Самооцінка як один із видів моніторингу діяльності вчителя в площині «учень-учитель»

Самооцінка як один із видів моніторингу діяльності вчителя

в площині «учень-учитель»

   Сучасні зміни української освіти визначили перехід від традиційної системи навчання і виховання до розширення спектра освітніх послуг. Самооцінка та самокритика відіграють важливу роль в житті кожної людини і зокрема педагога. Адже хто, як не сам вчитель повинен вміти дати оцінку своєї діяльності. Від самооцінки вчителя залежить подальша доля його вихованців. Якщо вчитель здатен реально оцінити свою діяльність, а особливо результат, то він здатен реально оцінити можливості кожної дитини.Такому педагогові варто довірити дітей. Для самооцінки діяльності педагога пропоную тест, який вирішить на якому рівні ви перебуваєте як вчитель:

                       Тест для самооцінки вчителя

1. Найвищий рівень. Вчитель постійно прагне до саморозвитку і творчості та реалізує ці прагнення.
2. Дуже високий рівень. Вчитель проявляє творчість у вузькому розумінні слова як пошук і знаходження об’єктивно нових задач, методів, способів, прийомів, форм, засобів навчання і виховання (новаторства).
3. Високий рівень. Вчитель досконало володіє розробленими раніше методрозробками (майстерність), роблячи для себе „відкриття“, не збагачуючи при цьому науку та досвід.
4. Середній рівень. Вчитель володіє вміннями в загальному вигляді, приблизно, невпевнено.
5. Низький рівень. Вчитель не володіє необхідними вміннями і відчуває труднощі.
6. Дуже низький рівень. Вчитель не володіє вміннями, допускає помилки.
7. Найнижчий рівень. Вчитель внутрішньо закритий для професійного розвитку, він не володіє необхідними вміннями і не прагне до оволодіння ними.

    Не має нічого більш важливого та важкого одночасно, ніж об’єктивна самооцінка. Якщо людина не любить себе з дитинства, тоді це серйозний аргумент для занепокоєння. Не любити себе – означає жити за програмою самознищення. 

Важко безпристрасно контролювати свою поведінку, наслідки своїх вчинків. Однак систематичний самоаналіз необхідний. Дякуючи йому людина може розраховувати на свій духовний та моральний розвиток.

Той, хто володіє методом самоаналізу навряд чи коли-небудь дозволить собі упиватись особистою красномовністю, грубіянити оточуючим, глумитись над підлеглими, помикати слабкими та залежними.

   Адекватна самооцінка дуже важлива для психологічного здоров’я людини. Особливо це питання стає актуальним для людини робота якої пов'язана з оцінюванням досягнень інших.

В наш час зростають вимоги  до педагогічної майстерності вчителя, його професіоналізму та особистіших якостей. На переконання А.С. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожен педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Проте не кожен досвід стає джерелом професійної майстерності. Та­ким джерелом є лише педагогічна діяльність, осмислена з точки зору суті, цілей і технологій.

    Дослідники педагогіки тлумачать педагогічну майстерність як найвищий рі­вень педагогічної діяльності, який виявляється в «синтезі наукових знань, умінь і на­вичок методичного мистецтва і особистих якостей учителя», комплекс властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності.

На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічатимуться вчителі у цьому тисячолітті, є:

• постійне ускладнення змісту освіти;
• високий рівень освітніх стандартів;
• самостійна постановка і вирішення творчих та дослідницьких завдань;
• ускладнення проблем виховання.

      Здорова (адекватна) самооцінка – життєво важливий чинник у розбудові та підтриманні добрих стосунків та досягненні успіху. Люди з адекватною самооцінкою і позитивними очікуваннями результатів вчаться виконують роботу краще, ніж люди із заниженою або завищеною самооцінкою. Кожен успіх підтримує і навіть підвищує їхню самооцінку. Людина з позитивною самооцінкою добре почувається, вона впевнена у собі, гідно поводиться і вільно спілкується з навколишніми.

  На мою думку,  в сучасній освіті адекватна самооцінка в роботі вчителя = досягненню успіху в площині «учень-учитель».

     Шановні колеги, самооцінка здійснюється через спостереження за собою, своїми вчинками, ставленням до себе з боку навколишніх, аналіз своїх почуттів і переживань, мотивів і вчинків, досягнень і невдач, а також через порівняння себе з іншими людьми. Самооцінка має комплексний характер, оскільки поширюється на різні прояви особистості – інтелект, зовнішні дані, успішність у роботі, спілкування, матеріальні та інші можливості, формує самосвідомість людини.

  Прислухайтесь та придивляйтесь до себе,  шановні колеги та обов’язково змінюйтесь впродовж життя на краще!

Трофімова О.

Соколівський  НВК ім. О. Яроша