Розвиток громадянської компетентності старшокласника шляхом впровадження дієвих форм і методів виховного впливу

Розвиток громадянської компетентності старшокласника шляхом впровадження дієвих форм і методів виховного впливу

Сформуй в дитині бажання навчатися.

Прагни до того, щоб тебе любили і поважали.

Пам’ятай, лише людина з добрим серцем

може стати справжнім вчителем

ХХІ століття з його глобалізацією у всіх життєвих сферах, у тому числі й освітній, ще раз наголосило й чітко визначило, що потрібна інша школа. Шлях до нової школи пролягає через любов. Завдання ж нової школи – утвердити духовність і любов як ідеологію. Маємо сформувати лідера нової формації, готувати людину, здатну до сприйняття й творення змін, аби вона відчула, зрозуміла, сприйняла інновації суспільства, людину компетентну, здатну мислити неординарно, конструктивно, креативно, ухвалювати нестандартні рішення, брати відповідальність на себе.

Дитина приходить у життя невідома нам, але вона – індивід, особистість, що формується впродовж свого життя різними чинниками. Одним із цих чинників є школа. Родина, однолітки, друзі, вчителі – це той світ, де дитина вчиться бути собою, розвивається, формує свої життєво необхідні принципи та поняття. Добре, коли в цей час поряд з дитиною, яка підіймається по власних сходинках успіху, йде творчий, активний, розумний вчитель.

В.Сухомлинський говорив: «Бути справжньою людиною – означає віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі». Вважаю, що саме ці слова мають бути дороговказами  для моїх вихованців і намагаюся створити всі умови для того, щоб із моїх учнів виросли справжні люди.

Тому основне призначення класного керівника, на мою думку – це максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторної особистості, розкриття потенційних талантів, найкращих моральних якостей, тому проблемна тема, над якою працюю, – це «Розвиток громадянської компетентності старшокласника шляхом впровадження дієвих форм і методів виховного впливу».

Я часто  запитую себе, що для мене значить класне керівництво… Це подвійна зайнятість чи вічні тривоги? І враз відповідаю, ні, це особливий місточок до пізнання світу дитини, вічна молодість, велика родина, це майбутнє моє і мого народу. Це велика кагорта друзів.

На мою думку, діяльність класного керівника дуже цікава, багатогранна, трудомістка. Часто вона пов’язана з непередбаченими труднощами, невдачами, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами, сльозами… Все це так. Особливо коли бачиш, як на твоїх очах  виростає Людина, як збагачується її духовний світ, як дитина починає усвідомлювати своє місце в житті, а у вирішенні проблем шукає підтримки в тебе і вдячна за це. Саме тоді забуваєш про прикрощі і безсонні ночі, а душу наповнює почуття глибокого задоволення. Сподіваюсь, що моя любов зігріє їх серця та торкнеться дитячих душ.

Я повністю  згодна з думкою Ш.Амонашвілі «Треба бачити себе в дітях, щоб допомогти їм стати дорослими, треба сприймати їх як повторення свого дитинства, щоб вдосконалюватися самому, треба, нарешті, жити життям дітей, щоб бути гуманним педагогом».

Стрижнем виховного процесу є класний керівник – ниточка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний керівник – універсальна особистість, яка має бути і вихователем, і психологом, і соціальним педагогом, і педагогом-організатором. Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька. Хто для учня в школі має бути ближчою людиною, ніж класний керівник? Кому ж ще школяр може розповісти про свої негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?

Саме від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу, а вміння згуртувати навколо себе дітей – великий дар і велика робота, вміння захопити, повести, відкрити світ – неоціненний скарб справжнього педагога. Заслуговує на увагу, коли захоплення педагога  стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців.

Кожна дитина має свою родину, в якій її люблять і чекають, розуміють і приймають такою, якою вона є. Наша родина – це клас. Ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і пошаною відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є, тобто відноситися до себе й інших з терпінням і повагою.

              Починаючи працювати з колективом я поставила перед собою такі виховні задачі:

•                     продовжувати традиції, що започаткувалися у період навчання в початковій школі, розвивати їх; 
•                    всіляко сприяти згуртованості класного колективу;
•                    вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний стан, сім'ю, індивідуальні особливості і здібності;
•                    почати роботу з розвитку учнівського самоврядування;
•                    активізувати роботу учнівського колективу через участь у загальношкільних заходах.

              Одне з головних завдань школи на сучасному етапі – підтримка тієї частини молоді, чия життєва позиція спрямована на активну участь у громадському житті, молоді ,яка прагне бути конкурентоспроможною, усвідомлено займатися  самоосвітою, саморозвитком, самовдосконаленням. В 2013 році, починаючи роботу з класним колективом, який налічував 32 учні – п’ятикласників, виникло питання чи задача, як правильно організувати свою діяльність, щоб кожна дитини мала повноцінний розвиток, була необділена моєю увагою. І тоді була створена схема – структура  розвитку класного колективу «Нова хвиля», яка передбачала основні змістовні лінії моєї діяльності. Працюючи з дітьми на перспективу, прагну навчити їх розуміти себе, розуміти оточуючих, жити активно, згідно Основних орієнтирів виховання учнів. Дотримуюсь ключових напрямків виховної роботи, а саме:

              1. Ціннісне ставлення особистості до себе

Виховними досягненнями цього напрямку є:

•                   усвідомлення власної індивідуальної неповторності;
•                   виховання самоповаги;
•                   формування емоційної культури, навичок самоконтролю;
•                   стремління до ідеалу.

Для досягнення мети я провела ряд заходів з тем: класні години «Добрим бути просто чи не просто?», «Доброта і милосердя», виховна година «Як створити власний імідж?», година спілкування «Ввічливість – окраса людської душі», «Ми рівні – ми різні», усний журнал  «Дотримання шкільної етики», обмін думками «Чи любиш ти себе?»,  година відкритих думок « STOP булінг» (Додаток 1). Я вважаю, що високоморальною та культурною може стати лише людина, яка, в першу чергу, поважає себе, дотримується власної точки зору, особистих переконань та принципів, яка не орієнтується на «загал», а чинить відповідно до своїх життєвих ідеалів.

2. Ціннісне ставлення до праці

З допомогою класного керівника учні роблять перші кроки на шляху до свого професійного самовизначення. 

Мета напряму:

•                   позитивне ставлення до праці;
•                   сформованість таких якостей, як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;
•                   значущість суспільнокорисної праці;
•                   уявлення про сучасний ринок праці.

Реалізовуються ці завдання за допомогою чергування  учнів у класі та у гімназії, сприяють цьому операції  «Листя», трудові десанти, години спілкування :«Працюємо  всі разом», «У світі професій: праця та покликання», зустріч за круглим столом «Усі професії важливі, вибираю собі по душі» (Додаток 2)

3. Ціннісне ставлення до природи

Виховними досягненнями цього напрямку є:

•                   відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;
•                   ощадливе використання енергоносіїв;
•                   формування екологічної культури;
•                   навички безпечної поведінки на природі;
•                   потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності.

Учні із задоволенням беруть участь у акції «Посади дерево», «Красу і затишок рідній гімназії», «Збережемо чистоту рідної землі!». Класний колектив розпочав роботу над  довготривалим проектом «Шкільне подвір’я – обличчя гімназії»

4. Ціннісне ставлення до культури та мистецтва.

При організації роботи у цьому напрямі я намагаюсь сформувати в учнів потребу у спілкуванні з мистецтвом, як з основою естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності. При проведенні годин спілкування «Мистецтво спілкування», «Архітектурні пам’ятки Харківщини» спостерігається розвиток пізнавального інтересу до мистецтва, здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері, формування художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів. Цікавою видалася робота по створенню довготривалого проекту «На цій землі я народився і живу»: І етап «Моє рідне місто – моя маленька батьківщина», ІІ етап – «До джерел народних ремесел».(Додаток 3). Учні класу залюбки взяли участь у проведенні фотоконкурсу «Моя Україна» та виставці «Краса і гордість рідного краю».  За час навчання здійснено екскурсії до міста Львова, Одеси, Полтави,  з метою вивчення історичних місць нашої держави. Постійно відвідуємо театри, вистави, святкові програми у місті Харкові, що сприяє духовному збагаченню особистості.

5. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Це ставлення проявляється, на мою думку, у сформованості потреби бути історично освіченим, поінформованим, патріотично налаштованим, гідним громадянином своєї країни. Останні події спонукали дещо переосмислити цілі даного напряму виховної роботи і звести їх до найбільш важливих. 

Їх результатом у  класі є:

•                   розуміння своїх прав, свобод, обов'язків;
•                   сформованість громадянської та життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;
•                   віра у духовні сили народу, його майбутнє;
•                   усвідомлення себе патріотом і громадянином України;
•                   потреба у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги;
•                   розвиток моральних якостей, як невід'ємної складової внутрішнього потенціалу особистості. 

Були проведені такі виховні заходи: години відкритих думок «Я, родина і Україна», «Яким я бачу мій завтрашній день?»,  виховна година   «Доброта і милосердя», година спілкування «Звичаїв і традицій не цураймося», ток – шоу «Правова культура – дзеркало  моралі». (Додаток 4)  На високому рівні проведено загальногімназійне свято "До України прихились!» метою якою стало вивчення і представлення кращих українських звичаїв і традицій.

6. Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей

Метою цього напряму виховної роботи є засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

•                   ціннісне ставлення до оточуючих;
•                   культура спілкування і мовленнєвий етикет;
•                   повага до батьків, сім'ї, родини;
•                   формування навичок співжиття у колективі;
•                   готовність нести відповідальність  за свої вчинки;
•                   неприйняття агресії та насильства.

Для досягнення поставленої мети учні беруть участь у загальногімназійних конкурсах, родинних святах та змаганнях. Проводились заходи: родинне свято, виховна година «Шануй батька і неньку», парад думок «Традиції моєї родини». Кожного року відбуваються спільні зустрічі із медичними працівниками із попередження захворювання на СНІД, туберкульоз та грип. Учнів класу залучала до участі в зустрічі з представниками медичних установ «Клініка дружня до молоді».

Велику роботу провожу з дітьми щодо превентивного виховання, а саме були проведені: виховна година «У чому корінь зла?»,  тренінг «Про закон і право». Година спілкування «Права дитини»,  класна година « Моє здоров’я і шкідливі звички», година відкритих думок «Хто має відповідати за мої  вчинки?», рольова гра « Закон і ми», круглий стіл «У чому полягають життєві цінності» (Додаток 5). В рамках проведення місячників, тижнів права випускаємо тематичні бюлетні, буклети,  готуємо мультимедійні  презентації, є учасниками виставки малюнків і плакатів. Для учнів початкової школи в рамках тижня попередження дитячого травматизму проведено виступ агітбригади

« Попереджуй, запобігай, дуже добре знай»

              Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу. Багато часу приділяю морально-етичному, національному та художньо-естетичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури учнівського колективу – високий.

Постійно реалізовую завдяки навчальній та позакласній діяльності національну спрямованість виховної роботи в класі. Виховною метою позакласних заходів, годин спілкування та інформаційних годин є виховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу. Робота з національного виховання є багатоплановою і різнобічною. Учні класу активно брали участь в конкурсі малюнків, конкурсі кращого читця, присвяченому пам'яті Шевченка «Геній українського народу», благодійному ярмарку «Ми поруч з вами», благодійних акціях «Великодній подарунок воїну АТО», «Допоможемо маленькому», «Твори добро, бо ти людина». На високому рівні проведено загальногімназійне свято до річниці Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні «Мужність і відвага крізь покоління». До  дня українського козацтва оформлено тематичну фотовиставку «Пишаємося тобою, козаче!», проведена зустріч з учасниками бойових дій. (Додаток 6)

Завжди в своїй роботі з дітьми поєдную традиційні форми та методи роботи класного керівника (години спілкування, класні збори, свята, виставки-конкурси, виставки творчих робіт, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри) з нетрадиційними (тренінги, проекти, калейдоскопи, анкети думок, колажі, пошукові ігри, акції, художні галереї, та ін.), застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування. Широко використовую метод «Мікрофон». Він надає можливість кожному учневі коротко висловити власну думку під час обговорення тієї чи іншої проблеми. Особливе місце, в моїй практиці, відведено творчій роботі учнів. Вона, як правило, проводиться методом «мозкової атаки» або «мозкового штурму». Це метод заохочення творчої активності учнів та швидкого генерування великої кількості ідей. У своїй роботі віддаю перевагу схваленню і заохоченню – це завжди додає учням впевненості в собі, розвиває відповідальність і бажання бути ще кращими. Особливу увагу звертаю на розвиток сфери спілкування, адже саме спілкування в значній мірі визначає самовираження людини.

Використання інтерактивних технологій у вихованні молодого покоління передбачає моделювання різних життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі обліку обставин та відповідної ситуації.

У своїй роботі класного керівника я використовую такі інтерактивні методи:

• мозкові штурми « Чи все ми знаємо про наркотичні речовини?», «Ситуації та їх рішення», «Вплив реклами на здоров'я людини», «Проблеми підлітків  та сьогодення»;

• рольові ігри «Я думаю інакше», «Я і шкідливі звички», «Дозвілля без алкоголю»;

• групове дослідження «Які продукти харчування є корисними для здоров'я людини?», «Шість міфів про ВІЛ/СНІД»;

• круглий стіл «Шкідливі звички та їх наслідки», «Як загартувати свій організм?».

Великого значення приділяю роботі з організації учнівського самоврядування, яке згуртовує учнів класу в єдиний дружній колектив. Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям.

Школярі із задоволенням ведуть пошукову роботу, вивчають історію краю, проводять зустрічі з ветеранами, учасниками АТО, беруть участь у конкурсах, вікторинах, що сприяє формуванню моральної активності особистості, вихованню таких загальнолюдських цінностей як чуйність, чесність, порядність, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, доброзичливість, бажання допомогти іншим, обов'язковість, добросовісність, ввічливість, делікатність, тактовність.

Як і кожен класний керівник активно впроваджую компетентнісний підхід у практику роботи,  використовую його переваги, постійно використовую нові форми роботи, знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями, з метою виховання свідомого громадянина своєї держави. Я є прихильником сучасних форм  роботи класного керівника, які вважаю досить ефективними. Зокрема це такі колективні форми роботи, як колективні творчі справи (волонтерські акції та  трудові десанти). Надаю перевагу використанню групових форм роботи з класом (диспути, дискусії, тренінги, інтелектуальні та рольові ігри). Найчастіше у моїй діяльності є використання годин спілкування, як найоптимальнішої, на мою думку, за змістом та особливостями проведення, форму виховного заходу

Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процеси пізнання навколишнього світу. Школярі навчаються в атмосфері взаємоповаги, любові, добра. Живемо однією великою родиною.

Виявляючи та розвиваючи творчий потенціал, створюю умови для самоактуалізації особистості, задоволення її духовних потреб. Шляхом переведення елементів зовнішнього світу у внутрішнє «Я», здійснюю соціальну адаптацію дитини, а головними чинниками цього стають навчання та виховання. Завданням кожного з нас є зробити процес навчання захоплюючим та радісним. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору.

Сучасні учні прагнуть до самореалізації як складової життєвого успіху, багато хто з них готовий до постійного саморозвитку, безперервної освіти, готовий розвиватися сам і по можливості сприяти розвитку всього суспільства в цілому. Становлення людини – моя ціль педагогічної та виховної роботи в школі. Я маю на увазі цілком визначений вид праці: самосвідомість, самоактуалізацію, самореалізацію. Виходячи з мети і завдань, у класі організоване таке виховне середовище, яке надає кожному учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, що відповідають особистим потребам. Головне завдання – створення комфортних, безконфліктних, безпечних умов для розвитку учня, реалізації його можливостей та здібностей.

Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. Так як у своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності, то  головне, щоб вони давали бажаний результат. Всі учні класу охоплені гуртковою роботою.

Крім того, часто проводжу з класом психологічні тренінги, анкетування, діагностування, порівняльні анкетування у співпраці із соціально-психологічною службою закладу.

Прагну працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагну самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін.

Головне для мене  – привчити дітей до самостійної роботи, до впевненості у собі, до вміння, бажання і здатності думати.

Моя позиція. Поважати особистість кожного учня,  його індивідуальні життєві цілі, запити і інтереси, створювати сприятливі умови для його самовизначення в розвитку. І головне пам’ятати: «Людське  в людині – то найбільша цінність, і дар цей треба берегти». Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей –

талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини !Вчительство – це і мистецтво, і праця. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської діяльності.

Безумовно, серцевиною виховного процесу є особистість дитини, і вихователь повинен поважати почуття власної гідності кожного учня, його індивідуальну життєву мету, запити, нахили, інтереси, характер, створити сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку. Постійний пошук, розуміння відповідальності за своїх вихованців, роздуми як зробити  життя класу цікавим не дають мені спокою ні на хвилину. Це допомагає мені визначити пріоритет одних проблем над іншими, знайти шляхи їх вирішення, прогнозувати та діагностувати підсумки.

 Виховна робота класного керівника включає в себе також роботу з батьками. В.О.Сухомлинський писав: « В наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька й матір виховувати своїх дітей». Це дійсно так, тому завжди при становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Батьківський комітет працює разом із класним керівником, бере участь в організації групових та позашкільних заходів, також співпрацюємо з учнівським комітетом та адміністрацією школи. Поряд з традиційними формами роботи використовую інноваційні колективні й індивідуальні форми співпраці з батьками: батьківські збори з фрагментами педобучу, класні прес-конференції, дискусії, круглі столи, батьківські тренінги. Під час проведення батьківських зборів знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури для батьків з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'язувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування дітей з батьками. Насамперед, це батьківські збори, які проводяться у різних формах: батьківські всеобучі, тематичні консультації і анкетування. Сюди запрошуються вчителі – предметники, обговорюються проблемні ситуації. Регулярно підтримується зв'язок з батьками у телефонному режимі. Теми зборів  актуальні, хвилюють батьків, тому збори проходять жваво і завжди з користю. Про недоліки дитини повідомляється лише в індивідуальній бесіді, починаючи з позитивних моментів у навчанні дитини, поступово переходячи до того, на що батькам слід звернути особливу увагу.              Педагогічний досвід допоміг зробити однозначний висновок: основний рушійний фактор у вихованні дитини – сім’я. І як би школа ефективно не будувала свою роботу, необхідних результатів вона не отримає, коли не буде справжнього виховання родині, сім’ї. Твердо переконана, народна педагогіка – оптимальний варіант співдружності школи і сім’ї.

«Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі.
«Він може!» - повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.»
В.Шаталов

Досвід класного керівника допомагає у майбутньому розв’язувати складні життєві ситуації та допомагає уникнути непорозумінь, не дає забувати, вчаться у тих, кого люблять.

Шляхом впровадження інтерактивних технологій у виховання учнів, та ї їх батьків, ми досягли певних успіхів. Разом перебороли кризу адаптації п’ятикласників, пройшли підлітковий період, стали старшокласниками. Завдяки сердечній любові, дієвим методам виховання, сильне бажання перебороти поставлені проблеми – ми дружній клас, а головне, немає ворожнечі один до одного, ми – одна родина , яка готова прийти на допомогу будь-кому. Ми зростаємо та вдосконалюємось кожен день, є значні зміни у навчанні, у поведінці, у вихованні, відношенні всього, вони вже як дорослі люди, які відповідають за свої вчинки.

Не буває жодного дня, коли з дітьми не бачимось, бо є спільні інтереси, теми для розмов, вони багато чого мене навчають. Вони не тільки мені учні, вони мої найкращі друзі та улюблені діти. За роки роботи в цьому класі полюбила дітей як своїх рідних, зблизилася з батьками, що дозволяє мені допомагати їм у розв’язанні життєво важливих ситуацій не тільки у житті дітей, а й на рівні їхніх родин. Особисто я – живу дітьми, їх переживаннями, їх невдачами, та їх досягненнями. Я вважаю, що вчитель – це моя стежина в цьому житті. Тільки в цій роботі я бачу себе, і не уявляю як можна жити не бачачи ясних дитячих очей.

Я сподіваюся, що мої вихованці наблизяться до своїх заповітних мрій, а для мене особисто це теж безцінний досвід і можливість самореалізуватися. Закінчити свій опис досвіду хочу словами Л.М.Толстого, який стверджував: «Виховання дітей є лише самовдосконаленням  вихователів» .