Сценарій "А вже весна, а вже красна. Славімо її!"

Про матеріал

У кожного місяця є свої, якщо можна так висловитись, ударні свята, себто такі, що найповніше освячують ту чи іншу пору року. Якщо січень знаменитий насамперед трьома святами — Різдвом, Новим роком та Водохрещем, то лютий може похвалитися лише одним — Стрітенням, яке припадає на середину місяця — 15 лютого.

Перегляд файлу

Ведуча 1. 15 лютого ми відсвяткували одне із найбільших і найшановніших церковних свят – Стрітення.

Ведучий 2. У рік народження Христа жив у Єрусалимі старець-праведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре доки не побачить Спасителя Світу.

Ведуча 1. На сороковий день після народження Ісуса Йосип та Марія принесли Дитину до Храму Єрусалимського, щоб за звичаєм юдейським поставити її перед Господом.

Ведучий 2. Цей сороковий день був 15 лютого. І саме 15 лютого, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: « Нині відпускаєш раба твого, Владико, з миром!» .

Ведуча 1. День, коли згадуємо Стрітення Господнє, теж належить до великих свят. У тропарі на це свято знов прославляємо Божу Матір.

Ведучий 2. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.

Ведуча 1. Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.

Стрітення відзначили наші бабусі та дідусі. Ще це свято називають Зимо бором або Громниці. Назва цього свята походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалась велика магічна сила.

Ведучий 2. Таку свічку запалювали відразу як повертались із церкви, «аби весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив».

Запалювали її і літом, під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки.

Ведуча 1. Святили на Стрітення, крім свічок, і воду. Ця вода вважалася цілющою. Її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Допомагала вона від різних хвороб.

Ведучий 2. Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків – у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.

Ведуча 1. У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники – вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець.

Ведучий 2. Про свято Стрітення існує безліч легенд. Ось одна з них.

Вранці на околицю села приїхала Весна, а на зустріч виходить Зима. Ще не побачивши своєї сестриці весни ходить розглядаючи свої володіння, промовляє:

Зима: Війте голубчики мої вітри, крутіть хурделиці, війте метелиці, сильніше скувайте землю морози…

Та тут їй назустріч іде дівчина.

Дівчина. Добридень, Зимонько!

Зима. Та який же він добрий, коли сьогодні сонце так гарно сіяє. А ти чому тут ходиш сама, ще й до мене вітаєшся. Не боїшся, що я тебе замету, заморожу?

Дівчина. А сьогодні мені вас вже нічого боятися.

Зима. Як це? Ти не боїшся мене зими?

Весна. А чого їй боятися коли я вже прийшла!

Дівчина. Ой весна, весна. Ми так тебе чекали, кожній день рахували. Побіжу я додому сестрам розкажу, що незабаром заквітчаємося у свіжі, перші, весняні квіти. Бо вже прийшла весна із зимою змагатись за панування над землею!!!

Весна.

Добрий день, мої любі друзі!

Я- Весна,

Я три місяці в садочку

Зимувала на кілочку

Від морозів і вітрів

Берегла озимий хліб

Ниточки для травки ткала,

Сорочку сонечку зв’язала,

В голубі легкі пушинки

Весняні вдягла хмаринки,

Повернула всіх птахів

Із вирію в рідний дім

Привела я вам три парубки красні,

Три місяці ясні.

Березень.

Трудився лютий до світанку

І заморозив геть струмочок.

А березень підкрався ранком

і схрумав нишком весь льодок.

Зима ще злиться, бідолаха,

А вже ж весна бере своє.

І березень бурульки з даху,

Немов цукерочки, жує!

Квітень.

Я - Квітень, славний квітникар,

Сонечко і рясно

Уквітчав вам календар

першим цвітом - рястом.

Травень.

Я місяць Травень

Іду і весело співаю,

Дощами землю поливаю,

Святковими піснями

І громом іду над полями.

Весна.

Я всім в дарунок тепло принесла

Скрізь засіяла ранні квіти.

І травичку, шовкову, м’яку…

Зима.

Щось ти швидко прийшла сестрице!

Ти засіяла квіти?

Не поспішай радіти.

Я їх вкрию снігами…

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима. А от і не все! Не все! (знімає торбину, трусить нею. Сиплються крихти та миші випадають крізь дірки)

Весна. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося? Ти зробиш щось гарне і я. Чиє творіння буде гарнішим той і буде далі царювати.

( Зима створила чудову сніжинку, а Весна прекрасну, духмяну квітку, дивовижно гарного кольору)

Зима.

Ти перемогла сестрице!

Прощавайте, милі діти!

За зиму ви поздоровіли.

Пішли на користь і мороз, і сніг,

І щічки ваші як порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти Весна-красна!

Я чую, як дзвенить струмок

То зараз я залишу ваш куточок.

Отож, хлопчики й дівчатка,

Прощаюсь з вами усіма.

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку зимову принесу.

Чекайте на мене. Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею.( дає ключі) Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

Весна. ( бере ключі).

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію.

Ведучий 2. Отже далі буде правити Весна. Та так сталося тільки у цій легенді. А в народі люди вважають, що хто переможе під час двобою той і буде правити далі. Але як наші предки дізнавалися хто переміг?

Ведуча 1. В цьому їм допомагали стрітенські прикмети.

Дівчина 1. – Якщо на Стрітення мороз, то скоро весні бувати!

Дівчина 2. - Якщо іде сніг, то буде урожай багатий!

Дівчина 3. – Якщо в цей день відлига, то довго ще зимі панувати!

Дівчина 1. – Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!

Дівчина 2. – Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.

Дівчина 3. – Якщо метіль дорогу перемітає, то корм для худоби відмітає.

Ведуча 1. А давайте з Весною сонце погукаємо, щоб воно допомогло Весні – матінці сил набратися.

(Діти беруть за руки,водять хоровод і співають «Вийди,вийди,сонечко»).

Вийди,вийди,сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки,

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

Сонечко.

Добрий день,мої хороші,

Хлопчики й дівчатка.

Радо із весною хочу вас вітати!

Я - весняне,ясне сонце,

Засвітило всім у віконце.

Я прокинулась рано,

Бо я сонечко весняне,

Обійшло гаї, поля -

Чорна всюди ще земля.

Дівчинка

- Сонце ,сонечко кругленьке,-

Просять дітоньки маленькі,-

Щоб раділи наші личка,

Хай прокинеться травичка.

Сонце

Згода, діти, і в цей час

Я послухаю вже вас.

Своїм лагідним промінням.

Розбуджу травичку.

Трава

Здрастуй, сонечко-дружок.

Я росту і буду впрок.

Сонце

Ось вербичка наша мила

Свої коси розпустила.

Та вона ще міцно спить.

Розбуджу її в цю мить.

Вербо, вербо, прокидайся,

З ясним сонцем привітайся.

Верба

Здрастуй,сонечко-дружок.

Я вже встала іду в танок.

Сонце

Спить калина. Ще без листя.

Без червоного намиста.

Я на неї ніжно гляну -

Враз вона зелена стала.

Калинонько, прокидайся,

З ясним сонцем привітайся.

Калина

Здрастуй, сонечко-дружок,

Я вже встала, йду в танок.

А щоб кращий був танок

Запрошу я цих діток.

Дівчинка

Пісенька-весняночка

На весняним лузі

Станьмо всі у крузі

Будемо співати,

Весну прославляти.

Діти виконують пісню «Ой минула вже зима»

Ой минула вже зима,
Снігу-льоду вже нема,
Ой нема, ой нема,
Снігу-льоду вже нема.

Прилетіли журавлі
Й соловеєчки мал!.
Ой малі, ой малі,
Соловеєчки малі.

В лузі квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Ой пасуть, ой пасуть,
Вівці травку вже пасуть.

Всі веснянку співаймо,
Весну красну вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Весну красну вітаймо.

Ведуча

Годі,діточки,сумувати,

Час іти спостерігати.

Гляньте,сонечко сміється,

Птаство з вирію несеться,

Вється,радісно співає,

Про любу весну сповіщає.

Ведучий

Тож давайте,любі діти,

Весну прославляти,

Птахів,що летять до нас,

Славно зустрічати.

(Виходять діти в масках птахів)

Шпак

Я,шпак,я перший приношу весну,

Бужу все від зимового сну.

Співаю я під вікном,

Люди назвали мене шпаком.

Ведуча

Шпаки відкладають 5-6 яєчок. Малята висиджують 14днів.а через 18-21день вони вже стають дорослими і покидають гніздечко.

Зозуля

Я зозуля – пташечка маленька,

Маленька і сіренька,

Можу заспівати

І вам віку накувати

Ведучий

Ця пташечка прилітає у кінці квітня-на початку Травня. Гнізда не будує, яйця підкладає в інші гнізда. Пташеня вилуплюється швидко і викидає яйця господарів із гнізда. Через 20 днів залишає гніздо. Пташка дуже корисна, бо з’їдає за годину до 100 гусениць.

Соловей

І я, співучий соловей

Хороший настрій маю.

Весні радію я тепер,

Літаю і співаю.

Гарний голос маю,

Тьох та тьох, тьох та тьох

Все собі співаю.

Ведуча

Соловей прилітає у кінці квітня. Самка відкладає 4-6 яєчок. Висиджує їх протягом 14 днів. Соловейко її годує і виспівує для неї пісні.

Журавель

Облітав я обходив

Сто морів і сто земель.

Крила, ноги натрудив,

Всього я надививсь,

І можу я сказати,

Що найкраща земля –

Рідна наша сторона.

Ведучий

Журавлів налічують 14 видів. Самка відкладає 2 яйця і висиджує їх 20-30 днів.

Ластівка

Ластівки- невтомні трудниці,

Працювитіш не знайдеш ти птиці.

З глини зліпили чудо-гніздечко,

Відклали в ньому маленькі яєчка.

І ось безпорадні пищать пташенята,

І приность їм їжу батьки так завзято

Жайворонок

Поле ще дрімає під снігом,

А жайвір чарує всіх співом.

Високо в повітрі ”зависає”,

Мелодійні пісні розсипає.

Пташка - жайвір співом заллється,

І сонечко зійде, їй усміхається.

Ведуча

Коли сонце – сонечко нам яскраво світить,

То в саду й на лузі розквітають квіти.

Ведучий

Є червоні й блакитні, жовті, білі-темні світлі.

Слухайте і дивіться - вам це знадобиться.

Виходять діти квіти

Фіалки

На сонячній галявині
Фіалка розцвіла -
Лілові оченята
До неба підняла.

Конвалія

Із зеленої сорочки , що зіткав весняний гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як звуть їх, відгадай.

Це конвалії у гаю на галявині цвітуть,

І ніде, немає кращих квіточок мабуть.

Кульбаба

На леваду я пішла б,

Ціла купа там кульбаб.

Ніби сонечка малі,

Посідали на землі.

Барвінок

Гуляв квітень по долині,

Розгубив барвінки сині.

Кожна квітка барвіночку

Там шукала стежиночку.

Ромашка

На стрункій високій ніжці,

Біля річки на лужку

У косинці-білосніжці

Стрінеш квітоньку таку .

Ясним оком жовтуватим.

Усміхнусю я тобі

Як захочеш нас зірвати,

Дружньо скажемо всі: - Ні!

Проліски

Ми перші квітоньки-весни,

Ми пролісковий цвіт.

Пережили зимові сни

Й родились знов на світ.

Сон-трава

Я квітуча сон-трава,

Світло-синя голова,

А пелюстки ворсисті,

А стебельця мов сріблисті.

Серед лісу на галявці

Я прокинулась у ранці

І почула, як струмки

Швидко мчать до ріки.

Ведуча

От і закінчується наше свято

І хочеться мені ще раз усіх привітати

З приходом весни.

І матусь, і бабусеньок своїх

І гостей ми вітаємо,

Усмішок, здоров’я, щастя.

Від душі бажаємо.

Ведучий

Ми співали й танцювали,

Із святом всіх вас привітали.

Прощавайте, в добрий час!

І приходьте ще до нас.

Весна.

Я тепло вам дринесла

І сонечко додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розцвітали, неначе квіти.

З рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї українські пам'ятали.

Хай вам щастить!

Ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання. У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові і щасливі. Вважали, що саме ці птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяли люту зиму.

Ведучий. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що прийшла весна.