РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОЦІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 8 КЛАСІ ШЛЯХОМ АНАЛІЗУ ПИСЕМНИХ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОЦІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 8 КЛАСІ ШЛЯХОМ АНАЛІЗУ ПИСЕМНИХ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

На уроках історії у 8 класі при вивчені тем пов’язаних з Національно-визвольною війною українського народу 1648-1657 рр., можна здійснити розвиток навичок критичного мислення за допомогою аналізу українських, польських та московських історичних джерел XVII ст.

Берестецьку битву 1651 р., досліджували такі українські вчені як В. Брехуненко [1], Б. Лазорак [4] та інші. Незвжаючи на значну кількість наукових робіт Берестецька битва залишається недостатньо вивченою.  В даному матеріалі будуть проаналізовані погляди різних сторін конфлікту на козацькі втрати та причини відступу кримськотатарського хана в 1651 р., в найзапекліший момент битви.

Українська версія подій представлена розповіддю козацького полковника С. Савича, який підкреслював що кримські татари залишили поле бою через страх що, поляки об’єднаються з козаками проти них. Дана інформація наглядно демонструє недовіру яка існувала між гетьманом та ханом ще до початку Берестецької битви [3, с. 50-51]. Українські тогочасні джерела точну або хоча б приблизну кількість втрат здебільшого не вказують, лише підкреслюють що загинуло багато козаків [2, с. 92]. Це свідчить про певний шоковий стан який панував після битви серед прибічників Б. Хмельницького.

Польська версія подій під Берестечком заперечує зраду кримськотатарського хана, підкреслюючи що татари відступили від тиском польських військ [с. 38-39]. Козацькі втрати поляки оцінювали у понад 10 тисяч осіб [3, с. 35-37]. Поляки намагалися максимально звеличити свою перемогу традиційним для цього способом: применшити свої та перебільшити ворожі втрати і продемонструвати хоробрість власної армії. Очевидно що автори намагалися подати поразку козаків як розгром їхніх військ.

У звітах більшості воєвод московських прикордонних фортець відступ кримських татар пояснюється підкупом татарського хана польським королем. Незважаючи на це два севські воєводи подали свою версію в якій вказували що поляки підробили лист про союз Б. Хмельницького та трансільванського князя Ю. Ракочі проти Кримського ханства. Паралельно з цією дезінформацією польська артилерія демонстративно ігнорувала козацький табір та обстрілювала кримськотатарські війська, тож кримський хан запідозрив зраду та відвів свою армію [4, с. 327].

Суттєво відрізняються московські оцінки  й стосовно втрат козаків у Берестецькій битві. Наприклад: прикордонні воєводи вказували 20 тисяч осіб [4, с. 327], севські воєводи  8 тисяч [4, с. 327.], а чиновник Г. Богданов який вів переговори з козаками оцінював втрати у 4 тисячі [4, с. 327]. Очевидно що різні тогочасні московські документи мають серйозні розбіжності не лише з українськими і польськими джерелами, а й між собою через недостатню поінформованість.

Сучасна українська історична наука вважає що кримському хану був вигідний постійний конфлікт між поляками та козаками, тому в рішучій перемозі жодної зі сторін він не був зацікавлений. Саме тому кримські татари відступили в момент коли фактично вирішувалася доля війни. Стосовно втрат козаків, то донині історики не мають єдиної думки, проте здебільшого їх оцінюють у 3-4 тисячі загиблих [1, с. 96-112].

Таким чином ми розглянули лише два аспекти однієї Берестецької битви, проте виявили кардинальні відмінності у поглядах та оцінках події різними сторонами конфлікту. Завдяки цьому прикладу учні мають зрозуміти що інформація завжди подається суб’єктивно, тому її варто піддавати критичній оцінці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.          Брехуненко В. Програна битва виграної війни. Битва під Берестечком 1651 року: науково-популярне видання. Київ: Темпора, 2013. 116 с.
2.          Величко С. В. Літопис / пер. з книж. укр. мови, вст. ст., комент. В. О. Шевчука; відп. ред. О. В. Мишанич. Київ: Дніпро, 1991. Т. 1. 371 с.
3.          Виткалов В. Г., Пономарьова Т. О. Берестецька битва 1651 року мовою документів: за матеріалами наукової спадщини І. К. Свєшнікова: хрестоматія. Рівне: РДГУ, 2005. 403 с.
4.          Лазорак Б. Документальні свідчення Берестецької битви як джерело напрямів археологічних досліджень періоду українського козацтва. Літопис Волині. 2023. № 28. С. 326–331.