У даній розробці викладено методику використання інтерактивних методів навчання на заняттях з української мови як один із напрямів активізації пізнавальної діяльності студентів, досвід свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу.
ПРЯМА МОВАСпособи передачі чужого мовлення.називають чуже мовлення, передане дослівно, з усіма граматичними, інтонаційними та стилістичними особливостями.супроводжується реченням, що вказує на те, хто є мовцем та адресатом, за яких обставин вона висловлена. Таке речення називаєтьсясловами автора. ПРЯМА МОВАПРЯМОЮ МОВОЮ ПРЯМА МОВАможе складатися з одного слова, одного речення і з кількох речень.
ПРЯМА МОВАСпособи передачі чужого мовлення. Пряма мова і слова автора поєдну-ються за змістом та інтонаційно, тобто без допомоги сполучників.можуть стояти перед прямою мовою, у середині прямої мови, після неї, а також включати в себе пряму мову.завжди розповідна,а інтонація прямої мови може бути розповідною, питальною, спонукальною, окличною та неокличноюІнтонація слів автора. Слова автора
Чи знаєте ви , що пряма мова може передавати: слова іншої особи, слова самого автора, невисловлені думки. Пряма мова ("П, П"- змістове ядро)Слова автора (А, а – коментар до чужого мовлення) пов'язуються за змістом та інтона -цією, утворюючи особливу синтаксичну конструкцію, -конструкцію з прямою мовою .
Пряма мова ПІСЛЯ слів автора. У липневий вечір якось біля школи ти мені сказала: “Пахнуть матіоли”. (Д. Луценко.) А: “П. “Он чутливо спить очеретина і шепоче світу: “Не буди!” (П. Перебийніс.) А:“П! “Я спитав колись у батька: “Ви скажіть мені, на щирість, що найтяжче ранить серце?” І почув: “Несправедливість”. (М. Нагнибіда.) А: “П ? “
Пряма мова ПЕРЕД словами автора«Гарна музика»,— шепнула заслухано Дарка (І. Вільде).“П “, - а.“Дивись, коханий мій, дивись! В моїх очах – весна!” – казала так мені колись красуня чарівна. (М. Вороний.) “П !“ - а.«А куди ви їдете, люди добрі?» —осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський) “П ?“ - а.
Пряма мова В СЕРЕДИНІ слів автора. Пряма мова. Я сказала: ”Я згодна, тату”, - і поцілувала йому руку (В. Підмогильний)А: “П “, - а. А: “П !“ - а. Дід бурчав: ” Тепер би того дощу…” - і сердився невідомо на кого. А: “П …“ - а..мені сказала:”Здрастуй!”-крізь туман ( Л. Костенко)А: “П !“ - а
Пряма мова РОЗРИВАЄТЬСЯ словами автора. П – одне речення“ Хіба що… - майже пошепки промовила вона,- я сама спробую ”.“П…-а, - п”.«Рано ти,— каже батько,— закінчивнауку» (Остап Вишня).“П,- а, - п”.«Ні, - зринула мисль, - у такий спосіб пожежі не згасити, треба трактором перетнути дорогу стихії!» (В. Скуратівський)“П, -а, - п!”.“За що ж, - хто-небудь попитає, - Зозуля Півня вихваляє?” (Л. Глібов.) “П, -а,- п?”.
Пряма мова РОЗРИВАЄТЬСЯ словами автора. П – кілька речень«Ходять тут усякі... — бурмоче дід. — Недавно двоє пройшло» (О. Донченко).“П…-а. - П”.«Зажди! — просить хлопчина.— Не тікай від мене, візьми мене із собою, перевези!» (Б. Лепкий).“П!(?)-а.-П”.“Та ні, я того не кажу, - відповідав Зінько. – Знаю, що земля це ваша ”“П, -а. - П”.«Пізно, Володько,— і додала тимсамим легким смішком: — Ех ти, сторож!» (І. Сенченко). “П!(?)-а:-П”.
Завдання 1. До поданих речень підберіть відповідні схеми. Зразок: „Яке досконале вміння вести бесіду", - подумав я мимоволі.„П" , - а. П - пряма мова, а - слова автора1. „Десять склянок!" - подумав Климко і уявив купку солі, величеньку таку. 2. „Тато! - згадав я раптом. - Так усміхався тато!" 3. Мені казали: „Колю, ти анархіст".
4. Я подумав тоді: „Дні коротшають так само непомітно, як і людське життя", - і пішовна Житній ринок базарувати. 5.«Мила тітонько Дусю, - подумав вдячно, - таких, як ви, стратегів у світі не дуже бага -то!» 6. „Чого ж він ото нічого не показує?" - питають у матері (З тв. Гр. Тютюнника).
Завдання 3 Усміхнись. Вставте пропущені розділові знаки. 1-в. Не вдалося. Питає батько у сина Васильку ти вже виправив ту двійку, що з математики одержав?» Виправив татку але лише у щоденнинику. В журналі не вдалося бо вчителька на перерві з класу не виходить відповів син. Усміхнись. Вставте пропущені розділові знаки. 2-в. Відповідь Якось на уроці вчителька питає Славу Коли ти йдеш по вулиці і бачиш гарний сад а в ньому багато груш і яблук що ти думаєш про того господаря? Чи має він собаку! відповів хлопчик.
Завдання 3 Усміхнись. Вставте пропущені розділові знаки. 1-в. Не вдалося. Питає батько у сина: «Васильку, ти вже виправив ту двійку, що з матема -тики одержав?» «Виправив, татку, але лише у щоденни- нику. В журналі не вдалося, бо вчителька на перерві з класу не виходить»,- відповів син.
Способи передачі чужого мовленняне. Пряма мова. Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.
Особливості заміни прямої мови непрямою в різних за метою висловлювання реченняхпряма мованепряма мова Розповідне.сполучники: що, ніби, щоб[Олесь Гончар говорив], (що той, хто зневаж- ливо ставиться до рідної мови, не може викли- кати поваги до себе ).«Той, хто зневаж -ливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе»,- сказав Олесь Гончар
Особливості заміни прямої мови непрямою в різних за метою висловлювання реченняхпряма мованепряма мова Питальнісполучники чи сполучні слова: хто, що, який, чий, котрий, де,коли, як.. У мудреця спитали люди, чи є що на землі дорожче від золота.«Чи є що золота дорожче на землі? » - у мудрецяспитали люди
Працюємо у парах. Творче конструювання. Завдання перебудуйте подані синтаксичні одиниці: І студент: на речення з прямою мовою та словами автора; ІІ студент : на речення з непрямою мовою. Прокоментуйте різницю між ними та їх інтонаційним оформленням. 1. Ні! Я ще жива!Я буду вічно жити!Я в серці маю те, що не вмирає… (Леся Українка)2. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. ( В. Сухомлинський)3. Умій підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе. ( В. Сухомлинський )
1. Редактор попросив новенького, що ти розкажи мені трохи про себе. 2. Пасажир запитав у провідника, чи скоро ви подасте мені чай. 3. Микола, розглядаючи в сутінках засмагле цегляно-червоне обличчя бронебійника, сказав, що ловко ти останній танк підбив. 4. Юнак, зриваючись із місця, гукнув товаришам, що я зараз буду тут, лише на хвилинку забіжить додому.
Пунктограми при діалозіЕнріко Карузо здійснював турне Америкою. У дорозі його машина зламалася. Співак сказав водієві:- Поки ти поремонтуєшся, я зайду на найближчу ферму. Родина фермера сердечно прийняла артиста, і на прощання господар запитав:- З ким ми мали честь зустрітися?- Я Карузо, - відповів тенор.- Боже мій! Ніколи не думав, що я зможу зустрітися з вами! Уяви собі, - звернувся він до дружини, - перед нами легендарний мандрівник, про якого ми стільки читали, - Робінзон Карузо!
Діалог може бути і в лапках. Тоді кожна репліка записується одна за одною в рядок, а між репліками ставиться тире. « Що найкрасивіше в світі?» - «Фіалка в горах» - «Що красивіше, ніж фіалка в го -рах?”- «Любов» - «Що найкрасивіше в сві- ті?» - «Сонце ранкове в горах» - «Що яскра- віше від сонця ранкового в горах?» - «Любов». (Р. Гамзатов)
Розрізняються монологи, звернені до слухачів, глядачів або читачів, і внутрішні монологи. І ті й другі вживаються для характеристики персонажів і сприяють виявленню авторського ставлення до них. Наведемо приклад внутрішнього монологу героїні із роману у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай”
«Маруся Чурай».... Учора хтось жалів мене: причинна. Така тепер я чорна і худа,така хистка тепер моя хода. Вбираю світ порожніми очима. Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є - дорога, явори,усе моє, все зветься - Україна. Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори.
Різновид діалогу - полілог. У полілозі беруть участь кілька осіб (троє і більше). У драматичних творах діалоги і полілоги становлять основну форму відтворення змісту, тому запис їх полегшений: з абзацу пишеться ім'я дійової особи, ставиться крапка, а потім записується репліка. М о к і й. На жаль, гарних українських кінокартин дуже мало... Дуже мало!Р и н а. Оце ж вона й прийшла спитати, про оце ж і просить, щоб я з нею пішла сьогодні в кіно. А мені ніколи, розумієш?М о к і й. Гм... Я пішов би, та мені треба на збори.(М. Куліш)
Способи передачі чужого мовленняцитата Цитатою називається дослівно наведений зі збереженням усіх граматичних та стилістичних особливостей уривок із чужого висловлювання, що використовується мовцем для підтвердження чи пояснення власних думок. Тому в цитаті не можна нічого змінювати, навіть розділових знаків. Цитата на письмі береться в лапки (Видатний український письменник Гр. Тютюнник був переконаний, що «кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу….»)