Самостійна робота учнів на уроках біології

Самостійна робота учнів на уроках біології

Велику роль у підвищенні ефективності уроків з біології відіграють різні види  самостійної роботи учнів. Важко переоцінити навчально – виховне значення самостійних робіт. Вони є важливим  засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, піднесення інтересу до вивчених об’єктів  і явищ, вироблення чітких уявлень і правильних понять. Знання, яких учні набувають при систематичному проведенні самостійних робіт, відзначаються свідомістю і міцністю,оскільки під час таких робіт створюється велика кількість асоціативних зв’язків: крім слухової і зорової пам’яті, в навчальний процес включається ще рухова та ін.

 Самостійні роботи мають велике виховне значення, бо сприяють розвиткові індивідуальних здібностей учнів, їх інтересів, нахилів, вихованню волі, працьовитості, наполегливості. Під час виконання самостійних робіт в учнів виробляються і закріплюються практичні навички закладання і проведення дослідів, роботи з книгою, вміння застосовувати здобуті знання на практиці.

 Враховуючи велике дидактичне значення самостійних робіт, їх слід практикувати і при вивченні нового матеріалу, і при закріпленні та перевірці знань.

При вивченні нового матеріалу можна застосовувати такі види самостійної роботи учнів:

1. Самостійне осмислення навчального матеріалу, який викладається на уроці і його фіксування в зошиті у вигляді окремого плану, окремих визначень, формулювань тощо.
2. Спостереження за експериментом, який демонструє вчитель,і формулювання висновків.
3. Опис (у зошиті) і замальовування досліду, продемонстрованого вчителем.
4. Повідомлення про результати самостійно проведених до уроку спостережень чи дослідів або про прочитану додаткову літературу.
5. Робота з навчальним текстом після перегляду презентацій.
6. Лабораторні заняття.
7. Робота над текстом, малюнками і таблицями підручника.
8. Складання схем і заповнення порівняльно – узагальнюючих таблиць.

Приклади самостійних робіт.

Робота на тему «Зовнішня будова листка»

Завдання

1. Прочитати в підручнику матеріал про зовнішню будову листка, розміщення листків замалювати їх і підписати назви частин цих листків.
2. Зазначити на цих листках жилки. Розглянути їх розміщення.
3. Прочитати матеріал про різноманітність листків. Розглянути листок яблуні й акації,замалювати їх і визначити їх залежно від кількості листкових пластинок.
4. Прочитати за підручником «Розміщення листків». Розглянути розміщення листків  у кімнатних рослин, виставлених на столі (фікус, фуксія, пеларгонія, елодея). Записати у зошит, як вони розміщені.

Робота на тему « Будова скелета жаби»

Завдання

1. Прочитати за підручником  про відділи скелета жаби і хребет. Полічити кількість хребців, звернути увагу на куприкову кістку. Замалювати хребет у зошит.
2. Розглянути зчленування черепа з першим шийним хребцем
3. Прочитати за підручником  про будову черепа жаби . Розглянути його на малюнку знайти в черепі жаби мозкову коробку, звернути увагу на ї величину, порівняти з розмірами щелеп. Замалювати череп у зошит.
4. Прочитати про будову скелета кінцівок у підручнику, розглянути малюнок. Знайти всі кістки кінцівок на скелеті жаби, замалювати їх у зошит.
5. З’ясувати, як кінцівки жаби сполучаються з тулубом (робота з підручником).
6. Заповнити таблицю:

Основні риси схожості й відмінності в скелеті земноводних і риб

Важлива форма організації самостійної роботи учнів на уроці – лабораторні заняття. Під час лабораторних занять та досліджень учні в класі під керівництвом вчителя самостійно проводять спостереження і досліди,здобуваючи при цьому знання та практичні вміння і навички. При проведенні лабораторних занять застосовуються в основному методи самостійних спостережень і дослідів. Самостійну роботу на лабораторних заняттях учні можуть  виконувати фронтально й індивідуально або за попереднім завданням.