Розвиток ремесла і торгівлі в українських землях (друга половина XIV- початок XV ст.)

Тема - Розвиток ремесла і торгівлі в українських землях (друга половина XIV- початок XV ст.)

Мета уроку :

• Ознайомити учнів із розвитком ремесла та торгівлі на українських землях у зазначений період.
• Показати роль міст як центрів економічного життя.
• Розвивати уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати економічні процеси.

Тип уроку   :  вивчення нового матеріалу

Обладнання : підручник О. Пометун, О. Дудар, Н. Гупан

Хід   уроку

1.Організаційний етап

Привітання, перевірка відсутніх.

2.Актуалізація опорних знань

Слово   вчителя

Діти, уявіть собі місто багато століть тому: вузькі вулиці, невеликі будиночки, майстерні ремісників, гучні ринки. Кожен день тут кипіло життя – хтось кував залізні вироби, хтось шив одяг, хтось випікав хліб.

Ремесло та торгівля були дуже важливі для життя людей. Завдяки їм з’являлися нові товари, обмінювалися цінності, міста ставали центрами культури і розвитку.

Сьогодні ми дізнаємося, як саме розвивалися ремесла та торгівля в українських землях у другій половині XIV – на початку XV століття, які міста стали економічними центрами і як це впливало на життя людей.

1. Виберіть правильні відповіді

1.Які ремесла були поширені в українських містах у другій половині XIV – на початку XV ст.?

а) Ковальство

б) Гончарство

в) Ткацтво

г) Космічні технології

Відповідь: а), б), в)

2. Питання: Що характеризує розвиток ремесла і торгівлі в українських землях у другій половині XIV – на початку XV ст.?

а) З’являються цехи ремісників

б) Відбувається відновлення міст

в) Розвивається зовнішня торгівля

г) Міста перестають бути торговими центрами

Відповідь: а), б), в)

 

2.1. Заповніть пропуски

Ремісники об’єднувалися у __________, які контролювали якість виробів, ціни та навчання учнів.

Відповідь: цехи

2.2. Заповніть пропуски

Ремісники об’єднувалися у __________, які контролювали якість виробів та навчання учнів.

Основні торгові центри українських земель: __________, __________, __________.

Українські землі активно торгували з __________, __________ та __________.

Відповідь:   цехи

Львів, Київ, Кам’янець (також підходять Чернігів, Луцьк)

Польщею, Литвою, Угорщиною (можна також додати Італію – Венеція, Генуя).

3. Поясніть

Питання: Яку роль відігравали цехи у розвитку ремесла?

Відповідь: Цехи регулювали виробництво, слідкували за якістю товарів, контролювали ціни, навчали учнів, а також надавали соціальну підтримку своїм членам (допомога хворим, похорони).

4. Коротка відповідь

Питання: Назвіть два способи, якими торгівля сприяла розвитку українських міст у XIV–XV ст.

Відповідь:

1. Торгівля приносила багатство і стимулювала економіку.
2. Міста ставали центрами культури і комунікацій із сусідніми країнами.

3.Мотивація навчальної  діяльності

Діти, уявіть собі місто багато століть тому. На вузьких вулицях працюють майстри: ковалі кують залізні вироби, ткачі виготовляють тканини, шевці шиють взуття. На ринках кипить торгівля: люди продають мед, зерно, хутро, ремісничі вироби і купують те, чого не вистачає.

Завдяки ремеслу та торгівлі міста ставали осередками розвитку, багатства та культури. Сьогодні ми дізнаємося, як ці процеси відбувалися на українських землях у другій половині XIV – на початку XV століття, і як життя людей змінювалося завдяки ремеслу та торгівлі.

Вам буде цікаво побачити, які товари робили наші предки, як вони торгували і як місто ставало центром життя. Давайте разом розкриємо цю сторінку історії!

Проблемне завдання

Ситуація:

Уявіть собі середньовічне місто українських земель у XIV столітті. Міські майстри виробляють різні товари, а торговці привозять товари з інших країн. Одні майстри багатіють і стають впливовими людьми, інші ледве заробляють на життя. На ринку з’являються нові товари, змінюються потреби людей, а деякі ремісники не встигають за попитом.

Завдання для учнів:

1. Обговоріть у групах: чому одні ремісники та торговці процвітали, а інші – залишалися бідними?
2. Подумайте, як розвиток ремесла та торгівлі впливав на життя містян, структуру міста і зв’язки з іншими країнами.
3. Спробуйте дати відповідь на головне питання: «Що було важливіше для розвитку українських земель – ремесло чи торгівля?»

Запитання до проблемного завдання

1. Чому одні ремісники ставали заможними, а інші залишалися бідними?

Відповідь:  Заможними ставали ті ремісники, які виробляли потрібні товари, працювали якісно і вміли продавати свій товар.

Менш успішні не встигали за попитом або їхні вироби були нижчої якості.

2. Яким чином торгівля впливала на розвиток міст?

Відповідь:  Торгівля приносила доходи, стимулювала будівництво ринків та майстерень.

Міста ставали центрами культурного та економічного життя.

Через зовнішню торгівлю з’являлися нові товари та технології.

3.               Як розвиток ремесла і торгівлі впливав на життя людей у місті?

Відповідь: Збільшувалася кількість робочих місць і можливостей для заробітку.  Люди отримували різноманітні товари для побуту.

Змінювався соціальний статус ремісників і торговців.

4. Що було важливіше для розвитку українських земель – ремесло чи торгівля?

Відповідь:  І ремесло, і торгівля були взаємопов’язані. Ремесло давало товари, торгівля – можливість їх обмінювати.

Разом вони стимулювали економічне та культурне відновлення українських міст.

Питання: Які процеси відбувалися в українських містах у другій половині XIV – на початку XV ст.?

а) Відновлення ремесел

б) Зникнення міст

в) Розвиток зовнішньої торгівлі

г) Відсутність цехів

Відповідь: а), в)

1. Питання: Яка організація об’єднувала ремісників і контролювала якість їхніх виробів?

а) Цех

б) Козацька сотня

в) Міська рада

г) Купецьке братство

Відповідь: а) Цех

 

2. Встановіть правильну послідовність

Питання: Розташуйте етапи розвитку ремесел і торгівлі в містах у правильному порядку:

Поява цехів

Розвиток зовнішньої торгівлі

Відновлення міст після руйнувань

Відповідь: 3 → 1 → 2

 

3. Поясніть

 

Питання: Чому зовнішня торгівля була важливою для українських земель?

Відповідь:  Вона давала можливість отримувати товари, яких не виробляли на місці. Сприяла економічному зростанню міст. Підтримувала культурні та політичні зв’язки з сусідніми державами.

Питання: Назвіть три ремесла, які розвивалися в українських містах у XIV–XV ст.

Відповідь: ковальство, ткацтво, гончарство (також шевство, ювелірне мистецтво).

Запитання на міркування

Питання: Які зміни в житті містян відбулися через розвиток ремесел і торгівлі?

Відповідь:   Збільшилася кількість робочих місць.

Зросла доступність товарів.

Підвищився соціальний статус заможних ремісників і торговців.

Міста ставали центрами культурного та економічного життя.

4.Вивчення нового матеріалу

2. Як розвивалися ремесла й торгівля  стр. 172

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 172

Визначте найважливіші риси розвитку ремесла й торгівлі в XIV-XV ст.

Відповідь- Розвиток ремесла й торгівлі в Україні XIV–XV ст. характеризувався переходом від натурального до товарного виробництва, виникненням цехів, поширенням Магдебурзького права у містах та активізацією внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Міста ставали центрами ремесла, а ремісники об’єднувалися у цехи за професіями.

 

Найважливіші риси розвитку ремесла:

Цехова організація: Ремісники однієї або кількох споріднених спеціальностей об'єднувалися в цехи для захисту своїх інтересів, регулювання якості та обсягів виробництва.

Спеціалізація: Зростала кількість ремісничих професій (ковалі, шевці, кравці, золотарі).

Розвиток ремесла в містах: Ремісництво було зосереджене у великих містах, які отримали Магдебурзьке право (Львів, Київ, Луцьк), що давало їм самоврядування.

Виробництво на замовлення та ринок: Окрім роботи на замовлення, ремісники все більше виробляли товарів для продажу.

Найважливіші риси розвитку торгівлі:

Розвиток внутрішнього ринку: Збільшувалася кількість ярмарків та торгів, пожвавлювався обмін між селом та містом.

Міжнародна торгівля: Українські землі були важливим транзитним пунктом між Західною Європою, Сходом та Кримом, експортуючи зерно, хутро, віск, худобу.

Роль великих міст: Львів та Київ стали великими торговими центрами, де зустрічалися купці з різних країн. Поява торгових об'єднань: Купці часто об'єднувалися для захисту інтересів. Цей період ознаменувався піднесенням економічного життя міст та зростанням ролі міщан у суспільстві.

Розповідь вчителя стр. 172-174

У XIV-XV ст. українські міста й надалі зростали як торговельно-ремісничі центри. До міст на постійне проживання переїжджали сільські ремісники. Учені нарахували близько 70 ремісничих спеціальностей, які в XV ст. развивалися в українських землях.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 172

Які ремісничі професії називає дослідник? Чому, на вашу думку, більшість ремісничих спеціальностей зосереджувалась у містах?

Із праці Мирослава Поповича «Нарис історії культури України»

 

Коваль був у кожному селі, як і добрий гончар чи бондар, залізо виплавлялося в руднях по невеличких річках з покладами болотної руди, склодуви працювали в гутах, що будувалися в зручних для скляного виробництва місцях, але більшість ремісничих спеціальностей зосереджувалась по містах. Чинбарі, які вичиняли шкури для взуття, кушніри, які вичиняли шкури овець для кожухів, лимарі, які робили сирицю, ткачі, теслі, стельмахи, інший люд, не кажучи вже про високих майстрів — золотарів, конвісарів (майстрів олов’яного литва), малярів тощо — працювали на ринок.

Відповідь- 1. Які ремісничі професії називає дослідник?

Дослідник згадує такі ремісничі професії:

• Ковалі – обробляли залізо.
• Гончарі – виготовляли глиняний посуд.
• Бондарі – робили дерев’яні бочки та діжки.
• Склодуви – виготовляли скло.
• Чинбарі – вичиняли шкури для взуття.
• Кушніри – вичиняли овечі шкури для кожухів.
• Лимарі – робили сирицю (вироби зі шкіри).
• Ткачі – виготовляли тканини.
• Теслі – столярі, займалися деревом.
• Стельмахи – майстри з дерев’яного посуду.
• Високі майстри: золотарі, конвісари (майстри олов’яного литва), малярі.

2. Чому більшість ремісничих спеціальностей зосереджувалась у містах?

На думку дослідника, ремісники працювали на ринок, тобто їхні вироби призначалися для продажу.

•              Міста були центрами торгівлі, тут збиралися покупці та продавці.
•              У містах легше було організувати цехи і контроль за якістю виробів.
•              Торгівля та ремесла стимулювали економічний розвиток міст.
•              Деякі ремесла потребували спеціальної інфраструктури: склодуви працювали на гутах, що будувалися у зручних для виробництва місцях, а високі майстри виготовляли дорогі вироби для міського ринку.

Висновок: Міста були економічним та торговим центром, тому більшість ремісничих спеціальностей концентрувалася саме там.

Розповідь вчителя стр. 173

Як і в країнах Європи, ремісники об’єднувалися в спілки за професіями, які називалися цехами. Внутрішній устрій і становище членів цеху визначались його статутом. Цехи усували конкуренцію, опікувалися професійними відносинами, захищали привілеї своїх членів. Перші цехи в українських землях виникли наприкінці XIV ст. в Галичині й Закарпатті, а з кінця XV ст. цеховий устрій поширився на ремісників міст Волині, Київщини й Західного Поділля. Початковий етап запровадження цехової організації в українських землях мав суперечливий характер. Оскільки цехову організацію було запозичено з Німеччини та Польщі, то формально членами цехів могли ставати лише католики. Православних українців позбавляли цього права.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 173

1.Про що йдеться в документі? Про що, на вашу думку, свідчить наведений перелік цехів? Чи сприяло виникнення цехів розвитку ремісництва? Поясніть свою думку.

Із праці Михайла Грушевського «Історія України-Руси»

Перший реєстр львівських цехів маємо в акті 1425 р. ...Від міста виступають тут представники цехів у такому порядку: крамарі, різники, пекарі, ковалі, шевці, кравці, сідляри й римарі, броварники (пивовари), чинбарі, кушніри. Це, правдоподібно, повний реєстр тодішніх цехів, як бачимо, — дуже нечисленних ще.

На чолі цеху стояв цехмістер, обраний з-поміж впливових майстрів. Він керував справами цеху, захищав його інтереси, розпоряджався цеховим майном, контролював якість продукції, судив членів цеху та підмайстрів за дрібні злочини. Найсуворішим покаранням вважалось виключення з цеху, внаслідок чого ремісник втрачав право на професійну діяльність.

Повноправними членами цехових об’єднань вважалися лише майстри — власники майстерень, де працювали підмайстри й учні. Кандидат у майстри повинен був мати високу професійну кваліфікацію та гроші для заснування майстерні й внесення певної суми в цехову касу. Прагнучи контролювати ринок, цехи досягали заборони позацехового виробництва, називаючи неорганізованих майстрів партачами.

Відповідь - 1. Про що йдеться в документі?

Документ описує перший реєстр львівських цехів 1425 року і організацію ремісничих об’єднань у місті.

• Наводиться перелік цехів (крамарі, різники, пекарі, ковалі, шевці, кравці тощо).
• Описуються правила цехового життя: керівництво цехмістром, членство майстрів, контроль якості продукції, суворі покарання для порушників правил.

2. Про що свідчить наведений перелік цехів?

• Перелік свідчить, що у Львові існувала структурована система ремесел, де різні професії об’єднувалися в окремі цехи.
• Цехи регулювали виробництво, захищали інтереси майстрів і контролювали ринок.
• Наведений перелік показує, що навіть на початку XV ст. у місті вже була організована реміснича спільнота, хоча й нечисленна.

3. Чи сприяло виникнення цехів розвитку ремісництва? Поясніть свою думку.

Відповідь: Так, сприяло.

• Цехи підвищували якість виробів, контролюючи роботу майстрів і підмайстрів.
• Вони створювали систему навчання, де учні могли стати підмайстрами, а згодом майстрами.
• Цехи захищали економічні інтереси ремісників, контролювали ринок і забороняли неорганізоване виробництво (партачів).
• Завдяки цьому ремісництво ставало професійним, організованим і ефективним, що сприяло розвитку міст і економіки загалом.

Розповідь вчителя стр. 174

Цехи діяли також як релігійні об’єднання й товариські організації, маючи власні каплиці та місця в церквах. За кожним цехом було закріплено певну ділянку міського муру або башти, які вони мали утримувати в належному стані, а в разі військової загрози — обороняти. Збереглися назви оборонних башт Кам’янця-Подільського: Ковальська, Кравецька, Гончарська

ДОСЛІДІТЬ  стр. 174

Як ви вважаєте, навіщо цехи створювали власні знаки? Яка ідея середньовічної карикатури? Кого майстри благають підвестися? Чому?

1 — цехи(середньовічна карикатура);

2 — знаки львівських цехів

Відповідь - 1. Навіщо цехи створювали власні знаки?

• Цехові знаки слугували маркуванням продукції – покупці знали, хто виготовив виріб і що він відповідає стандарту якості.
• Знак був символом репутації майстрів та їхнього цеху.
• Він допомагав розрізняти вироби різних цехів на ринку та захищав від підробок.

2. Яка ідея середньовічної карикатури?

•              Середньовічна карикатура висміювала людські слабкості, пороки або помилки.
•              Вона могла бути соціальною критикою, наприклад, показувати нерозумну поведінку купців, ремісників або владних осіб.
•              Мета – навчити або попередити, використовуючи гумор і перебільшення.

3. Кого майстри благають підвестися? Чому?

• Майстри зазвичай благають цехмістра або голову цеху підвестися.
• Причина – повага до авторитету та старшини цеху; підвищення або стояння голови символізує важливість виступу майстра чи представника цеху під час зборів.
• Це також демонструє єдність цеху та дисципліну, адже всі члени підпорядковуються правилам і керівництву.

1.               Ремесла та майстерні

•                   У містах з’являлися різні ремісничі професії: ковалі, гончарі, шевці, ткачі, кушніри, чинбарі, малярі, золотарі та інші.
•                   Багато ремісників працювали на ринок, тобто виробляли товари для продажу, а не тільки для власних потреб.
•                   Для підтримки якості і організації виробництва майстри об’єднувалися у цехи.

2.               Цехи та їхня роль

•                   Цехи регулювали виробництво, контролювали якість товарів і навчали учнів.
•                   Кожен цех очолював цехмістер, який стежив за порядком, розподіляв цехове майно, судив членів за порушення правил.
•                   Важливим було членство у цеху: лише повноправні майстри мали право відкривати власну майстерню.

3.               Значення цехових знаків і правил

•                   Кожен цех мав свої знаки, які маркували продукцію і свідчили про якість виробу.
•                   Цехи забороняли позацехове виробництво (партачів), щоб зберегти репутацію та контроль над ринком.

4.               Розвиток торгівлі

•                   Міста були центрами торгівлі: через ринки та ярмарки продавалися товари місцевих майстрів і іноземні продукти.
•                   Торгівля дозволяла містам накопичувати багатство, розвивати економіку і культурні зв’язки з сусідніми країнами.

 

Висновок:
Ремесло і торгівля були основою економічного життя міст. Цехи допомагали організувати ремісничу діяльність, підвищували якість виробів і захищали інтереси майстрів. Разом вони сприяли розвитку міст, формуванню соціальних структур і економічного зростання українських земель у XIV–XV ст.

 

5.Закріплення вивченого матеріалу

1. Вибір правильної відповіді

Питання: Яка функція цехів допомагала зберегти репутацію ремісників?
а) Проведення ярмарків
б) Контроль якості продукції
в) Торгівля з іноземцями
г) Підготовка підмайстрів

Відповідь: б) Контроль якості продукції

2. Заповніть пропуски

1. Майстер, який навчає учнів у цеху, називається __________.
2. Для того щоб стати повноправним членом цеху, ремісник повинен мати __________ і гроші для відкриття майстерні.
3. Міста були центрами розвитку ремесла, бо тут відбувалася __________.

Відповідь:

1. підмайстер
2. високу професійну кваліфікацію
3. торгівля

 

3. Коротка відповідь

Питання: Назвіть дві переваги цехової організації для майстрів.

Відповідь:

• Захист економічних інтересів майстрів (неможливість конкуренції з партачами).
• Можливість навчання учнів і підмайстрів у структурованій системі.

4. Поясніть

Питання: Чому ремісники прагнули об’єднуватися саме у містах, а не в селах?

Відповідь:У містах були ринки та покупці, тому вироби легше продавати.

• Міста забезпечували інфраструктуру для майстерень та гути для виробництва скла або металу.
• Концентрація майстрів у місті дозволяла створювати цехи і контролювати якість товарів.

5. Завдання на міркування

Питання: Уявіть, що ви майстер коваль. Які вигоди ви отримали б від членства в цеху?

Відповідь:

• Захист від недобросовісної конкуренції (партачів).
• Право працювати на ринку з гарантією репутації.
• Можливість навчати учнів і передавати майстерність.
• Соціальна підтримка від цеху (допомога хворим, підтримка сімей).

Додаткові завдання

Вибір правильної відповіді

 

Питання: Хто вважався повноправним членом цеху?
а) Учень
б) Підмайстер
в) Майстер з власною майстернею
г) Торговець

 

Відповідь: в) Майстер з власною майстернею

 

2. Заповніть пропуски

1. Найсуворішим покаранням у цеху було __________, після чого ремісник втрачав право на професійну діяльність.
2. Майстри, які виготовляли вироби з дорогоцінних металів, називалися __________.
3. Для навчання ремісника в цеху використовували систему __________, де учень ставав підмайстром, а потім майстром.

Відповідь:

1. виключення з цеху
2. золотарі
3. ступенів навчання (учень → підмайстер → майстер)

 

3. Коротка відповідь

Питання: Які товари виробляли ремісники, що працювали на ринку? Назвіть три приклади.

Відповідь:

• Одяг і взуття (кравці, шевці)
• Посуд та меблі (гончарі, теслі, стельмахи)
• Ювелірні вироби і металеві предмети (золотарі, ковалі)

4. Поясніть

Питання: Чому цехи контролювали ринок і забороняли позацехове виробництво?

Відповідь:

• Щоб захистити репутацію майстрів і уникнути продажу неякісних виробів.
• Щоб зберегти економічні інтереси членів цеху.
• Щоб підтримувати високий рівень професійної майстерності та навчання учнів.

5. Завдання на міркування

Питання: Як розвиток цехів і торгівлі вплинув на соціальне життя містян у XIV–XV ст.?

Відповідь:

• Заможні майстри отримували високий соціальний статус.
• Зросла кількість робочих місць для учнів і підмайстрів.
• Міста ставали центрами культурного і економічного життя.
• Торгівля сприяла взаємозв’язку з іншими країнами та обміну новими технологіями.

Слово вчителя

Діти, уявіть собі середньовічне місто: вузькі вулиці, на яких працюють ковалі, гончарі, шевці, ткачі та інші майстри. Їхні вироби — від посуду та одягу до інструментів і прикрас — йдуть на ринок, де їх купують люди з міста і навіть із інших країн.

 

Щоб підтримувати порядок і якість виробів, ремісники об’єднувалися у цехи. Кожен цех мав свої правила, знаки, керівника — цехмістра. Це дозволяло не лише навчати учнів, але й захищати інтереси майстрів і контролювати ринок.

Завдяки ремеслам і торгівлі міста ставали економічними і культурними центрами. Кожен виріб, кожен майстер і кожен ринок були частиною великої історії українських земель, яку ми сьогодні розглянемо.

 

Мета нашого уроку — зрозуміти, як ремесло та торгівля впливали на життя людей, розвиток міст і економіку, і чому цехи були важливою складовою цієї системи.

 

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 25 пункт  2, складіть короткий текст (5–6 речень) на тему:
«Роль цехів у розвитку ремесла та торгівлі в українських містах», обов’язково вкажіть, хто очолював цех і які були його обов’язки.