РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ ТА ІСТОРІЇ

Про матеріал

Досвід роботи вчителя "РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ ТА ІСТОРІЇ"

Перегляд файлу

Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках географії та історії

В даний час усвідомлена важливість і необхідність розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках історії та географії. У сучасних умовах, коли обсяг необхідних людині знань все більше і більше зростає, вже недостатньо тільки засвоєння знань учнями на уроках, важливо навчити самостійно поповнювати їх. Розмаїття теоретичних знань, вміння застосовувати їх на практиці, розуміти природні явища та суспільні процеси, робити висновки, будувати діаграми, орієнтуватися в статистичних даних, користуватися картою, формувати здоров'язбережувальну компетентність та ціннісні орієнтації на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи - все це є завданнями нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти освітньої галузі «Природознавство», зорієнтованої на компетентнісний підхід через акцент на практичну складову географічного компоненту. Загадковість сучасних досліджень, особливості життя населення різних країн, різний економічний розвиток, гострі і хвилюючі проблеми сьогодення, екологічні та демографічні - все це цікавить учасників навчально-виховного процесу.

Ефективність освітнього процесу визначають різні показники, серед яких найважливішими є активність учнів, їхня зацікавленість та пізнавальний інтерес до вивчення того чи іншого предмету. Пізнавальний інтерес на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі у пошуку відповідей на поставлені питання і відчувають практичну користь від одержаних знань.

Традиційні форми та методи навчання не завжди забезпечують підвищення інтересу учнів до предмету та його глибоке вивчення: багато учнів не вміють працювати з підручником, історичним джерелом, картою; не вміють порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, узагальнювати матеріал - тому провідними в роботі вчителя повинні стати такі форми навчання, які зробили б урок цікавішим, активізували діяльність всіх учнів.

Різні аспекти проблеми розвитку пізнавального інтересу школярів знайшли своє відображення в працях психологів Л.С.Виготського, Н.В.Кузьміна, Я.О.Пономарьова, Г.С.Костюка; педагогів В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі, А.С.Макаренка, К.Д.Ушинського. Він розглядається науковцями як індивідуальний, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі результати в будь-якій сфері діяльності. Дитина психологічно краще готується до сприймання невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її особистості, таких моральних якостей як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість. Теоретичний аспект опирається на сучасні погляди науковців та істориків О.Пометун, Л.Пироженко, К.Баханова, Г.Селевка, О.Хуторського, І.Мішиної, Л.Жарової, О.Фідрі та інших. Узагальнення матеріалів даних авторів дало змогу чітко висвітлити сутність методів пізнавальної діяльності в системі компетентнісної моделі навчання історії.

Привертає увагу робота Корнєєва В.П. «Методичні засади розвитку пізнавальних інтересів учнів основної школи в процесі вивчення географії».

Пробудження та розвиток пізнавального інтересу в учнів є головним завданням вчителя. Тому на перший план педагогічної діяльності ставлю прийоми, які зворушують природне тяжіння дітей до знань і стимулюють їх розкривати свій внутрішній світ, долати відчуженість, психологічний бар’єр. Відповідно до цього ставлю такі завдання:

формування в учнів ключових компетентностей, які дозволять кожній дитині стасти упішною, життєспроможною особистістю, здатною до творчої самореалізації;
формування творчих здібностей, як здібностей створювати нове, оригінальне;
формування самоосвітніх умінь учнів як спосіб організації освітньої діяльності.

В.О. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки, тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Погоджуюсь з цією думкою, тому готуючись до уроків, дотримуюсь таких правил:

- урок має бути продуманим до дрібниць, щоб його етапи логічно випливали один з одного, а учні розуміли: чому, що і за чим вони роблять на занятті;

- корисно діяти за принципом «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», усе, що вчитель говорить, бажано втілювати в наглядні образи;

- на уроці повинно бути цікаво; зацікавленість виникає там, де вчителю вдається захопити дітей своєю емоційністю.

Для реалізації поставленого завдання використовую такі методи і прийоми: використання цікавих аналогій, метод відкриття, створення ситуації вибору та успіху, самостійна робота, проблемні, дослідницько-пошукові, інформаційні, творчо-розвивальні технології:

- проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку - інтегрування знань, умінь різних наук);

- інтерактивні технології: «мозковий штурм», «мікрофон», «коло ідей», робота в групах, створення колажів, ребусів, кросвордів, складання пазлів.

Сучасний урок неможливо уявити без використання названих технологій, особливо актуальними є прийоми інтерактивного навчання, залучення кожного учня до виконання завдань відповідних його рівню навчальних досягнень. У ході інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень, в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності, протягом уроку набуває особистісних компетентностей. Інтерактивне навчання розвиває в учнів пізнавальний інтерес, комунікативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.

Така система роботи сприяє вихованню компетентної особистості в процесі вивчення географії та історії, яка здатна самореалізуватися в суспільстві, знайти своє місце в житті.

Різні види навчальної діяльності реалізую на уроках відповідних типів, які дають учням змогу брати активну участь у освітньому процесі, виробляти вміння самостійно набувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання на практиці. Так при вивченні теми «Великі географічні відкриття» у 6 класі проводжу уроки-подорожі або експедиції, вивчаючи тему «Глобальні проблеми людства» у 10 класі, обираю урок прес-конференцію, Використання Інтернет-ресурсів, мультимедійних презентацій значно полегшує розуміння та сприйняття учнями 6 класу тем «Рух літосферних плит», «Вулкани та гейзери». Уроки-змагання використовую для узагальнення знань, уроки-диспути добре підходять для екологічної тематики.

З метою реалізації компетентнісного підходу та активізації розумової діяльності учнів на етапі введення в нову тему проводжу вправу «Розклади слово». Пропоную учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці, з літер цього слова учні повинні створити нові слова. Наприклад, у 9 класі під час вивчення теми «Населення» пропоную слова Міграція (міг, гра, рація, цар…), діаспора (раса, пора, рід…), народжуваність, демографія тощо.

На етапі закріплення вивченого матеріалу пропоную колективно скласти простий « Кросворд» (додаток 1)

Створення проблемних ситуацій активізує мислення учнів. Саме проблемний підхід до навчання, якщо дитина самостійно приходить до знань, призводить до гармонійного поєднання знань і мислення. Так, в 10 класі, вивчаючи тему «Глобальні проблеми людства», застосовую вправу «Вирішення проблем». Мета такої вправи - навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення. Учні, попередньо об’єднані у групи, опрацьовують інформацію про одну з глобальних проблем людства, знайомляться з узагальненими даними (інформацію надає вчитель). Завдання групи запропонувати шляхи вирішення даної проблеми. Наприклад, група яка працює над проблемою «Збереження миру на Землі», отримує текстову узагальнену інформацію. Учні обговорюють зазначену проблему і причини її виникнення. По завершенню роботи пропонують власні шляхи вирішення проблеми та аргументують їх. (додаток 2)

Використовую метод «Займи позицію», бо він сприяє формуванню вміння відстоювати власну позицію, прогнозувати наслідки індивідуальних рішень. Приклади таких завдань: «Чи змінився б клімат Північної Америки, якби Кордильєри знаходилися на сході материка?», «Чи можна назвати територію України територією з комфортним кліматом?», «Чи є способи покращити стан змінених людиною ландшафтів?»

Метод асоціацій спонукає до вільного і відкритого мислення. Цю стратегію використовую на етапах актуалізації і рефлексії як під час групової роботи, так і індивідуально.

Для складання асоціативного куща дотримуюсь таких правил:

Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово чи фразу.
Записати будь – які слова чи фрази, які спадають на думку.
Ставити питання біля куща, в яких є невпевненість.
Після заповнення куща вказати проблеми чи теми, для розгляду яких

необхідна додаткова інформація. Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час (Додаток 3)

Основне, чому має навчитися учень на уроках географії – це вільне володіння картографічним матеріалом, уміння знайти необхідну інформацію у відповідних джерелах. Відомо, що викладання географії без використання карт дає слабкий ефект. Воно зводиться до опису, але не привчає учнів мислити й шукати відповіді. Допомагають власноруч створені вчителем на листах ватману «пусті» карти материків, України, на яких ізолініями зображені лише контури берегової лінії та водних об’єктів. Учитель показує на будь-яку частину карти, а учні повинні написати або розповісти, що там знаходиться (форми рельєфу, гідрологічні об’єкти, міста – залежно від вивченої теми).

Практикую творчі завдання, наприклад, під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі пропоную учням написати топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками пісню («Вгадай пісню»), тощо. Під час визначення географічних координат у 6 класі учні виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів, здійснюють переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язують задачі за топографічними та географічними картами – ці завдання захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю та індивідуальністю. Якщо учень може вільно «читати» карту, дати за нею повну характеристику об’єкта вивчення, може легко відшукати необхідну інформацію – моя мета як учителя географії досягнута.

Для зацікавлення учнів на уроці використовую прийом «Дивуй». Наводжу дивні факти або цікаві історії про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до посилення пізнавального інтересу. При цьому поєдную комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність учнів шляхом взаємовпливу вчитель-учень-учні-вчитель.

Відомо, що розкриття творчих можливостей дитини найбільш успішно здійснюється в процесі взаємодії навчальної та ігрової діяльності. Ігри сприяють передачі способів набуття знань, досвіду колективної і групової роботи. Дидактична гра - не самоціль, а засіб розвитку учня. На гру потрібно дивитися як на перетворювальну творчу діяльність у тісному зв'язку з іншими видами навчальної роботи.

Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Вони є близькими до проблемних ситуацій, оскільки в них, як і в проблемних ситуаціях, може бути закладене завдання: дізнатися, розв'язати, здогадатись, довести. Подобається дітям гра «Пошта». Наприклад, вивчається тема «Природні зони Африки». На настінній карті прикріплюю конверти у кожній природній зоні. Учні отримують пронумеровані «листи» - опис природної зони, рослин, тварин, клімату – і відправляють їх у відповідні, на їхню думку, конверти. Далі їх виймаємо, зачитуємо, аналізуємо, чи правильно вибрана «адреса».

Суть гри «Чи знаєш ти країну?» полягає в наступному: учитель на карті показує країну, а діти пишуть її назву, столицю, материк, рослинний, тваринний світ, внутрішні води та інше. Перемагає той учень, який написав найбільше інформації.

Географія та історія мають дуже широкі можливості для навчання з використанням ІКТ. Варто зазначити, що більшість програм географічного напряму за дидактичним призначенням є допоміжним ілюстративним джерелом знань з географії.

Презентації на уроки створюю сама, використовуючи мережу INTERNET. Там же, на файлообмінниках, шукаю навчальні відео.

Найчастіше я використовую:

електронні підручники і енциклопедії;
навчальні відео;
електронні атласи;
електронні презентації;
інтерактивні додатки

Можливості електронного підручника дозволяють наочно показати причинно-наслідкові зв'язки, складні для розуміння. Завдяки відеофрагментам та фотографіям, які є у цих програмах, на уроках географії можна здійснити «подорож» планетою, в куточки живої природи, які практично недоступні для більшості учнів. А чи можливо навчити учнів 6 класу визначати типи хмар, якщо на дворі ясне небо? І тут нам знову на допомогу приходить комп’ютер. А при вивченні теми «Природні зони Австралії» у 7 класі переглядаємо навчальне відео про тварин При вивченні теми «Країни Азії» даю учням випереджальні завдання знайти інформацію про побут та традиції населення. Так в Іранській провінції на північному схилі згаслого вулкану Саханд люди збудували унікальне поселення в скелях. Під час вивчення нового матеріалу з теми «Клімат» як наочність можна використати комп'ютерну презентацію «Клімат нашої планети».

Напрямки застосування комп'ютера на уроці:

демонстрація матеріалів
показ процесів
практичні роботи
перевірка знань
використання презентацій
перегляд навчального відео
використання матеріалів І INTERNET.

Працюючи з програмою Microsoft Excel учні мають можливість створювати графіки, діаграми з різноманітними цифровими даними, стосовно основних географічних об’єктів, природних та економічних процесів та явищ при вивчені тем: «Населення України», Господарство України», «Господарство світу» та інші. Зокрема, при вивченні теми «населення України» учні створюють графік зміни чисельності населення, а при вивченні теми «Господарство України» представляють галузеву структуру міжгалузевих комплексів.

Інтернет-ресурси, які використовую при вивченні географії:

Seterra Online — одна з найбільш захоплюючих та популярних географічних вікторин у світі. На платформі зібрано понад 200 географічних завдань різного ступеня складності та відмінної тематики, які відображуються на зручно влаштованому інтерфейсі. Граючись, можна у цікавий спосіб запам'ятати розташування країн та їх столиць, пам'ятки, прапори, номенклатуру від найбільш визначних географічних об`єктів до найдрібніших.

World Map Quiz: мобільний додаток для опанування географічної номенклатури. який у цікавий спосіб дозволить школярам освоїти географічну номенклатуру до найменших деталей. Цей додаток можна запропонувати школярам для онлайн-змагання. Для користування додатком, необхідно лише зареєструватися, а подальші результати учасників відображаються у таблиці рейтингу. Змагання у класі неодмінно мотивує школярів!

«Сім чудес України» - добірка відеоматеріалів про визначні місця Україниу таких категоріях:

«7 історико-архітектурних чудес України»;

«7 природних чудес України»;

«7 чудес України: замки, фортеці, палаци»;

«7 історичних міст та містечок».

Кожен з цих методів та прийомів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання.

Більшість моїх учнів навчається на високому і достатньому рівнях, причому кращі знання мають учні 10 класів. За підсумками ДПА у 2017/2018 на високому та достатньому рівнях виявили знання 51% учнів 9-х класів та 36% учнів 11 класу. З 48 випускників школи, які складали ЗНО у 2015-2018 роках, 7 учнів (15%) набрали понад 170 балів, тобто мали знання на високому рівні.

Важливою є робота з обдарованими дітьми. З цією метою впроваджую системи творчих робіт (дослідження, створення проектів, написання доповідей, рефератів та їх захист); систему індивідуальної роботи з обдарованими дітьми; диференційовані завдання; заохочення учнів до участі в олімпіадах, конкурсах. Вони неодноразово ставали переможцями ІІ-го етапу Всеукраїнських олімпіад з географії, учасниками ІІІ (обласного) етапу. Залучаю учнів до дослідницької діяльності: у 2016/2017 н.р. двоє учнів були учасниками районного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, та Міжнародної конференції «Україна очима молодих». У 2018 р. Перерва Богдана стала переможцем районного (І місце) та обласного етапів конкурсу (ІІ місце).

Розумію, щоб бути цікавим дітям, потрібно завжди вчитися, постійно бути у творчому пошуку. При цьому слід поставити себе до рівня учня, його рівня сприйняття. Розкрити матеріал з його допомогою, зробити так, щоб він відчув себе значущою частинкою уроку. А з цього починається становлення Людини, коли дитина знає, що вона потрібна не тільки рідним, а й ще комусь. У цьому вся робота вчителя.

Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.

Підсумовуючи усе вищесказане, можу лише додати, що пошук і використання інтерактивних технологій, нестандартних форм та методів навчання зацікавлює не тільки моїх вихованців, а й мене як вчителя, робить мою роботу різнобарвною, емоційною, і трішечки чарівною.

Додаток 1

7 клас. Тема «Світовий океан»

Знаходиться між Європою та Малою Азією. З’єднується протокою Босфор із Чорним морем, протокою Дарданелли з Егейським морем.
Напівзамкнене море Тихого океану біля східного узбережжя Азії, на захід від Корейського півострова.
Розташоване між Африкою та Аравійським півостровом. Найкоротша морська путь з Європи до Азії та Австралії.
Внутрішнє море Північного Льодовитого океану між Кольським та Каніним півостровами.

Відповідь: 1) Мармурове 2) Жовте 3) Червоне 4) Біле

7 клас. Тема «Рельєф Північної Америки»

Рівнини, що займають частину басейну Міссісіпі. (Центральні)
Низовинна рівнина, яка знаходиться на південному сході материка. (Примексиканська)
Гори, які простяглися далеко на схід материка. (Скелясті)
Нагір’я на півдні материка. (Мексиканське)
Назва хребта (США), де знаходиться г.Мак-Кінлі. (Кордильєри)
Осадові корисні копалини (горючі), що знаходяться в Кордильєрах. (Нафта)

Додаток 2

10 клас. Тема «Глобальні проблеми людства».

Вправа «Вирішення проблем»:

Проблема «Збереження миру на Землі» та її сутність

У світі накопичено стільки зброї, що можна знищити людство декілька разів.

Накопичена зброя в разі війни (світової) дає реальну можливість зробити Землю мертвою планетою.

Відволікання на озброєння матеріальних, фізичних і інтелектуальних сил.

80-ті роки – “зоряні війни”.

90 – ті – локальні війни (етнічні, територіальні)

Проблема біженців (страждання людей, що змушені жити на чужині без нормального житла, харчування, медичного забезпечення).

Учні обговорюють зазначені проблеми і причини їх виникнення, пропонують власні шляхи вирішення.

Причини виникнення

Наявність зброї масового знищення (хімічної, ядерної, бактеріологічної).
«Ядерний клуб» - офіційні члени: США, Велика Британія, Франція, Китай; неофіційні його члени: Індія, Пакистан, Ізраїль; «порогові держави» Японія, ПАР, КНДР, Іран, Ірак, Бразилія, Тайвань.

Існування в минулому великих колоніальних імперій, що не враховували етнічних меж.

Шляхи вирішення проблеми

Скорочення торгівлі зброєю.
Підвищення ролі Ради Безпеки ООН та «блакитних шоломів».
Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї (відмова України, Білорусі, Казахстану від ядерної зброї на своїй території)
Заборона виробництва хімічної зброї.
Програма «Партнерство заради миру»
Заборона війни.
Розв’язання проблем шляхом переговорів