мм. Монастир отців Василіян ( м. Жовква)Львівські архітектори спричинились до появи ансамблю ренесансного «ідеального міста» Жовкви. Церкву збудовано 1612 року на місці дерев'яної завдяки привілею Станіслава Жолкевського. При церкві закладають монастир, ігуменом котрого стає румунський філософ митрополит Досифей. У 1697-99 жовківський художник Іван Руткович із різьбярами виконав іконостас. У 30-х рр. XVIII століття іконостас було продано до Нової Скваряви. У 30-х рр. ХХ століття митрополит Андрей Шептицький придбав іконостас для збірки Національного музею у Львові.
Жжжж. ЖЖовківська колегіата ( костел святого Лаврентія) За кількістю і значимістю поховань видатних діячів Польської держави костел часто називають «Малим Вавелем». Найбільша, найгарніша споруда Жовкви. Дзвіниця костелу отримала назву «малої Пізанської вежі» . Архітектори: Павло Щасливий; Павло Римлянин, Амвросій Прихильний. в оточенні ангельських голівок і орнаментів. Портал костелу в оточенні ангельських голів вважається одним із найкращих ренесансних порталів України та Польщі.
Синагога ( м. Жовква)У 1625 році зведено лерев’яну синагогу (згорає). Нову синагогу починають будувати у 1692 за сприяння короля Яна ІІІ Собєського. Архітектор: Петро Бебер. Одна з найбільших у Європі оборонних споруд. Синагога відома у всьому світі. Її занесли у список Нью-Йоркського фонду світових пам'яток «100 пам'яток світу». На її зразок будують синагоги в інших містах. У Тель-Авіві збудували декілька таких «жовківських синагог ».
Капли́ця Кампіа́нів — усипальниця родини Кампіанів. Роботи почалися у 1584 (або 1585) році на кошти львівського бургомістра Павла Кампіана. Примикає до північної стіни Латинського собору у Львові. Мартин Кампіан прагнув пишнотою, багатством своєї каплиці перевершила каплицю Боїмів. Потрапити до каплиці можна лише з костелу. Інтер'єр каплиці надзвичайно багатий. Інтер'єр прикрашено бюстами Мартина Кампіана, його батька Павла та горельєфами із зображенням пророків, апостолів й євангелістів.
Каплиця Трьох Святителів — частина комплексу Успенської церкви у Львові. Переплелися традиції народної та ренесансної архітектури. Каплиця побудована архітектором Андрієм Підлісним у 1578—1591 роках на кошти львівського купця Костянтина Корнякта. Будівля примикає до північної стіни Успенської церкви та до вежі Корнякта. Після пожежі 1671 року - відбудована. У 1846—1847 роках каплицю реставрували. Нині вхід в Успенську церкву з вулиці зачинений, можна увійти лише через каплицю Трьох Святителів.
Капли́ця Бої́мів — пам'ятка сакральної архітектури у Львові на площі Катедральній. Одна з найкращих пам'яток пізнього Ренесансу у Львові. Збудована приблизно в 1609–1615 роках над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів - поблизу Латинського собору. У каплиці поховано 14 осіб з роду Боїмів. Вірогідно архітектором був Андреас Бемер з Вроцлава, який побудував ратушу та оздобив сусідню каплицю Кампіянів. Архітектурний стиль каплиці - зрілий ренесанс з переходом до бароко. Найхарактерніший взірець північного маньєризму в Україні.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці ( Львів, 1591–1629) За планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса та Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського Успенського братства. Церква мала трьох своїх попередниць. Будівництво четвертої Успенської церкви, яка збереглась донині, братство розпочало в 1591 р. одразу після освячення каплиці Трьох Святителів. Освячення храму 26 січня 1631 р. провів львівський владика Єремія Тисаровський при участі київського архимандрита Петра Могили. Структура церкви витримана у стилі італійського ренесансу.
Вірменська церква давнього Львова. Церква Свято́го Хреста. Початково збудована при жіночому вірменському монастирі, пізніше належала іншим християнським конфесіям, у минулому - буцегарня, сьогодні — місце проведення екуменічних богослужінь. Будівничий храму невідомий. Через подібність архітектурного вирішення із костелом св. Лазаря існують припущення, що будівництво велось тими ж самими майстрами.
Монастир бернардинів та храм святого Андрія. Один із найвишуканіших архітектурних ансамблів Львова. Зведений за межами міських мурів в першій половині XVII століття. Зодчі Павло Римлянин, Амвросій Прихильний та Андреас Бемер спільними зусиллями спорудили величний монастирський комплекс, домінантою якого є витончений храм святого Андрія
Бернардинський комплекс у ЛьвовіКостел-базиліку в стилі італійського Ренесансу зводили з 1600 по 1630 роки. У монастирі перебувала значна кількість ченців. Найзнаменитішим мешканцем бернардинської обителі був Ян з Дуклі, який жив тут в 1470–1484 роках – перший канонізований католицький святий зі Львова, небесний патрон Польського королівства та католицький покровитель Львова.
Храм святого Андрія у Львові (бічний фасад) У храмі міститься каплиця з вирізьбленим у 1608 році Войцехом Капіносом надгробком святого Яна з Дуклі, а в боковому вівтарі — його ікона, встановлена графинею Софією Фредро, матір’ю митрополита Андрея Шептицького. Саме тут у 1604 році, напередодні походу на Москву, Лжедмитрій I узяв шлюб з Мариною Мнішек. Після 1946 року радянська влада перетворила бернардинський костел у склад. У 1990 році його передали отцям-василіанам. Нині тут греко-католицька церква святого апостола Андрія.
Костел і шпиталь святого Лазаря — комплекс будівель у Львові, що належать до XVII–XIX століть і мають статус пам'яток архітектури. Серед них костел св. Лазаря — пам'ятка епохи Ренесансу з елементами готики та кілька ренесансних шпитальних приміщень. Розміщений на пагорбі поруч із вулицею Коперника, оточений муром. Зі сторони Коперника зберігся автентичний мур XVII ст., фіртка, біля якої в стіну вмуровано дві кам'яні таблиці. Перша — рельєф, що ілюструє притчу про св. Лазаря, на другій зображено рідкісний сюжет — Бог Отець, що тримає Ісуса на колінах, над дверима — фундаційний напис 1621 року про заснування шпиталю.
Синагога Золота Роза (Турей Загав) у Львові. Святиня львівської єврейської міської громади. Розташована на території середньовічного єврейського кварталу. Будівлю зруйнували вибухівкою німецькі окупанти у серпні 1941 року. 2016 року відбулося урочисте відкриття першої частини меморіального комплексу «Простір синагог» на вул. Староєврейській, 37. Проєкт меморіалу включає законсервовані залишки синагоги «Золота Роза», помаркований фундамент єврейського Будинку навчання (Бейт Гамідраш) та меморіальну інсталяцію «Увіковічнення», які усі разом творять комплекс «Простору синагог».
