РУЇНА. Україна в другій половині XVII ст.

РУЇНА. Україна в другій половині XVII ст.

Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави. Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України. Частіше за все під Руїною розуміють період від смерті гетьмана Богдана Хмельницького (1657) до початку гетьманства Івана Мазепи (1687).

Молодший син Б. Хмельницького, слабкодуха особа з психічними вадами. Народився на хуторі Суботові, деякий час навчався в Києво-Могилянській колегії. У квітні 1657 року на старшинській раді, скликаній Б. Хмельницьким, 16-річний Юрій був проголошений гетьманом України, а по смерті його батька на козацькій раді в Чигирині козаки підтвердили свій вибір. Та Юрій не тільки не мав хисту до військової та державної справи, а й був слабкою особистістю без чітких переконань, людиною, якою було легко маніпулювати. Це не залишилося непомітним для іноземних загарбників, які стали вміло використовувати його як маріонетку для досягнення своїх політичних цілей. Неодноразово він то підкорявся Московському царству, то повертався в бік Польщі, то ставав васалом Османської імперії. Урешті-решт, це й занапастило Ю. Хмельницького: його вбито за невідомих обставин, і навіть точна дата смерті гетьмана невідома. (За «Довідником з історії України»).

Переяславські статті. У жовтні 1659 року в Переяславі в оточенні російських військ під командуванням О. Трубецького козацька старшина обрала гетьманом Ю. Хмельницького. Юрія примусили підписати не вигідний для України договір, так звані Переяславські статтіЗгідно з новою угодою, козакам заборонили переобирати гетьмана без дозволу царя. Українці позбавлялись права міжнародних відносин із іншими державами, не могли самостійно вступати у війни з ними. Козаки мали з'являтись на перший поклик російського царя. Московські війська розквартировувались в Україні за кошти місцевого населення. Київська митрополія мала підпорядковуватись Московському патріархату.

Польсько-російська війна за українські землі 1660 року 1660 році розпочалася нова війна між Польщею і Московщиною за українські землі, у якій взяли участь і українські війська, очолювані Ю. Хмельницьким. Воєнна кампанія московських військ під командуванням В. Шереметева, до яких, за наказом Ю. Хмельницького, приєднався козацький корпус під проводом Т. Цецюри, завершилася нищівною поразкою під Чудновом. У світлі таких подій 27 жовтня 1660 року гетьман Ю. Хмельницький оголосив про свій перехід на бік поляків та уклав з Польщею Слободищенський трактат. Слободищенський трактат. 27 жовтня 1660 року між гетьманом України Ю. Хмельницьким і Польщею в містечку Слободищі біля м. Чуднова був підписаний Слободищенський трактат. Це започаткувало поділ Гетьманської держави на Правобережну й Лівобережну частини. Кілька походів Ю. Хмельницького в 1661-1662 pp. на Лівобережжя з метою домовитися завершилися невдачею.

Україна поділилася на дві частини: Правобережну, де старшина була налаштована пропольськи, та Лівобережну, де козацька верхівка визнавала зверхність Москви. Це неминуче призвело до міжусобиць серед прибічників двох гетьманів. Подальша доля Ю. Хмельницького. У січні 1663 року, відчуваючи власну неспроможність опанувати ситуацію, Юрій зрікся булави й постригся в ченці під іменем Гедеона. Деякий час він жив у монастирях Києва, Корсуня, Сміли й Чигирина.

{75 CB2 F08-43 DC-4 D7 C-873 B-3 AFE81 CA3 BE2}Правобережжя(правий берег Дніпра за течією)Ю. Хмельницький. Павло Тетеря. Лівобережжя(лівий берег Дніпра за течією)1663 рік. - Чорна рада, гетьманом обрано Івана Брюховецького. Намагався відновити державність Гетьманщини, розвинути відносини з РП, союз з татарами, спирався на старшину. Отримав боярство,підписав Батуринські статті, Московські статті, які обмежували права і накладали податки.