Загальношкільна лінійка до Міжнародного дня грамотності "Бути грамотним - це модно!"

Про матеріал

Загальношкільна лінійка до Міжнародного дня грамотності "Бути грамотним - це модно!" містить інформацію з історії свята, його призначення та особливостей святкування, рубрики "Цікава граматика" (особливості слововживання), "Весела перерва" (розігрування гуморесок на мовну тематику), "Серйозно про серйозне" (інформацію Секретаріату Кабінету Міністрів) та мотиваційну частинку "Замість висновків".

Перегляд файлу

Загальношкільна лінійка

до Міжнародного дня грамотності

Історія свята

Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

Призначення

Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови мирного суспільства у ХХІ столітті.

Станом на 2006 рік 771 мільйон дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети — жінки. Крім того, величезна кількість і дітей, і молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними й іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який з кожним роком стає все складнішим. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. У першу чергу до цих груп слід зарахувати жінок і дівчат, оскільки чоловіки та хлопці мають більше можливостей отримати належну освіту, особливо в країнах, що розвиваються.

Протягом останніх десятиліть спостерігається значний прогрес у розповсюдженні грамотності. Зокрема, у 1950 році в половині країн світу 50% або більше дорослого населення (старших 15 років) були неграмотними. На сьогодні такий стан справ існує лише у 25 країнах світу, у решті країн рівень неграмотності населення в середньому не перевищує 10%. У 1970 році лише двоє з трьох жителів нашої планети були освіченими, у 1990 році — троє з п'ятьох, а станом на 2006 рік — четверо з п'ятьох.

На сьогодні майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати. Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.

Святкування

Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найвидатніших педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

4. Цікава граматика

1.Слова, рід яких не збігається в рос. і укр. м:
російські слова: українські слова:
боль (ж) біль (ч)
дробь (ж) дріб (ч)
запись (ж) запис (ч)
накипь (ж) накип (ч)
насыпь (ж) насип (ч)
полынь (ж) полин (ч)
посуда (ж) посуд (ч)
путь (ч) путь (ж)
распродажа (ж) розпродаж (ч)
свет (ч) світло (с)
Сибирь (ж) Сибір (ч)
степь (ж) степ (ч)
ярмарка (ж) ярмарок (ч)

2. Адреса та адрес.
Іноді трапляються помилки при використанні цих слів. Можна почути: «Приємно, що Ви висловили такі теплі слова в мій адрес». Але адрес - це письмове привітання. Можна сказати: вітальний адрес, адрес ювілярові. А адреса - це координати, місце проживання, розташування особи, організації і под. Наприклад: проживати за адресою, надіслати на адресу. Іноді це слово вживається в переносному значенні, тобто сказане стосується певної особи. Тому правильно сказати: «Приємно, що Ви висловили такі теплі слова на мою адресу».

3. Вибачте мене чи вибачте мені
Форма «вибачте мене» є калькою з російської мови «извините меня». Правильна форма української мови - це «вибачте мені», «пробачте». Не можна говорити «я вибачаюсь», тому що зворотна частка -сь (-ся) означає «себе», і сказати «я вибачаюсь» рівнозначне «я сам собі вибачив».

4. Вірний і правильний.
Доводиться чути: «Абсолютно вірно!» Але це зовсім не правильно. Це - російська калька слова «верно». Адже в українській мові слово «вірний» - однокореневе зі словом «вірність». Можна «вірно кохати», «вірними» можуть бути друг, дружина, собака, але ні в якому разі не відповідь, рішення і подібне.
Російське «верно» - багатозначне слово і українською перекладається по-різному. Наприклад:
Верный друг - вірний друг
верный ответ - правильна відповідь
Верный способ - надійний спосіб
Верная смерть - неминуча смерть
Тому доцільно сказати: «Абсолютно правильно».

5. Зустрічаються і трапляються.
Чи можна сказати: «В роботі зустрічаються помилки»? Ні, тому що зустрічаються,

тоді, коли є якась зустріч (переважно, хоча і не завжди, люди). Можна сказати: «В морі зустрілись кораблі»; «зустрітись з кимось поглядом»; «зустрітись з приятелем». В тексті, в книзі, в промові, в житті «трапляються» помилки, факти, недоліки тощо.

Весела перерва

Г. Бойко «Про Кіндратика й граматику»

На братика Кіндратика
Розгнівалась граматика.
Погані в нього справи:
Не зна Кіндратик правил.
Та, ще й сказав усім товаришам своїм:
— Люблю я математику,
І не люблю граматику!
І ось Кіндрат ледачий
Рішати став задачі
Він розв'язати вміє
І першу, й другу дію.
—Та як же,— інтересно,—
Це записать словесно?
І ось у кожнім слові
Вже помилки готові.
Не вміє він писати,
Ні речень будувати,
І зовсім невідомо —
Куди поставить коми.
Кіндратик як заплаче:
— Оце тобі й задачі!
Граматика устала
І так йому казала:

— Не знаючи граматики,
Не втнеш і математики!

ЯК ВАСИЛЬКО «ВІДПОЧИВСЯ» Г. Бойко

Писав із табору Василько:

«Нових у мене друзів стільки!

Я, мамо, добре відпочився!

І опилсинів тут наївся!

І накупався, як ніколи!..

Пеши... Вітаїм... Я й Мекола».

А мама так йому писала:

«Без тебе дома скучно стало...

Але тобі на користь море,

І ми зустрінемося скоро...

Ти молодець, що «відпочився»,-

Коли б ще й грамоти навчився!»

Грамотій

- Ти в нас грамотний такий,
- Хвалить мене мама. –
Тільки хто ж чита книжки
Догори ногами!
Книгу я кручу – дива!
Не збагну нічого –
Де у книжки голова?

Де у книжки ноги?

Серйозно про серйозне

Грамотність є не тільки додатком до вже здобутих знань і навичок, але й надійним помічником у житті кожної людини в інформаційному суспільстві. Стрімкий розвиток у всіх сферах діяльності вимагає від людини, ким би вона не була і де б не мешкала, миттєво відгукуватися на вимоги часу. Грамотність стає запорукою підвищення професійної кваліфікації, і як наслідок, працевлаштування.
Рівень грамотності сьогочасної людини невід’ємно пов’язний із вмінням користуватися новітніми технологіями, зокрема використовувати сучасні засоби масової інформації та комп’ютерної техніки.

Україна розпочала самостійно торувати свій незалежний шлях. Логічно, що багато колишніх державних пріоритетів нівелювалося, але прагнення до тотальної грамотності нації завжди було, є та буде. Всі українці, які хочуть добра своїм дітям, мають прищепити їм бажання до самовдосконалення, сміливість у здобутті нових знань, відвертість і щирість у висловлюванні думок, любов до книжок, навички роботи з сучасними інформаційними технологіями – одне слово те, що складає грамотність сучасної людини.

( Секретаріат Кабінету Міністрів)

Замість висновків

Знову і знову, читаючи газети, слухаючи радіо,спілкуючись з людьми, ми з гірко-

тою помічаємо: мова убожіє, він семимильними кроками йде до свого виродження. І мало хто бореться за чистоту мови. Вже і в друкованих виданнях допускаються дурні орфографічні та пунктуаційні помилки. Складається враження, що статті для газет і деяких журналів пишуть не журналісти і філологи, а учні молодших класів, і то трієчники. Найпростіші правила правопису часто порушуються, а мало кому це впадає в очі. Ось що страшно!

В Інтернеті тим більше ніхто не замислюється над правильністю написаного ним. Швидкість написання часто відбивається на якості. Безглузді, а часом і навмисні помилки - все це атрибути нашого віртуального життя. Але, почавши писати так нестаранно і швидко, ми і в реальність переносимо цю манеру. Ми думаємо, що розуміємо один одного, що говоримо чітко і ясно. Але, на жаль, це не зовсім так. Дбаймо разом про нашу мову! Нехай це буде роботою не тільки лінгвістів і філологів, а кожної людини окремо. І тоді мова наша буде більш грамотною, правильною і чистою. Тоді ми з вами донесемо рідну мову нашим нащадкам як найбільший дар.