Розвиток в учнів предметних і ключових компетентностей

Розвиток в учнів предметних і ключових компетентностей

Нова українська школа – це школа для життя у ХХІ столітті Важливий фактор успішної реалізації компетентнісного підходу в навчанні - добір ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності.

Зміст освіти та її методика мають бути наближені до практики. Менше теорії, а більше практичного застосування у житті «Ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи, яка вчить знання використовувати» Л. Гриневич

На основі теоретичного аналізу обґрунтовано актуальність розгляду проблеми управління навчальним процесом у ЗНЗ з позицій компетентнісного підходу. Визначено доцільність впровадження нових механізмів управління навчальним процесом, які створять педагогічні умови для забезпечення впровадження компетентнісного підходу в освітню діяльність навчального закладу.

Концепція розвитку школи стверджує необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості учня. Школа бере на себе місію створення нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів – однодумців, учнів і батьків. Нове освітнє середовище передбачає й новий зміст освіти, нові технології навчання і виховання, розвиток інтелектуальних здібностей 2 дітей, щоб вивести кожного школяра на виховання культури творчого мислення. Сьогодні школа має готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість. Тому сьогодні постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу, а отже, й проблема компетентнісного підходу до управління процесом навчання є надзвичайно актуальною.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з окресленої проблеми ми з'ясували, що, незважаючи на активізацію досліджень з різних аспектів компетентнісного підходу, зокрема у сфері загальної середньої школи, на жаль, значно менше уваги приділяється розумінню реалізації компетентнісного підходу в управлінській діяльності навчальним процесом навчальних закладів як важливого чинника модернізації освітньої сфери.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) дається тлумачення 3 понять «компетентність», «ключова компетентність», «компетентнісний підхід»: - компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці; - ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; - компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності; У документі також визначено ключові компентності, які мають бути сформовані в процесі освтньої діяльності в навчальному закладі: громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, інформаційнокомунікаційна, комунікативна, міжпредметна естетична, міжпредметна, предметна (галузева), предметна мистецька, проектно-технологічна, соціальна

Реалізація компетентнісного підходу в освітньому процесі передбачає дотримання низки дидактичних умов. Перша з них полягає в чіткому усвідомленні учасниками навчального процесу дидактичної специфіки, закладеної в поняття "компетентність" як педагогічної категорії, яка може характеризувати як певний етап в освітньому процесі, так і його кінцевий результат — результат освіти. Набуття компетенцій відбувається поступово в процесі навчання, рівень компетентності учня на різних етапах навчання буде різним. Таке бачення свідчить про рівневий характер компетентнісного підходу в навчанні, про доцільність визначення певних послідовних рівнів у формуванні компетентності учнів.

Всебічно розвинена, життєво компетентна особистість

Модель випускника НУШ школи Всезнайко Шукач нового Дослідник Культурна особистість Критично мислить Фантазер

ЩО ТАКЕ КОМПЕТЕНТНІСТЬ? Компетентність — це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв'язання певних життєво важливих проблем.

До ознак ключових компетентностей належать такі: поліфункціональність; надпредметність; міждисциплінарність; багатокомпонентність; спрямування на формування критичного мислення, рефлексії, визначення власної позиції.

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами 1 Спілкування іноземними мовами 2 Математична грамотність 3 Компетентності в природничих науках і технологіях 4 11 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: Інформаційно-цифрова компетентність 5

Соціальні і громадянські компетентності Уміння навчатися впродовж життя 6 Підприємливість 8 Загальнокультурна грамотність 9 11 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: 7 Екологічна грамотність і здорове життя 10 11 Фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей

КОМПЕТЕНЦІЇ ОХОПЛЮЮТЬ ТАКІ ЯКОСТІ: Ініціативність Співпраця Уміння вчитися Логічно мислити Оцінювати Здатність працювати в колективі Комунікативні здібності Знаходити інформацію

Галузеві компетентності НУШ сформовано у вигляді вимог до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за 9 освітніми галузями: Мовно-літературна (українська мова та література, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин, іншомовна освіта) Математична Природнича Технологічна Інформатична Соціальна і здоров’язбережувальна Громадянська та історична Мистецька Фізкультурна

Шляхи формування компетентностей: Через зміст освіти ( навчальні програми, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, підручники). Через методи навчання, які ґрунтуються на організації активної власної діяльності школярів. Через форми організації навчальної діяльності (групові, індивідуальні, фронтальні). Через засоби навчання, метою яких є спонукати учнів мислити.

Отримання позитивного кінцевого результату в навчанні передбачає періодичний контроль за його досягненням на певних етапах цього процесу. Нормативний результат сформованості компетентності учня також має передбачати контроль за послідовністю її формування з визначенням вимог до рівня сформованості компетентності учнів на кожному з етапів освітнього процесу. Ці рівні можуть бути співвіднесеними зі ступенями навчання в загальноосвітній школі.

Крім того, кожен з таких рівнів передбачатиме декілька етапів формування компетентності. Ці етапи, по-перше, мають бути пов'язаними з послідовністю формування досвіду учнівської діяльності відносно предметів і процесів сучасності; по-друге, віддзеркалювати хід навчального процесу: мотивацію навчання (усвідомлення учнем цілей і завдань), актуалізацію мінімально необхідного досвіду діяльності, вивчення нового матеріалу з відпрацюванням теоретичного і практичного навчально-інформаційних блоків, самоаналіз отриманих результатів та співвіднесення отриманих результатів з передбачуваними.

Залежно від виду компетенцій (предметні, соціальні, особистісні) шляхи та терміни їх формування в учнів різняться. Таке формування може бути спеціальним (безпосереднім) або контекстним (опосередкованим) і 5 здійснюватись упродовж будь-якого часу — однієї навчальної теми або протягом всього терміну навчання в школі. З цього факту випливає наступна умова реалізації компетентнісного підходу в навчанні — це чітке визначення вимог до кінцевого рівня сформованості базових компетенцій учнів та до основних етапів їх формування. Третьою умовою є послідовність реалізації компентнісного підходу на різних етапах та рівнях формування змісту шкільної освіти

Таким чином, компетентнісний підхід акцентує увагу на результатах освіти, причому як результат розглядається не сума засвоєної інформації, а здатність людини діяти у різних проблемних ситуаціях. Сучасні тенденції оцінювання ефективності освіти представлено трьома моделями:  підхід з огляду на зміст: головним є те, що викладається: навчальний план (навчальні програми), який є набором "знаннєвих" можливостей тих, кого навчають, що можуть бути реалізовані у навчальній і професійній діяльності;  підхід з огляду на процес навчання: аналізу підлягають реальні явища і процеси, що відбуваються у навчальному процесі, коли здійснюється пізнавальна діяльність;  підхід з огляду на результати: спрямований на аналіз набору компетентностей (знань, умінь, навичок, ставлень та ін.), котрими оволоділи ті, кого навчали

Компетентнісний підхід у навчанні учнів реалізовується у зміщенні з односторонньої активності вчителя на самостійне учіння, відповідальність і активність самих учнів

Вміння вчитися

Оволодіння досягненнями культури Загальнокультурна компетентність

Громадянська компетентність Усвідомлення своєї незалежності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовища Знання своїх прав і обов’язків Здатність екологічно мислити Бережливе ставлення до природи, до людей, до самого себе

Організм людини в природному і соціальному оточенні Фізіологічні, соціальні, психологічні, духовні складові здоров’я Уявлення про здоров’я та безпечну поведінку Дбайливе ставлення до свого здоров’я Здоров’я як вища цінність Здоров’язбережувальна компетентність

Компетентність з ІКТ Здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією Вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися довідковою літературою

Конструктивне розв’язання конфліктів, досягнення консенсусу Проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів і потреб соціальних груп, індивідумів відповідно до соціальних норм та правил Продуктивна співпраця з партнерами в групі та команді СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Інноваційний доводити власну позицію аспект реалізую через Створення мовленевих ситуацій Розв'язування проблемних ситуацій Застосування Інтерактивних технологій Виконання творчих завдань Метод Евристичної бесіди Роботу учнів з довідковою літературою Групова робота, парна Ключові аспекти формування комунікативної компетентності: інноваційний, діяльнісний, психолого - педагогічний

Діяльнісний аспект Види активної діяльності Робота в парах, робота в малих групах, інтерактивні ігри, літературні ігри, ігрові ситуації, технологія навчання у дискусії Нестандартні форми уроків Урок – гра, урок змагання, урок – казка, урок – подорож, урок КВК, урок вікторина Позакласна діяльність Виховні бесіди, години спілкування, тематичні проекти та свята, конкурси віршів, інсценізація казок, родинні заходи, подорожі, екскурсії

5-й клас Види компетентностей Інтелектуальна Інформаційнокомунікаційна Самооргані заційна Комунікативна Саморозвитку, самопізнання Соціальна Уміти знаходити в тексті, визначати та пояснювати поняття Уміти працювати зі словниками, довідниками Уміти складати план дій, працювати за планом Уміти співпрацювати з іншими в парі, групі Володіти способами сприйняття інформації. Знати свої «+» і «-» Брати участь у конкурсах, змаганнях, святах за власним вибором

6-й клас Уміти визначати головне в навчальному тексті Уміти працювати з енциклопедіями Уміти працювати за поданим алгоритмом Уміти створювати правила своєї поведінки та жити, працювати за ними Володіти знаннями про особливості пам’яті як засобу сприйняття нового Працювати в колективі, групі з питань підготовки та участі в проектах. 7 Уміти оформляти звіт про виконану роботу відповідно до означених вимог

7-й клас Уміти порівнювати навчальну інформацію Мати бібліотечнобібліографічні уміння та навички Уміти працювати з таблицями Уміти оцінювати товариські та дружні стосунки Володіти навичками формування самоаналізу Працювати в колективі, групі з питань підготовки та участі в проектах. Уміти оформляти звіт про виконану роботу відповідно до означених вимог

8 КЛАС Навчитись узагальнюва ти вивчений матеріал Уміти складати тези, робити виписки з інформаційних джерел Уміти створювати опорний конспект Вміти знаходити шляхи подолання конфліктних ситуацій Володіти знаннями про складності зростання Уміти писати та захищати наукову роботу (реферат: не менш як 5 джерел інформації; види реферату: порівняльни й, оглядовий, проблемний)

9-й клас Уміти конкретизув ати Уміти опрацьовувати наукову літературу Уміти створювати власні методики самоорганізації діяльності Уміти моделювати вирішення проблем Володіти знаннями про розвиток вольових якостей Уміти писати та захищати наукову роботу (дослідна 8 робота: уміння володіти методиками проведення експеримент у, проводити дослідження та описувати результати)

Випускник — людина, яка здатна реалізувати себе в будь-якій справі ( краще, щоб вона була улюбленою) 10-12 клас Навчитись мистецтва доведення Уміти працювати з іншими джерелами інформації:с амостійно знайти , відібрати, опрацювати необхідну інформацію Уміти складати план життєдіяльності, ставити завдання, досягати мети Уміти співпрацюват и в соціумі Володіти знаннями про самосвідомість, самовизначенн я. Уміти писати та захищати наукову роботу (проектна робота: визначення та узгодження завдання, робота з документам и, аналіз ринку, створення власної «продукції» , рефлексія) Має розвинуті загальнонавчальні та предметні навички, уміння з усіх предметів шкільного компоненту. Має сформовану потребу до пізнання нового. Вміють Має розвинуте критичне, системне мислення (вміння виходити за рамки предметног о розв’язання проблеми) Уміє визначати проблеми та знаходити шляхи, способи їх розв’язання Уміє співчувати іншому, сприймати іншого, надавати йому допомогу. Вміє працювати в різних соціальних та виробничи х умовах Розуміє необхідність та приймає умови, які сприяють саморозвитку особистості: мотивації до пізнання, духовних потреб, своєї індивідуально сті (пам’яті, мислення, естетичних почуттів, фізичних Уміє організ увати людей на розв’яз ання пробле ми Має розвинуті загальнонавчальні та предметні навички, уміння з усіх предметів шкільного компоненту . Мають сформовану потребу до пізнання нового.

Гра як один з методів формування ключових компотентностей. 

Рольові ігри : діалоги , інсценівки,сюжетні ігри. Ділові ігри : ігри-подорожі «У космос», «У місто «Першого десятка»», «У театрі». Вибирається гід , казковий персонаж ,який вестиме експедицію до кінця гри.

Технологія впровадження проекту передбачає, що учителі обирають паралель, в якій протягом декількох років (бажано до випуску) цілеспрямовано працюватимуть над розвитком компетентностей гімназиста, які є складовими моделі випускника. Оскільки механізм упровадження моделі випускника для педагогів розробленодетально, то кожен учитель гімназії розуміє, на який результат він працює і що буде контролюватися наприкінці року. Від адміністрації залежить, щоб освітній процес мав плановий характер: тобто в усіх паралелях було представлено для розвитку всі складові моделі випускника

Первинний контроль сформованості ключових компетентностей передбачає виконання моніторингових робіт діагностичного характеру, де перевіряється: І. Рівень сприйняття, розпізнавання та фіксації інформації в структурах пам’яті. II. Рівень свідомого засвоєння інформації. III. Рівень трансформації знань. IV. Рівень аналізу засвоєної інформації. V. Рівень синтезу та узагальнення засвоєної інформації. VI. Рівень оцінювального мислення. VІІ. Питання, які активізують процеси розвитку дивергентного мислення

Розробити стратегії впровадження і відслідкування ключових компетентностей у межах програми моніторингу якості освіти дозволяє проаналізувати реальну ситуацію в навчальному закладі й спрогнозувати подальшу діяльність. Система відслідковування ключових компетентностей у межах моніторингу якості освіти передбачає поетапну діяльність: І етап - діагностико-прогностичний (вивчення проблеми, рівня сформованості компетентностей. Оцінка дидактичних і методичних можливостей кожного предмета щодо їх формування); ІІ етап - моделювання системи впровадження й відслідкування (конкретні дії, плани, контроль та оцінка діяльності й результативності на різних етапах); ІІІ етап - визначення ефективності (полягає в оцінці як самої системи впровадження й відслідкування, так і якості кінцевого результату).

Для управлінських і методичних структур важливо визначитися з об'єктами відслідковування (система впровадження ключових компетентностей в освітній процес; рівні засвоєння учнями ключових компетентностей) та критеріями оцінювання (відповідність системи та рівнів засвоєння компетентностей учнями нормативно-правовій базі (стандарти, програми); відповідність системи та рівнів засвоєння статусу і потенціалу школи, її можливостям; відповідність запитам споживачів (соціум, особистість))

Ключові компетентності, як базові, надпредметні, складно вимірювати. Тому важливо: 1. Ураховувати засвоєння учнями ключових компетентностей при оцінюванні навчальних досягнень учнів. 2. Для формування оцінки рівня сформованості ключових компетентностей необхідно використовувати інтерактивні технології, які дозволяють не тільки кількісно, з використанням 12-бальної системи оцінювання, а й якісно, включаючи самооцінку та зовнішню експертну оцінку, відслідковувати ключові компетентності, наприклад: тести з відкритими завданнями; включення учнів у дослідницьку діяльність; постановка та розв'язання проблемних завдань; диспути як ефективний засіб компетентнісного навчання; розв'язання ситуативних завдань; мультимедійне навчання, комп'ютерне моделювання; використання методу навчальних проектів.

Тому важливими напрямами управління навчальним процесом мають бути розробка та впровадження інтерактивних технологій у процес навчання й посилення експертної оцінки за рівнем сформованості ключових компетентностей. У ролі експертів можуть виступати 11 спеціалісти навчального закладу, управлінці, методисти. Зовнішню експертизу мають здійснити батьки, випускники, роботодавці, спеціалісти, здатні оцінювати підготовленість школярів до вирішення проблем, типових для сучасного життя. Надзвичайно важливо активізувати і систему соціологічних досліджень (опитування, анкети, відкриті тести для батьків, громадськості тощо). Отже, педагогічна технологія формування в учнів ключових компетентностей вимагає певних нововведень у систему управління навчальним процесом, організацію освітньої діяльності на всіх рівнях.

« Кожний, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести до успіху – справжній Майстер…» Дякую за увагу! Такими Майстрами, шановні вчителі, є Ви, а інструментами – Ваші учні.