Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян

Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Савєльєва Г. П.

Документи розповідають. Візантійський автор Іоанн Ефеський про походи слов’ян на Балкани. На третьому році по смерті імператора Юстина і правління державного Тиверія рушив проклятий народ слов’ян, який пройшов через усю Елладу і по країні Фессалоніці, і по фракійських провінціях. Здобув багато міст і фортець, спалив, пограбував і підкорив країну, сів на ній владно і без страху, як у своїй власній, і впродовж чотирьох років, доти, доки імператор був зайнятий персидською війною і вирядив усі свої війська на Схід, уся країна була віддана напризволяще слов’янам; останні зайняли її і розтіклися по ній на час, який призначив Бог. Вони... захопили всі імперські табуни й інше, вони живуть, сидять і грабують у римських провінціях без турбот і страху, убиваючи і спалюючи; вони стали багатими, мають золото і срібло, табуни коней і багато зброї. Вони навчилися вести війну краще за римлян, [і все ж вони] люди прості, які не сміли з’явитися з лісів і степів і не знали, що таке зброя, за винятком двох або трьох дротиків. Запитання до документа1. Які факти про походи слов’ян на Балкани наведені в документі? Яку інформацію за ними можна отримати і які висновки зробити?2. Як автор ставиться до подій, про які розповідає? Чому у вас склалося таке враження?3. Чи можна довіряти авторові документа? Чию позицію він представляє?

Велике розселення слов’ян відбулося в Європі у V-VII ст. Внаслідок Великого розселення слов’ян був започаткований поділ слов’ян на етнічні групи, що започаткував формування сучасних слов’янських народів.

АНТСЬКИЙ ВІЙСЬКОВО-ПЛЕМІННИЙ СОЮЗАнтський військово-племінний союз виникає у IV ст. у межиріччі Дністер та Дніпро. З антами ототожнюють черняхівську археологічну культуру. Анти займалися землеробством, осілим скотарством, ремеслом, торгівлею. Відомий князь антів – Бож. У VII ст.(602 р.) авари (тюркські племена) знищують антський племінний союз

Антський вождь. Святкове вбрання антів. Анти

Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ». Визначте, які східнослов'янські племена жили в межах сучасної України. За потреби скористайтеся картою. «...ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і назвалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота... Слов’яни ж, [які] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами... Радимичі ж і в’ятичі [походять] од ляхів. Бо було в ляхів два брати — [один] Радим, а другий В’ятко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на [ріці] Сожу, [од якого] й прозвалися радимичі, а В’ятко сів своїм родом по Оці; од нього прозвалися в’ятичі. І жили в мирі поляни, і деревляни, і сіверяни, і радимичі, і в’ятичі, і хорвати. Ду-ліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. І було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їхні і до сьогодні».

Поляни. У Києві та навколо нього жили племена, що входили до союзу полян. З полян походили згадуваний літописом київський князь Кий та його брати Щек і Хорив. У результаті вивчення літописних даних та археологічних матеріалів дослідники дійшли висновку, що територія полян включала землі між Десною та Россю, з містами Києвом, Черніговом, Переяславом, Роднем.

Древляни. На північний захід від Києва, на Східній Волині, знаходилися землі древлян. Цій групі племен належали згадувані в літопису міста Іскоростень та Вручій.

Дуліби (бужани і волиняни)Уличі і тиверці

Білі хорвати

Сіверяни

Сусіди східних слов’ян. На сході сусідом племінних об’єднань східних слов’ян була Волзька Булгарія — держава, яка існувала в VII-XIII ст. навколо злиття річок Волги й Ками. Наприкінці IX ст. була заснована її столиця, у південному напрямку від сучасної Казані. Пануючи в середній течії Волги, Волзька Булгарія контролювала торгівлю між Європою та Азією до часів Хрестових походів (коли з’явились інші торговельні шляхи). Процвітаюча столиця конкурувала за розмірами та багатством з найбільшими містами мусульманського світу. На північному заході від східних слов’ян жили племена балтів — предки латишів і литовців. На півночі та північному сході проживали скандинави та угро-фінські племена. Східні слов’яни частково поглинули угро-фінські й балтські племена, решта залишалась їхніми північними та північно-східними сусідами. На західних землях розмістилися пращури сучасних поляків, чехів, словаків. У західних слов’ян на території сучасної Польщі виникло декілька союзів племен (полян, віслян, мазовшан та ін.). Союзи західнослов’янських племен — словаків, моравів, чехів та інших — на початку IX ст. утворили Великоморавську державу, до складу якої входила частина Закарпаття, заселена білими хорватами. На півдні сусідкою слов’ян була могутня Візантійська імперія зі столицею Константинополем. Імперські володіння поширювалися на Балканський півострів, Подунав’є, південь Криму, Малу Азію.