Русь-Україна за Ярослава Володимировича (Мудрого, 1019-1054 рр.)

Мета:

• ознайомити учнів зі змінами, що відбулися в Київській державі за часів правління Ярослава Мудрого;
•  розглянути зовнішню та внутрішню політику, з’ясувати значення діяльності князя для розвитку давньоруської держави;
• розвивати в учнів навички роботи з джерелами інформації та їх основі робити певні висновки про історичні факти і події; розвивати творчі здібності учнів;
• виховувати повагу до видатних історичних діячів, почуття гордості за минуле свого народу.

Очікувані результати уроку

Після цього уроку учні зможуть:

• називати роки правління Ярослава Мудрого;
• показувати територію Київської держави за правління Ярослава Мудрого;   
• характеризувати внутрішню та зовнішню політику князя;
• порівняти політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Компетентнісний потенціал уроку:

1. Спілкування державною мовою.
2. Навчально-пізнавальна компетентність: учні самостійно опановують креативні навички продуктивної діяльності: добуванням знань безпосередньо з реальності, володіють прийомами дій у нестандартних ситуаціях, уміють відрізняти факти від домислів стосовно вивченої теми.
3. Інформаційно-цифрова компетентність: уміння працювати з інформаційними матеріалами (презентація, відеоролики).
4. Ініціативність та підприємливість: створення моделі реалізації отриманих знань про діяльність Ярослава Мудрого на практиці; усвідомлення користі від отриманої інформації, вміння узагальнювати набуту інформацію до рівня знань про суспільство.
5. Уміння вчитися впродовж життя: оцінювати свої історичні знання та навчально-пізнавальну діяльність протягом року.
6. Комунікативна компетентність: учні ставлять запитання, ведуть дискусії, виявляють суперечливі процеси стосовно вивченої теми та діяльності Ярослава Мудрого. Застосовують способи взаємодії з оточуючими й окремими людьми та подіями, удосконалюють навички роботи у групі.
7. Соціальна та громадянська компетентність: формування громадянської позиції. Уміння відстоювати свою власну думку, толерантне ставлення до інших.

Тип уроку: комбінований.

Вид уроку: комбінований, з елементами інтеграції (історія України + інформатика)

Основні дати і події: 1019 – 1054 рр. – роки правління Ярослава Мудрого; 1016 р. – видано збірник законів «Руська правда»; 1017 – 1037рр. – зведення Софійського собору; 1036 р. – Ярослав одноосібний правитель Русі – України.

Основні терміни і поняття: міжусобна війна, дуумвірат, «тесть Європи», закон.

Обладнання: підручник, комп’ютерна презентація, додаткова  література для роботи в малих групах,  кросворд "Оранта”, витяги з "Руської правди”, відеоролик «Руська правда», ілюстрації.

Міжпредметні зв’язки: інформатика.

Педагогічні технології, що використовуються на уроці: діалог, бесіда, робота в групах, використання ІТ- технологій.

"Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”.

М.Грушевський

 

 

                                                  ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (3 хв.). (підготовка учнів до уроку, емоційне налаштування, оголошення мети і завдань на уроці).

Учням пропонується обрати зі скриньки побажань кольорову стрічку із побажаннями на сьогоднішній урок. Побажання:

• Тобі сьогодні особливо пощастить!
• Життя готує тобі приємний сюрприз!
• Сьогодні твій день, щасти тобі!
• Тощо.

 Учитель. Отже, сьогодні я бажаю вам досягти вершини пізнання, попри будь-які перепони. І залишатися  цілеспрямованими.

 

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (3 хв.)

У 1015 році, в ході підготовки до походу на Новгород для утихомирення сина Ярослава, який відмовився платити Києву данину, Володимир Великий несподівано помер. Відомо, що у нього було 12 синів.

Як ви вважаєте, як розгортатимуться події після смерті Володимира Великого?

Чи призведуть чвари між його нащадками до розпаду Київської держави та появи окремих князівств? Чому?

Остаточні  відповіді на ці запитання ми зможемо дати, розглянувши тему сьогоднішнього уроку.

Оголошення теми, завдань уроку.

(СЛАЙД  1,2)

Але перш за все давайте пригадаємо основні моменти діяльності князя Володимира Великого.

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ( 10 хв.)

1. Бліц-опитування.

1. Яку тему з історії України почали вивчати на минулому уроці?

2. У якій частині Європи була розташована Київська Русь?

3. Назвіть «сусідів» Русі-України.

4. Якого князя в народі називали «Ясним Сонечком», а історики «Великим»?

5. Яких змін зазнала територія руської держави за Володимира Великого?

6. Чим потітика Володимира відрізнялася від політики його попередників.

2. Гра «Аукціон»

• будівництво фортець та укріплених міст уздовж річок Стугна, Сула, Десна, Трубіж та Остер;+
•  посольство до германського імператора Оттона І;
• карбування монет срібляників та златників;+
• розгром Хазарського каганату;
• будівництво Десятинної церкви;+
• приєднання до Київської держави земель волинян та хорватів;+
• запровадження центрів збору данини – погостів; 
• заміна родоплемінного поділу Київської Русі на територіальний;+
• одруження князя з візантійською принцесою; +
• заснування міста Київ;
• зустріч з візантійським імператором Костянтином Багрянородним;
• впровадження християнства як державної релігії; +

Назвіть заходи князя у зовнішній політиці.

2. Робота з навчальною картиною («Хрещення Русі»).

3. Робота з картками( декілька учнів)

4. Вправа «Правда чи неправда?»

Завдання: назвати правильні та неправильні  твердження стосовно діяльності князя Володимира Великого.

1.   Володимир Великий став київським князем у ІХ ст.
2.   На початку Х ст. Київська Русь була язичницькою країною.
3.   Хрещення Русі відбулося у 980 році.
4.   За час свого правління Володимир приєднав Червенські міста, племена радимичів та древлян.
5.   «Змієві вали» входили до системи укріплень Київської держави.
6.   За часів Володимира Великого у Київській Русі почали карбувати власні монети. (СЛАЙД  4)

5. Вправа «Незакінчені речення»:

«Створив…»

«Переміг…»

«Розвивав…»

«Карбував…»

«Зміцнював…»

 

ІV. Вивчення нової теми (20 хв).

План

Міжусобна боротьба після смерті Володимира.

Державна діяльність Ярослава.

Культурно-просвітницька діяльність Ярослава Мудрого.

4. Зовнішня політика князя.
5. «Руська правда» – перший звід давньоруського права.

 Оцінка діяльності Ярослава Мудрого.

 

Учитель читає вірш Р.Завадовича «Ярослав Мудрий».

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злота,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

 (СЛАЙД 6)

  Учитель. Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?

Отже, Ярослав Мудрий:

        Зміцнив, розбудував Київську державу.

        Підніс міжнародний авторитет Русі.

        Збудував м. Ярославль.

        Упорядкував закони.

        Збудував Софійський собор.

  За часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала 950 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави. ( Слайд 7)

   Роки життя  (близько 983 —1054). Був другим сином хрестителя Русі князя  Володимира Святославича з династії Рюриковичів.

    В хрещенні мав ім'я Георгій.

    Був людиною високою на зріст (близько 175 см), із середнім видовженим обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми та з тонко окресленими, відносно неширокими вилицями.. (СЛАЙД 8)

   Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

Уявімо, що вчені винайшли машину часу, і ми з вами потрапили в часи  Русі - України. Але наш час перебування в стародавньому Києві обмежений – всього 10 хвилин. Тому, щоб якомога більше дізнатися про часи правління Ярослава, давайте розіб’ємось на групи, а потім поділимося своїми враженнями.

Отже, 1-ша група має дізнатися про те, як Ярослав став Великим князем, як він отримав владу, адже його батько – Володимир – не встиг скласти заповіт.

2-га група більше довідається про культурно-освітню і церковну діяльність Ярослава.

3-тя група  "зустрінеться” з послами інших держав і з’ясує, у яких відносинах був Ярослав із сусідами та європейськими державами.

4-та група здійснить екскурсію до Софіївського собору, дізнається про його історію.

5-та група "здійснить” екскурсію по місту Києву й поділиться з нами своїми враженнями.

   Після 10-хвилинної роботи в групах учні діляться враженнями, звітують про проведену роботу. Учитель доповнює інформацію за допомогою слайдів, проводить роботу з історичними поняттями, підводить загальні висновки.

(СЛАЙДИ 9-17)

Фізкультхвилинка «Комплімент».

 Хід вправи: діти повертаються одне до одно­го, витягають руки вперед і з'єднують їх із доло­нями товариша. За сигналом учителя діти по черзі говорять комплімент один одному. Компліменти не повинні повторюватися. Вимовляється комплімент із посмішкою, треба дивитися в очі дитині, якій він призначається.

 

«Руська правда» – перший звід давньоруського права.

  За Ярослава Мудрого було складено перший звід писаного давньоруського права «Руська Правда». «Руська Пpавда» – збіpник (кодекс) законів з окpемих питань цивільного, сімейного, фінансового та кpимінального пpава. Цю пам’ятку стаpовини впеpше відкpито в 1738 p. і видано в 1767 p. Але з того часу й донині існують pізні думки істоpиків щодо її походження (в Києві чи Hовгоpоді) та часу написання (до князя Яpослава чи за Яpослава).     

Існують тpи pедакції “Руської Пpавди”: Hайдавніша (Коpотка), Розшиpена та Скоpочена. Коpотка “Руська Пpавда”, що складається з 17 паpагpафів (законів), написана за життя Яpослава Мудpого в 30-х pоках ХІ ст.

Учитель.  Тому Ярослава Мудрого і вважають законотворцем Київської держави, тому ми з вами зараз познайомимося  зі зводом Ярославових законів – «Руською правдою». Ви, як цивілізовані й досвідчені люди ХХІ століття, зможете вказати на недоліки законів жителям ХІ століття й дати відповіді на питання:

Які групи населення існували в Київській Русі?

Чи всі рівні перед законом?

Що можна сказати про становище смердів у Київській державі?

Яку  власність захищає закон?

Вигнання і конфіскація майна були вищою мірою покарання у Київській Русі. Порівняйте цей вид покарань із сучасними. Які з них, на вашу думку, більш гуманні?

Перегляд відеоролика «Руська правда».

Робота з історичним джерелом

Історичне джерело.

«Руська правда» (витяг)

1.«Якщо вб’є вільна людина вільну, то за неї мають право помститися брат за брата або син за батька, або батько за сина. Якщо хто з них не бажає мститися, то нехай одержить 40 гривень за вбитого».

5. «Якщо хтось стане на розбій без причини, свідомо по-розбійницьки, то люди общини за нього не сплачують, але повинні його дружину і дітей видати на вигнання і на конфіскацію майна на користь князя».

 9. «За вбивство тіуна чи огнищанина платити 80 гривень».

(Тіун – князівський домоправитель, огнищанин – управитель у господарстві князя)

10. «За вбивство княжого конюха чи кухаря платити 40 гривень».

11. «За ремісника – 12 гривень. А за рядовича – 5 гривень».

(Рядович  - людина,  яка працювала на феодала за договором, домовленістю)

15. «А за княжого коня 3 гривні , а за смерда – 2 гривні»

(Смерд – вільний селянин, який платив феодалові данину).

17. «Якщо відповідача звинувачують у вбивстві, а свідків не знайдуть, то піддати його випробуванню розпеченим залізом».

(СЛАЙДИ 18-19)

Підведення підсумків.

Отже, мудрість Ярослава

Вся була в його ділах

І державнім будівництві

Владі, устрої, судах.

Оцінка діяльності Ярослава Мудрого.

Чому з ім’ям Ярослава Мудрого пов’язують розквіт Русі-України?

 

Учитель. Так, безперечно, князювання Ярослава Мудрого стало вершиною могутності Київської держави, і ви правильно дали високу оцінку цій особі. А тепер давайте послухаємо, як оцінювали діяльність Ярослава Мудрого відомі історики. Надаємо слово нашому експерту, який вдома провів невелике дослідження.

 

Учень-експерт.

1. "Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…” (Б.Греков).
2. "І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку”. (М. Брайчевський).
3. "Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі”. (О.Субтельний).

(СЛАЙД  20)

Учитель. Що нам нагадує про Ярослава Мудрого у сучасній Україні?

(збудовані ним храми, портрет князя на грошовій одиниці, орден Ярослава Мудрого, назви вулиць, постать Ярослава у творах літератури та мистецтва).

(СЛАЙДИ 21-23) 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу (5 хв.)

   Щоб закріпити матеріал нашого уроку давайте згадаємо, які корисні справи для розвитку Київської держави зробив Ярослав Мудрий. У мене на столі лежать папірці з переліком тих справ, які були зроблені князями Русі – України. Оберіть з цього переліку ті корисні справи, які зробив князь Ярослав. Кожен з вас по черзі обиратиме і прикріплюватиме їх на дошці біля портрета князя Ярослава Мудрого. З цих важливих справ ми побудуємо «Ярославову вежу».

Корисні справи Ярослава Мудрого:

-  остаточно розгромив печенігів у 1036 році;

-   збудував Софіївський собор;

-   сприяв поширенню знань, розбудові Києва;

-   зібрав першу бібліотеку;

- відкривав школи при монастирях і церквах;

- укладав вигідні шлюби з королівськими родинами;

- створив перший збірник законів - «Руська правда»;

-  карбував власні гроші;

-  заснував у 1039 році Київську метрополію;

-  завершив об’єднання руських земель навколо Києва.

-  охрестив Русь у 988 році - князь Володимир;

-  встановлено чіткі розміри данини - «уроки» - княгиня Ольга.

(СЛАЙДИ 24-26)

Учитель. Таким чином, наша подорож у стародавній Київ підійшла до завершення. Давайте поміркуємо, що можна запозичити від Ярослава Мудрого для сучасності, покладемо це до валізи і візьмемо з собою до ХХІ ст., а що варто залишити в ХІ ст. (покладемо це до відерця).

Давайте разом розв’яжемо загадку, яку приготували нам кияни ХІ століття. Загадка: яку іншу назву має зображення Божої матері на стіні Софійського собору?  Назву допоможуть  прочитати  правильні відповіді.

1. Ім’я відомого київського літописця. (Нестор).
2. Ім’я митрополита, який написав визначний твір "Слово про закон і благодать”, де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).
3. Ім’я старшого сина Ярослава Мудрого. (Ізяслав).
4. Ім’я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).
5. Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).
6. Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм).

 

VІ. Підсумки уроку (2 хв.)

Учитель. «Живіть у любові», - заповів Ярослав Мудрий своїм нащадкам. Тільки в єдності можна досягти розквіту держави. Русь – Україна  за часів правління Ярослава досягла вершини свого розквіту завдяки мудрій внутрішній та зовнішній політиці князя. Видатний український історик М. Грушевський так оцінив діяльність князя:

 "Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”.

(СЛАЙД 27)

Завдання рубрики «Враження від уроку» :

 «Сьогодні на уроці я навчився…».

VІІ. Виставлення та обґрунтування оцінок.

VІІІ. Домашнє завдання ( 2 хв.)

Опрацювати параграф 10 в підручнику. Скласти невеликий твір «Один  день у місті Ярослава» або взяти інтерв’ю у Ярослава Мудрого (СЛАЙД 28)

 

Використана література:

1. Грушевський М.С. Ілюстрована Історія України. — К., 1990.
2. Журавльов Д.В. Хто є хто в українській історії. – Харків, 2011.
3. ДорошенкоД.І. Історія України в 2-х томах. Том 1 (до середини XVII століття). — К.: Глобус, 1991.
4. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. — К., 1992. — Т.
5. Субтельний О. Україна: Історія. — К.: Либідь, 1992.
6. Земерова Т.Ю., Скирда І.М. Практичний довідник. Історія України. – Харків, 2009.

Інтернет - ресурси:

http://uk.wikipedia.org/wiki

http://900.igr.net

http://commons.wikimedia.org/wiki

http://studentus.net

http://i100rik.com.ua