У науково-педагогічній літературі є багато різноманітних визначень якості в освіті, що свідчить про складність і багатогранність цього поняття. Тож, бачення якості освіти не є унітарною концепцією, а передбачає багатопланові перспективи, які базуються на визнанні того факту, що освіта має не лише інструментальну вузькопрактичну мету.
Закон України «Про освіту» дає таке визначення якості освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг». Але світова практика удосконалення системи освіти дає інші визначення якості освіти.
У п. 3 статті 41 Закону України «Про освіту», мова йде про те, що система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати: «стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти; - систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; -оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних працівників; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; - забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; - інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти».
Створюючи таку систему внутрішнього моніторингу якості освіти в закладі освіти слід акцентувати увагу на наступні особливості внутрішнього моніторингу якості освіти (самооцінювання): Самооцінювання - це не разова подія, а процес, який має бути безперервним та стати постійною складовою професійного життя всіх педагогічних працівників на всіх рівнях. 2. Самооцінювання - не є процедурою, яку спроможні самостійно здійснити лише керівник закладу освіти. Цей процес дасть вагомі результати лише у випадку, коли весь педагогічний персонал на всіх рівнях буде залучений і активно сприятиме його здійсненню.
Для того, щоб досягти постійного вдосконалення, слід заохочувати всіх педагогічних працівників до самоаналізу та самооцінювання своєї власної ефективності в освітньому процесі та до спільної роботи із визначення сфер, що потребують поліпшення. Педагогічні працівники мають уміти відстежувати якість власної педагогічної діяльності та працювати над здобуттям нових компетенцій для того, щоб вміти критично оцінити свою педагогічну діяльність, що має стати частиною професійного розвитку. Самооцінювання стане ознакою ефективної роботи закладу освіти лише у випадку, якщо регулярне відстеження результатів матиме наслідки подальшої корекції педагогічної діяльності, стане підставою для ефективного планування розвитку закладу освіти.