САКРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО МОНАСТИРІВ МІСТА ДУБНА: АРХЕОЛОГІЧНИЙ МАТЕРІАЛ XVI-XVII СТ.

м.Острог

Івахів Назарій

Анотація: у статті відображена історія духовних осередків князів Острозьких – Дубенських монастирів, здійснено загальний огляд матеріалів археологічних розкопок монастирів м.Дубно та увага зосереджена на сакральному мистецтві та предметах християнського благочестя досліджуваних об’єктів на прикладі знайдених натільних  та наперсних хрестів.

Ключові слова: Дубно, археологія, Острозькі, хрести, монастирі, мистецтво.

САКРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО МОНАСТИРІВ МІСТА ДУБНА: АРХЕОЛОГІЧНИЙ МАТЕРІАЛ XVI-XVII СТ.

В історії України існують періоди або так звані «білі плями», коли ми мало знаємо про державницькі та політичні моменти історії нашої країни не говорячи вже про локальну історію міст або сіл. Проте у нашому випадку все склалося навпаки. XIV-XVII століття стали добою великого княжого роду – Острозьких.

Trial славилися своєю багатою діяльністю. Слід відмітити князя Костянтина Івановича – не коронованого короля Русі, який у 1514 році очолив коаліцію об’єднаних військ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої проти московсько війська. Та відмітити його сина Василя-Костянтина Костянтиновича, який ще довгий час залишався в тіні свого батька про що свідчить запис ієромонаха Хрестовоздвиженського монастиря м.Дубна – Арсенія у Четвероєвангелії(1560-х років): «при Константиновиче князе Василии». [3] Тобто князь Василь сприймався лише, як син великого мецената Костянтина Івановича. З часом уявлення людей зовсім змінилося, вони побачили не «руського ведмедя», а ще одного мецената, політичного, а також і культурного діяча.

Проте ми зупинимось на постаті князя Василя-Костянтина Острозького, як християнина та мецената. У князя, особливо в його останні роки життя, було обов’язкове правило – «…у перший день посту ішов з Острога до Дубенського монастиря, де є церква Найсвятішого Спасителя, і, знявши з себе князівський одяг і одягнувши монашу рясу, брав участь в усіх богослужіннях, промовляв псалми і гімни у своїй келії та читав Святе Письмо. Всю Чотиридесятницю вживав грубу їжу, не перестаючи суворо поститися навіть у глибокій старості».[5] Оскільки Дубенські монастирі ставали улюбленими місцями перебування та духовного розвитку князя, то він і не жалів грошей для свої осередків - Чеснохрестенській обителі та Спаському (Спасо-Преображенському) монастирові.

Чеснохрестенська обитель була заснована наприкінці ХІV чи на початку ХV ст.. Обитель була наче пустинь, оскільки знаходилася на острові р.Іква і мала свої виклики для життя монахів. «30 березня 1571 р. князь, як відомо, надав дозвіл монахам улюбленого монастиря на чолі з ігуменом Макарієм ловити рибу в ставку с. Івані задля суворого дотримання постів». [5] Тут у 1592 р. був ще й заснований жіночий Вознесенський Підборецький монастир розташований на о.Дубовець. Через два роки після заснування, у 1594 році монастиреві у вічну маєткову власність село Підборці «на иноческое житие инокиням побожным, для отчизны и заплаты сторичное будущего вику, вечне отдаем».[5] По смерті князя обитель перейшла до сесетер василіанок завдяки яким була збережена історія самого монастиря.

Давав trial Острозький і для Спасо-Преображенського монастиря. Був випадок коли стався конфлікт з кременецьким зем’янином Антонієм Яловицьким, який зазіхав на монастирське село Загірці яке князь захистив. Десятина з села Головщинці надходила на баланс Спасівського монастиря. Також показово, а також важливо для нас є той факт, що князь, як критор надав право для братії монастиря самостійно обирати собі ігумена (настоятеля), що не було притаманно для тогочасного церковно-суспільного життя. За Василя Острозького було зведено кам’яний храм 1568-72 рр. розміром 18х14 метрів.[5]

З цього зрозуміло, що trial усіх політичних проблем, витрат на розвиток своїх земель князь Острозький знаходив час для свого духовного розвитку (його духовним батьком був преподобний отець Іов (Княгинецький) та Дем'ян Наливайко [6]) та розвитку своїх духовних осередків у матеріальному плані, що є притаманно для родини князів Острозьких. Розвиток монастирів також свідчить про могутність самого князя який отримав великий фінансовий спадок від батька, але не «закопав таланти», а примножив їх. Тому завдяки локальні історії таких міст як Острог, Дубно та ін., розуміємо, що й роль русичів в період Речі Посполитої була велика. Такі князі як Костянтин Іванович, Василь-Костянтин Костянтинович та інші Острозькі показують свою значущість при владі Великого князівства Литовського та пізніше в Речі Посполиті.

Розуміючи рівень матеріальної культури монастирів міста Дубно, особливе шанування обителей Острозьким Державний історико-культурний заповідник міста Дубно у співпраці з Міжрегіональною громадською науковою організацією «Дубенський археологічний осередок», провели ряд археологічних досліджень монастирів про які буде йтися далі.

Якщо оглянути матеріали археологічних досліджень монастирських об’єктів Підборецької обителі на урочищі Острів Дубовець (Рис. 2), то в результаті роботи було виявлено наступне:

• Кераміка:Тарілки представлені виробами з світлим черепком, покриті всередині поливою. Виявлено індивідуально сформовані та прикрашені екземпляри посуду, такі як білоглиняна макітра (Рис. 3 ), вінце якої карбоване багаторядним ламаним штампом і покрите поливою оранжевого кольору та інші матеріали.[1]
• Кахлі:  матеріали представлені уламками коробчастих кахель, які покриті зеленою поливою та орнаментовані рослинними елементами, зображеннями єдинорогів та оленя (Рис. 4:1-3). [1]
• Предмети побуту: trial представленні низкою предметів, як ножі (Рис. 5:1) , кістяний гребінець (Рис. 5:2), кістяні (Рис. 5:3-5) та скляні намистини (Рис. 5:6-10).
• Нумізматичні знахідки

 Тепер перейдемо до виявлених об’єктів, які можна віднести до предметів сакрального мистецтва. На даному етапі досліджень їх можна поділити на два типи: кераміка та хрести.

Перший предмет знайдено на о.Кемпа на території Спасо-Преображенського монастиря. (Рис.6) Білоглиняна посудина прикрашена карбованим барельєфним ликом Христа (Рис. 7: 1) Лик «вписаний у 12-ти променеву зірку. Нижче іде рельєфний обідок, подібний до плетеного шнуру. Зовнішня поверхня покрита зеленою поливою, лик — темно-коричневою».[2] Пшеничний Ю.Л. вважає, що це була посудина  використовувалася у вівтаря. Могло використовуватися для освяченої води або ж для винна. 

Переходимо до опису натільних хрестів. Першою описаною знахідкою буде хрест-енколпіон з Підборецького монастиря (Рис. 7:2).  Виявлений у зруйнованому похованні під черепом. Можливо латунь . Основа має сім камер, які на момент виявлення виявились пустими. В нижній частині на зовнішній стороні вилито зображення черепа з кістками. Накривка у вигляді пластини входила в паз основи. Зображення Ісуса накладне, вилите окремо, має отвори для кріплення штифтами, ноги схрещені. У вушко був протягнутий плетений з включенням срібних ниток шнур поганої збереженості. [4]

Схожим є trial хрестик виявлений у іншому похованні (Рис.7:3). Основа дерев’яна, оббита по боках мідною бляхою. Зображення Ісуса накладне, вилите окремо, має отвори для кріплення штифтами, ноги схрещені. Від першого розп’яття відрізняється примітивнішим виконанням обличчя і наявністю тернового вінця. [4]

Третім натільним хрестиком був штампований з мідної бляхи (Рис.7:4). Обриси овальні, по центрі зовнішньої сторони – зображення розіп’ятого Ісуса, ноги не схрещені. По боках – рослинний орнамент, в нижній частині – зображення черепа і кісток, і верхній – зірки і монограми, заключної в квадрат. На внутрішній стороні по центру овальний медальйон з погано збереженим іконографічним зображенням і напис: «СВ ВАРВАРА МОЛИ О НАС ГРЕШНЫХЪ». [4]

Під час зачистки західної trial в секторі 4 обʼєкту 2 знайдено натільний   хрест (Рис.7:5), виготовлений з мідновмісного сплаву. Він латинського типу, має вписаний  восьмикінцевий православний хрест, прикрашений цатою, що заповнена емаллю світло зеленого кольору. По краях рамен присутні рослинно-геометричні елементи,  а внизу trial трикутна деталь, оперту на напис, який не вдалося   відчитати. Зворотня сторона покрита суцільними симетричними рослинногеометричними елементами. На поверхні виробу пристуні рештки незначного шару золотистого кольору.

Наступний натільний хрест знайдено на поверхні пам’ятки (Рис.7:6). Він цільнолитий. Рамена  на кінцях розширені і позначені кілька рядними насічками. Вушко  перпендикулярно повернуте до trial хреста. Фігура Христа схематична, положенням ніг подане за західно-християнською традицією.

Trial матеріального комплексу монастирів свідчить, що осередок активно діяв вже в XV — на початку XVI ст. Колекція монет доповнює наші відомості про історію грошового обігу у Дубні.[2] Загалом сакральне мистецтво монастирів відповідають своєму періодові. Як от наприклад натільний хрест виявлений в похованні № 10 в області грудей. Він литий з бронзи, прямий, латинського типу, розмірами 48×24 мм. На його лицевій стороні зображено лінійний восьмикінцевий (православний) хрест з написами та атрибутами розп’яття. На тильній стороні вписано слабо виражені рядки тексту молитви (Рис.8). Аналогічні хрести перебували у широкому вжитку серед мирян та духовенства України від кінця XVII — протягом XVIII ст. і носились у тому числі й уніатами. Значну колекцію хрестів цього типу знайдено в ході дослідження козацького містечка Самарь.

Культові речі з поховань належать до католицької традиції зображень Ісуса. Цікавим фактом є використання похованими різних за матеріалом, художнім виконанням і, отже, вартістю розп’ять. Така ситуація може вказувати на різні ранги похованих черниць, або на захоронення на монастирському цвинтарі представників багатих родин. Хрестик, знайдений на поверхні, православний.

Бібліографічний опис

1. Пшеничний Ю., Бардецький А. КОМПЛЕКС СПОРУД РАННЬОМОДЕРНОГО ЧАСУ ПІДБОРЕЦЬКОГО МОН АСТИР Я НА ОСТРОВІ ДУБОВЕЦЬ В ОКОЛИЦІ ДУБНА. Археологія і давня історія України. 2021. № 1 (38). С. 185–208.

2. Пшеничний Ю. МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА ДУБЕНСЬКОГО СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО МОНАСТИРЯ XV – ПОЧАТКУ ХІХ ст. Археологічні зошити з Пересопниці. 2019. № 7.

3. Спаська Л., Trial Я. Дубенське Четвероєвангеліє XVI століття Хрестовоздвиженського монастиря. Дубно : Дубно і світ, 2000. 91 с.

4. Ткач В. АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ З ПІДБОРЕЦЬКОГО МОНАСТИРЯ (М. ДУБНО). НАУКОВІ ЗАПИСКИ РІВНЕНСЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ. 2014. № 12. С. 123–127.

5. Ульяновський В. Князь Василь-Костянтин Острозький: історичний портрет у галереї предків та нащадків. Київ : Простір, 2012. 1370 с.

6. Хойнацкий А. прот. Православие и уния в лице двух своих заступников Иова Почаевского и Иоасафата Кунцевича. Киев, 1882. Т. 9.