Самоаналізи уроків під час сертифікації

Про матеріал
Цей матеріал містить самоаналізи уроків української мови та української літератури під час сертифікації. Враховані всі структурні складові уроків. Допомога для тих колег, які планують сертифікуватися або брати участь у конкурсах.
Перегляд файлу

Самоаналіз уроку з української мови

Урок - це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу. Діти засвоювали науковий матеріал на всіх трьох рівнях:

  • сприйняття, осмислення й запам'ятовування;
  • застосування знань і навичок за зразком;
  • застосування знань і навичок у новій ситуації.

Виклад навчального матеріалу на уроці був варіативним за своєю структурою. У дітей була  готова інформація, а також матеріал, який  викладався шляхом  пояснення та за допомогою ілюстрацій. Також матеріал вивчався шляхом постановки проблеми та розкриття шляхів її доказового рішення. Від пояснювально-ілюстративного до проблемного.

Науковий матеріал відповідав віковим особливостям учнів.

Науковий матеріал був доцільним для вироблення навичок написання твору-опису природи у художньому стилі на основі особистих вражень.

Свій урок побудувала за схемою: від теорії до практики.

З два тижні до уроку ми повторювали тип мовлення – опис; особливості будови опису.

Міжпредметні зв’язки: українська література, інформатика, біологія(екологія).

Готовність класу до уроку: _______________________________________________

Зміст навчального заняття відповідав його меті:

вчити учнів складати письмові твори-описи природи на основі особистих вражень; розвивати писемне мовлення, логічне мислення, творчу уяву; збагачувати словниковий запас; виховувати спостережливість, бережливе ставлення до природи. 

Вважаю, що структура навчального заняття була обрана раціонально. Діти опановували матеріал від простого до складного. По завершенні уроку отримали « продукт» своєї діяльності.

Доцільність та результативність використаних технологій, методів та прийомів навчання.

 

Режим навчальної діяльності на занятті: мотивація, була проведена руханка, зміна видів навчальної діяльності, рефлексія.

Оцінка структури заняття та характеристика його окремих етапів.

Структура заняття:

Мотивація

Оголошення теми та мети уроку

Визначення цілей уроку

Вироблення критеріїв оцінювання

Актуалізація опорних знань. Повторення вивченого матеріалу стиль мовлення. Завдання пошукового характеру – тип мовлення.

Закріплення – робота з текстом, систематизація- робота в парах, узагальнення – робота в групах.

Підсумок уроку. Проблемне питання .Екологія

Рефлексія

Інструктаж щодо виконання д\з.

Оголошення критеріїв оцінювання

 

Мотиваційний мікроклімат сприяв активній діяльності учнів під час уроку, бажанню виконувати завдання уроку і досягати поставлених цілей.

 

Загальна оцінка результативності навчального заняття.

 

 

Самоаналіз уроку з української літератури

Урок - це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу. Діти засвоювали науковий матеріал на всіх трьох рівнях:

  • сприйняття, осмислення й запам'ятовування;
  • застосування знань і навичок за зразком;
  • застосування знань і навичок у новій ситуації.

Виклад навчального матеріалу на уроці був варіативним за своєю структурою. У дітей була  готова інформація, а також матеріал, який  викладався шляхом  пояснення, аналізу, Також матеріал вивчався шляхом постановки проблеми та розкриття шляхів її доказового рішення. Від пояснювально-ілюстративного до проблемного.

Науковий матеріал відповідав віковим особливостям учнів.

Науковий матеріал був доцільним для вироблення навичок аналізувати особливості художнього твору; створювати власні інтерпретації на основі  художнього тексту  .

Свій урок побудувала за схемою: від теорії до практики.

Під час попереднього уроку учні ознайомилися з життям і творчістю письменника, його внеском у розвиток української літератури; особливостями його стильової манери письма.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, інформатика, історія.

Готовність класу до уроку: _______________________________________________

Зміст навчального заняття відповідав його меті:

 Опрацювати  зміст усмішки  «Перший диктант»; розвивати навички виразного читання, переказу гумористичних творів, висловлення власних думок щодо прочитаного, створення умов для інтерпретації художнього твору учнями; аналіз твору в школі має враховувати „читацьке право” учнів на своє ставлення до прочитаного, а його найголовнішою метою є “формування інтерпретаційної свідомості юного читача”; корекцією читацьких умінь та навичок школярів під час реінтерпретації; сприяти зануренню у творчий процес постановки та вирішення різноманітних проблем твору, у тому числі ще й невирішених; - відкрити перспективи для майбутнього самостійного осмислення художнього твору та його оцінки. виховувати почуття гумору, оптимістичне світобачення.

 

Вважаю, що структура навчального заняття була обрана раціонально. Діти опановували матеріал від простого до складного. По завершенні уроку досягли  поставлених на початку завдань .

Доцільність та результативність використаних технологій, методів та прийомів навчання.

 

Режим навчальної діяльності на занятті: мотивація, була проведена руханка, зміна видів навчальної діяльності, рефлексія.

Оцінка структури заняття та характеристика його окремих етапів.

Структура заняття:

Мотивація

Оголошення теми та мети уроку

Визначення завдань уроку

Вироблення критеріїв оцінювання

Етап підготовки до аналізу художнього твору.

Мета цього етапу - первісне осмислення прочитаного, виявлення перших вражень учнів та їхніх початкових оцінок художнього твору. Завдання учителя: з’ясувати, наскільки сприйнятий був твір учнями, сподобався чи ні, що вразило/схвилювало учнів, що залишилося поза їхньої уваги, за потреби провести необхідну словникову роботу, коментування окремих фактів/подій/ фрагментів твору.

Руханка

Етап аналізу художнього твору

Мета аналізу художнього тексту –дослідження читацьких очікувань від тексту. Мета етапу аналізу художнього твору у школі – створення умов для інтерпретації художнього твору учнями. Виходячи з того, що природа художнього сприйняття літературного тексту носить суб’єктивний характер, аналіз твору в школі має враховувати „читацьке право” учнів на своє ставлення до прочитаного, а його найголовнішою метою є “формування інтерпретаційної свідомості юного читача”

Підсумковий етап аналізу художнього твору

Метою підсумкового етапу є робота над корекцією читацьких умінь та навичок школярів під час реінтерпретації (зміни інтерпретації) літературного тексту, у результаті чого створюється необхідна цілісність у сприйнятті творів мистецтва.

Головними завданнями на цьому етапі є: - перевірити рівень засвоєння учнями навчальної теми; - допомогти школярам побачити всю глибину прочитаного художнього твору; - сприяти зануренню у творчий процес постановки та вирішення різноманітних проблем твору, у тому числі ще й невирішених; - відкрити перспективи для майбутнього самостійного осмислення художнього твору та його оцінки.

Підсумковий етап

індивідуальні (робота з картками, співбесіда, творчі роботи різного характеру); в малих групах (мозкова атака, робота в проблемній групі); для всього класу (узагальнююча бесіда, семінар-залік, конференція, прес-клуб, диспут, літературні ігри і конкурси, тестування, літературний диктант, очна та заочна екскурсія, тематична атестація); для всієї паралелі (конференція, диспут, літературні ігри і конкурси, очна та заочна екскурсія)

Рефлексія

Інструктаж щодо виконання д\з.

Оголошення критеріїв оцінювання

 

Мотиваційний мікроклімат сприяв активній діяльності учнів під час уроку, бажанню виконувати завдання уроку і досягати поставлених завдань.

 

Загальна оцінка результативності навчального заняття.