розвиток в учнів здоров'язбережувальних компетентностей на уроках Захисту Вітчизни.

Про матеріал
Згідно з Конституцією України, життя і здоров`я людини - одна з найвищих соціальних ціностей. І тому пріоритетнє завдання загальноосвітньої школи- формувати ключові компетентності учнів, тобто допомогти їм здобути життєві навички, що сприяють збереженню і зміцненню здоров`я . За умов змін в українському суспільстві особливого значення набувають питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки молодої людини.
Перегляд файлу

Розвиток  в учнів здоровязбережувальних  компетентностей на уроках захисту  Вітчизни

 

 

Згідно з Конституцією України, життя і здоров`я  людини - одна з найвищих соціальних ціностей. І тому пріоритетнє завдання   загальноосвітньої школи- формувати ключові компетентності  учнів, тобто допомогти їм здобути життєві навички, що сприяють збереженню і зміцненню здоров`я .

За умов змін в українському суспільстві особливого значення набувають питання формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки молодої людини. Згідно з Державним стандартом базової й повної загальної середньої освіти перед школою стоїть завдання створення нової філософії освіти, відкритої до прагнень та розвитку життєвого потенціалу людини. На цій основі формується нова педагогіка – педагогіка компетентної особи.

Утвердження України як незалежної держави вимагає суттєвої зміни підходів до формування молодого покоління. Розвиток особистості учнів, формування вмінь та навичок діяти в надзвичайних ситуаціях, бути готовими до захисту держави – головна мета навчання предмета «Захист Вітчизни». Без належного рівня знань і навичок неможливе усвідомлення себе як громадянина, патріота незалежної держави. Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. Оскільки патріотизм набуває нині особливого значення, виникає гостра потреба у розробці підходів щодо ефективної організації навчально-пізнавального процесу, формування в учнів рис громадянина-патріота, захисника Вітчизни.

Проблема компетентісного навчання шляхом використання інтерактивних методів та прийомів знайшла широкий відгук у дослідженнях науковців, методистів, учителів-практиків.

Сучасне суспільство з кожним роком все більше і більше потребує особистості учнів з високим рівнем культури , вихованості та духовності. Життя постійно вимагає від молодого покоління конкурентноспроможності, професійної і соціальної мобільності, високої якості освіти та самовдосконалення.

Усі ці завдання можливо реалізувати лише активно впроваджуючи у практику навчально - виховної роботи освітні здоров`язбережувальні технології, спрямовані на підтримку здоров`я учнів.

 Кожен учень має отримати під час навчання в школі знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження  у навчальний процес здоров’язбережувальних технологій .                                                  .

Херсонський ліцей Херсонської обласної ради  уже кілька років працює над упровадженням здоров'язбережувальних технологій. Грамотно складений розклад занять,організація на уроках та на перервах рухової активності, нейтралізації стресів, гарячє харчування, добір навчального матеріалу пов’язаного з повсякденним життям, надання учням валеологічних  і екологічних знань – ці елементи здоров’язбережувальних технологій регулюють діяльність ліцеїстів і викладачів.

 Практика свідчить, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів. Це сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками.

Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я можливе лише в комплексі.  Тому передусім були визначені  способи збереження і зміцнення здоров’я на всіх рівнях: фізичному, соціальному, психічному і духовному.

 Засоби збереження і зміцнення  фізичного здоров’я:

 ♦ ранкова гімнастика, фізкультхвилинки на уроках, рухливі ігри,

 ♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час проведення уроків «Захисту Вітчизни»;

 ♦ використання вправ для профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;

 ♦ виконання дихальних вправ на уроках;

 ♦використання народних засобів оздоровлення і профілактики захворювань;

 ♦ вивчення критеріїв фізичного здоров’я;

 ♦ навчання правил особистої гігієни;

 ♦ спонукання до  дотримання режиму навчання, харчування, праці,

 відпочинку;

 ♦ навчання культурі споживання їжі і правил здорового харчування.

 Засоби збереження і зміцнення  соціального здоров’я :

 ♦ використання технологій, що сприяють пожвавленню інтересу до навчального матеріалу;

  -дотримання  правил спілкування в класі, в громадських місцях, їдальні, громадському транспорті;

 ♦ формування вміння уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Зупинись! Подумай! Прийми рішення!»;

 ♦ навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами.

 Засоби збереження і зміцнення психічного й духовного здоровя:

 ♦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

 ♦ формування вміння керувати своїми емоціями, почуттями

 ♦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;

 ♦ навчання вмінню відмовлятися від ризикованих пропозицій, які шкідливі здоров’я;

 ♦ формування вміння приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;

 ♦ виховання дружнього ставлення до однолітків.

 ♦ навчання відповідальності за власні дії та учинки;

 ♦ формування вміння висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя

 ♦ формування  вміння розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати  лихе в собі;

За умови  впровадження здоров'язбережувальних технологій  учитель, , не повинен допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, він повинен ураховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів.І тому необхідно  планувати такі види роботи на уроках, що допомагають уникнути надмірної втоми. Здоров'язбережувальні технології передбачають : зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення сюжетно-рольових ігор .

Формування і розвиток здоров’язбережувальних компетентностей учнів відбувається передусім на уроках захисту Вітчизни.Цей навчальний предмет суттєво відрізняється від інших. Він займає важливе місце у формуванні національно свідомої, патріотичної  учнівської молоді.

 Головною метою  предмета «Захист Вітчизни» на сучасному етапі є формування патріотично налаштованої  учнівської молоді,  розвиток  особистості учнів, формування їх готовності до захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій. І тому на своїх уроках я вважаю необхідним сформувати в учнів такі важливі якості:

o   вміння захистити свою Землю, свій народ;

o   вміння діяти в умовах надзвичайних ситуацій;

o   вміння приймати рішення,  брати на себе відповідальність;

o   вміння дбати про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких;

o   вміння визначати рівень небезпеки для себе і оточуючих;

o   вміння надавати першу допомогу постраждалим;

o   вміння взаємодіяти з оточуючими людьми;

o   вміння застосовувати свої знання на практиці;

o   вміння аналізувати, логічно мислити;

o   вміння займати активну  громадянську позицію (не бути байдужими);

o   вміння постійно вчитись і удосконалюватись.

 Формування  всіх цих якостей є конче необхідними для життя і, особливо, в умовах сьогодення. Успішна реалізація цього можлива лише завдяки постійному інтересу учнів  до  предмету «Захист Вітчизни». А це є завдання вчителя,  організувати  навчання таким чином, щоб запалити іскру цікавості та бажання вчитися  в кожному учневі (учениці) і, щоб воно не лише не згасало, але й щоразу сильніше спалахувало в очах дітей. 

«Вчитися легко, коли  вчитися цікаво» - цей вислів  став для мене і викликом, і стимулом  у роботі.

Захист Вітчизни - інтегрований предмет, присвячений питанням валеології  і безпеки життєдіяльності. Він покликаний сформувати в учнів свідоме ставлення до свого життя і здоров'я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, сформувати в учнів здоров'язбережувальні компетентності. Навчальна програма із захисту Вітчизни побудована за концентричним принципом, тобто, кожна тема вивчається кілька разів і щоразу грунтовніше.

 Відомо,що  учні здатні інтуїтивно  відчувати  емоційний стан учителя, тому з перших хвилин уроку треба створити  доброзичливу, позитивно емоційнун атмосферу . Слід пам’ятати, що психологічний стан  впливає  на фізичне здоров’я . 

Значну роль у запобіганні втомлюваності учнів відіграє чітка організація навчальної праці на уроках захисту Вітчизни.

 На уроках захисту Вітчизни  слід приділяти увагу профілактиці стресів. Добрі  результати дає робота в парах, групах як на місцях, так і біля дошки, За таких обставин «слабкий» учень відчуває підтримку товариша. Уникнути стресу допомогає моделювання життєвих ситуацій, де учні не боячись помилитися, пропонують вирішення проблеми. .   

Формуванню  здоров’язбережувальних компетентностей учнів сприяє широке використання інтерактивних форм навчання. Методи навчання, які я використовую на уроках .базуються на принципі активної участі самих учнів:

 - обговорення у класі актуальних проблем; "мозковий штурм"; рольова гра; робота та виконання вправ у малих групах; аудіовізуальна діяльність; дебати, дискусії; проведення тренінгів; конкурси, вікторини; розгляд та аналіз конкретних життєвих ситуацій; проектна методика, впровадження практичних заліків на основі ситуативних задач, заняття з лікарями практиками.   

Зокрема,  успішно застосовую такі методи роботи:

І. Методи колективно-групового навчання:

·        «Мікрофон»  (учні  швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми,передаючи один одному уявний «мікрофон»(олівець чи ручку); один учень може почати відповідь, а інший – доповнює, завершує відповідь). Наприклад: «Про наявність у потерпілого  внутрішньої кровотечі  можуть свідчити такі симптоми:...» або «Причинами виникнення гострого болю у животі можуть бути:..» тощо.

·        «Незакінчене речення»  (учням пропонується перелік визначень, або тез у вигляді незакінчених речень та перелік відповідей; діти повинні встановити відповідність між першим та другим списками, або  просто завершити тезу). Наприклад: « Джгут накладають лише при кровотечі……..» або «При переломі кісток гомілки необхідно знерухомити……….» тощо.

·        «Мозковий штурм»  (учні по черзі висловлюють свої думки з приводу поставленого питання). Наприклад: «Які можливі наслідки черепно-мозкової травми?  Або  «Які ускладнення можуть виникати при ушкодженні органів черевної порожнини?» тощо. Звісно, перед цим варто пригадати особливості будови та функцій даних органів та  систем організму людини, тоді процес висування ідей проходитиме значно жвавіше.  

·        «Навчаючись учу»  (кожен учень отримує картку з частиною інформації з даної теми або із ситуативною задаче, опрацьовує її, доповідає однокласникам і вислуховує їх розповіді та зауваження щодо своєї відповіді чи  практичних дій). Така технологія успішно використовується  під час вивчення і теоретичних питань і, особливо, під час практичних занять.  Наприклад, під час вивчення теми « Кровотечі. Способи зупинки кровотеч»,  учням роздаються  інструктивні картки із описом окремого способу зупинки  кровотечі. Після чого вони детально вивчають дану інформацію та доносять її до інших або демонструють виконання конкретної ситуативної задачі. Тут надзвичайно великою є роль вчителя, як спостерігача та координатора  цього процесу. Потрібен постійний контроль  і  увага до кожного із дітей. 

В такий спосіб відбувається оптимізація навчальної діяльності учнів,  активізується їх пізнавальна і творча діяльність, виробляються правила спілкування, які зберігаються і в поведінці вже дорослої людини.

ІІ. Технології опрацювання дискусійних питань дають можливість спільно вирішувати проблемні питання, проводити діалоги, знаходити взаєморозуміння.

·        «Займи позицію» (учням пропонується висловити свою позицію щодо певної проблеми чи суперечливого питання). Цей метод вимагає більш ґрунтовної підготовки. Насамперед , готую для учнів  конкретну  життєву ситуацію, що безпосередньо стосується теми уроку. Ознайомившись із ситуацією, проаналізуйте її. Наприклад: «1.Що трапилось? 2.Як ви вважаєте, чому так сталося? 3.Оберіть свій варіант вирішення цієї дилеми?  4.А що, конкретно, ми знаємо про це? Наведіть аргументи  обираючи ту чи іншу позицію?»  Одразу на дошці  схематично зображую всі варіанти рішень даного питання. При цьому чітко формулюю їх  позитивні і негативні наслідки. Далі підводжу дітей до певного висновку. Хоча рішення не обов’язково повинно бути однозначним. Таку схему роботи вважаю особливо вдалою у випадках, коли учні вже мають певні уявлення про дане питання і опираючись на раніше здобуті знання з інших предметів або життєвого досвіду, беруть активну участь у дебатах. Застосування цього методу є доволі успішним під час вивчення теми «Профілактика інфекційних захворювань» і, зокрема питання  «Профілактичні щеплення», де основною дилемою перед учнями є: «Чи треба проводити профілактичні щеплення?»

Даний метод вчить аргументувати свою позицію, вислуховувати інших, аналізувати отриману інформацію,  виважено приймати рішення.  

 ІІІ. Технології кооперативного навчання успішно використовую під час практичних занять і заліків.

·        «Робота в групах»  (формуються окремі групи по 2-4 учасників, які повинні виконати практичне завдання, чітко розмежувавши свої дії в ході роботи).

Організовуючи  роботу учнів у групах, кожен виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому  передбачаю не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. Таким чином кожен з учнів має змогу виступити як у ролі вчителя, так і в ролі учня.  Наприклад групі із 4-х осіб дається ситуаційна задача: «Йдучи по вулиці, ви стали свідком падіння літньої жінки,   60-ти років. Вона не кричить, не рухається. Якими будуть ваші дії. Здійсніть алгоритм огляду жінки та необхідні заходи першої допомоги потерпілій при відсутності дихання». Вивчаючи умови задачі, учасники групи дуже швидко повинні зорганізувати свою роботу, визначивши позиції кожного. Результати роботи групи:  «Хтось координує роботу, хтось викликає швидку (демонструє як це правильно зробити в даній ситуації),хтось визначає стан свідомості, перевіряє дихання і т.д». Вся робота групи базується на взаємопідтримці,  довірі один до одного. Оцінюється як робота групи в цілому так і кожного учасника групи зокрема. Для цього  залучаю  решту учнів, які уважно стежили за тим, як працювали кожен із учасників цієї групи. Вони вказують на помилки групи, роблять зауваження щодо правильності виконання  окремих дій.  Тут важливим елементом  є об’єктивність само - та взамооцінювання. Тому використовую додаткові інструменти (картки для оцінки роботи кожного учня, зроблених ним доповнень, зауважень, тощо), які допоможуть контролювати і оцінювати  учасників окремої  групи і, в той же час, фіксувати роботу всіх інших учнів, враховувати їх зауваження та доповнення.

Насправді цей метод дуже трудомісткий, потребує ретельної підготовки та все ж  вважаю його одним із найефективніших і особливо доречним під час  практичних занять. Така робота створює сприятливі умови для розвитку самореалізації учня і дає змогу відчути йому  свою значимість.

Закладаю  позитивну самооцінку кожного учня, віру у свої сили і можливості.

Формую такі необхідні для життя якості, як:

- відчувати себе важливою і потрібною особистістю у суспільстві;

- вміння приймати самостійні рішення;

- відкрито виявляти свої почуття;

- вільно висловлювати власні думки;

- поважати думку інших;

- вірити в успіх;

- не впадати у відчай при невдачах;

- не соромитись просити про допомогу.

Моє завдання - позитивно  налаштувати всіх учасників цього процесу на  роботу, стимулювати доброзичливе ставлення один до одного, партнерські взаємовідносини, взаємодопомогу.  

         Роботу в групах  використовую і з метою  вивчення нової теми. Прикладом такої діяльності може бути групове опрацювання питань за темою: «Перша допомога при отруєннях і укусах». Кожна група отримує, як домашнє завдання, окреме питання даної теми і намагається якомога краще його підготувати. Для цього вони можуть використовувати різні способи і засоби: повідомлення, реферати, відео сюжети і презентації, фотографії, схеми, малюнки, тощо.

Розвивати здоров’язбережувальні компетентності учнів варто не лише на уроках, а й в позаурочний час..

 Здоров’язбережувальніі компетентності формуються в діяльності;  теорія є лише передумовою формування вмінь та навичок.  Практичний досвід формується шляхом виконання відповідних вправ, дій, відпрацювання моделей поведінки. Тому на уроках захисту Вітчизни провожу практичні заняття.

 Добираючи додаткові матеріали, завжди звертаю особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям, реальним потребам учнів та їх навчальним можливостям. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії у „знання - уміння - ставлення - життєві навички" сприятиме формуванню здоров’язбережувальних  компетентностей учнів.

Формування компетентностей учнів, потребує багаторазового відпрацювання, тому на уроках захисту Вітчизни переважають інтерактивні методи навчання, що базуються на активній участі самих учнів в процесі набуття знань.

 Учням подобаються   практичні вправи у малих групах і у парах. Таку  роботу найчастіше використовую на уроках захисту Вітчизни .Можна, звичайно проводити дискусії із цілим класом, але саме дискусії в групі , в парах стимулюють вільний обмін думками учнів, розвивають життєві навички активного слухання й упевненої поведінки.

Також подобається учням і проектна робота, яка  формує уміння вибирати правильні стилі поведінки у різних життєвих ситуаціях, допомагає опанувати  навички здорового способу життя,навчає методам домедичної допомоги  в умовах загрози для життя та розвиває творчі здібності учнів.

         Важливою умовою проведення уроків захисту Вітчизни є застосування на них здоров'язберігаючих технологій, що вимагає:

-враховувати періоди працездатності учнів на уроках;

-брати до уваги вікові і фізіологічні особливості дітей ;

-застосовувати емоційні розрядки;

-чергувати пози з урахуванням видів діяльності;

-використовувати оздоровчо-фізкультурні паузи .

На уроках захисту Вітчизни  реалізую міжпредметні зв’язки з анатомією та фізіологією людини, гігієною, географією, музикою, історією та фізкультурою. Фізкультхвилинки, дають змогу учням позбутися втоми і ослабити психологічну напруженість, викликану інтенсивністю занять і просто дати дитині можливість порухатися.

Уміння  застосовувати здоров’язбережувальні технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Вважаю, що уроки захисту Вітчизни мають сприяти формуванню збереженню і зміцненню здоров’я, формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, навчити дитину культурі здоров’я.

Працювати слід в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, усіма , хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей.

Вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язберігаючі, соціальна компетентності  та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій – ті ключові компетентності без яких неможливо досягти успіху в жодній сфері життєдіяльності людини в сучасному швидкозмінному суспільстві.

Завдяки використанню у процесі вивчення предмета захист Вітчизни,  вищезгаданих здоров’язбережувальних методик і технологій в учнів поступово формується,так званий пакет здоров’язбережувальних компетентностей, що допоможуть їм швидко зорієнтуватися і прийняти правильне рішення у найскладніших життєвих ситуаціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ:

        1. Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. – 2006. – №8. – С. 1-6.

        2. Гондюл І.Л. Школа сприяння здоров`ю – дорога в майбутнє// Педагогічна майстерня . -2016 - №3-С.8-16.

3. Здоровязберігаючі технології: Здоровя’ збережна організація навчального процесу// Завуч  – 2013 - №9- С.27-30

         4. Кійло О. Здоров`язбережні технології: формування здорового способу життя учнів// Завуч  – 2015 - №24 –С. 15-20

5. Климов Є. Створення емоційно-позитивного навчання засобами здоровязбережених технологій// (Шк. Світ) -№3 -С.23-26

6. Котовська А. Здоров`язберігаючи технологій на уроках// Директор школи (Шк. Світ) – 2015- №18-С. 42-48

7. Мєр`ємова В. Розуміння здоров`я як незаперечної цінності життя//

Завуч (Шк. Світ) -2014 - №15- С.7-8

8. Мирна І. Формування  в учнів здоров`язберігаючих компетентностей // Математика (Шк. Світ)- 2015 - №37-С. 3-12

9. Омельченко Л.П., Омельченко О.В. Здоров’ятворча педагогіка. – Х.:  "Основа", 2008. – С.205

10.Бартошук І.І.Здоровязбережувальні компетентності на уроках основ здоров’я// Здоров’я та фізична культура.(Шк.Світ)-2014-№22-С.4-7

11. Холодова Н.О. Безпека життєдіяльності дитини – це стиль життя// Педагогічна майстерня  – 2014 - №5 – С.32-37

 

docx
До підручника
Захист Вітчизни (рівень стандарту, Основи медичних знань) 10 клас (Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба Ю.П., Фука М.М.)
Додано
27 лютого
Переглядів
483
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку