Сценарій "А вже Покрова одцвіла"

Про матеріал
Сценарій вечора, присвяченого осінньому періоду свят українського народу.Поміж Богородичними праздниками, на окрему увагу заслуговує празник Покрови Пресвятої Богородиці. Культ Божої матері, як покровительки нашого народу тягнеться ще від княжих часів. Секрет цього культу лежить в тому, що тут йдеться не про людське, а небесне і могуче заступництво, якого прагне кожна людина, родина і народ.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій

 

 

“ А вже Покрова одцвіла ... “

 

 

 

( вечір, присвячений осінньому періоду

свят українського народу )

 

 

 

 

 

                                             Підготували:

                                          Терен Т.В.

                                                  Стасишин М.І.

 

 

 

 

 

 

         “ Величаєм тя, Пресвятая Діво,

               Мати Христа Бога Нашого,

           і славимо всеславний покров твій... “

Величання з XVIст.

( написане на ватмані величання прикріплене на сцені, прикрашене синьо – жовтими стрічками, калиною.

Покуть :  ікона “ Покрова Богородиці “, стіл, застелений скатертиною,   підсвічники з свічками, два букети білих хризантем, вишитий рушник, коровай  ).

 

Читець.         Як міниться корона золота

На пишнім клені, сяйно, урочисто !

А на калині кетяги намиста

Осінній вітер кружить і гойда ...

Це час на спогади, на трохи пізній жаль,

Але також це час на мудру втіху

Все повертається в невпиннім колобігу –

Весна і осінь, радість і печаль.

У сонці зводиться, пливе в обійми дню

В цей тихий жовтень, сповнений вогню.

 

Ведучий.   Скинули листя дерева, в гаях і дібровах замовк пташинний спів ; земля, трава, ставки і озерця вкрились падолистом.

 

Читець.    ( вірш Ліни Костенко )

 

Осінній день, осінній день, осінній !

О синій день, о синій день, о синній !

Осанна осені, о сум ! Осанна .

Невже це осінь, осінь, о ... ?

Осінні айстри, горілиць зійшлися болем

Ген килим, витканий із птиць летить над полем

Багдадський злодій літо вкрав,

Багдадський злодій

І плаче коник серед трав. –

                                          немає мелодії

 

Ведучий.  Надзвичайно красивий, чарівний місяць осені – жовтень. Чому він так називається зрозуміло всім, бо листя із – зеленого перетворилось на жовтогаряче, багряне, що на сонці аж золотом горить.

 

( Звучить пісня “ Осіннє золото “ )

Багряниій лист в гаю кружля

Шумлять отави молодо

Чого, чого вдягла земля

Рясне осіннє золото ?

Скида в гаю верба густа

Листки зеленорусії

А я люблю ясні літа

Своєї юності.

 

 

 

Ведуча  Непомітно, але впевнено, вступила у свої права осінь. Розпочиналася   вона святом Святого Семеона Стовпника і матері його Марфи. На цей день – 14 вересня – припадає початок церковниго року.

 

Ведучий  Колись, ще в козацькій Україні, на Семена справляли пострижини молодих хлопців і вперше садовили їх на коні. Цей добрий звичай походив ще від княжих часів. Молодих княжичів теж у цей день садовили на коні, та з великими церемоніями везли до церкви, а там після Служби Божої , пострижини виконував сам єпископ.

 

Ведуча     Великим святом був день Різдва Пресвятої Богородиці ( 21 вересня ) або як кажуть у народі “ Друга Пречиста “. В цей день жінки, в яких немає дітей, справляли обіди і запрошували бідних, щоб молилися Богородиці за за їхні діти. В цей День в Україні звичайно йдуть дощі, а люди й кажуть : “ Друга Пречиста дощем поливає.”

Ведучий Після Пречистої до Покрови на Поліссі заготовляли калину. А розпочинався цей період від забутого тепер обряду. Біля кожної хати, найчастіше біля вікон чи криниць, садили кущі калини, але зривати з них ягоди не дозволялось, бо нібито володіли вони таємничою силою  - відвороту від зла, нечистої сили. Наруга над калиною вкривала людину ганьбою.

 Ведуча    Дівчата, які були на віддані, спершу замовляли в церкві відправу, а потім зібравшись за селом, несли вишиту хустину і з піснями йшли до лісу.                 

                   Театралізована сценка _

Звучить укр. нар. пісня (                                                                      )

 

Гурт дівчат виходить на середину залу, де красується кущ калини, зупиняється біля нього, вклоняються. Одна з дівчат звертаючись до куща каже:

“ Ми тебе, калино,

                 прославляєм

   Ми тобі, калино,

                 заспіваєм !”

Дівчата беруться за руки навколо куща і водять хоровод.

Звучить пісня “ Ой у лузі калина стояла “

Одна з дівчат каже : Гей ! Дівчата !

                                   Будемо калину рвати

                                   Будемо долю свою закликати !

Одна за одною дівчата підходять до куща, зривають ягоди і кладуть до рота, задумавши імя коханого і промовляють :

“ Поможи калинонько бути в парі з миленьким “

Після цього дівчата заквітчують калиною стрічки, коси, віночки.

(   Звучить пісня      “ Калинонька “               – дівчата виходять.)

 

 

 

Ведуча Поміж Богородичними праздниками, на окрему увагу заслуговує празник Покрови Пресвятої Богородиці. Культ Божої матері, як покровительки нашого народу тягнеться ще від княжих часів. Секрет цього культу лежить в тому, що тут йдеться не про людське, а небесне і могуче заступництво, якого прагне кожна людина, родина і народ.

 

 

 

 

Ведучий Від самого початку існування нашої держави ми мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої опіки і помочі, проти якої не може встояти жодна людська сила, а тією поміччю був покров Пречистої Діви Марії.

 

 

 

Читець   Я розповім вам історію установлення празника Покрова.

 

Десь через тисячу років після Воскресіння Христового Грецію загарбали араби. Оточивши Контантинополь, сарацини намагалися поневолити городян. Лютував мор, смерть забирала всіх, скрізь чулися голосіння, плачі. І тоді люди звернулися до Бога, почали особливо щиро молитися. Багато людей зібралося на Службу  в Богородичному храмі Внерхенесі, де зберігались ризи Божої Матері і частина її пояса. 14 жовтня, під час відправи, разом з народом молився і Святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном.

Відправа закінчується і св.Андрій бачить, як від входових дверей церкви – осяяна світлом Пресвятая Богородиця ступає повітрям разом з св. Іваном Хрестителем, св. Іоаном Богословом і безліччю ангелів. Зігнувши коліна Богоматір стала молитися,обливаючись сльозами, а потім підійшла до пристолу, зняла з голови хустку – покров – омофор і покрила ним людей, що були в храмі. Сіяла Богородиця небесною славою, а покров у її руках виблискував яскравіше сонячного проміння. Видіння зникає. Св. Андрій і Епіфан, що бачили це видіння, зрозуміли, що Богородиця прийшла рятувати місто. І сталося диво – вороги відступили. Подія чуда блискавкою розноситься по всьому місту. Всі врятовані.

Від тієї хустки – покрова і празник дістав свою назву. 14 жовтня прийнято щорічно відзначати Покрову для прославлення Пресвятої Богородиці.

 

Ведуча  Подібне сталося і внашій історії, у часи нападу ворогів на нашу землю. Хто не знає, про чудесну захорону Почаївського монастиря в липні 1675 року перед турецькою облогою. На ревну молитву монахів і вірних Пресвята Богородиця зявилася над монастирською церквою і своїм омофором заслонила монастир. Ту чудесну подію увіковічнила пісня в честь Божої Матері “ Ой зійшла зоря вечоровая, над Почаєвом стала “.

( Звучить пісня “ Ой зійшла зоря вечоровая ... “ )

 

Читець     Про особливе шанування Божої Матері у нашому народі свідчать чудотворні ікони Богородиці. Найактивніше будівництво церков та іконописання, повязане з Покровою, припадає на добу гетьмануваня Івана Мазепи. З поміж 17 церков, що були збудовані в Києві – 3 з них носили імя Покрови. При написанні ікон Богородиці місцеві іконописці вокористовували праобрази реальних осіб : мати Божа тримала під своїм Покровом Б. Хмельницького, І. Мазепу, єпископів.

 

Ведучий  Наші князі, наше військо, наші козаки і гетьмани радо вибирають Пречисту Діву Марію за свою Покровительку і Опікунку. Не можна не згадати Князя Ярослава Мудрого, який розбивши печенігів в 1036 р. з вдячності до Пресвятої Марії, будує в Києві Собор св. Софії і Храм Благовіщення на Золотих Воротах. В церкві Благовіщення він 1037 р. віддає увесь народ в опіку Божої Матері.

 

Ведуча  Князь Ігор Святославович, герой епосу “ Слово о полку Ігореві “, по своїй втечі з неволі йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері Пирогощі.

Ведучий  Галицький король Данило по упішнім поході на Чехію спішить з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі та складає в її честь багаті дари.

 

 

 

Читець

Наші славні Запорожці мали на Січі церкву в честь Покрови Пресвятої Богородиці з її іконою. На іконі понад Пречистою був напис: “ Ізбавлю і покрию люди моя ...”, а від запорожців, що під іконою, простягнена лента вгору до Божої Матері з написом : “ Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас од всякого зла “. Вернувшись щасливо з походу, спішили до Неї із щирою подякою. В їхній бойовій пісні “ Нумо, хлопці, до зброї “ є слова :” Нам поможе святий Юрій ще й Пречиста мати турка звоювати”.

 

Ведучий  Під покровом Богоматері козаки не боялися ні морської стихії, ні злих ворожих силю. Свою відмову від шлюбу запорожці порівнювали з високим Божим призначенням Діви Марії. ЇЇ зображення завжди було на хрестах, які носили козаки.

Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Пресвятої Покрови.

( звучить лірична музика                                                                                      )

 

Читець                 Вірую

                Від зіроньки до зіроньки

Кров людська не водиця

               Вірую !

Від стогону до стогону

Рука вража поборена

               Вірую !

Від скорби до скорби

Душа наша – імя Боже

               Вірую !

Від псалму до псалму

Караюсь, мучусь, але не каюсь

               Вірую !

Від слова до слова

Пренепорочную Покрову

Помилуй мя Діво

 помилуй мя Діво

      Богоматір

Сохрани мя Боже

Сохрани мя Боже

Сине Господень

І спошли душі моїй

Сім Дарів Святого Духа

Бо Тріє Вірую. Алілуя

( музика виключається )

Ведучий  Серед народу свято Покрова мало значно ширший ніж церковний зміст.Жінки в Україні вважали це свято своїм. Особливо чекали його заручені дівчата,та ті, що сподівалися сватів. Бо від Покрови до Пилипівських заровин ( 27 лист. ) усюди справляли весілля.

Ведуча   Ніч перед Покровою набирала якоїсь таємничості. Дівчата виходили на поріг і закликали “ Свята Покровонько - покрий головоньку “.         “ Свята Покровонько, завинь головоньку, чи в шматку, чи в онучу, най ся дівко не мучу ”.

Ведучий  А на ранок, як усі йшли до церкви, покривали ікону Пресвятої Богородиці вишиваними рушниками та хустками. Щоб Діва Марія вкрила їх своєю ласкою і захистила їхні сили від злих сил.

 

 

 

( виходять 2 дівчини з вишитим рушником і хусткою ).

 

1 дівчина  Божа Матір ! Тобі рушники вишивані

                   простягаєм до ніг, як святий оберіг.

                   Щоб Покровом своїм наших учнів покрила.

                   Захистила від горя, від бід, і від лих.

                    Засіяй мов зоря, наче сонце на небі.

                   Подаруй нам тепло, кожен радісний день.

                    У молитвах палких лине слово до Тебе від усіх школярів.

2 дівчина  Матінко Господня, на Тобі від мене, дай мені від себе.

                  Як я тебе покриваю, так і мене покрий.

 

( дівчата йдуть до образу Покрови і одна покриває хустиною, друга вишитим рушником ).

 

Ведуча  Дівчина, вийшовши заміж, уже ніколи не заходила до церкви з непокритою головою, інакше на сімейне вогнище накликала нещастя, воно лишалось без покрову. На Поділлі, Покутті дівчата бігли до церкви і ставили святкову свічку перед образом Богоматері, бо вірили: хто перший поставить її, той скоріше заміж піде ...

 

Ведучий  Покровом на Покрову накривала Матір Божа землю від усяких бід, і кожна матір в Україні старалась поблагословити своє дитя рано – раненько, промовляючи : “ Як Матір Божа стоїть над світом, так най стане над тобою усіляке добро. Коли просиш у Матінки Божої заступництва добрим сердцем то матимеш його ...”.

 

Ведуча   З настанням Покрови починалися вечорниці, досвітки та весілля. Отож і ми запрошуємо вас на українські вечорниці.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Українські вечорниці.

( Прибрана українська хата, покуть, стоїть ікона Покрови, тин з квітками, ряднами застелені лавки )

 

Господиня.   Добрий вечір, добрий вечір !

                       Довгожданні друзі !

                       Добрий вечір, наші друзі

                       Просим до світлиці

                       На веселі, на бадьорі

                       Наші вечорниці !

Господиня Господи ! як згадаєш як ми колись дівували ! Як на вечорниці ходили, як танцювали. Ні, що не говоріть, а світ перемінився ...

Хоч би й запорожці... Ну, а де тепер ті запорожці ? Як налетять бувало зі своєї Січі, мов орли – соколи ! Траплялось, як схопить тебе котрий, так до землі не впустить, так і носить ... Ой, ой. Куди – то все дівалось ?

(Сумно хитає головою,прибирає у світлиці ).                                                ( за сценою чути пісню                                               до залу входить гурт дівчат).

 дівчина.  : Добрий вечір в вашій хаті !

Господиня.  І вам добрий вечір! Заходьте дівчата ,сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті на лаві.

 дівчина.      Чи нам пристало сідати, нам би  пристало  гарну пісню заспівати.

( співають пісню ...                                                               )

 дівчина.      Пані господине!  А що це в вас сьогодні так багато гостей зібралось?

Господиня.  А це в нас вечір присвячений осінньому періоду свят “ А вже Покрова одцвіла ... “ 

 дівчина.      Дівчата, а давайте і ми розкажемо, що знаємо про Свято Покрову Пресвятої Богородиці.

 дівчина.     Я знаю що Перед Покровою старші чоловіки брали з собою молодих хлопців і допомагали старшим – перекрити хату, полагодити огорожу. І за це Пречиста їхню “судьбу щастям покривала”.

 дівчина.     До Покрови закінчували роботу в полі, весь урожай звозили до комор і починали випікати хліб з новозібраної пшениці. На Покрову справжній господар з хлібиною заходив до сусіда, що довести свою повагу і приязнь, що між ними і надалі був мир і злагода, а в хаті не переводився хліб.

Хлопець.        Хліб запашний єднає родини

                        Добрим стосункам початок кладе

                        На полотні Покровського свята

                        Сонцем засяє зерно золоте

( Учень короваєм  вітає адміністрацію школи )

 дівчина.       З Покровою приходили перші свята, перші приморозки. Хороший господар до Покрови утеплював вікна,хату, щоб сміливо зустріти зиму. На Покрову перший раз розкладали вогонь у печах. Розпалювали тільки дровами з вишні або яблуні, промовляючи : “ Свята Покрово, покрий нашу хату теплом, а господаря добром!”.

 дівчина.        Ой Покрово – Покровонько

                        просять тебе діти,

                        щоб зуміла в лютий холод

                        нас теплом зігріти

                        Покрий, покрий нашу землю

                        Листом, білим снігом

                        Покрий, покрий Україну

                        Своїм оберігом.

( виконується пісня ...                                                                    )

Хлопець.      На Покрову згодували худобі останній сніп вівса і від цього часу тримали її вдома. Зерном із цього снопа годували курей.

 дівчина.      Покрова Пресвятої Богородиці наставала 14 жовтня. Вважалося,         що з цього дня починалася зима. Казали: “ на Покрову до обіду осінь, а по обіді – зима”.

 дівчина.        Господарі примічали погоду :

  • якщо вітер віяв з півночі – зима мала бути холодною і з великими снігами;
  • якщо з півдня – то теплою.

 дівчина.        У народі казали : “ Свята Покрова землю вкриває де листком, а де сніжком. Відліт птахів до 14 жовтня віщував ранній холод.

дівчина    З Покровою повязано і багато народних прикмет :

  • до Покрови листя ще не опало – на пізню зиму ;
  • якщо на Покрову сніг не випав – зима не скоро прийде ;
  • суха Покрова – на зиму з морозами.

Господиня.  Молодці дівчата! Дуже приємно що і ви розповіли нам багато цікавого про Свято Покрови.

Хлопець.   Та це ще не все. Вже з 19 ст. традиційно Покрова була і національним святом. Запорожці святкували свято Покрови в трагічні часи – на полі битви. А Геройська Українська Повстанська Армія 30 травня 1947 року проголосила свято Покрови своїм офіційним святом.

( виконується пісня                                                                   )

 дівчина.        З настанням Покрови починалися весілля. “Настали жнива – лежить дівка нежива, а прийшла Покрова, стала дівка здорова”. Дівчата старалися слухати батька – матір, переймати иатеринську науку до праці, бо до таких дівчат Мати Божа була милостива. Покрова накриває траву листями, землю снігами, а дівчат -шлюбним вінцем.

( виконується пісня ...                                                           )

Ведуча.          Наш вечір, присвячений Покрову Пресвятої Богородиці, завершується! Думаю, що щирі молитви, пісні, які прозвучали на цьому вечорі, були виявом любові та вдячності до Пресвятої Богородиці. І вона почула нас, тому ласкаво прошу в Матінки Божої рясних Божих благословінь усім вам!

 

Всі разом.      Скільки б не співали

                       А кінчати час

                       Кращі побажання

                       Ви прийміть від нас.

                                         І в вас, і в нас

                                         Хай буде гаразд

                                         Щоб ви і ми

                                         Щасливі були!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

  1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – К. : Обереги, 1994р.
  2. Українське народознавство : Навч.посібник./ За ред. С.П.Павлюка – Львів: Фенікс 1994 – 608с.
  3. О.Воропай  Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. част.II.- Київ: Оберіг. – 1991 р. – 435с.
  4. Пізнай свій обряд.  О.Ю.Я.Катрій  ЧСВВ.Торонто. Видавництво ОО Василіян, 1979р.
  5. Штефан А.І.  Свято Покрови ”сценарій свята для учнів” завуч – 1999 №15.(21). с.6.
  6. Вітер Н.М.,Василенко З.В.  Свято Покрова (матеріал для свята) //Шкільний світ. – 1998. - №19(51). с.9.
  7. Свята Покрівенько, покрий голівонько // Позакласний час. - №17, 1998 р.
  8. Свято Покрови //Нар.творчість та етнографія. №5 – 6., 1997 с. 54-58.
  9. Якумевська Є.В.  Шкільна вистава “Оснні ключі Покрови”.//Позакласний час.№18 – 1998. – с. 4-7.
  10. Скуратівський В, Покровонько, покрий мою головоньку...//Посвіт. – 1995. - №3 (20) с. 31-35.
  11. Скуратівський В.  Жовтень: ( Нар.Свята жовтня  ) Святвечір : нариси дослідження у 2 –ох книгах. Київ.,1994. – кн.2. ст. 99 – 120.

 

doc
Додано
13 лютого 2019
Переглядів
1626
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку