритм). Реакція організму на тривалість світлового дня називається фотоперіодизмом. Зміну дня й ночі, зміну тривалості світлового періоду доби організми використовують як сигнали для розподілу своїх функцій у часі й для розподілу життєвих циклів таким чином, щоб використовувати найбільш сприятливі умови. Рослини короткого дня для нормального росту й розвитку потребують не менше ніж 12 годин безперервного темнового періоду (капуста, жоржини, хризантеми, айстри); Рослини довгого дня потребують для нормального росту й розвитку не менше ніж 12 годин світлового дня (це весняно-літні рослини: цибуля, морква, овес, льон, пшениця); Нейтральні – розвиток генеративних органів і переходи до цвітіння здійснюються при будь-якій довжині дня (бузок, виноград, гречка). Зміна довжини дня в рослин сприймається спеціальними пігментами, починають активно діяти ферменти (білки, що прискорюють реакції), виробляються гормони (речовини, що регулюють процеси життєдіяльності) і здійснюються фізіологічні реакції. Наприклад, навесні з подовженням світлового дня починається ріст і цвітіння рослин. Укорочення світлового дня восени в помірному кліматі служить сигналом рослинам для скидання листя. Довжина дня на екваторі більш-менш постійна (близько 12 год.), тому в багатьох тропічних дерев цвітіння й плодоносіння розтягнуте в часі, і на дереві одночасно є і квіти, і плоди. Ефемери – це рослини, у яких різко скорочений вегетаційний період (до 4–6 тижнів) і тривалий період спокою, який вони переживають у вигляді насіння, цибулин, бульб (тюльпани, мак, гусяча цибулька)
|
Схема 2
Рослини
Холодовитривалі: здатні витримувати тривалий вплив температури навколишнього
середовища від +1 до +10 °С (пшениця, овес, ячмінь, горох).
Теплолюбні: живуть при підвищеній температурі (+30 °С й більше) (огірок,
гарбуз, диня, томати, баклажани)
Пристосованість (адаптація) рослин до різних значень фактора
|
При низьких температурах: • рослини перебувають у стані зимового спокою (інтенсивність обміну речовин знижується, у тканинах запасаються білки, жири, вуглеводи, кількість води в клітинах зменшується); • у багаторічних трав’янистих рослин відмирають надземні органи, закладаються зимуючі бруньки, бульби, цибулини; • у багаторічних дерев’янистих форм — опадає листя (листопад), закладаються зимуючі бруньки, покриті бруньковими лусочками; • в органах накопичуються речовини, що гальмують ростові процеси; • невеликі розміри (карликовість) рослин північних районів; дрібне листя; • сланкі форми рослин, їхня висота відповідає висоті снігового покриву, оскільки частини, що виступають над снігом, гинуть від замерзання й висихання |
При високих температурах: • при підвищенні температури посилюється випаровування води через продихи, що призводить до зниження температури рослини; • у багатьох рослин посушливих місць епідерміс покритий кутикулою або волосками, що відбивають світло;
• вертикальне розташування листків; згортання листкових пластинок (у злакових); • здатність до запасання великої кількості води; • розвинена коренева система |
Схема 3
Рослини
Посухостійкі: ксерофіти (мешканці посушливих умов) – кактуси, верблюжа
колючка, пустельні молочаї, агави, алое
Помірно вологолюбні: мезофіти (ті, що розвиваються за умов середньої
зволоженості) – конвалія, дуб, фіалки
Вологолюбні: гігрофіти (мешканці зволожених місць) – лепеха, вільха, ситник,
осока, очерет, рогіз, калюжниця
Водні: гідрофіти (водяні) – ряска, елодея, валіснерія, роголисник
Пристосованість (адаптація) рослин до різних значень фактора
|
При нестачі вологи: • міцна глибока коренева система; • ощадлива витрата вологи; • короткий період вегетації й тривалий період спокою, несприятливі умови переживають у вигляді насіння, цибулин або бульб; • здатні накопичувати й утримувати воду в органах; • листки перетворені на голки або колючки; • скидання листя; • потовщена кутикула; • значно зменшена листкова пластинка, а фотосинтез здійснюється зеленими стеблами; • невелика кількість продихів; • продихи відкриті вночі й закриті вдень; • поглинання води з повітря (мохи, лишайники) |
При надлишку вологи: • накопичення повітря в коренях для дихання; • наявність водовмісних клітин (сфагнові мохи); • великі листкові пластинки; • інтенсивна транспірація (випаровування); • наявність дихальних коренів |
Гра «Третій зайвий».
Вибрати з переліку рослин, які належать до однієї екологічної групи, зайву та пояснити свій вибір.
1. Ковила, молодило, жито. (Ковила, молодило – посухостійкі, а жито – ні.)
2. Росичка, ряска, очерет. (Росичка, очерет – вологолюбні, а ряска – вища водяна рослинність.)
3. Сосна, береза, липа. (Сосна, береза – світлолюбні, а липа – тіньовитривала.)
«Поясни явище».
Одні рослини дуже поширені, наприклад береза, тополя, подорожник. Інші ростуть тільки в певних місцях, наприклад у горах росте едельвейс, у лісах – конвалія, на болотах – журавлина.
«Угадай місце життя рослини за зовнішнім виглядом».
Кактус, алое, квасениця, клен, елодея.
5. Поняття про життєві форми. Класифікація життєвих форм рослин.
Заповнити таблицю.
Найпоширеніші дерева, кущі і трави моєї місцевості
|
Дерева |
Кущі |
Трави |
|
|
|
|
2. Охарактеризуйте тривалість життя всієї рослини та її надземних вегетативних органів для рослин різних життєвих форм.
Деревні рослини мають багаторічні здерев'янілі пагони з бруньками відновлення.
У дерев є лише один головний пагін – стовбур, живе десятки та навіть сотні років разом з рослиною.
У чагарників наявні кілька стовбурів, які поступово змінюють один одного (тривалість життя кожного стовбура у малини – два роки, у бузку – до 60 років), але, загалом, за рахунок заміни старих стовбурів новими вік рослин може сягати кількох сотень років. Ріст стовбура в чагарників починається так само, як і в дерев. Але від головного пагона (стовбура) рано починають відходити бічні. Отже, у чагарників стовбур укорочений, а бічні пагони досить близько розташовані до поверхні ґрунту. До цієї життєвої форми належать такі рослини, як бузок, калина, шипшина, ліщина та ін.
Чагарнички – маленькі, до 50 см заввишки чагарники (чорниця, брусниця).
У деревних рослин стовбури можуть бути прямостоячими, сланкими (карпатська сосна-жереп), виткими (плющ, дівочий виноград), деревні рослини з виткими стовбурами називають деревовидними ліанами. Тривалість життя чагарничків коротша, ніж у дерев та чагарників.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
У напівдеревних рослин верхня частина надземних пагонів трав'яниста і щороку відмирає, а нижня частина здерев'яніла: вона залишається живою і несе бруньки відновлення. Тривалість життя напівдеревних рослин становить десятки, інколи – сотні років. Рослини до 20 см заввишки (наприклад, чабрець) – це напівчагарнички, більші за висотою (полин, шавлія, лаванда) – напівчагарники.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
У трав'янистих рослин надземна частина не здерев'яніла і щорічно після цвітіння та плодоношення відмирає. Багаторічні трави зазвичай переживають зимовий період за допомогою підземних видозмінених пагонів – кореневищ (пирій), бульб (ряст) або цибулин (нарцис). Завдяки ним ці трави можуть жити багато років. У однорічних трав (лобода) вся рослина живе лише один рік, встигаючи вирости, утворити квітки та насіння і повністю відмерти. Навесні нові рослини виростають лише з насінин. У багатьох, переважно багаторічних, трав'янистих рослин надземні пагони виткі. Це трав'янисті ліани (наприклад, хміль та берізка). До трав'янистих рослин належать такі культурні рослини, як капуста, буряк, картопля, а в природі – півонія, м'ята, багато видів папоротей. Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо). Трав'янисті рослини бувають однорічними, дворічними та багаторічними. Однорічні рослини розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кількох місяців. Дворічні рослини в перший рік життя утворюють вегетативні органи та накопичують у своїх підземних (морква, редька, буряк, жоржини) або в надземних (капуста) частинах поживні речовини. Наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння. Багаторічні рослини живуть три роки і більше.
ІV. Підбиття підсумків уроку
Складання Т-схеми до уроку
|
Я знав |
Я дізнався
|
V. Домашнє завдання
Вивчити §45
Індивідуальні та творчі завдання.
1. Підготувати повідомлення на тему «Рослини мого підвіконня».
2. Зробити малюнок, на якому показати зв’язок рослини із чинниками навколишнього середовища.
Урок №11. Тема «Практична робота №4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах»
Мета: поглибити знання учнів про екологічні групи рослин, сформувати вміння визначати види кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах; продовжити формувати практичні вміння і навички роботи із живими об’єктами та роздавальним матеріалом; удосконалювати вміння учнів застосовувати теоретичні знання на практиці; розвивати вміння порівнювати та робити узагальнюючі висновки; виховувати наполегливість та працелюбність.
Базові поняття: екологічні групи, кімнатні рослини, умови вирощування кімнатних рослин.
Методи: словесні – пояснення, розповідь, бесіда, робота з підручником; наочні – демонстрація таблиць, схем, слайдів презентації, гербарію, натуральних об’єктів; практичні – виконання практичної роботи.
Методичні прийоми: логічні – заповнення таблиць, порівняння, класифікація, узагальнення, висновки; технічні – робота з наочними посібниками; організаційні – фронтальна, групова, індивідуальна робота, самостійна робота учнів – заповнення таблиць.
Обладнання та матеріали: зошит для практичних робіт, картки – завдання, фото, малюнки, живі кімнатні рослини, визначники, довідники.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1. Індивідуальна робота учнів за картками.
2. Конкурс малюнків (індивідуальне домашнє завдання).
Учні пояснюють біологічний зміст своїх малюнків.
3. Виконання тестових завдань.
Вибрати одну правильну відповідь.
1. За відношенням до вологи серед рослин є:
А тіньовитривалі В холодостійкі
Б посухостійкі Г тіньолюбні
2. За відношенням до світла серед рослин є:
А тіньовитривалі В вологолюбні
Б посухостійкі Г теплолюбні
3. До тіньовитривалих рослин належать:
А конвалія В сосна
Б дуб Г підсніжник
4. До холодостійких рослин належить:
А ячмінь В огірок
Б квасоля Г буряк
5. До теплолюбних рослин належить:
А овес В ячмінь
Б пшениця Г кукурудза
6. До вологолюбних рослин належить:
А ряска В елодея
Б сфагнум Г ковила
Відповіді: 1– Б, 2 – А, 3 – Б, 4 – А, 5 – Г, 6 – Б.
4.«Творча лабораторія».
Деякі вчені-біологи додатково виділяють такі життєві форми, як кущики та ліани. Зробіть припущення, які особливості будови вони мають, та наведіть приклади таких рослин.
5. Індивідуальна робота учнів за картками.
Картка 1
Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як дерева (чим дерева відрізняються від інших життєвих форм). У яких географічних зонах ростуть дерева? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших дерев вашої місцевості.
Картка 2
Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як кущі (чим кущі відрізняються від інших життєвих форм). У яких географічних зонах ростуть кущі? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших кущів вашої місцевості.
Картка 3
Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як трави (чим трави відрізняються від інших життєвих форм). У яких географічних зонах ростуть трави? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших трав’янистих рослин вашої місцевості.
6. Фронтальна бесіда.
1. Яке значення має світло в житті рослини?
2. Як впливає на рослини температура?
3. Як рослина пристосовується до низьких температур?
4. Як рослина пристосовується до високих температур?
5. Яка роль води в житті рослини?
6. На які групи розподіляються рослини за відношенням до вологи? Наведіть приклади.
7. «Установи відповідність».
Знайдіть відповідність між рослинами та екологічними групами, до яких вони належать.
|
Рослини 1 персик 2 очерет 3 конвалія 4 черемха 5 верблюжа колючка 6 овес 7 елодея 8 пшениця 9 ряска 10 кислиця |
Екологічні групи А світлолюбні Б тіньолюбні В тіньовитривалі Г холодостійкі Д теплолюбні Е вища водяна рослинність Є вологолюбні Ж посухостійкі З рослини помірної вологості |
Відповіді: 1 – Д, 2 – Є, 3 – Б, 4 – А, 5 – Ж, 6 – З, 7 – Е, 8 – Г, 9 – Е, 10 – Б.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Наші сучасні помешкання далекі від екологічно безпечних взірців. Будівельні й опоряджувальні матеріали, комфортні на перший погляд речі побутового вжитку, побутова хімія, газова плита, лінолеум, синтетичний палас – усе це може спричинити сухість шкіри, хронічний головний біль, неприємні відчуття в очах, подразнення верхніх дихальних шляхів тощо. Але поліпшити становище можна з допомогою кімнатних рослин. Наприклад, за три тижні китайська троянда чи кімнатний виноград повністю очистять повітря у квартирі від мікробів. Оздоровлять його також мирт звичайний, декоративний благородний лавр і папороть. Остання добре почувається в будь-якому будинку, тому що сама поглинає енергію з навколишнього середовища.
Рослини дарують гарний настрій, допомагають зняти стрес, мають заспокійливу дію. Але навіть найневибагливішій рослині обов’язково потрібно забезпечити гарні умови для росту та цвітіння.
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.
ІV. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях
Практична робота 4. Дата: « » р.
Тема. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.
Мета: навчитись визначати кімнатні рослини; характеризувати екологічні групи кімнатних рослин, умови їх вирощування.
Обладнання та матеріали: живі кімнатні рослини: алое деревоподібне, сансевієрія
цейлонська, фіалка узамбарська (сенполія), гібіскус (китайська троянда),
монстера делікатесна, адіантум, хлорофітум чубатий, пеларгонія, бегонія
королівська; визначники, довідники, атласи кімнатних рослин; фото й малюнки
підручника.
Хід роботи
1. Розгляньте запропоновані вам кімнатні рослини. Проаналізуйте особливості їх будови .
Можна скористатися фотографіями додатку 1 або фотографіями підручника.
Додаток 1
Хлорофітум чубатий Монстера делікатесна
Адіантум Сенполія
Алое деревовидне Сансевієрія цейлонська
Пеларгонія Бегонія королівська
2. Зверніть увагу на листки рослин, їх форму, розмір, товщину листкової пластинки, колір (темні чи світлі), наявність черешка (довгий, короткий), розміщення листків на стеблі (супротивно, почергово, кільчасто).
3. Проаналізуйте рослини за відношенням до світла (темні листки у тіньовитривалих та тіньолюбних рослин, світлі – у світлолюбних).
4. Проаналізуйте рослини за відношенням до вологи (дуже товсті листки накопичують воду, середні потребують частого поливу, тонкі або опушені листки витримують нестачу вологи).
5. Якщо є квітки, то зверніть увагу на їх розміри, забарвлення пелюсток. Поодинокі вони чи зібрані у суцвіття?
6. Користуючись довідковою літературою, розпізнайте види кімнатних рослин, запропоновані вчителем.
7. Результати запишіть у таблицю.
|
№ з/п |
Видова назва рослини |
Батьківщина |
Особливості будови і розміщення листків |
Особливості вирощування |
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
Підсумки. Щоб визначити видову назву кімнатної рослини, потрібно розглянути особливості її зовнішньої ______________, звернути уваги на листки. Колір листкової пластинки вказує на відношення рослини до _______________________.
Товщина листка свідчить про відношення до кількості ________________________.
Видову назву можна визначити за допомогою ______________________________.
Знання про походження рослини допоможе правильно доглядати за нею і вирощувати її в ________________________________________________________.
Додатковий матеріал
• Алое. Походить з пустелі Карру в Південній Африці. На батьківщині росте у вигляді дерева. Типовий сукулент. Має соковиті стебла й листки. Листки сидячі, колючі по краю. У кімнатних умовах цвіте рідко, тому що взимку для алое не достатньо світла, а головне тому, що його надмірно поливають, забуваючи про походження цієї рослини. Є лікарською рослиною, стимулює загоєння порізів.
• Амариліс. Походить з Південної Африки (мис Доброї Надії). Має великі, переважно червоні квітки, цвіте в лютому. Після цвітіння рослину поливають рідше, щоб забезпечити їй стан спокою. У такому стані амариліси перебувають протягом зими, тому, починаючи з осені, поступово припиняють їх поливати, потім зрізають листя і ставлять горщик із цибулиною в темне місце.
• Аспідистра. У природних умовах росте в тінистих лісах Китаю і Японії. Невибаглива. Добре росте на сонячному місці і в напівтемному кутку, витримує пересушування землі. Має повзуче кореневище, від якого відростають великі шкірясті темно-зелені листки, схожі на листя конвалії. Кожний листок може триматися кілька років.
• Бегонія. У природних умовах бегонії поширені в тропічних країнах Америки, на Мадагаскарі, в Індії, на островах Індонезії, у Південному Китаї, Японії. Кімнатні бегонії за декоративними якостями поділяють на кущові й листяні. Листяні бегонії характеризуються великими декоративними листками. Серед них найбільш відома бегонія рекс. Існують численні сорти, які відрізняються за кольором листків – від сріблястих до темно-червоних, тому що в них зелений колір хлорофілу маскується різними пігментами. Бегонія є класичним об’єктом розмноження рослин листками.
• Драцена. Її часто плутають з пальмами. У драцен листки прості, цілісні, довгасті. Старі екземпляри з довгими голими стовбурами некрасиві. Можна зрізати верхівку з листками і посадити в ґрунт як живець, а решту стебла теж розрізати на частини і вкоренити. Ще одна рослина відросте від кореня.
• Опунція. Сукулент. Стебла членисті, плоскі, овальні чи дископодібні, соковиті, зазвичай густо вкриті колючками і глохідіями (тонкі щетинки, які легко обламуються, характерні тільки для опунцій). Це рослина посушливих місць зростання, тому поливати її треба обережно. Узимку поливають один раз на місяць, коли почне помітно в’янути. У кінці лютого, коли закінчується період спокою, поливання збільшують. На літо слід винести опунцію з приміщення і вкопати в напівзатінку.
• Колеус. Як кімнатна рослина поширений колеус гібридний родом з о. Ява. Колеуси мають характерне чотиригранне стебло і супротивне листкорозміщення. Листки різнобарвні. Це пов’язано з тим, що зелений хлорофіл маскується різними пігментами. Часто цвіте.
• Монстера. У кімнатній культурі поширена монстера деліціоза, яка походить із тропічної Америки. Це ліана, на стеблі якої утворюються додаткові повітряні корені. Листки великі, овальні, перистороздільні. Дуже невибаглива до світла. Старі екземпляри монстери досить декоративні.
• Сансевієрія. У природних умовах поширена в тропічній Азії та Африці. Має коротке кореневище і м’ясисті мечоподібні, іноді строкаті листки, що відходять від кореневища. Розмножується поділом куща і, що особливо цікаво, поділом листка.
• Традесканція. У кімнатній культурі поширені кілька видів традесканції, які походять із тропічної Америки. Це трав’янисті рослини з повзучими або прямими стеблами і з сидячими овальноланцетними побережними листками. У кімнатах більше культивують традесканції з повзучими стеблами, які звисають з горщиків. Дуже легко розмножується стебловими живцями. Живцювати треба щороку, оскільки на старих стеблах засихають листки, і рослина втрачає декоративний вигляд.
• Хлорофітум. У кімнатній культурі поширений хлорофітум комозум, який походить з Південної Африки. Трав’яниста рослина із широколінійними листками, зібраними в розетку. Із центра розетки виростає квіткова стрілка з біленькими квітками. Але плодів не утворює, оскільки не відбувається запилення. На місці квіток, що відцвіли, утворюються нові молоденькі рослини.
• Циперус. У кімнатній культурі поширений циперус зонтичний, який походить з Мадагаскару. Це багаторічна кореневищна рослина, що має рівні зелені стебла з листками на верхівці. Циперус – типова болотна рослина, тому в кімнаті горщик із циперусом треба ставити в глибокий піддонник і тримати його зануреним у воду.
V. Узагальнення та систематизація знань
1. «Біологічний ланцюжок».
Учитель ставить запитання про кімнатні рослини учневі, той дає коротку відповідь і запитує товариша і т. д. Потім визначаються найкраще запитання і найкраща відповідь.
Початкове запитання вчителя:
- Які ви знаєте вологолюбні кімнатні рослини?
VІ. Підбиття підсумків уроку
Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюють висновки.
Заключне слово вчителя
Вирощувати рослини – це творчий і цікавий процес. І цей процес вимагатиме від вас великої любові та уваги. Без цього навіть найневибагливіші кімнатні рослини не зможуть прижитися у вашому домі.
VІІ. Домашнє завдання
Повторити §45 підручника.
Індивідуальні та творчі завдання.
- Підготувати повідомлення учнів про рослинні угруповання різних природних зон.
- Повідомлення про значення рослин.
Урок №12. Тема « Рослинні угруповання. Значення рослин для існування життя на планеті Земля та для людини»
Мета. Продовжити формувати знання учнів про взаємозв’язки рослин із довкіллям; дати поняття «рослинне угруповання» та розкрити типи зв’язків в угрупованнях; розвивати уміння порівнювати рослинні угруповання між собою; формувати науковий світогляд щодо різноманітності й пристосованості рослин до умов середовища й до життя в угрупованнях, розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити відповідні висновки та узагальнення.
Базові поняття: екосистема, біоценоз, біогеоценоз, угруповання, життєві форми, ліси, степи, луки, болотяні угруповання, пустелі, штучні рослинні угруповання.
Методи: словесні – пояснення, розповідь, бесіда, робота з підручником; наочні – ілюстрація, демонстрація; практичні.
Методичні прийоми: логічні – самостійний аналіз тексту, формування світогляду щодо питань різноманітності й пристосованості рослин до життя в угрупованнях; систематизація знань про середовище існування рослин, складання схем, таблиць, порівняння, узагальнення, висновки; організаційні – виконання самостійної роботи з визначення типів взаємодії в угрупованнях; фронтальна, групова, індивідуальна робота; технічні – робота з наочними посібниками.
Матеріали та обладнання: живі рослини різних екологічних груп, схеми,
малюнки, таблиці, гербарій рослин лісу, луки, болота, водойми, степу, пустелі,
карта рослинного світу, м/м дошка.
Тип уроку. Засвоєння нових знань та знань про способи діяльності.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда.
- Яке значення в житті рослин мають світло, повітря, вода?
- Чому в тундрі не ростуть кактуси, а в пустелі не росте журавлина?
- Що таке ліс, лука, водойма, болото, степ, пустеля, тундра, тайга?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Поміркуйте над словами: «Ліс – це особливий, безкінечно добрий і безкінечно щедрий організм.» Чому ліс називають організмом? На це запитання ми повинні дати відповідь протягом уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Робота з основними поняттями.
Групу організмів різних видів, які населяють певну територію й перебувають між собою у взаємодії, називають угрупованням.
Історично сформовану сукупність живих організмів – біоценозів – та абіотичні фактори середовища разом із займаною ними ділянкою земної поверхні називають біогеоценозом. Межу біогеоценозу встановлюють за межею рослинного угруповання – фітоценозу.
Екосистема – поняття дуже широке: мурашник, болото, гірський хребет, кабіна космічного корабля, акваріум, біосфера.
Біогеоценоз – окремий випадок екосистеми.
Біом – природне угруповання організмів, що займає досить великий простір і регулюється кліматом певного району. Сукупність біомів утворює біосферу Землі.
У процесі еволюції на Землі утворилася особлива оболонка, або сфера, населена живими організмами. Цю живу оболонку планети, або ділянку життя, називають біосферою.
Групу взаємозв’язаних одна з одною рослин різних видів, що тривалий час ростуть на одній території і впливають одна на одну й на середовище існування, називають рослинним угрупованням (наприклад, ліс, луг, болото, степ, пустеля).
Складання схеми
Угруповання
Природні Штучні
Ліси Сади
Степи Поля
Луки Городи
Болота Парки
Квітники
Набір видів у рослинному угрупованні значною мірою визначається впливом рослин одна на одну й на середовище існування. У кожному рослинному угрупованні, як правило, є види, які сильніше впливають на інші рослини й визначають для них умови життя. Ці види називають панівними. Рослини, на які впливають панівні види, називають супутніми.
Угруповання складаються з рослин, представлених різними життєвими формами: деревами, кущами, травами. Залежно від виду угруповання панівними рослинами можуть бути як дерева, так і трави.
Робота в групах
План роботи в групах
- Охарактеризувати структурні компоненти угруповання.
- Навести приклади рослин, які там ростуть.
- Виділити панівні види і супутні.
- Показати на карті, де такі угруповання зустрічаються найбільше.
- Назвати пристосування рослин до сумісного життя в угрупованні.
Презентація своїх угруповань.
Гра-змагання
Чотири учні біля дошки називають рослини (по черзі) запропонованого угруповання (не можна повторюватися).
Робота з термінами
Флора – сукупність видів рослин, що живуть на певній території.
Фітоценоз – сукупність рослин, що розселені на однорідній ділянці території й перебувають у складних взаємозв’язках одна з одною та з іншими мешканцями природного середовища.
Творча робота
Назвати пристосування рослин до спільного життя у лісі.
- Ярусне розташування – пристосування до використання світла.
- Різні строки цвітіння й різні способи запилення рослин.
- Значення кореневих або листкових виділень.
- Симбіоз грибів і рослин (мікориза). Живлення одних рослин за рахунок інших.
- Взаємозв’язок живих організмів у біогеоценозі на негативній і позитивній основі. Зниження конкуренції.
Запитання до учнів
- Чому в ялиновому лісі трав’янистий покрив бідний, а в широколистому – багатий?
- Чому більшість трав ялинового лісу має квітки з білою оцвітиною?
- Чому в лісі трав’янисті рослини зацвітають до появи листя на деревах?
- Чому ліщина, береза та інші рослини лісу цвітуть до появи листя?
- Чому піддубники, підберезники найчастіше ростуть під відповідними їх назві деревами?
Складання узагальню вальної схеми «Взаємодія організмів»
Взаємодія організмів
На позитивній основі На негативній основі
Кооперація Конкуренція
(поширення насіння рослин мурахами) (бур’яни і культурні рослини)
Мутуалізм Антибіоз
(лишайники, бульбочкові бактерії (фітонциди убивають бактерії
на коренях бобових рослин) у сосновому лісі)
Паразитизм
(омела – рослина напівпаразит,
повитиця – рослина паразит)
Формулювання висновку
Висновок. Усе, що оточує рослину й впливає на неї, є її середовищем існування. Живі організми, що існують на певній території, вступають у взаємозв’язки між собою та з неживою природою.
Види рослин, що перебувають у закономірному, історично сформованому об’єднанні та взаємодіють один з одним і середовищем існування, утворюють рослинне угруповання. Рослинні угруповання в різних кліматичних і ґрунтових умовах розрізняються за складом та кількістю видів, ярусною структурою, зовнішнім виглядом.
Усі види рослин, що ростуть на певній території, утворюють флору цієї території, а її рослинні угруповання визначають рослинний покрив, або рослинність місцевості.
Рослинні угруповання несталі, вони поступово змінюються; можлива зміна одних рослинних угруповань іншими. Причиною таких змін можуть бути стихійні лиха, діяльність людини, потрапляння в угруповання не властивих йому видів, які здатні пристосуватися до умов існування й вплинути на рослини, що росли в угрупованні раніше, й витіснити їх. Істотно впливає на рослинне угруповання зміна зовнішніх умов і розростання у зв’язку із цим видів, що раніше займали підлегле становище й не впливали на інші види.
Рослинні угруповання, зазнаючи впливу зовнішнього середовища, здатні, у свою чергу, впливати на навколишню природу й захищати її від несприятливих екологічних факторів.
Значення рослин
Уся планета завдячує своїм життям саме рослинності, адже зелені рослини годують, одягають і зігрівають інших живих істот. Зелені рослини – єдині на Землі виробники органічної речовини з неорганічних сполук. Усі інші живі істоти – споживачі готової органічної речовини. В органічній речовині зелених рослин накопичується сонячна енергія, завдяки якій і розвивається життя на Землі. Таким чином, рослини:
- забезпечують певні взаємозв’язки між життєвими формами рослин і тварин, їх пристосування до умов навколишнього середовища.
- У різноманітних рослинних угрупованнях гніздяться птахи, влаштовують свої домівки бджоли, оси, мурашки, лисиці та інші тварини.
- Рослини беруть участь у формуванні ґрунтів та природних ландшафтів. Відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують ґрунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені розпушують ґрунт.
- Рослинні насадження запобігають руйнуванню ґрунтів, закріплюють яри, гірські схили. Узимку в рослинних насадженнях затримується сніг, який захищає ґрунт і його мешканців від промерзання. А навесні талі води поступово просочуються в ґрунт, формують озера, болота, підтримують повноводдя річок.
- Корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, торф, сланці, а можливо, нафта й газ – основа енергетичної промисловості – утворені внаслідок фотосинтезу рослин минулих епох.
- Рослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо. Навіть м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, рибу, шовк, шерсть, шкіру тощо ми маємо завдяки тому, що свійські тварини живляться рослинами.
- Давно відома цілюща дія рослин (горіх волоський, дуб, береза, сосна, ялина, яловець, кедр), що виділяють в атмосферу речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворних бактерій.
- Рослини підтримують необхідний для більшості живих організмів рівень кисню в атмосфері й запобігають утворенню надлишку вуглекислого газу. Під час фотосинтезу кисень, який виділяють рослини, постійно надходить в атмосферу, підтримуючи рівновагу у співвідношенні вуглекислого газу (0,03 %) і кисню (майже 21 %) в повітрі. З кисню, який виділяють рослини під час фотосинтезу, утворюється озон, який захищає всіх живих організмів Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Рослинам належить провідна роль у колообігу речовин і енергії, що забезпечує неперервність існування життя на Землі (пригадайте, колообіг речовин – це обмін речовинами між живою та неживою частинами природи).
- Важлива роль рослин полягає також в очищенні повітря від забруднення шкідливими речовинами. Завдяки фотосинтезу рослини сформували умови для життєдіяльності інших організмів, забезпечили їхнє поширення на планеті. Спільно з іншими організмами вони також зумовили формування ґрунту. Так, саме рослини вбирають із ґрунту певні неорганічні речовини та використовують їх для створення органічних.
- Не менш вагомий вплив рослин і на клімат та емоційний стан людини. Кожному з вас нескладно пригадати ніжну прохолоду в лісі спекотного дня чи затишок від сильного морозного вітру, медові пахощі квітучих лип, акацій, гречки, конвалії, бузку, гарні кімнатні рослини.
Прослухати повідомлення учнів про значення рослин, які вони приготували як домашнє завдання.
VІ. Підбиття підсумків уроку
Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюють висновки.
Заключне слово вчителя
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити §46 підручника. Повторити §38 – 45.
Урок №13. Урок контролю навчальних досягнень учнів по темі «Різноманітність рослин»
Мета: виявити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Різноманітність
рослин»; здійснити контроль і корекцію їхніх знань; перевірити вміння учнів
оперувати біологічними термінами, застосовувати знання в стандартних і
змінених умовах; розвивати навички письмово висловлювати думку;
вдосконалювати вміння творчо вирішувати поставлені завдання, відповідати на
різнорівневі запитання.
Очікувані результати: учні розпізнають та описують будову тіла, розмноження рослин різних систематичних груп рослин; порівнюють спорові рослини з насінними, рослини різних екологічних груп і життєвих форм; характеризують запліднення рослин, які розмножуються спорами, та рослин, які розмножуються насінням; наводять приклади використання людиною водоростей, спорових та насінних рослин.
Обладнання та матеріали: завдання для контрольної роботи.
Тип уроку: урок контролю знань.
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
Повідомлення змісту уроку. Визначення основної мети й завдань уроку.
ІІІ. Контроль знань
1. Роздача індивідуальних карток із завданнями.
2. Інструктаж щодо виконання завдань, пояснення шкали оцінювання завдань різних рівнів складності.
3. Виконання завдань учнями.
ІV. Підбиття підсумків уроку
1. Підбиття підсумків роботи.
2. Учитель відповідає на запитання, які виникли в учнів під час написання контрольної роботи.
V. Домашнє завдання
Контрольна робота
І варіант
І рівень (по 0,5 бала за кожне завдання)
Позначте одну правильну відповідь.
1. Нижчі спорові рослини – це:
а) мохи;
б) гриби;
в) папороті;
г) водорості.
2. Гаметофіт переважає у
а) папоротей;
б) мохів;
в ) хвощів;
г) плаунів.
3. Зі спори виростає:
а) зигота;
б) заросток;
в) спорофіт;
г) рослина.
4. У якої рослини на вкорочених пагонах розміщується по одній 4-гранній колючій хвоїнці?:
а) ялини;
б) модрини;
в) ялиці.
5. Плід у Складноцвітих:
а) зернівка;
б) сім’янка;
в) горішок.
6. До тіньовитривалих рослин належать:
а) подорожник;
б) копитняк;
в) сосна;
г) суниці.
ІІ рівень (по 0,5 бала за кожне завдання)
- Із запропонованих відповідей виберіть правильні.
Виберіть характерні ознаки хвощів:
А у життєвому циклі переважає спорофіт;
Б у життєвому циклі переважає гаметофіт;
В тіло почленоване на вузли і міжвузля;
Г стебло містить кремнезем;
Д мають ризоїди;
Е листки мають вигляд зубчиків, які зростаються біля основи, утворюючи піхву, що покриває вузол;
Є листки великі, розсічені.
2. Установіть відповідність між рослинами та відділами, до яких вони належать
1) ромашка 2) щитник чоловічий 3) сфагнум 4) ялина 5) диня
А) мохи Б) покритонасінні В) голонасінні Г) папороті
А – 3; Б – 1,5; В – 4; Г – 2.
3. Виберіть і випишіть рослини класу Дводольні: горох, пшениця, квасоля, лілія, цибуля, шипшина, вишня, айстра, ячмінь, кукурудза, береза, сосна, пролісок, конвалія, помідор, перець, часник, тюльпан.
4. Рослинне угруповання – це …
5. Покритонасінні – це …
6. Спора – це …
ІІІ рівень (по 1 балу за кожне завдання)
Назвіть життєву форму рослини за її характеристикою:
1.Рослини мають кілька стовбурів, які поступово змінюють один одного. Тривалість життя кожного стовбура в різних видів різна.
2. Верхня частина надземних пагонів – трав’яниста, завдовжки до 20 см і щороку відмирає, а нижня частина – здерев’яніла: вона залишається живою і несе бруньки відновлення.
3. Рослина живе лише один рік, встигаючи вирости, утворити квітки та насіння і повністю відмерти. Навесні нові рослини виростають лише з насіння.
2. Установіть відповідність між рослинним угрупованням і його характеристикою.
1. Ліс А Панування багаторічних трав, які пристосовані до тривалих
посушливих періодів
2. Луки Б Домінують трави, часом зростають невеличкі кущі та дерева,
зволоженість надмірна
3. Степ В Панування деревних рослин, зволоженість достатня
4. Пустеля Г Панування багаторічних трав’янистих рослин у достатньо
зволоженому ґрунті
Д Рослини не утворюють суцільного покриву, зволоженість недостатня
3. Порівняйте клас Однодольні та клас Дводольні рослини
ІV рівень (3бали)
1. Порівняйте голонасінні рослини та покритонасінні( вкажіть спільні та відмінні риси, наведіть приклади). Їх значення для людини.
ІІ варіант
І рівень (по 0,5 бала за кожне завдання)
Позначте одну правильну відповідь.
1. Водорості відрізняються від інших рослин тим, що:
а) належать до еукаріотів;
б) мають джгутиковий апарат;
в) живуть тільки у воді;
г) не мають вегетативних органів.
2. Яка з цих рослин належить до мохів:
а) маршанція мінлива;
б) щитник чоловічий;
в) молодильник озерний;
г) орляк звичайний.
3. Нестатеве покоління спорових – це:
а) спорофіт;
б) гаметофіт;
в) зигота.
4. Яке дерево українці назвали негній-деревом?:
а) тис;
б) модрину;
в) дуб.
5. З якими ознаками квіткових поділяють на родини?:
а) будова квітки;
б) будова кореня та квітки;
в) будова листка та квітки.
6. До водних рослин належить:
а) очерет;
б) агава;
в) конвалія;
г) елодея.
ІІ рівень (по 0,5 бала за кожне завдання)
1. Із запропонованих відповідей виберіть правильні.
Виберіть характерні ознаки папоротей:
А у життєвому циклі переважає спорофіт;
Б у життєвому циклі переважає гаметофіт;
В тіло почленоване на вузли і міжвузля;
Г рослини мають кореневище;
Д мають ризоїди;
Е листки мають вигляд зубчиків, які зростаються біля основи, утворюючи піхву, що покриває вузол;
Є листки великі, розсічені.
2. Установіть відповідність між рослинами та відділами, до яких вони належать
1) троянда 2) ялина 3) плаун булавовидний 4) черешня 5) зозулин льон
А) мохоподібні Б) покритонасінні В) голонасінні Г) плауноподібні
А – 5; Б – 1,4; В – 2; Г – 3.
3. Виберіть і випишіть рослини класу Однодольні: горох, пшениця, квасоля, лілія, цибуля, шипшина, вишня, айстра, ячмінь, кукурудза, береза, сосна, пролісок, конвалія, помідор, перець, часник, тюльпан.
4. Життєва форма – це…
5. Систематика – це …
6. Голонасінні – це…
ІІІ рівень (по 1 балу за кожне завдання)
1. Назвіть життєву форму рослини за її характеристикою:
1. Рослини мають лише один головний пагін – стовбур, який живе стільки ж, як і вся рослина.
2. Верхня частина надземних пагонів – трав’яниста, завдовжки від 20 см і щороку відмирає, а нижня частина – здерев’яніла: вона залишається живою і несе бруньки відновлення.
3. Рослина зазвичай переживає зимовий період зо допомогою підземних видозмінених пагонів – кореневищ, бульб або цибулин. Завдяки їм ці рослини можуть жити багато років.
2. Установіть відповідність між рослинним угрупованням і його характеристикою.
1. Болото А Достатня зволоженість, переважають багаторічні трав’янисті рослини
2. Ліс Б Низька зволоженість, переважають багаторічні злаки
3. Степ В Надмірна зволоженість, домінують трави, часом зростають невеличкі
кущі та дерева
4. Луки Г Достатня зволоженість, переважають деревні рослини
Д Недостатня зволоженість, рослини не утворюють суцільного покриву
3. Які одиниці класифікації рослин ви знаєте? Завдання виконайте, записавши класифікацію однієї рослини.
ІV рівень (3бали)
1. Порівняйте вищі спорові рослини з насінними ( вкажіть спільні та відмінні риси, наведіть приклади). Їх значення для людини.
Список використаної літератури
1. Біологія : підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / [ Волгін С. О., Додь В.В., Сиволоб А. В. та ін..]; під ред. І.Ю. Костікова. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с.
2. Програма з біології для 6 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664 від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html)/
3. Кулініч О.М. Біологія. 6 клас : зошит для лабораторних досліджень, практичних робіт та дослідницького практикуму / Кулініч О.М., Юрченко Л.П.. – Х. : ПЕТ, 2015. – 64 с.
4. Сліпчук І. Ю. експрес-контроль з біології для 6 класу : Навч.-метод. Посібник / Сліпчук І. Ю. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. – 96 с.
5. Упатова І. П. Біологія. 6 клас : розробки уроків / Упатова І.П. – Х. : Вид-во «Ранок», 2014. – 320 с.
6. Інтернет ресурси
1
-
Дякую
про публікацію авторської розробки
Додати розробку