Педагогічні науки

Машко Аліна Сергіївна

Вчитель біології

Марганецький ліцей №11 Марганецької міської ради

Дніпропетровської області

“РОЗВИТОК ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА

УРОКАХ БІОЛОГІЇ: ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИ ТА ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ”

Анотація: у статті розглядаються методи та підходи до формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках біології. Аналізується роль біології у розвитку свідомого ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя. Описано ефективні методики, спрямовані на виховання у школярів відповідального ставлення до свого організму, формування знань про фактори, що впливають на здоров’я, а також розвиток навичок збереження і зміцнення здоров’я. У статті надано практичні рекомендації для вчителів біології щодо інтеграції здоров’язберігаючого компонента у навчальний процес.

Ключові слова: здоров’язберігаюча компетентність, уроки біології, здоровий спосіб життя, формування навичок, освітні методики, свідоме ставлення, збереження здоров’я, навчальний процес.

Вступ. У сучасному суспільстві питання здорового способу життя та збереження здоров’я стають дедалі актуальнішими. Шкільний курс біології відіграє важливу роль у формуванні свідомого ставлення до власного здоров’я, оскільки саме на уроках біології учні отримують фундаментальні знання про функціонування людського організму, вплив навколишнього середовища та способів збереження фізичного і психічного здоров’я. Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти, оскільки вона сприяє вихованню свідомих та відповідальних громадян, здатних самостійно піклуватися про своє благополуччя та робити вибір на користь здорового способу життя. На уроках біології учні мають можливість дізнатися про основи гігієни, принципи раціонального харчування, роль фізичної активності та способи профілактики захворювань. Однак, для того щоб ці знання стали частиною повсякденного життя учнів, вчителям біології необхідно використовувати ефективні методи та підходи, які стимулюють інтерес до теми здоров’я та допомагають сформувати практичні навички збереження здоров’я. Ця стаття присвячена аналізу таких методів та практичних підходів до розвитку здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках біології.

      Здоров’язберігаюча компетентність – це здатність особистості свідомо ставитися до свого здоров’я, володіти знаннями про фактори, що впливають на його збереження та зміцнення, а також вміти застосовувати ці знання у повсякденному житті. У шкільному віці особливо важливо формувати у дітей розуміння того, що здоров’я – це цінність, яка залежить від їхніх повсякденних звичок та способу життя. Завданням вчителя біології є створення сприятливих умов для засвоєння учнями базових принципів здорового способу життя та їхньої інтеграції у повсякденну поведінку.

    Формування здоров’язберігаючої компетентності включає розвиток знань про організм людини, його будову та функціонування, розуміння впливу харчування, рухової активності, режиму дня, психоемоційного стану та навколишнього середовища на здоров’я. Це також передбачає формування умінь самостійно оцінювати стан свого здоров’я, здійснювати профілактичні заходи та приймати обґрунтовані рішення щодо свого способу життя.

Інтеграція теми здоров’я у навчальний процес. Один із найбільш ефективних підходів – інтеграція теми здоров’я у різні розділи курсу біології. Практично кожна тема вивчення може бути пов’язана зі здоров’ям. Наприклад, під час вивчення будови та функцій органів травлення можна обговорити принципи раціонального харчування, а при вивченні опорно-рухової системи – розглянути значення фізичної активності для збереження здоров’я. Таким чином, учні засвоюють інформацію в контексті реального життя, що сприяє кращому розумінню і застосуванню знань.

Проєктна діяльність та дослідницька робота. Виконання учнями проєктів та проведення дослідницьких робіт на теми, пов’язані зі здоров’ям, є ефективним способом формування здоров’язберігаючої компетентності. Учні можуть, наприклад, створити проєкт “Мій здоровий ранок”, де описати, як правильно організувати свій день з урахуванням здорового харчування, фізичних вправ та режиму сну. Під час таких проєктів учні активно досліджують та аналізують інформацію, навчаються робити обґрунтовані висновки та розробляти рекомендації для покращення здоров’я.

Використання інтерактивних методів навчання

Інтерактивні методи, такі як рольові ігри, ситуаційні задачі, дискусії та мозкові штурми, сприяють активному залученню учнів у процес навчання. Наприклад, учитель може запропонувати учням рольову гру “День із життя здорової людини”, де кожен учень має представити свій розпорядок дня та обґрунтувати, чому та чи інша звичка є корисною для здоров’я. Така діяльність розвиває у дітей здатність оцінювати свої звички та мотивує до прийняття рішень на користь здорового способу життя.

Практичні заняття та лабораторні роботи. На уроках біології учні мають можливість проводити практичні роботи, пов’язані з темою здоров’я. Наприклад, під час лабораторної роботи учні можуть вивчити склад харчових продуктів, провести досліди з визначення вмісту цукру, жирів та білків у різних продуктах, обговорити їх користь чи шкоду для організму. Це допомагає формувати уявлення про здорове харчування та привчає дітей свідомо ставитися до вибору їжі.

 Обговорення життєвих ситуацій та моделювання поведінки. Важливою частиною формування здоров’язберігаючої компетентності є моделювання поведінки в різних життєвих ситуаціях. Учні можуть розігрувати ситуації, пов’язані зі здоров’ям, наприклад, “Як відмовитися від шкідливої їжі?”, “Що робити, якщо у тебе стрес?” або “Як організувати свій день, щоб залишитися енергійним?”. Такі завдання допомагають дітям не лише засвоювати знання, але й вчитися приймати правильні рішення у повсякденному житті.

Для ефективного формування здоров’язберігаючої компетентності на уроках біології вчителям рекомендується: реалізовувати інтегрований підхід, пов’язуючи вивчення анатомії, фізіології та гігієни з темою здоров’я. Залучати учнів до проєктної діяльності, що дозволить їм самостійно досліджувати різні аспекти здорового способу життя та розвивати практичні навички. Використовувати інтерактивні методи навчання, які сприяють розвитку у дітей навичок аналізу та оцінки своїх звичок і поведінки. Проводити практичні та лабораторні роботи, пов’язані з дослідженням харчових продуктів, способів профілактики захворювань, дослідженнями умов, що впливають на здоров’я. Організовувати обговорення та моделювання життєвих ситуацій, які допоможуть учням застосувати отримані знання на практиці та сформувати навички здорової поведінки.

      Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках біології є важливим

завданням сучасної освіти. Використання ефективних методів та практичних підходів, таких як інтеграція теми здоров’я у навчальний процес, проєктна діяльність, інтерактивні методи та практичні заняття, сприяє розвитку у дітей свідомого ставлення до власного здоров’я, навичок прийняття обґрунтованих рішень та ведення здорового способу життя. Таким чином, учні не лише отримують знання, а й вчаться їх застосовувати у повсякденному житті, що є основою для збереження та зміцнення здоров’я протягом усього життя.

Література

1.Горащук В.П. Організація навчально-виховного процесу з валеології в загальноосвітній середній школі: навч. посіб. для студ. вищих пед. навч. закл. Луганськ: Альма-матер, 2005. 112 с.

2.Бойченко Т. Є. Здоров’язбережувальна компетентність як ключова в освітіУкраїни / Т. Є. Бойченко– 2008. – № 11 – 12. – С.8-9.

3. Власенко Л. Організація здоров’язбережувального навчального процесу на уроках і в позаурочний час у початковій школі / Л.Власенко – 2012. – № 4.– С.5.

5. Онопрієнко О. Концептуальні засади компетентнісного підходу в сучасній освіті / О.Онопрієнко. – 2007. – № 4. – С.11-13.