Розважальна програма "Ліга сміху"

         Мета: Розвивати в дитини комплекс артистичних здібностей та здатність до креативного самовираження.

Виховувати емоційну чутливість до музики, естетичне сприйняття, невимушеність, активність, психологічний комфорт, почуття гумору у гумористичній атмосфері свята.

Прищеплювати дітям повагу та шанобливе ставлення до дитини іншої статі, узгоджувати свої дії з діями інших дітей і дорослих.

Вчити отримувати задоволення і радіти власним успіхам, виявляти бажання співати, танцювати.

Хід заходу

(Гімн Ліги сміху)

Ведуча: Увага, увага! Розпочинаємо  відбірковий тур в гумористично-розважальну програму «Ліга сміху»! Продюсером цієї фабрики буде чарівний, талановитий, суперовий Володимир Зеленський! Привітаємо його!  Володимире, що привело вас у нашу школу?

Зеленський: як що, ваші талановиті, артистичні, а головне запальні діти.

Ведуча: Це нам чути приємно! А який же приз отримають наші переможці?

Зеленський: Переможець «Ліги сміху» отримає кубок, а також можливість виступити в одній із програм «95 кварталу». Ну а покищо ми розпочнем із кастингу.

Ведуча: О, так! Дивіться, вже й перші бажаючі з'явились.

Сцена 1 «Матрьона і Цвєточек» (Музика «Я і Сара)

Матрьона: Ой не знаю, Цвєточок, чи мене візьмуть?

Цвєточок: Візьмуть, візьмуть! Ти така красіва, така голосиста! А мене, мене візьмуть?

Матрьона: Візьмуть і тебе! Ти така пластична! (побачили ФК). Ой, Господи, поможи! Пішла, Цвєточок, пішла із-під бедра!

Зеленський: Це що за зоопарк такий?

Цветочок Синку, ми молоді комічки, синку! Хочемо стати звіздями! Де тут продюсер?

Матрьона: Нехай вкладає у нас гроші. Можна сюди, можна сюди! (показує кармани)

Цветочок Краще сюди!

Зеленський: Ну що ж, молодим завжди у нас дорога. А ви точно молоді?

Матрьона: А що не видно? По молодіжній моді одягнені. За пенсію, тьху, за стипендію купили.

Зеленський: А скільки ж вам років?

Цветочок: О-о-ох! Не прилічно, не прилічно у бабушек, ой, у дівчат запитувать, по скільки їм років?

Зеленський: Добре, поставимо питання по-іншому. В якому році ви народились?

Матрьона: Це ми тобі запроста скажемо. Що тут приховувати. В цьому, у високосному!

Зеленський: Так, заповнимо анкету. Зараз вся молодь десь торчить, зависає. От ви десь торчите?

Цвєточок: Я? Я торчу! От минулої зими в кучугуру упала, то стирчала довго, поки не знайшли.

Зеленський: Да, зрозуміло.  А ось ви зависаєте?

Матрьона: зависаю, зависаю. Поїхала до сина в місто, та як зависла на 10 поверсі. Ох і висіла.

Зеленський: І це зрозуміло. А от ковбаситься ви умієте?

Матрьона:   Е ні, ковбаситься зараз дуже дорого. Ковбасимось ми раз у рік, як кабанчика на Різдво заколимо. А то в основному сарделькаємося. Так дешевше!

Цвєточок: А я ось по святах ковбасюсь, і салямлюсь і сирокопчусь..

Зеленський: Ага, ага! Але щось ви наче слабкі, як для молоді.

Матрьона: Ти нам зуби не заговорюй! А давай розкручуй нас. Ми молоді комічки. Хочемо бути звіздями.

Зеленський: Добре, давайте диск з вашими піснями.

Цвєточок: Який диск?

 Зеленський: Компакт-диск-СД.

Матрьона: Сидю!

Зеленський: Я сказав СД.

Матрьона: Ти чого кричиш? Він що сліпуватий? Цвєточок, сідай і ти поряд! Бачиш, біснується! Ми обидві сидимо! Тобі легче?

Зеленський: Та не сідайте! Я ж вас за диски запитував. У вас диски крутять?

Цвєточок: Ой, крутять, крутять, особливо на переміну погоди!

Зеленський: Ага, ви точно не молоді! А очки чому наділи? Вже не добачаєте?

Цвєточок: Ха! Це все для іміджу! Ось, ось я!

Матрьона: Ти, дура, це-я! Ти не туди пішла!

Зеленський: Зрозуміло. Коротше, одну беремо, а іншу –ні. Хватить і однієї пенсіонерки.

Цвєточок: Яка несправедливість! (виходять)      

Сцена 2 «Гуморески на «Розсміши коміка»»

Під музику «О Боже как больно» виходить Оля Полякова.

Зеленський: це що за чудо до нас приїхало? Представтеся, будь  ласка, ви хто і звідки до нас приїхали?

Полякова: Вовчику, ти що? Мало того, що з друзів видалив, так ще і не впізнаєш. Це  ж я, найкрасивіша суперблондинка України – Оля Полякова.

Зеленський: Оляяя???Не може бути, а де твої довгі ноги?

Полякова: та поки по гастролях пошльопала, то постиралися трохи. Давай вже краще дивитися наступних конкурсантів. До речі,  в мене написано, що із самої Фанції до нас завітав відомий гуморист Вікто´р, давайте ж оплесками привітаємо його. Аж самій цікаво, що там за французік.

 (Звучить французька музика)

Гумореска «Медсестра застерігає»

     Медсестра застерігає учнів саме так:

-              Небезпечно цілувати кішок та собак!

Щоб хворобу інфекційну хтось не перейняв!..

Раптом хлопчик із-за парти руку підійняв.

-              А у нашої сусідки був здоровий дог.

Так його зацілувала, що від сказу здох!

Француз. Ну, і де моя тисяча гривень, я ж вас розсмішив?

Зеленський: шановний, це не та програма, йдіть зі сцени.

Дід свисточка вирізає для онука Феді,

Доки той педалі крутить на велосипеді.

Вкотре швидкість набирає, мчить і каже діду:

-              Я без рук ганяти вмію, ось поглянь, як їду!

Ледь загавився та врізавсь у старого дуба…

Повз дідуні знову їде: «Я лечу без зуба»

Француз: а тепер дасте?

Зеленський: я тобі дві тисячі дам, тільки йди вже звідси.

Француз: ну з цього і потрібно було починати. А то не та програма…

Виходить зі сцени.

Зеленський: понаїхало тут… Наступними учасниками  нашого шоу  є команда «Не всі вдома», яка продемонструє нам вміння наших батьків  спілкуватися з комп'ютером на «ви і пошепки»

 Сцена 3 «Мама і комп'ютер»

Мама: о, синочок  телефонує. Альо!

Син: Мамочко, привіт.

Мама: привіт, любий, як там твої справи?

Син: Добре, мамуль, мені потрібна твоя допомога.

Мама: звісно, мій хороший, зроблю все, що завгодно.

Син: Мені потрібно файл з комп'ютера по пошті відправити..

Мама: Може тобі краще комп'ютер поштою відправити?

Син: Ні, мамочко, я ж у Європі на конференції, а потрібний файл залишився в домашньому комп'ютері.

Мама: Де???(Кидає телефон) може само якось обійдеться. Щоб ти був здоровий. Альо.

Син: Мамо, не кидай трубку. Я буду тобі допомагати.

Мама: Ааа…будеш допомагати, так. Значить валер'янка знадобиться.

Син: Мамочко, для початку треба включити комп'ютер.

Мама: А, всього лиш включити. Ну і валідол тут допоможе також.

Син: Мамо, не хвилюйся так сильно, там немає нічого складного. Я б і сам це все зробив, але в мене не відкритий  віддалений доступ і мій ай-пі не конектить через проксі-сервер.

Мама: Синочку, а з ким ти оце зараз говорив?

Син: З тобою, а що?

Мама: Ти що, знову з ліжка впав і вдарився головою об тумбочку?

Син: Ні, мамо, давай відкриємо комп'ютер.

Мама: Легко тобі сказати, відкриємо…як його відкрити?

Син: Там потрібно  кришечку потягнути.

Мама: Кришечку потягнути….. Кришечку потягнути.. синочку, коли ти тягнеш за кришечку, вона скрипить?

Син: Ні, вона не повинна скрипіти. З іншої сторони потягни.

Мама: З другої?..  ой, все відкрила…

Син: Відкрила? Молодець. А тепер потрібно його включити. Там спеціальна кнопочка така.

Мама: Жень, тут кнопок до чорта.

Син: Мамо, твоя кнопочка не підписана.

Мама: Ааа, не підписана, так?

Син: Натиснула?

Мама: Не включається, Жень!

Син: Це пробіл, мамо. Твоя кнопка справа, зверху.

Мама: Справа, зверху…. Включаю… жень, включився.

Син: Розумниця! Мамо, дивися, на робочу столі лежить папка, бачиш?

Мама: Лежить папка…

 Син: Так, відкрила?

Мама: Відкриваю…

Син:  В ній є файл.

Мама: Файл… Жень, тільки він пустий.

Син: Як пустий? Там же звіт за грудень повинен бути.

Мама: Женю, він пустий. Я взяла папку на столі, а там файл пустий і все.

Син: Хух, на столі. Мамочко, подивися в комп'ютер. Бачиш такі жовті значки, вони називаються папки. Тобі потрібна «Робота»

Мама: Це мені потрібна робота? Я на пенсії, дай спокійно пожити.

Син: Мамо, тобі потрібна папка Робота, відкрий її.

Мама: Як її відкрити?

Син: Бачиш на столі мишку?

Мама: Женя, ти все таки вдарився головою.

Син: Мамо, така штучка зі шнурком довгим. Це називається мишка, а на екрані стрілочка. Подьоргай мишку і стрілочка дьоргатися буде. Бачиш?

Мама: Женя, нічого не дьоргається, крім мене.

Син: Мабуть, комп'ютер не бачить мишку.

Мама: Ти, зараза, за 10 тис. Цю мишу не бачиш?

Син: Добре, мамочко, давай так. Бери мишку в праву руку і тягни її в правий верхній куток, тягни.

Мама: Женя, я дотягнула її.

Син: Дотягнула? Стрілочка двигалася?

Мама: Ні.

Син: Мамо, а хвостик мишки, він включений в комп'ютер.

Мама: Ні, Женічка.

Син: Його потрібно включити в USB.

Мама: Женя, я не знаю що це таке, я кладу трубку.

Син: Мамо, вибач, не буду ускладнювати. Дивися, під кнопками є прямокутник. Ось ти пальцем по ньому поводи.

Мама: Оооо…. Стрілочка, з’явилася стрілочка. Жень, давай решту завтра.

Син: Мамо, далі легше. Бачиш мій комп’ютер?

Мама: Женя, ти, мабуть, вважаєш, що я дурна, я перед ним сиджу.

Син: Ні, мамочко, в моєму ком’ютері є мій комп’ютер.

Мама: А ти точно таки вдарився і не один раз.

Син: Мамо, значок комп’ютера бачиш? Мишкою на нього наведи  і два рази клацни.

Мама: Не виходить у мене.

Син:  З першого разу ні в кого не виходить. Натисни багато раз.

Мама: О, Жень, щось відкрилося.

Син: Відкрилося, читай.

Мама: Форматіровать жосткий діск.

Син: Нііі!!! Нічого не натискай

Мама: Я нічого не натискаю, не чіпаю взагалі.

Син: Заспокоїлися, дихаємо, дихаємо. Мамо, натисни на хрестик.  (Пауза) Мамо, ти натиснула на хрестик?

 Мама: Я уже на хрестик натиснула, я вже і перехрестилася, може молитву якусь прочитати.

Бабуля: Здраствуй дочко!

Мама: Ой, все, тут мама прийшла, бабушка твоя. Все, я закінчую розмову.

Син: Мамо, дай бабулі трубку. Альо, ба, привіт.

Бабуля: Альо, привіт, внучара.

Син: Бабуля, ти приїхала.

Бабуля: Звичайно приїхала, а ти що на мій інстраграм не підписаний. Я ж і геолокацію включила.

Син: Ні, не бачив.

Бабуля: Ага…Ой, внучок, ти мені на однокласники більше не пиши, видалилася я звідти.

 Син: А чому?

Бабуля: Однокласники закінчилися. А ти що хотів ?

Син: Ба,  треба файл з комп’ютера передати.

Бабуля: А тобі як, по милу чи краще в скапі?

Син:  Як зручно.

Бабуля: Давай я краще тобі віддалений доступ відкрию, сам і ковиряйся. Відкрила.

Син: Дякую.

Бабуля: Ага, давай. Бувай.

Мама: Мамо, як ти з усім цим розібралася?

Бабуля: Донечко, я із субсидіями розібралася, а це, взагалі, лєгкотня.

Виходять зі сцени.

Полякова: клас, я так насміялася.  Вовчику, а скажи-но, а чи можуть зірки шоу-бізнесу прийняти участь у відборі?

Зеленський: Олю, ти вирішила проміняти музику на сміх?

Полякова: Та ні, одна моя гарна подруга хоче прийняти участь. А ось, до речі, і вона. Зустрічайте,  зірка всіх зірок – Вєрунька Сердючка.

Виступ Вєрки Сердючки.

Зеленський: Вєрочко, так а куди ж ви пішли, поверніться. Ех…ці звьозди. Олю, а хто там в нас наступний?

Полякова: наступною у нас буде команда «Село і люди», яка розкаже нам про великі можливості у селі Стецьківка. Отож, запрошуємо на сцену.

Сцена 4 «Салон краси в селі»

Блондинка. Доброго дня! Працюєте?

Перукар. Якщо ви з налогової, то по документах у нас фонтан.

Блондинка.Ви чо, знущаєтеся, у вас же написано салон краси?

Перукар.  Хм… мало, що там написано.

Блондинка.Короче, я приїхала на зустріч однокласників, тому маю виглядати на всі 100.

Перукар. Так, мабуть ви хочете зробити дві зачіски по 50 грн.

Блондинка.Штуки вистачить?

Перукар. Ви чи весь салон хочете купити??...має хватить. Сідайте, зараз ми все зробимо.

Блондинка.Ей, навіщо ви мене пристібаєте?

Перукар. Так це ж крісло з літака, в любий момент може спрацювати катапульта. Хоча..гроші вона заплатила, можна не пристібати, не втече.

Блондинка.Короче, ламінування робите?

Перукар. Та ми салон краси, а не канцтовари. Так, будемо приступать…

Блондинка.Може ви мене спочатку накриєте?

Перукар. Зараз все зроблю….мабуть, спати хоче…зараз.

Блондинка.Ви що робите?

Перукар. Ааа…баю, баюшки, баю..

Блондинка.Ви знущаєтеся? Я ж красоту прийшла наводити.

Перукар. Щоб бути красивою, треба відпочити, тож розслабтеся! Так з чого ж почнемо?

Блондинка.Ну як потрібно, з миття голови.

Перукар. В смислі?

Блондинка.Ну ви голову миєте?

Перукар. Вчора мила, а шо?

Блондинка.Так ви до чого тут? Мені голову можете помити?

Перукар. А да, зараз чайник поставлю.

Блондинка.Чайник?

Перукар. Ой, вибачте, електрочайник.

Блондинка.Ви що, не потрібне таке миття? Завивку  волосся можете зробити?

Перукар. Та ви що, в нас елітний салон, всі дроти заізольовані.

Блондинка.Які дроти, ви що прибиті? Короче, зафарбуйте мені корені?

Перукар. Вам в який – червоний, рижий?

Блондинка.Дівчино, мені в мій колір.

Перукар. Ой ні, у нас зі своєю фарбою не можна.

Блондинка.Короче, до побачення!

Перукар. Зачекайте, маршрутка до столиці тільки завтра буде.

Блондинка.От халепа. Ну а депіляцію ви робите?

Перукар. Та досить вже про мене, давайте вже з вами розберемося.

Блондинка.Та я ж про себе, мені можете зробити воскову депіляцію.

Перукар. О да…як добре, що запаслася свічками. Ну що….ні пуха, ні пера… ні волосся.

Блондинка.Ви знущаєтеся, все, до побачення.

Перукар. Ой, зачекайте, в нас багато услуг. Зараз ми вам щось в подарок зробимо.

Блондинка.Добре, зробіть мені грязьову маску для обличчя.

Перукар. Не можемо, дощу вже два тижні не було. Ну можемо земельки в обличчя кинуть і водою побризкати.

Блондинка.А шоколадне обгортання робите?

Перукар. А ви дочка президента?

Блондинка.Стоп, а це тут до чого?

Перукар. Бо це салон краси, а не рошен. Почекайте, давайте я вам зроблю манікюр.

Блондинка.Французький?

Перукар. Ні, житомирський. Ну це як французький, тільки окантовочка чорна.

Блондинка.Добре! …Це що?

Перукар. Ну як картошечку перебереш, то і манікюр буде.

Блондинка.Цього робити я не буду.

Перукар. Знач тягни ногу об дорогу не пропонувать?

Блондинка.Що?

Перукар. Ну педікюр.

Блондинка.Останній шанс даю…фіш-пілінг робите?

Перукар. Фіш-піш-міш…

Блондинка.Це рибки, які обгризають зроговівший шар епідермісу.

Перукар. Ооо… легко. Не переживайте, зараз все буде, взуття знімайте.

Блондинка.Це що?

Перукар. Як що? Пілінгас. Ну… від слова пілінг.

Блондинка.Короче, до побачення.

Перукар. Куди ж ви… ех, все-таки потрібно було ременем пристібати.

Полякова: ооо, я недавно на гастролях була, то в подібний салон потрапила, ох і натерпілася.

Зеленський: по тобі і видно… жартую.Олю, а зараз пропоную перегянути ще одну життєву сценку, у якій  бабуся розкаже, як в наш час важко прожити на одну пенсію. Ласкаво просим на сцену учасників.

Сцена 4 «Бабуся в банку»(Музика «Money, мoney …»)

Бабушка: Добрий день

Банкір: Добрий день.

Бабушка: Добрий день.(Кричить).

Банкір: Добрий день. (Кричить).

Бабушка: Чого ти псіхуєш? Рагуль якийсь, чи шо? Скажи, пожалуста, бабушка тут за кредит може розплатитися?

Банкір: Можете, так.

Бабушка: Бо бабушка кредіт брала на поросятко, потім поросятко виросло, поступило і вже не звонить. Скажи, пожалуста, шо в бабушки робиться за комуналку,  Степанєнко Ольга Микитівна, глянь.

Банкір: Так…а, знач у вас борг  -  7,50  був, просто зараз тарифи трохи піднялися, по перерахунку вийшло 9 тисяч 600.

 Бабушка: Нічого собі бабушка субсидію оформила.

Банкір: Так, ви будете розщитуватися чи ні?

Бабушка:  Так, тримай карточку, конєшно, бабушка ж не зря прийшла.

Банкір: Ого,у вас тут  250 тисяч гривень.

Бабушка: 250 тисяч гривень?

Банкір: Да.

Бабушка: Рівно?

Банкір: Рівно.

Бабушка: Ну це бабушці пенсія ще не прийшла, бабушка ще піде на тридцятці покатається. Завтра зайде.

Зеленський: ооо, ну Ольгу Микитівну ми обов’язково беремо, бо їй же треба допомогти розумно вкласти 250 тисяч гривень.

Полякова: Володю, я тільки що там за кулісами бачила нашого фідомого українського футболіста, ну цього, як його -  Роналдо. А ось і він.

Сцена 5 «Футболіст» (Звучить музика)

Футболіст. Доброго дня. Я, Андрій Шевченко, і сьогодні я хочу розповісти вам про початок своєї футбольної кар'єри. Отже, як це було.

 

Ми футбол із кумом любимо. 
— Давай, куме, м'яч футбольний купимо! — 
Тренувалися ми з кумом аж три дні. 
Бив я кумові в ворота, кум — мені. 
І такого ми з ним класу досягли, 
Що й самі собі страшними вже були. 
Тож пішли ми у команду «Урожай» 
І сказали капітанові: — Приймай! — 
Капітан оглянув кума і мене. 
— Ось вам м'ячик. Хто сильніше фугоне? — 
Кум підскочив, закричав: — Фізкультпривіт! — 
Та футболом капітана — у живіт! 
Як водою капітана відлили, 
Він сказав: — Обох приймаю. Ви — орли! 
Всі були б такі в команді «Урожай», 
Ми поклали б на лопатки Уругвай, 
Перу, Мексіку, і Чілі, й Парагвай. 
Завтра в нападі ти гратимеш, орел! 
Приїздить до нас команда «Мукомел».— 
Гей, як вийшов же на поле «Урожай»! 
Кум — дев'ятка, я — семірка, правий край. 
Кум попереду, я ззаду — біжимо. 
Кум наліво, я направо — куємо. 
Я в офсайді, кум на вихід подає, 
Я пасую, кум шурує — штука є! 
Кум обрав для себе тактику круту: 
Як не влучить у коліно, б'є в п'яту. 
Громові шумлять овації кругом, 
Як він ріже кутові «сухим листом». 
Кум від злості вже аж зуби вишкіря — 
Все ніяк не костильне воротаря. 
Він літає, він встигає всюди й скрізь. 
Дав об штангу головою, штанга — трісь! 
Повалив ворота к бісу той удар. 
Б'ється в сітці, як рибина, воротар. 
Тут суддя на нас зненацька як стрибне! 
Ухопив за руки кума і мене: 
— Годі бити! «Урожай» ваш переміг! 
У противників — ні рук уже, ні ніг.— 
Кум трясеться: — Накладу я ще й судді...— 
Я питаю: — А хто ж приз нам дасть тоді? 
Він і так уже, сердешний, шкутильга, 
В нього права не згинається нога.— 
А суддя весь час не зводить з нас очей, 
Просить: — Братці, в мене ж четверо дітей! 
Через день летіла звістка з краю в край, 
Що розігнано команду «Урожай». 
Хто нам скаже, що ми з кумом не орли? 
Дві команди одним духом рознесли.

Зеленський:  Андрію, браво! А чому ви вирішили прийняти участь у нашому гумористичному конкурсі?

Шевченко: в якому ще конкурсі, я прийшов  на програму «Зірковий шлях».

Полякова: так це ж у сусідній студії знімають, а в нас «Ліга сміху»

Шевченко: Ех… знову наплутав.  То собі у ворота гол заб'ю, то не на ту передачу прийду.

Виходить зі сцени

Зеленський: щось я вже так втомився, треба відпочити.

Полякова: зараз не тільки зможеш відпочити, але й потанцювати під гарну пісню «Посмішка»

         Зеленський: Олю, а ти любиш готувати?

Полякова: я більше люблю поїсти.

Зеленський:Та воно і видно, яка вимахала.

Полякова: ти на щось натякаєш, метр з кепкою?

Зеленський: та не ображайся, просто зараз у нас на сцені появляться учасники відомого шоу Пекельна кухня, які продемонструють, як же насправді проходять зйомки.

Сцена 6 «Пекельна кухня»

Ведучий: Доброго дня! Ми вітаємо вас на фіналі міжнародного шоу «Пекельна кухня», де сьогодні ми визначимо, яка ж кухня є найсмачнішою.

І так, наші конкурсанти:

Європейська кухня  (музика)

Азіатська кухня(музика)

 І …слов’янська кухня (музика)

Галя: Здрасті.

Ведучий: Ну що ж, давайте для початку познайомимося.

Європейська: Доброго вечора. Мене звати Андреа Борцалі і я представник найстарішого ресторану Неаполя. До речі, навчався в легендарній кулінарній школі Кордон Блю.

Азіатська: Такоміко Ваяшин. Шеф-повар Астиріо-чи- омільйо, учився у великого Фудзіями Такаши.

Галя: Бог ти мій, Галя, повариха студентської столовки ЧП «Гришковець». Училася на собственних ошибках.

Ведучий: Ну що ж, шановні  гуру кулінарії, скажіть, яка у вас найулюбленіша страва?

Європейська:Качка  в клярі, вперше була приготовлена на честь взяття Сицилії.

Азіатська: Креветка Тайпура в соусі з устриць, вперше приготовлена на інавгурації великого імператора Тінь.

Галя: Холодець. Якщо прив’язуватися до історичних подій, то нагадує Льодове побоїще. О…. муха. Чуєш, Тошиба, буде тобі в салат із мухи.

Ведучий: А скажіть, будь ласка, які відомі люди відвідували ваш ресторан?

Європейська:Ну…наприклад, заходив Адріано Челентано, до речі, показував телеканал Рай Італія.

Азіатська: В нас недавно був Джекі Чан, показува телеканал ВВС.

Галя: У нас сім дітей травонулося, показували ICTV, Новий,  СТБ, 1+1,  Інтер….

 Ведучий: Дякую…

Галя: Ей, я не закінчила – К1, К2, М1, що странно, Магнолія ТВ і Дурнєв заглядував.

Ведучий: Ну що ж, давайте вже перейдемо до нашої конкурсної програми. Кожному із наших учасників ми видали по 1 тис. Доларів…

Галя: За шо вам спасібо..

Ведучий: Для того, щоб приготувати свою коронну страву. І так європейська кухня.

Європейська:Крем-суп з трюфелями.

Галя: Ха-ха…крем-суп. А чо не лосьйон-бульйон.

Європейська:Взагалі-то, в цьому супі використаний дорогий сир дор-блю, з пліснявою.

Галя: Творог… домашній, тоже чуть-чуть підгулявший, але тут можна повибирать. Нашо переплачувать.

Ведучий: Добре, азіатська кухня, що у вас?

 Азіатська: Смажений коник в кисло-солодкому соусі з кунжута.

Галя: Страусине яйце мені на Пасху. Тамагочі, ти не перестаєш мене удівлять.

Ведучий: Так, слов'янська кухня, скажіть, а на що ви потратили свою тисячу.

Галя: Ха….увага…пекінська капуста.

 Ведучий: Стоп, і на це ви витратили тисячу доларів.

Галя: Дєточка, білєт до Пекіну, покупка капусти, білєт обратно. Ти думаєш, шо все так просто?

Ведучий: Так, і це все коштує тисячу?
         Галя: Нє, ну ще собі шаурму з колою купила.

Ведучий: Так, і це ваша конкурсна страва.

Галя: Ні, ось моя страва.

Ведучий: Це що?

Галя: Пюреха з котлєтою. Справа пюреха, зліва котлєтка.

Ведучий: Добре, ну а зараз, шановні майстри, скажіть з яким напоєм краще вживати ваші страви?

Європейська:З Бургунським вином.

Азіатська: Французький коньяк.

Галя: Мої блюда без вина і коньяка краще не употреблять вообще.

Ведучий: Так, ну а зараз буде маленький сюрприз для наших конкурсантів. Конкурс «Другий тур». І так, за три хвилини вам потрібно приготувати якусь страву. Час пішов.

Супречка між поварами.

Ведучий: Що це?

Галя: Це ваше пораженіє. Мівіна…негостра…куряча.

Ведучий: Шановні повари, заспокойтеся, до того ж, у мене вже є результати конкурсу… і так, переможцем нашого конкурсу….що з вами?

Галя: Мівіна гострою була. Шо, Хонда, волнуєшся, да?

Ведучий: І так, найкращою в світі кухнею стає…. Азіатська. І що ж, для того, щоб отримати головний приз, за традицією, переможець повинен скуштувати страви своїх конкурентів.

Галя: Ну шо, Ямаха, гроші пополам і я даю тобі протівоядіє.

Виходять зі сцени

Полякова: Бог ти мій, ця ж Галя вчора приходила до мене влаштовуватися на роботу, демонструвала свою коронну стравую. Піду, дожену, візьму протівоядіє…..Галинко, зачекайте.

Зеленський: ну а поки Оля ганяється за поварихою, давайте послухаємо молоду гумористку, зірку 4 інтернату – Вероніку.

Сцена 7 «Гуморески»

Діоген

Прочитав школяр Євген
У серйозній книжці,
Що філософ Діоген
Жив колись у діжці.
І дивується хлопчак:
- Як це можна, тату,
Щоб філософ - і не зміг
Збудувати хату?
Батько каже:
- Хто ж, синок,
Лізе в бочку з жиру?
То він хохму відколов,
Щоб дали квартиру.

                                              Не ті дівчата
Докоряє дід онучці:
- Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі.
Скажеш слово - червоніли,
Як той мак на ниві.
А онучка аж руками
Вдарила об поли:
- Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи!

Полякова: ох і дотепниця!!! Молодець.

Зеленський:  ну а зараз настав час  запросити на сцену  бронзових  призерів минулого сезону команду  «Загорецька Людмила Степанівна»

Сцена 8 «Ді-джей і Вася»

Ді-джей: Доброго вечора, дорогі радіослухачі! Вас вітає «Поп-топ-гоп-радіо» і в ефірі музичні заявки радіослухачів, які ми обов'язково для вас виконаємо. І ось перший дзвінок. Альо!

Вася: (низьким гальмівним голосом) Альо-о.. 
Ді-джей: Назвіться, будь ласка! 
Вася: Мене звуть Вася .
Ді-джей: Вітаю Вас, Вася! Ви – перший, хто зателефонував на нашу передачу. Яку пісню ви хочете почути? 
Вася: Чого? 
Ді-джей: Пісню яку слухати будемо? 
Вася: А-а-а ... поставте, будьте ласкаві, пісню «Хо-ро-шо, все будет хорошо» 
Ді-джей: Добре, Вася, ця пісня звучатиме спеціально для тебе. 
(Звучить пісений приспів секунд п'ять -десять) 
Ді-джей: Ну от, виконано першу заявку, і у нас новий дзвінок. Альо! 
Вася: Привіт! 
Ді-джей: Щось голос у вас боляче знайомий ... представтесь, будь ласка! 
Вася: Ви мене не впізнали?! Це я! Вася! 
Ді-джей: Надзвичайно фортунить сьогодні Василеві. Деякі роками не можуть до нас додзвонитись, а він вже вдруге поспіль. Ми зараз дізнаємося, що ж Вася хоче на цей раз. 
Вася: А можна пісеньку дослухати? 
Ді-джей: Навіщо?! 
Вася: Хороша 
Ді-джей: Гаразд ... Мабуть, Васі дійсно мало… 
(Звучить ще раз секунд п'ять) 
Ді-джей: Ну, от і завершилася улюблена Василева композиція, а у нас черговий дзвінок. надіюся, що не від Васі. Ало 
Вася: Ало-о. Це знову я. 
Ді-джей: Як?! Чому?! Хто пустив! 
Вася: Я ж привіти забув передати.
Ді-джей: Це неможливо! Люди не можуть до нас роками добитися, а ти вже втретє! Це хамство якесь! 
Вася: (не чекає, поки Ді-джей закінчить лаятися) Привіт мамі, татові, Вовці, Женьці із десятого під'їзду, Альоні сусідці, тітці Даші з Житомира, і ще собачці Жучці. І поставте для них пісню «Хо-ро-шо, все будет хорошо» 
Ді-джей: (стримуючись) Добре! ... В останній раз! І тільки для собачки Жучки! Ця пісня 
(Звучить ще п'ять секунд пісні) 
Ді-джей: Ось і завершилися 15 хвилин за заявками Васі, і ми починаємо 45 хвилин заявок решти радіослухачів. Альо! (Мовчання) Альо, говорите, будь ласка! Альо! (Мовчання) Альо, сміливіше! (Мовчання) Що ж, дорогі друзі, по-моєму, наш співрозмовник дещо злякався ... 
Вася: Я не злякався. Я задумався. 
Ді-джей: Вася?! 
Вася: Я тут! Поставте для мене, будь ласка, пісеньку «Адьес, не сумуй, аміго» 
Ді-джей: Адьес, Вася! (Кидає трубку) Ну, хоч один дзвінок нормальний у нас сьогодні буде чи ні?! (Дзвінок) Альо! 
Дівчина: Альо! 
Ді-джей: Я радий чути приємний дівочий голос. Як вас звати? 
Дівчина: Свєта 
Ді-джей: Чого бажаєте, Свєто? 
Дівчина: Я хочу ... я хочу передати трубку телефону своєму другові. Вже передаю 
Вася: Ало! Це я - Вася! Я боявся, що ви трубку кинете! 
Ді-джей: (переходячи на виск) Вася! Ти дуже правильно цього боявся! Я зараз не тільки трубку кину! Я зараз в міліцію подзвоню! Ти чуєш мене, радіоаматор!  (Кидає трубку і дзвонить у міліцію )
Ді-джей: Альо, це міліція 
Вася: Ні, ви не туди потрапили 
Ді-джей: А з ким я розмовляю? 
Вася: З Василем! 
Ді-джей кидає трубку і рве провід 
Ді-джей: Все! Більше він не завадить мені працювати! 
У студію входить адміністратор 
Адміністратор: Юра, там до тебе прийшли 
Ді-джей: Хто там ще? 
Адміністратор: Не знаю, каже, що Вася. (Ді-джей з гучним криком тікає зі сцени.)

Зеленський: Олю, ось і закінчився наш відбірковий тур в розажально-гумористичне шоу «Ліга сміху». Чи сподобалися тобі наші гумористи?

Полякова: Володю,  я отримала масу задоволення, і вже вибрала собі команду, яку я буду продюсувати, але про це ви дізнаєтеся у наступному випуску.

Зеленський: безсумнівно, всі конкурсанти  мають неабиякий  гумористичний талант, тому,  щоб їх підбадьорити пропоную замовити на радіо чудову пісню «Все буде добре». Альо…ді-джей… (Звучить пісня)

Зеленський: шановні глядачі, ми  хочемо вам побажати  радіти життю, побільше сміятися і в усьому знаходити позитив.

Полякова : до нових зустрічей!