18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Розвиток критичного мислення учнів під час проведення уроків ЗВ (курс для дівчат)

Про матеріал
В методичних рекомендаціях розкривається досвід з формування ключових і предметних компетентностей під час викладання предмету «Захист Вітчизни» (курс навчання дівчат)» шляхом упровадження технології розвитку критичного мислення. Основними складовими рекомендацій є методика проведення уроку в технології розвитку критичного мислення, організація системи знань учнів та пошук шляхів формування критичного мислення. Також пропонуються приклади деяких прийомів та методів технології на різних етапах уроків.
Перегляд файлу

ДОДАТКИ

Додаток 1

Методична розробка уроку основ медичних знань за темою «Надзвичайні ситуації соціально політичного характеру» з упровадженням технології критичного мислення

 

Характеристика уроку

 

Предмет

Основи медичних знань

Клас

10 клас

Тема

Надзвичайні ситуації соціально політичного   характеру

Мета уроку

Освітня:познайомити учнів з поняттями «тероризм», «терористичні акти», правилами поведінки при загрозі терористичного акту;

Виховна: виховувати почуття патріотизму, толерантного відношення один до одного, інтерес до предмету;

Розвиваюча: сприяти розвитку мислення, сприйняття, пам’яті та уваги.

Задачі уроку

Регуляторні: створювати сприятливу атмосферу, зацікавлювати, визначати і формулювати цілі діяльності, самостійно знаходити проблему, висувати версії, шукати засоби для досягнення цілей;

Пізнавальні: вміння знайти основні поняття з теми «Тероризм», класифікувати методи тероризму, використовувати правила безпечної поведінки при загрозі терористичного акту, приводити приклади пов’язані з сучасністю, аналізувати й оцінювати наслідки актів, робити загальні висновки;

Комунікативні: уміти ставити питання, відстоювати свою точку зору, наводити аргументи і підтверджувати їх фактами. Вміння працювати в групі.

Особистісні: розвивати готовність і бажання ділитися своїми думками, проявляти відповідальність.

Прогнозовані результати

Вміння кваліфікувати методи і способи тероризму, розробити правила безпечної поведінки при загрозі терористичного акту.

Основні поняття

НС ситуації соціально політичного характеру, тероризм, терорист, терористичний акт, антитерористичні організації

Форми роботи

Індивідуальна,  групова

Ресурси

  • Інтернет ресурси;
  • презентація;
  • газетні статті;
  • роздавальний матеріал;
  • відеоматеріали.

Методична розробка уроку

Етапи уроку

Діяльність учнів

Діяльність учителя

Заплановані результати (предметні та УНД)

І фаза - Виклик

Мета:

Створення умов для виникнення у учнів мотивації навчання, внутрішньої потреби включення в навчальну діяльність.

Слухають вчителя, дивляться відеофільм відповідають на питання, беруть участь у формулюванні теми  та мети уроку.

Підготовка учнів до уроку. Звертає увагу учнів на

проблему, викликає інтерес до обговорюваної теми. Дає можливість учням усвідомити, що вони будуть вивчати.

предметні: володіння термінами та поняттями з теми на побутовому рівні;

особистісні: 

розвиток мотивів навчальної діяльності, вміння керувати своєю пізнавальною діяльністю,

розвиток навичок співробітництва з учителем та однокласниками в різних навчальних ситуаціях;

регулятивні: 

вміння планувати свою діяльність, самостійно та свідомо обирати ефективні шляхи рішення навчальних задач; 

комунікативні:

готовність отримувати інформацію, вміння вступати в колективне обговорення проблеми.

пізнавальні:

вміння робити прогнози

Використані методи, прийоми, форми роботи

Словесна форма та візуальна

«Мозковий штурм», «Асоціативне гроно»

 

ІІ фаза – Осмислення

Мета: формування пізнавальних та творчих навиків, які дозволять бути компетентним в різних життєвих ситуаціях.  

Відповіді на запитання учителя. Формулювання теми уроку. Визначити мету навчальної діяльності. Самостійне визначення і формулювання пізнавальної мети.

 

Пояснення цілеспрямування уроку. Організація роботи з текстом. З’ясування  розуміння учнями поставленої мети уроку. Запитання для з’ясування опорних знань.

 

предметні:

вміння знайти основні поняття;

класифікувати методи тероризму; наводити приклади, пов’язані з сучасністю; аналізувати та оцінювати наслідки терористичних актів;

будувати логічну розповідь; вміння працювати з таблицею.

особистісні:

співпраця з учителем та однокласниками

регулятивні:

вміння самостійно досягати поставлених цілей;

обирати  найбільш ефективні способи рішення поставлених задач.

комунікативні

продуктивна взаємодія;

використання тексту для пошуку інформації.

пізнавальні:

вміння відшукати потрібну інформацію та занести її до таблиці.

Використані методи, прийоми, форми роботи

Робота з текстом (таблиця З-Х-Д), ситуативні задачі, ключові слова

ІІІ фаза – Рефлексія

 

Мета:

зафіксувати  новий зміст уроку, організувати рефлексію і взаємооціню-вання діяльності, поставити домашнє завдання.

 

Здійснення самооцінки особистої навчальної діяльності, співвідношення мети та результатів, ступінь їх співвідношення. Пригадування деталей уроку, отримання  уявлень про те, що вони думали та відчували, коли зіткнулися з тою чи іншою технологією. Оцінювання власного рівня розуміння та засвоєння навчального матеріалу.

Організація рефлексії. Спостереження за реакцією учнів, внесення необхідних корективів, повернення до результатів навчання і можливості переконання, що учні їх досягли.

предметні: сформувати уяву про терористичні акції на теоретичному рівні; правила поведінки при загрозі терористичних актів.

комунікативні вміння з достатньою повнотою та точністю висловлювати свої думки; пізнавальні: контроль та оцінка процесу та результатів діяльності;

особистісні: встановлення учнями результатів своєї діяльності для задоволення своїх потреб, мотивів життєвих інтересів.

 

 

 

Використані методи, прийоми, форми роботи

Сенкан, есе «Що необхідно змінити в людині і світі, щоб зник тероризм», мікрофон

 

 

Додаток 2

Приклади прийомів технології «Критичного мислення»

Діаграма Вена

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Т-схема»

 

                                                             ШИНИ

ПЕРЕВАГИ

НЕДОЛІКИ

ДРАБИНЧАСТІ (КРАМЕРА)

  • Добре моделюються;
  • Фіксують кінцівки у будь-якому положенні;
  • Універсальна конструкція.

 

  • Потрібно обмотувати м’яким матеріалом;
  • Потрібно обшивати шину клейонкою.

 

ЛУБКОВІ

  • Дешеві;
  • Портативні.
  • Не моделюються
  • Кінцівки тільки в прямому положенні.

СІТЧАСТІ

  • Змотані в рулон на зразок бинта. 
  • придатні для іммобілізації лише дрібних кісток.

ШИНА

  • витягає пошкоджену ногу.   
  • непридатна для інших частин тіла (наприклад гомілки)

 

Прийом «Сенкан»

 


Тема: Надзвичайні ситуації

Вибух

Небезпечний, смертельний.

Розриває, підпалює, отруює.

Без паніки залишаємо приміщення.

Небезпека.

Тема: Перша допомога при переломах

Переломи.

Закриті, відкриті.

Заспокоїти, обезболити, іммобілізувати.

Обережно поводитися з постраждалим.

Травма.

 

Тема: Профілактика інфекційних захворювань

Хвороба

Інфекційна, бактеріальна.

Передається, порушує, розповсюджується.

Потрібно уміти попереджати інфікування.

Недуга.


 

Незакінчені речення 

Прийом дає можливість учням працювати з відкритими реченнями, наприклад: «Я дізнався нове …», «Я краще зрозумів наступне …», «Це рішення було прийнято тому, що …», «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що …»; «Нашу співпрацю  на уроці я оцінюю …», «Мій найбільший успіх на уроці …», «У мене виникали труднощі …», «Надалі перед собою ставлю завдання», «Раніш я не знав(ла), не вмів(ла), а тепер знаю, що …, вмію …»,  «Мене вразило …», «Наступного разу пропоную …», «Мені не сподобалось …» тощо.

 

Ситуаційні задачі

1. Внаслідок автокатастрофи у людини є рана на передпліччі, з якої витікає струмінь темно-червоної крові. Визначте вид кровотечі. Як надати першу допомогу?

2. При розпилюванні дошки столяр пошкодив ногу нижче коліна. В результаті чого почалася інтенсивна пульсуюча кровотеча. Визначте вид кровотечі та наведіть способи її зупинки?

3. Хворий скаржиться на посилення болю в області рани і відчуття жару на нозі. При огляді раневої поверхні видно почервоніння та набряклість. Назвіть попередній діагноз. Що необхідно зробити?

 

Кластер «Надзвичайні ситуації»            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізкультхвилинки

«Вгору-вниз, вліво-вправо»

Рухати очима вгору-вниз, вліво-вправо. Замружившись, зняти напругу, рахуючи до десяти.

«Коло»

Уявити собі велике коло. Обвести його очима за годинниковою стрілкою, потім проти годинниковий стрілки. Так декілька раз.

«Квадрат»

Пропонується дітям уявити  квадрат. Переводити погляд із правого верхнього кута в лівий нижній, потім у лівий верхній, у правий нижній. Ще раз одночасно подивитися в кути уявлюваного квадрата.

«Строїмо гримаси»

Учитель пропонує зобразити мордочки різних тваринних або казкових персонажів. Гримаса їжачка: губи витягнуті вперед – уліво – вправо – нагору – униз, потім по колу в ліву сторону, у праву сторону.

«Малювання носом»

Учні закривають очі. Уявляють собі, що ніс став довгим і малюють запропонований учителем предмет, букву  тощо.

 

 

      

Перегляд файлу

Розвиток критичного мислення як засіб формування ключових і предметних

компетентностей у викладанні предмету «Захист Вітчизни» (курс навчання дівчат)

       

Семенець Людмила Едуардівна, вчитель предмету «Основи медичних знань» Попільнянського ліцею, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель.

 

В методичних рекомендаціях розкривається досвід  з формування ключових і предметних компетентностей під час  викладання предмету «Захист Вітчизни» (курс навчання дівчат)» шляхом упровадження технології розвитку критичного мислення. Основними складовими рекомендацій є методика проведення уроку в технології розвитку критичного мислення,  організація системи знань учнів та пошук шляхів формування критичного мислення. Також пропонуються приклади  деяких  прийомів та методів технології на різних етапах уроків.      

 

 Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь, навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого предмету. Але ринок праці висуває сьогодні вимоги не стільки до рівня теоретичних знань потенційного працівника, скільки до його рівня відповідальності, професійної компетентності і комунікабельності, які він може продемонструвати. Тому, щоб бути успішною людиною в сучасному світі, вже недостатньо володіти сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи і контраргументи, виконувати різноманітні ролі.

 Вчені-дослідники і вчителі-новатори вважають, що в центрі уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Виконати такі вимоги до діяльності людини може лише по-справжньому компетентна особистість.

 Саме тому ключові компетентності повинні  стати найважливішим надбанням шкільної освіти. Це такі компетентності, як уміння вчитися, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, громадянська, підприємницька, соціальна та інформативно-комунікативна.

 Формування кожної з них вимагає системного впливу. Тому перед учителем постає питання підбору методів, форм і засобів навчання, використання яких дозволило б найбільш оптимально формувати в учнів ключові компетентності.

 З нашого погляду, для втілення такої мети найбільше підходить технологія розвитку критичного мислення. Застосування саме цієї технології  дозволить вирішити основне завдання сучасної освіти – навчити дітей вчитися, тобто: вміти зрозуміти – запам’ятати – засвоїти –  принести до власної ціннісної системи – стати компетентними.

 Розвитку критичного мислення присвятили свої праці відомі західні  дослідники К.Мередіт, Д.Стіл, Ч.Темпл, С.Уолтер, а також російські М.В. Кларін, С.І. Заір-Бек,  І.О. Загашев, І.В. Муштавінська та інші. Саме їх ідеї можуть стати творчим  підґрунтям для розвитку критичного мислення з метою формування ключових компетентностей.

 Впровадження технології розвитку критичного мислення можна здійснювати на будь-яких уроках. Не є винятком і уроки з предмету «Захист Вітчизни» (курс навчання дівчат). На цих уроках технологія розвитку критичного мислення стає засобом створення творчого мікроклімату, виховання в учнів внутрішньої потреби передавати власне бачення речей, мати власну позицію, оскільки вони з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають матеріали для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагають розумового напруження, винахідливості та творчості.

 Проведення уроків за технологією критичного мислення на уроках «Захисту Вітчизни» (курс навчання дівчат) реалізується через три фази – виклик, осмислення, рефлексію – шляхом застосування таких форм і прийомів роботи, як «Кластер», «Кола Вена», «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Шість капелюшків мислення», «Дерево рішень» тощо (додаток 1).

 На першому етапі пропонуємо учням подумати і пригадати якомога більше інформації, яку вони вже знають з певної теми. Підводимо їх до формулювання запитань, осмис­лення матеріалу, відповідей на попередні запитання і визначення нових. Прагнемо викли­кати зацікавленість та інтерес. Саме цьому під­порядковані методичні прийоми, які використовуються з метою створення умов для самостійного здобуття знань: «Знаємо – бажаємо дізнатися – дізналися», «Асо­ціативний кущ», «Розумний куб», «Кола Вена», «Семантична карта». Вони дають можливість розвивати такі вміння і навички критичного мислен­ня, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у прийнятті рішень. Так, наприклад, графічний організатор  таблиця «З-Х-Д» під час вивчення в 11-му класі теми «Особливості функціонального отруєння нейротропними препаратами, алкоголем та нікотином. Шлункові отруєння»  допоможе об’ємний матеріал прочитати уважно і визначити, що з теми вони знали до її вивчення, а що виявилося новим і несподіваним.

 Під час проведення цього етапу уроку здійснюємо кілька пізнавальних операцій: по-перше, допомагаємо учням встановити рівень власних знань і побудувати нові знання на основі попередніх; по-друге, активізуємо їх увагу до навчального процесу, створюємо зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

  Крім того, потрібно зауважити, що фаза «Виклику» передбачає такі етапи: розминка, обґрунтування навчання, актуалізація. На етапі «Актуалізації» відбувається визна­чення мети уроку, що сприяє розвиткові внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з предмету. Лише тоді, коли учениці розуміють конкретну практичну значимість для кожного з них навчального матеріалу і чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці, вони критично ставляться до свого суб’єктивного досвіду, засвоюючи глибше навчальний матеріал.

  Оптимальними методами, які використовуються на цьому етапі уроку можна вважати евристичні  «Мозковий штурм» та «Ключові слова», мета яких — допомогти учням усвідомити, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані під час подальшого вивчення основ медичних знань.

 При застосуванні прийому «Мозковий штурм»  дівчаткам, яким складно висловити свою думку перед аудиторією, надається можливість проявити себе, адже варіанти рішень, запропоновані ними, не обговорюються й не критикуються,  а лише обираються найдоцільніші. При такому підході учениці отримують впевненість у своїх силах, залучаються до колективної роботи. Наприклад, вивчаючи  тему «Надзвичайні ситуації природного характеру» в 10-му класі, можна дати завдання розробити  пам’ятку, як діяти у разі землетрусу, повені, завалів тощо. А в 11-му класі, опрацьовуючи  тему «Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом та блискавкою», пропонуємо  скласти поради товаришам,  як вберегтися в даній ситуації.

 Під час роботи з прийомом «Ключові слова» учні використовують слова, які прикріплені або записані на дошці. Прослухавши формулювання певної теми, школярки повинні записати їх у певній послідовності, а потім на етапі осмислення знайти підтвердження своїм ланцюжкам, читаючи параграф у підручнику. Наприклад, в 11-му класі, вивчаючи  тему «Утоплення людини. Перша допомога при цьому», дається завдання розташувати в певній послідовності такі ключові слова: рот, валик, видих, очищення, голова, краватка, ніс, пісок. Дівчатка роблять свої припущення, а в частині осмислення, прочитавши текст, можуть внести зміни в складену послідовність.

 Доцільними під час актуалізації знань можна вважати ті прийоми, які розвивають логічне мислення, зорову пам'ять, уміння аналізувати завдання, критично вико­ристовувати життєвий досвід відповідно до запропо­нованих комунікативних ситуацій.  Доречним під час цього етапу уроку є вико­ристання прийому «Передбачення», що дає можливість розвивати прогностичні вміння старшокласниць, а також сприяє розв’язку ситуаційних задач.

  Проводячи розминку, застосовуємо такі прийоми, як «Лови помилку!», «Логічний ланцюжок», «Знайди подібне», «Поспішай, та не помились», «Чому це важливо», «Навіщо потрібна кожному та чи інша тема уроку?» тощо.

  Друга фаза – осмислення змісту,  якій відводиться значна частина часу, полягає в пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на попередні запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для побудови нового власного знання, оцінювання певної інформації. На цьому етапі порівнюємо очікування учнів з тим, що вивчається, здійснюємо їх перегляд  та висловлюємо нові.

  Постійно відстежуємо перебіг думок учениць (процесів мислення, досягнутих проміжних результатів), допомагаємо узагальнити матеріал та підвести підсум­ки. Також підбираємо такі форми роботи, які забезпечують поєднання змісту вивченого з досвідом дівчат, допомагають перевірити рівень розуміння матеріалу уроку, основних положень та ідей за допомогою запитань.

  Першочерговою метою фази осмислення змісту вважаємо розвиток умінь критич­но працювати з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези розв’язання проб­леми, робити узагальнення, зістав­ляти з аналогічними або альтерна­тивними варіантами розв’язання, установлювати закономірності, ро­бити аргументовані висновки.

  Так, наприклад, вивчення теми «Надзвичайні ситуації природного, техногенного, воєнного і соціально-політичного характеру» (10-й клас), починаємо з розгляду проблеми: погіршення природного середовища – погіршення здоров’я. Звідси випливає проблемне питання,  яке ставимо учням: як взаємодіяти з оточуючим середовищем сьогодні, щоб бути здоровим завтра?

  Внаслідок роботи над питанням, учениці пропонують  варіанти рішень:

  •   кожна людина повинна задумуватись про наслідки своєї діяльності;
  •   вживати здорову їжу;
  •   зменшувати вплив гострих екологічних ситуацій;
  •   відмовитись від споживацького ставлення до природи;
  •   проводити природоохоронні заходи;
  •   вміти нейтралізувати вплив забруднюючих факторів.

  Під час проведення таких уроків бажано застосовувати групові форми роботи. З нашого погляду, саме така робота є  однією з найефективніших форм праці, тому що кожному надається  можливість виявити свій талант і здібності, почути думки та ідеї інших, не бути сторонніми споглядачами. Робота в групах  згуртовує  школярів, виховує самостійність, колективізм і відповідальність водночас. Вона сприяє взаємонавчанню учнів. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною (додаток 3).

Групові форми роботи дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання, формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. За висновками психологів, навчання інших дає найбільший ефект у засвоєнні знань.

Ось чому саме під час проведення проблемних уроків, зазвичай, використовуємо групову роботу, що сприяє розвитку особистісних якостей учнів, таких  як відкрите мислення, вміння спілкуватися, узагальнювати, робити висновки, слухати і висовувати свої гіпотези. Така організація роботи неодмінно приводить до розвитку і формування ключових  компетентностей:

  • комунікативних (спільна взаємодія з членами групи);
  • інформаційних (роблять висновки, приймають рішення в ситуаціях невизначеності);
  • проблемних (формулюють та аналізують проблему)

На другій фазі уроку для формування як предметних, так і ключових компетентностей також доречно використовувати комп’ютерні публікації, веб-сайти, кри­тичне читання тексту самостійно, у парах, його аналіз, редагування, застосо­вуючи різні методи і прийоми: «Різ­нокольорові капелюшки», «Обери позицію», «Дискусія», «Читання з маркуванням тексту», «Кероване читання», «Порушена послідовність», «Лови помилку», «Ґронування», «Речення з відкритим кінцем», «Кола Вена».

Так, складання  діаграми «Кола Вена» допомагає учням усвідомити зв’язки між поняттями та їх властивостями. Таке подання інформації сприяє не тільки більш високому рівню узагальнення, але й є ефективним засобом поглиблення знань й міцнішого їх запам’ятовування. Діаграма Вена має вигляд двох чи більше кіл. Але така форма виконання діаграми не завжди є зручною, тому учням можна запропонувати більш просту у вигляді таблиці (додаток 2).

Корисним на цьому етапі уроку є прийом «Взаємоопитування». Це один із способів роботи в парах. Учні читають текст, зупиняються після кожного абзацу і ставлять запитання один одному за змістом прочитаного. Така форма роботи сприяє розвитку їх комунікативних навичок.

Велику допомогу і дітям, і вчителю під час роботи над вивченням нового матеріалу надає рольова гра. Працюючи в 10-му класі над темою «Захист населення від надзвичайних ситуацій» (підсумковий урок), можна провели урок-суд над хімічним заводом, де стався витік шкідливої речовини, внаслідок чого постраждали працівники заводу і жителі території, на якій знаходиться даний об’єкт.  Для цього визначаються ролі судді, адвоката, директора заводу, постраждалих, свідків. Така імітаційна гра сприяє найкращому зануренню в проблему, прагненню в ній розібратися, усвідомити причини й наслідки того, що відбувається, і, можливо, запобігти в майбутньому подібній ситуації внаслідок сформованої здоров’язберігаючої компетентності.

Сприяє розвитку вміння наводити аргументи і приймати правильні рішення і такий прийом технології, як «Дерево рішень». Наприклад, вивчаючи тему «Загальна характеристика інфекційних захворювань» в 11-му класі, учениці можуть формулювали варіанти рішень поведінки при розвитку того чи іншого захворювання, знаходячи при цьому як переваги, так і недоліки кожного прийнятого рішення. Така робота формує не тільки навички аналізу, а й сприяє набуттю певного життєвого досвіду.

Доречним під час фази усвідомлення змісту  є прийом «Кластер» – графічна форма організації матеріалу. Саме кластер як найкраще пояснює зміст певного поняття. Він допомагає учням нелінійно представити власні думки та ідеї. Можна застосувати різні форми кластера: і «гроно», коли найбільший розвиток отримує одна з ідей, і рівномірне «розкидання» ідей навколо теми (кластер-пучок), і кластер-питання.

Використовуючи цю стратегію, ставимо за мету узагальнити, стимулювати розумову діяльність учнів. Також цей прийом допомагає актуалізувати знання школярок  з теми, що вивчається.  Він сприяє формуванню вмінь встановлювати зв’язки між окремими поняттями, сприяє виявленню максимальної кількості ознак досліджуваного явища.

Під час роботи над кластером створюємо атмосферу співробітництва, творчої взаємодії.  Завдяки цьому методу забезпечуємо глибоке розуміння матеріалу, який вивчається,  розвиваємо  вміння працювати індивідуально та в парах,  забезпечуємо  мотивацію  подальшої діяльності (додаток 2).  

Для ефективного читання та письма на етапі усвідомлення змісту використовуємо інтерактивну систему нотаток – «Позначки». Пропонуємо учням під час роботи з текстом використовувати такі позначки:

  V («галочка») – ставити на полях, якщо прочитане підтверджує те, що вони знають або думають, що знають;

  - («мінус») – ставити, якщо прочитане відрізняється від того, що вони знають або думають, що знають;

 + («плюс») – ставити, якщо прочитане містить нову для них інформацію;

 ? («знак питання») – ставити, якщо хочуть знати про щось більше або не погоджуються з чимось, що суперечить їх уявленням;

 ! («знак оклику») – ставити, якщо вони натрапляють на інформацію, яка бентежить, хвилює їх.

 На цій же ж фазі уроку дівчатка слуха­ють пояснення вчителя, опрацьовують матеріал у підручнику, спираючись на тексти, здійснюють самостійну пошукову роботу, під час якої шукають відповіді на свої запитання та відзначають нові ідеї, яких не очікували.

Уроки «Захисту Вітчизни» включають великий об’єм теоретичного матеріалу, на який виділяється мінімальна кількість годин. Тому застосування прийомів технології розвитку критичного мислення можна поєднувати з використанням мультимедійних презентацій, що допомагає вирішувати цю проблему. Крім того, у такий спосіб вирішуються й інші педагогічні задачі: підвищується ефективність уроку (задіяні зоровий та слуховий канали сприйняття), абстрактні поняття підкріплюються конкретними фактами, прикладами, образами, підвищується  ріст мотивації та активності учениць. Завдяки цьому збагачуються їх знання, психологічно полегшується процес засвоєння матеріалу, з’являється  можливість засвоїти матеріал у більш доступному вигляді, пробуджується цікавість до предмету. Інформація стає прийнятною і дохідливою, підвищується швидкість її сприйняття. Мультимедійні презентації можна використовувати на уроках для пояснення нового матеріалу та перевірки знань старшокласниць.

 Основною метою освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості. Тому, як і будь-який інший урок, урок «Захисту Вітчизни» повинен будуватися валеологічно правильно, з використанням здоров’язберігаючих технологій. Вони будуть сприяти створенню безпечних та комфортних умов для  навчання. Це і психологічне розвантаження, і точковий масаж, оздоровчі та фізкультурні паузи, психорегулюючі вправи (аутотренінг, або навіювання), пальчикова гімнастика тощо.

 Продемонструвати свої знання, усвідомити з критичної точки зору, що було зроблено, учні можуть під час заключної частини уроку — «Рефлексії». Які ж ознаки критичного мислення вони виявляють? Уміння самостійно працювати з інформацією, розвивати власний інтелект, мовні та мовленнєві компетенції, здатність приймати незалежні та продумані рішення.

 Метою навчання на цьому етапі є узагальнення основних ідей та інтерпретація визначених, обмін думками, виявлення особистісного ставлення до проблеми, оцінювання процесу навчання та  з’ясування  додаткових запитань, які виникли під час уроку. В цій частині уроку часто пропонуємо  написати есе. Учні у довільній формі викладають думки щодо прочитаного і почутого. Есе можна писати 5, 10 або 20 хвилин.

 Якщо пропонуємо написати п’ятихвилинне есе, ставимо перед учнями два завдання:

  •   написати, про що дізналися з теми уроку;
  •   поставити запитання: «Що залишилось незрозумілим».

Відповіді учнів використовуємо під час планування наступного уроку.

 Після опрацювання теми можна запропонувати ученицям написати сенкан (додаток 2). Саме цей прийом  сприяє розвитку вмінь систематизувати інформацію, допомагає сприймати складні ідеї, почуття, уявлення, а також розвиває впевненість у собі, розуміння цінностей власних думок, надає можливість синтезувати інформацію і факти в конкретне коротке висловлювання.

 Використання вищезазначених прийомів і форм роботи сприяють формуванню інформаційних компетентностей. Вони пов’язані з умінням здобувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Прийоми та стратегії технології розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією: складання алгоритмів, виділення головного, представлення матеріалу у вигляді схем, малюнків, написання сенканів, есе.

 Також можна залучити учнів до складання опорних конспектів, цікавих ситуативних задач, підсумкових запитань, творчих завдань, застосовуючи метод «Мікрофон».

 На етапі рефлексії використовуємо картки самооцінки, таблиці контролю і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань.

 На наше переконання, зазначені вище методи і прийоми розвитку критичного мислення, забезпечують глибоке усвідомлення навчального матеріалу на уроках «Захисту Вітчизни» (курс навчання дівчат),  впливають на знання учнями змісту основних понять, термінів, явищ і закономірностей, розвивають предметні вміння й навички учениць, їхню активність, ерудицію, творче мислення і сприяють формуванню й розвитку ключових і предметних компетенцій.

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. –

    2001. – № 4. – С. 49-52.

  1. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки / А.О. Гін. – Л.: «Янтар», 2000.
  2. Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо

     українську мову та літературу. – 2005. – № 2. – С. 7-8.

  1. Коструб О.П. Сучасні методи навчання в освіті / О.П. Коструб. – К., 2000.
  2. Лабенко В.М. Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах //  

    Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 68-71.

  1. Макаренко В.О., Туманов О.О. Як опанувати технологію критичного мислення. Харків.

    «Видавнича група «Основа»» «Тріада +», 2008.

  1. Пометун О.І., Сучасний урок.  Інтерактивні технології навчання: Наук., метод. Посібн. /

     О.І. Пометун,  Л.В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2004. – с.10-11;  с. 23-24;

  1. Секіріна В. Формування критичного мислення на уроках зарубіжної літератури // 

    Зарубіжна література. – 2006. – № 43. – С.7-12.

  1. Родигіна І. Формування основних груп компетентностей учнів: можливості

     продуктивного навчання// директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. - №2-3. С.180-184.

 

 

 

 

 

 

zip
Додано
1 березня 2020
Переглядів
543
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку