СЦЕНАРІЙ – ВИСТАВА:
«Випікання короваю на весілля»
«Випікання короваю на весілля»
Здавна існувало у нашому краї багато чудових і веселих традицій. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми відроджуємо усе найдорожче, що є у народі: його мову, пісню, історію… Тож хочемо вас познайомити із цікавим обрядом, історію якого ми почули від старожила нашого села Гвоздовської Галини Григорівни.
Колись як і тепер до весілля ставилися дуже відповідально. Вважалося, що шлюб буде щасливим лише в тому випадку, коли молодята та численна їхня родина виконають певні ритуали. Особливої символіки надавали не лише речам на святі, а й традиційній їжі. Готували її звісно перед весіллям, але готували не просто так… Саме з весільним короваєм пов'язувалось безліч прикмет та повір'їв. Як саме в нашому краї випікали весільний коровай, та шишки для запрошених на весілля, зараз ми з вами і подивимось…
(Посередині сцени стоїть лава на ній сидить жінка і дошиває останній фартух. До неї підходить її чоловік.)
(чоловік виходить за сцену, а жінка імітує прибирання)
Коровайниці заходять і співають
Ми на коровай йдемо
Воду з собой несемо
Ще й рожевії квіти
Щоб любилися діти
Діти щоб любилися
Несемо кробку масла
Щоб коровай нам вдався
Ще й рожевії квіти
Щоб любилися діти
Несемо меду горник
Несем сім кіп яєць
Ще й рожевії квіти
Щоб любилися діти
(коровайниці готують все для замішування тіста)
(Співають виробляючи коровай і викладаючи її у форму.)
А хто угадає,
Що в нашому короваї,
З семи криниць водиця,
З семи млинців мукиця.
З семи городів квіти,
Щоб любилися діти.
(Ставлячи коровай у піч співають)
Тече річечка тече
Сваха коровай пече
Наша піч регоче
Коровая хоче
А що посміхаються
Коровая дожидаються.
(співають)
Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз.
Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз.
Вийди, вийди, мій миленький, до мене ще хоч раз!
Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз.
Вийди, вийди, мій миленький, до мене ще хоч раз.
Вийди, вийди, мій миленький, стань під віконечком.
Вийди, вийди, мій миленький, стань під віконечком.
А я скажу своїй неньці, що сходить сонечко.
Вийди, вийди, мій миленький, стань під віконечком.
А я скажу своїй неньці, що сходить сонечко.
Не спала я цілу нічку, не спала, не спала.
Не спала я цілу нічку, не спала, не спала.
Все стояла на порозі, милого чекала.
Не спала я цілу нічку, не спала, не спала.
Все стояла на порозі, милого чекала.
Ой у полі спіле жито, стелиться низенько.
Ой у полі спіле жито, стелиться низенько.
Добре, добре тій дівчині, що милий близенько.
Ой у полі спіле жито, стелиться низенько.
Добре, добре тій дівчині, що милий близенько.
- Вже час вийшов, йдемо дивитися чи все добре з нашим короваєм та шишками? Ой погляньте яка краса в нас вийшла.
- Тож де господиня цієї хати, нехай гляне,що в нас вийшло.
- Я тут, я тут, роботи так багато трохи закрутилася.
- Ну господиня приймай роботу. Подивися, чи сподобається коровай.
- Такого гарного короваю я ще зроду не бачила. Велике вам спасибі коровайниці милі. Нехай Господь пошле вам ще більше щастя і здоров'я у ваші домівки. А тепер, де мої дівчаточки дружки?
(Заходять дівчата)
- Доброго дня всім в цій хаті, доброго дня господині.
- Ходіть любі по селі, та запрошуйте гостей на весілля, та гарненько припрошуйте, щоб всі прийшли.
( беруть тацю з шишками)
- Зараз ваша черга, беріть шишки та йдіть по селі запрошуйте гостей на весілля.
- Благослови мати, вийти з цієї хати, село обходити, усіх запросити.
Стелися барвінком, віночком і зіллям.
Ласкаво запрошуєм вас на весілля.
Встеляйте доріжку весільнії квіти.
Батьки просять щиро, вклоняються діти.
Вони долі свої поєднали навіки.
Тож просим на свято де квіти і музики.
Щоб квітло життя, як троянди барвисті.
Щоб ті почуття були світлі і чисті.
Тож просим сьогодні Вас щиро і уклінно.
Прийдіть на весілля до нас неодмінно.
До столу святкового будем чекати.
Приходьте будь ласка до нашої хати.