Сценарій "А ми тую козацькую славу збережемо!"

«А ми тую козацькую славу збережемо»

 

Сценарій відкритого виховного заходу

для студентів І курсу

 

Було колись в Україні –

Ревіли гармати.

Були колись запорожці –

Вміли панувати!

Панували, здобували

І славу, і волю…

(Т.Г.Шевченко)

 

Мета виховного заходу:

• сформувати у свідомості студентів уявлення про об’єктивні причини виникнення козацтва та його роль в житті і розвитку українського суспільства;             
• ознайомити студентів з історією створення війська козацького та героїчним минулим українського козацтва;
• розвивати зацікавленість життям і діяльністю козацтва, формувати постійний інтерес до славних сторінок історії власного народу;
• виховувати почуття  гордості за героїчне історичне минуле українського народу.

 

Обладнання: проектор, екран, трибуна, навчальні документальні фільми про козацтво, фонограми пісень, народні костюми.

 

(До початку демонструється ролик на пісню «Розпрягайте, хлопці, коні» з картинами художників С. Васильківського і М. Самокиша на козацьку тематику.)

   (Звучить «Запорозький марш». На сцену виходять ведучі (хлопець і дівчина в українських костюмах).

 

Ведуча: Україно! Сивий степ - моя колиска.

     І спасибі, що його ти зберегла.

     Я вклонюся цьому степу низько-низько,

     Поцілую чисту воду джерела.

 

Ведучий: Я приляжу серед літа, серед віку,

        Припаду чутливим серцем до трави

        І почую: десь підкова плаче гірко

        І тупоче тьма лихої татарви.

 

Ведуча: Я почую: розмовляють між собою

     Скромний горбик й запорошений курган.

     Ох, чимало костомахою-косою

     Накосила тут розлючена карга!

 

Ведучий: Україно! Чую голос недалеко:

       Ти могил не обмини, не обмани!

       Я не знаю - джерело чи око предка

       Пильно дивиться на мене з глибини.

 

Ведуча: Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну із сторінок нашого славного минулого.

Ведучий: З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до нашої історії. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті.

Ведуча: Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Та знайшлася сила на силу, доблесть і честь на захланність і жадобу до чужого…

 

1 серія фільму про козаків.

 

Ведуча: Страшна епоха орди, Кримської орди. Щороку з України забирали в орду кожного десятого хлопця й десяту дівчину… Руйнувалась, горіла земля… та горіла вона і в татарів під ногами!

 

Ролик «Казка про чорного козака».

 

Ведучий: Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

 

2 серія фільму про козаків. До 1 хв. 34 сек.

 

 Ведуча: Надзвичайно важкі умови життя, постійна боротьба з нестачею та голодом, щоденна небезпека виробили у козаків суворість характеру та небагатослівність. Проте коли вдавалося розговорити запорожця, то кращого жартівника та оповідача годі було і шукати.

 

(На сцену виходить Козак, на зустріч – 2 Козак.)

 

Козак: Стій! Пароль?

2-ий Козак: Меч і масло.

Козак: Як?

2-ий Козак: Смійся в кулак. Пускай!

Козак: Не слід. Подай клич! Ти хто такий?

2-ий Козак: Степовий сич. Твій прапрадід. (До залу) Вечір добрий панам! Який тут храм!

Козак: Ти звідки?

2-ий Козак: З України.

Козак: Україна велика.

2-ий Козак: Як для кого. Одному – до меж його маєтків, іншому – від ляпаса до слави: залежить, як хто ставиться до справи.

Козак: Як звешся?

2-ий Козак: Не знаю. Ні імені, ні роду не маю. Я – з народу.

Козак: А скільки ж тобі літ?

2-ий Козак: Старий як світ. Ще вас на світі не було, як я шаблею кропив. Колись я жив. Тепер мене нема. Це не я, лиш нудьга і тривога. Заростає тернами до слави дорога, маліє народ, все таке миршаве.

Козак (до залу): Це мабуть, божевільний. Багато їх тиняється по світу. Нове століття, народ жде кінця світа, вірить, що царює антихрист.

2-ий Козак: Я не божевільний, я вільний.

Козак: А чого ж ти прийшов?

2-ий Козак: Шкода мені.

Козак: Кого?

2-ий Козак: Тебе і їх, вас усіх, цілої України, великої руїни. 

Козак: А куди ж ти йдеш?

2-ий Козак: Та куди ж як не на Січ? Козаку одна дорога, як в краю його тривога!

Козак: А ти в Бога віруєш?

2-ий Козак: Так!

Козак: А горілку п’єш?

2-ий Козак: Буває…

Козак: А військову виправу знаєш?

2-ий Козак: Аякже!

Козак: То ходімо, брате, годі на печі сидіти!

 

(Йдуть зі сцени під уривок «Ой, не шуми та не грай».)

 

Ведуча: Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського…

Ведучий: Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною.

 

3 серія фільму про козаків.

 

Ведуча: Мало яка армія могла протистояти Війську Січовому Низовому Запорізькому, а саме такою була офіційна назва запорожців. Запорожці були витривалі, дужі, кмітливі і, на диво, хоробрі. 

Ведучий: Військова вправність козаків, їх неповторна тактика бою викликала захоплення у союзників та паніку і ненависть у ворогів українського народу.

 

Ролик «Козацька тактика»

 

Ведуча: Після приєднання України до Московщини права і вольності війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року.

 

Ролик «Вільне козацтво. Частина 1» до 42 сек.

 

Ведучий: Український народ залишився без власного війська, отже - втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити. Але пам'ять про славне козацтво, його традиції, пам'ять про Січ не померла.

Ведуча: На теренах Західної України наприкінці 19 століття зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв'язок з традиціями січового козацтва.

Ведучий: З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України. На великій Україні відповіддю на початок бойових дій стало формування Вільного Козацтва.

 

Ролик «Вільне козацтво. Частина 1» з 2 хв. 21 сек. до 5 хв. 00 сек.

 

Ведуча: В той час як соціалістична Центральна Рада навіть в ІІІ Універсалі, що проголошував  створення УНР, не поривала з Росією, українське Вільне Козацтво з самого утворення головною ідеєю свого існування вважало здобуття повної державної незалежності України від будь-яких інших іноземних сил.

 

Звучить «Марш січових стрільців» 

 

Ведучий: (на фоні музики) Боротьба Центральної Ради із Рухом Вільного Козацтва, по суті єдиними проукраїнськими збройними формуваннями, привела до втрати Україною незалежності під час визвольних змагань початку ХХ століття та втрати самими козаками авторитету і підтримки населення. (після слів  музика звучить голосніше до виходу читця.)

 

(виходить читець)

 

Читець: Забули ясні зорі

     Козацький хоровод.

     Бої на Чорнім морі,

     Гармати Жовтих Вод.

     Забули вже портами

     В Парижі та Москві,

     Як шану віддавали

     Козацькій хоругві.

     Забула вже Європа

     Ту силу молоду,

     Що біля Конотопа

     Розбила вщент орду.

    А ми заспіваймо,

    Забути не даймо,

    А ми пам’ятаймо

    І всім нагадаймо

    Героїв у нашім роду.

    Забули тугодуми,

    Як воля січова

    Творила віщі думи

    Збирала в кров слова.

    А ми заспіваймо,

    Забути не даймо,

    А ми пам’ятаймо

    І всім нагадаймо,

    Що слава козацька жива!

 

(Кілька тактів «Маршу січових стрільців». Читець йде зі сцени під музику.)

 

Ведуча: На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою. Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва. Таким чином, Покрова святкуватиметься в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.

Ведучий: Сьогодні козак - не той, хто одягнений у вишиванку й  шаровари. Козак - це передовсім воїн за духом, і воюватиме він тільки за честь і свободу. ШЛЯХЕТНІСТЬ, МУДРІСТЬ, ВІДВАГА – три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш! 

Ведуча: Благослови і вознеси

     Болючу правду України,

     Що йде від чистої роси,

     Що йде від чистої сльози -

     Не тільки смуток і руїни.

    ...І незнищенність України,

    Народе рідний, вознеси!

 Ведучий: На цьому наша виховна година, присвячена Дню Українського Козацтва, завершується.

Ведуча: Бажаємо вам зберегти козацький дух, мати в душі козацьку відвагу і честь та по справжньому, по козацькому любити свою Україну.

 

(На вихід із залу включається фонограма пісні «Гей, ви, козаченьки» у виконанні Н. Яремчука.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України

Полтавський політехнічний коледж НТУ «ХПІ»

 

 

 

Сценарій відкритого виховного заходу

для студентів І курсу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготували і провели:

викладачі предметної комісії суспільних дисциплін

ПОСТАВНИЙ І.М.

МАЄВСЬКА С.В.

 

 

ПОЛТАВА

2011