Розрока інтегрованого уроку з інформатики та народознавства (мистецтва): "Робота в середовищі графічного редактора. Конкурс "Найкраща писанка"

Інтегрований урок з інформатики
і народознавства

Українська писанка

Тема: Робота в середовищі Графічного редактора.
Конкурс «Найкраща писанка»

Для того щоб підвищити рівень культури, треба звертатися до історії культури, до всього культурного досвіду людства.

М.І. Калінін

Мета:

• перевірити знання учнів з теми «Графічний редактор Раіnt ».
• ознайомити учнів з найдавнішим видом народного мистецтва;
• показати учням можливості комп'ютерної графіки;
• виховувати повагу до традицій свого народу, патріотизм, шанобливе ставлення до культури, спадщини, народних звичаїв

Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та контролю знань.

Учні повинні знати: як працювати з панеллю інструментів графічного редактора, використовувати різні режими роботи.

Учні повинні вміти: створювати свою композицію, користуючись всіма командами графічного редактора.

Обладнання: комп'ютери, графічний редактор Раіnt, презентація «Писанкарство».

Хід уроку

На цьому уроці учні створюють свої композиції на українську тематику. Якщо вчитель відводить на тему 2 год, то в кінці першого уроку всі роботи обов'язково зберігаються, щоб учні змогли потім продовжити працювати. Найкращі роботи заносяться до бібліотеки малюнків. Якщо є така можливість, то можна віддрукувати кращі роботи й провести виставку робіт.

Слово вчителя:

Добрий день, дорогі учні та шановні гості! Раді вас вітати на інтегрованому уроці інформатики та народознавства, який ми назвали «Конкурс «Найкраща писанка».

Для проведення конкурсу нам потрібне компетентне журі. Оскільки у класі є група моїх помічників, які старанно готовляться до уроків інформатики, читають багато довідкової літератури, цікавляться цим предметом. Тому, я пропоную, саме їх обрати в журі. Але для вас, шановні учасники, вони будуть і консультантами, які можуть надавати допомогу у разі потреби.

Але перш ніж розпочати роботу над створенням художніх шедеврів, пропоную вам згадати історію виникнення писанки і подивитися на деякі її види за допомогою презентації «Українська писанка».

Писанкарство

Писанкарство — один з традиційних найдавніших видів українського народного декоративного мистецтва в Україні. Витоки цього мистецтва сягають у глибоку давнину, ще в період язичництва. Розписане мініатюрними візерунками куряче яйце стало одним з невід'ємних атрибутів народних обрядів, пов'язаних з весняним пробудженням землі, початком сільськогосподарських робіт, появою перших дарів природи. Пов'язуючи яйце з появою всього живого на Землі, наші предки свято поклонялися йому.

З прийняттям християнства на Русі звичай розписувати яйця тісно пов'язується Воскресіння Христового. Саме в ці весняні дні після страшних страждань і мученицької смерті сталося велике диво — Воскресіння Христове. З цією подією пов'язується низка легенд, які пояснюють розпис писанок і зв'язок цієї традиції з цим святом. Одна із них говорить, що в час страшних мук Господніх Божа Мати розмальовувала писанки і дарувала їх катам, щоб змилувалися над її сином, інша оповідає нам про те, як Марія Магдалена і Свята Соломія першими виявили порожню печеру, де був Христос. Біля порожнього одра Ісуса вони побачили миску з яйцями, які з білих стали червоними. Вражені чудом Воскресіння, вони кинулися розносити радісну новину людям та на знак підтвердження цього стали роздавати взяті в печері яйця, промовляючи при цьому: «Христос воскрес!». Відтоді і зберігся звичай радіти цій новині, переказувати її з уст в уста, цілуватись, обмінюватись писанками.

Отже, з прийняттям християнства писанки стали своєрідним символом Великодня, свята Воскресіння Христового. Розписані писанки після освячення в церкві дарують родичам, знайомим, друзям, примовляючи при цьому:«Христос воскрес!». У відповідь кажуть: «Воістину воскрес!» і щиро дякують. Дарувати писанку — означає бажати щастя, здоров'я, доброї вдачі. Писанки прекрасні як своїми візерунками, так і обрядовою значущістю, змагання в ремеслі тут недоречні. Найдорожча та писанка, яка створена маминими руками, прекрасніша за всіх — та, що дарована коханою, найсмачніша — та, що дісталася малюку від його хрещеної матері, а просто свята — та, що зберігатиметься на покутті кожного дому.

Крашанка

Найпоширенішим видом української писанки є крашанка. З неї почалось писанкарство. Вона широко побутувала і в той час, коли мистецтво писанки занепало через релігійні утиски та масовий атеїзм. Яйця фарбували в один колір, використовуючи для цього різні рослинні барвники, скажімо, відвар лушпиння цибулі, дубової кори, латаття, коріння кропиви тощо.

Червоне яйце означає радість, життя, любов, для молодих — надію на одруження. Жовте — місяць і зорі. Зелене — воскресіння природи, багатство природи і родючість, землю, врожай. Чорне з білим — пошану до духів, душ померлих, подяку за охорону від злих сил. Сполучення кількох кольорів з візерунками в орнаменті з чотирьох, п'яти фарб — родинне щастя, мир, любов, успіх тощо. Інколи на крашанках гострим предметом(голкою чи шилом) видряпували простий малюнок-орнамент, частіше рослинний. Так з'явився перший різновид  писанки  — дряпанка. Пізніше з'явились крапанки, за ними — суто писанки і мальованки. Кожен вид розпису має свій характер, своєрідну техніку і технологію розпису. Але кожен з них робить яйце красивим і привабливим.

Крапанка

Воском закрапують ті місця на яйці, які мали залишитись білими. Тоді занурюють яйце у будь-яку фарбу. Там, де було замальовано воском, залишились білі крапочки.

Писанки

У писанки набагато складніший і багатший малюнок. Розглянемо писанку ближче, проаналізуємо її символи-візерунки. Орнаменти писанки – не просто малюнки, а таємничі знаки, пов’язані з магічними обрядами. У писанці кожен штрих – це символ. Тут немає нічого випадкового; все підпорядковується ідеї Всесвіту, суті Всесвіту. І дуже шкода, що сьогодні ми вже розучилися читати ці знаки і навіть не здогадуємося, про що нам може розповісти той чи той малюнок. Вважається, що писанки були захисниками наших предків.

Безконечник

Візьмемо писанку, що називається «безконечник». У цьому орнаменті, скільки не розглядай, немає ані початку, ані кінця, як не немає ні початку, ані ні кінця життя на Землі. Безконечник нагадує вічний спокій морської хвилі. Цю писанку пасічники часто клали під вулики, щоб безконечно роїлися бджоли. Скотарі — у хлів чи кошару, щоб не припиняли плодитися вівці та корови.

Берегиня

Схематичне зображення жіночої постаті із зведеними догори руками відтворює образ самої Великої Матері всього живого — знамениту слов'янську богиню життя і родючості, її називали і Мокшею, і Ладою, але найчастіше — Берегинею. Поруч із найбільшими своїми богами (Перуном — богом блискавки, Даждьбогом — богом сонця, Сварогом — прадавнім богом батьком, Стрибогом — володарем вітру, Велесом — богом тварин) наші предки з особливою любов'ю вшановували її — Берегиню. І до нашого часу цей образ у різній інтерпретації, а то й без змін зберігся на писанках Східного Полісся, Слобожанщини.

Олень

У давні часи олені, півні, коні вважалися священними і мали відношення до різних богів язичницької релігії. Старовинна гуцульська писанка «Олені» присвячувалась «небесним оленям», які, за давнім віруванням, породили усіх тварин та людей на світі. У гуцульських писанках і в наш час цей символ трапляється дуже часто.

Кінь

Кінь присвячується самому Даждьбогові, який роз'їжджає по небесах у золотій колісниці, запряженій трійкою золотогривих баских скакунів.

Півень

Півень відвертав блискавку і громовицю. Тому писанки із зображенням півня клали на ріг хати, аби охороняти її від вогню і блискавки.

Квіти

Квіти, за українським повір’ям ввижались обличчями ненароджених дітей. Тому вірили, що бездітні жінки повинні писати багато писанок з квітами і дарувати їх дітям. Тільки тоді Бог поверне їм життєдайну силу.

Дерево життя

«Дерево життя» — священний символ, який мав велике значення у релігії давніх слов'ян. За допомогою цього символу, композиція якого мала космогонічно-заклинальній характер, наші пращури намагалися розповісти про своє бачення структури світобудови, яку вони уявляли собі у вигляді трьох ярусів: нижнього, підземно-водного (світ пави); середнього, земного (світ яви); верхнього, небесного (світ прави).

Сонце, зорі, вітрячок

Павучок (круторіг ,  вітрячки, розетки, павутиння) — один із найдавніших солярних знаків.

Хрест

З християнством на писанках з'явилися й нові малюнки — символи Христової віри —хрест, церквиця, свічка, написи «Христос воскрес», але традиційні елементи древньої східнослов'янської писанки вперто не покидають майстерні сучасних писанкарів.

Зірка Святої Діви Марії

Символічних малюнків у писанці понад сто. Найпопулярніші такі: тригвер, ружа, зірка, триніг — символи сонця, чотирьох сторін світу, знаменують собою небо. Землю і повітря, вогонь і воду — символи життя

У кожному регіоні України з часом сформувався новий характерний вид орнаменту писанок. Це стосується і колірної гами.

Засватана дівчина обов'язково повинна приготувати до Великодня по писанці всій рідні нареченого — кожному особливого візерунку, відповідно до стану та особистих рис того, кому дарує. А оскільки вінчання відбувається через рік, два, більше (до п'яти років) після заручин, то їй з необхідності доводиться багато практикуватися в цій справі. Найвміліші з них і після заміжжя беруться виготовляти писанки для інших.

Призначалися писанки лише для дарування. Неохайно розписане яйце божественної сили не мало. Таке підношення вважалося образою. Не дозволялося дарувати писанки тим, хто веде кочовий спосіб життя, не дарували писанки й тим, з ким сім'я не бажала родичатися. Писанками не можна було поминати мертвих. Для розговіння і поминання покійних, для ритуальних ігор у «битка» і «катка» слугували крашанки.

Писанки готуються у дні Великого Посту, починаючи з Дня сорока мучеників, коли виготовляються писанки «сорок клинців». Молитов і обрядів при виготовленні писанок немає ніяких. Писанки розмальовуються і купованими фарбами, і листям кислої яблуні, дроком, цибулинням, гречаною половою та іншими підручники матеріалами за допомогою воску і квасців.

Геометризований рослинний орнамент

На Поділлі використовують рослинний, рідше геометричний (вітрячок, сорокаклинка) орнамент на чорному, фіолетовому, брунатному тлі; на Поліссі — геометричний чи геометризованнй рослинний орнамент, білий на чорному, іноді з додаванням червоного, жовтого і зеленого кольорів.

Геометризований поліхромний орнамент

Геометризований поліхромний орнамент використовується у Східних Карпатах. Геометричні поліхромні орнаменти намальовані тоненькими жовтими і білими контурами. У писанках Наддніпрянщини переважає рослинний орнамент: дубове чи горіхове листя, троянди, гвоздики на чорному, темно-вишневому, інколи — зеленому тлі. На Полтавщині часто використовують жовті, світло-зелені, білі фарби, на тлі яких наносять розпис яскравими фарбами.

Музей писанки

Усе почалося з яйця. В ньому – минуле, теперішнє, майбутнє. Стародавня гуцульська легенда стверджує, що якщо звичай розписувати яйця забудеться, то прикуте нині чудовисько порве свої пути і знищить життя на Землі.

У рік, коли писанок мало, пута чудовиська слабшають і зло розповсюджується по світу, коли писанок багато, чудовисько нерухоме, бо любов перемагає зло.

Музей писанки знаходиться у Прикарпатті. В експозиції та музейних фондах понад десять тисяч писанок з усіх регіонів України. Цю колекцію почали збирати понад сто років тому. 2001 року в центрі прикарпатського міста Коломиї зведена сучасна будівля для музею «Писанка». Тут можна побачити писанки та ритуальні яйця зі слов’янських країн, а також з Китаю, Єгипту, Шрі-Ланки, Індії. Багато відомих людей, відвідуючи цей музей, залишають свої автографи на крашанках і писанках.

У Києва ж є всі шанси отримати нову візитну картку — гігантський комплекс «Писанка»у формі яйця. За проектом групи «Архиматика» ця будівля має перевищити (планується аж 44 м) і 20метрову писанку у Вегревілі, яку побудували в Канаді українські поселенці. Канадська писанка стала символом української громади в цій країні. Цей знак — пам'ять про рідну землю, рідний край, оберіг на цій землі, а може, бажання мати свій корабель, який би доправив, коли треба, давніх предків назад до України. Автором проекту став буковинець Павло Цимбалюк.

А зараз ми можемо перейти до конкурсу. Умова конкурсу одна: використовуючи переглянутий матеріал і власну фантазію, створити свою писанку. А наше компетентне журі визначить, якій номінації відповідає ваша писанка. Шановні гості просимо і вас прийняти участь у конкурсі.

В кінці уроку журі підводить підсумки, вручаючи грамоти по номінаціях:

• Найкраща писанка;
• Найоригінальніша писанка;
• Найсучасніша писанка;
• Найтрадиційніша писанка;
• Найяскравіша писанка;
• Найцікавіша писанка;
• Найкумедніша писанка;
• Найемоційніша писанка;
• Писанка мого дитинства;
• Писанка рідного краю;
• Найсмачніша писанка;
• Символічна писанка;
• Писанка-абстракція;
• Найсвятковіша писанка.

Запропонована розробка теми «Графічний редактор Раіnt» дозволяє не тільки показати учням можливості комп'ютерної графіки і навчити основних прийомів роботи з графічним редактором, а й ознайомити учнів з найдавнішим видом народного мистецтва — писанкарством, виховувати повагу до традицій свого народу, патріотизм, формувати національну свідомість, прищеплювати любов до рідної землі та свого роду; шанобливе ставлення до культури, спадщини, народних традицій і звичаїв.

Поурочний матеріал пропонується використовувати під час вивчення курсу інформатики, у гуртковій роботі. Бесіду «Українська писанка», презентацію теми можна застосовувати не лише як додаток до уроку інформатики з елементами народознавства, а й як самостійну розробку позакласного заходу, технічний засіб навчання на уроці народознавства.

Використання міжпредметних зв'язків дозволяє підвищити пізнавальну активність учнів, розвинути їхні творчі здібності, викликати інтерес до теми, що сприятиме кращому її засвоєнню.