"Рзвиток критичного мислення на уроках біології та географії" виступ на педраді

Виступ на педраді

Як кожна навчальна дисципліна, біологія та географія мають свою специфіку, яка полягає у формуванні стійких знань з предметів та застосуванні цих знань на практиці. Насиченість програмового матеріалу термінами і науковим змістом робить біологію та географію достатньо складними для розуміння учнів. Використання прийомів креативного розвитку на уроках  біології та географії дозволяє краще сприймати навчальний матеріал, формувати інтелектуальну особистість.

Формування критичного мислення здобувачів освіти, засноване на вмінні працювати з інформацією (знаходити, відбирати, аналізувати, оцінювати її вірогідність тощо), є одним з актуальних завдань сучасної освіти.

                Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмета.

( сл. 2) На кожному з етапів уроку чи заняття можна використовувати методичні прийоми розвитку критичного мислення.
Право кожного учителя обирати, який із прийомів і коли краще застосувати.
Прийоми розвитку креативного мислення:

·  прогнозування за ілюстрацією;

·  діаграма Венна або кола Венна;

·  концептуальна таблиця;

·  сенкан;

·  асоціація;

·  кластери;

·  прийом переплутаних логічних ланцюгів;

·  прийом Фішбоун та інші.

На різних етапах уроку я використовую різні прийоми та методи роботи.

Під час вступної частини уроку має пропонуватися учням методи й завдання, які дають їм змогу:

1) освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;

2) провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;

3) зосередити увагу на новій темі;

4) створити контекст для сприйняття нових ідей;

5) сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

 ( Сл. 3, 4, 5, ) При перевірці домашнього завдання використовую прийоми: « Діаграма Венна» (або Кола Венна). Прийом «Складання порівняльної таблиці», який проводиться парами або групами.  Наприкінці якого здійснюється колективний аналіз заповненої таблиці: Чи всі показники були вказані? Які ще показники можна додати і в чому їх важливість? і т.д.

( Сл. 6, 7, 8) Для прогнозування теми уроку використовую прийом «Хмара слів», «Асоціація», « Прогнозування за ілюстрацією».

( сл. 10) Прийом «Спостерігаємо і досліджуємо» використовую при проведенні практичних та лабораторних робіт.

( сл. 11, 12) Ментальні карти використовую під час таких етапів уроку:

Пояснення теми – складні поняття можуть бути пояснені і представлені в систематичному вигляді.

Закріплення матеріалу – закріпити формування нових понять в учнів, можливість візуалізувати ключові поняття та узагальнити їх взаємозв’язок.

Перевірка знань – перевіряються знання, і можна виявити, який матеріал був неправильно засвоєний учнями.

Ментальна карта, складена як засіб перевірки знань, демонструє здатність учнів оперувати навчальним матеріалом, а також визначити слабкі і сильні сторони у даній темі.

(Сл. 13, 14,15, 16) На етапах актуалізації опорних знань, узагальнення і систематизації знань уроку застосовую технології колективно-групового навчання: мозковий штурм, незакінчені речення, мозаїка, пазли, «Вірно – не вірно», «Розрізний малюнок», « Сенкан», « Фішбоун».

( сл. 17) Одним із видів навчання біології учнів є метод проектів. Він орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, спрямовану на розв’язання конкретної проблеми з використанням різноманітних методів і способів навчання і знань з різних галузей науки.

( сл. 18)