Виховний захід "Чонобиль... Трагедія... Пам'ять..."

Про матеріал

Мета. Розширити знання дітей про Чорнобильську тра­гедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорно­бильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Вчити зас­тосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.

Перегляд файлу

ЧОРНОБИЛЬ... ТРАГЕДІЯ... ПАМ'ЯТЬ...

Мета. Розширити знання дітей про Чорнобильську тра­гедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорно­бильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Вчити зас­тосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.

Обладнання. Плакат з епіграфом, виставка дитячих ма­люнків про Чорнобиль, книги про Чорнобильську трагедію, вирізки з газет, свічки, фонограми, присвячені цій темі.

Хід заходу

Вчитель. Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

Учень.

Не можна про це не казати,

Мовляв, це було вже давно.

Перед очима батько-мати,

І Україна, і Дніпро.

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

Птахи складають гімн весні,

Всміхаються до сонця квіти,

А пам'ять лине в моторошні дні,

Гудуть жорстокі дзвони квітня.

(Лунає сумна мелодія. Учні стоять із запаленими свічка­ми).

Вчитель. Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, краси­ве. Та біля нього побудували атомну станцію. І недо­гледіли її. Погано збудували. Погано й пильнували. Сталася аварія на атомній станції. Багато земель Ук­раїни стали брудні. На них не можна сіяти, пасти худобу. На заражених землях нікому тепер не можна жити. Ті землі треба лікувати. Чорнобиль — тепер велика рана Ук­раїни.

     Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім                місто, а згодом — і атомна електростанція.

Учень.

І сталося це літа Божого

Тисяча дев'ятсот вісімдесят шостого.

Було тихо-тихо й погожо.

 І сталося це літа Божого,

Яке запам'ятається кожному                         

Українцю навічно та просто-просто.

І сталося це літа Божого 1986-го...

Вчитель. 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорно­бильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства.   Найбільшому  радіоактивному  забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з населенням 7,1 млн осіб, із них 3 млн дітей. — Діти, а ви знаєте, що означає слово «радіація»? Слово   «радіація»   походить  від  латинського   слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається у просторі як промінь світла.

        Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.

Учень.

Душевні, добрі, сильні, вперті —

Змогли стихію подолать.

Комусь прийшлось назавтра вмерти,

Комусь — ще довго помирать.

Бій без траншей і без окопів...

Він увійшов у пам'ять літ.

Спасли чорнобильці Європу.

А може, цілий світ.

Біду небачену зуміли

Від долі людства відвести,

А на чорнобильських могилах

Безмовні виросли хрести.

Вчитель. Відвага... Для пожежника це професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі пожежники ви­конували свою звичайну роботу. О ні! Це був смертель­ний бій, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу.

Учень.

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою.

Як наші батьки на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Учень.

Пам'ятник вознести

їм треба у кожному серці.

Безумство хоробрих —

Життя за життя.

Щоб тільки лишилися

Мати й дитя.

Учень.

Не всі виживають,

Та житиме світ —

І спів материнства,

І день-первоцвіт.

А думка людська

Пам'ятатиме вас.

А пам'ять людська

Повертатиме вас.

Безумство хоробрих —

Де вічність і мить,

Де згасли для вас 

І життя, і блакить.


Діти по черзі називають імена пожежників

 Володимир Правик, Віктор Кибенок,  Володимир Тищура,   Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок.

 

Вічна  пам'ять,   низький  уклін  усім покійним від усього людства. Вічна слава героям!

 

Хвилина мовчання.

 

Вчитель.  Герої Чорнобиля відомі всьому світу. Їхніми іменами нині названі вулиці, про них написані книжки.

           У  важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити розповсюдження на інші енергоблоки... Суворий    екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини захисту,   вертольотчики,   підрозділи   охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.

Учень.

Наша доля, наше горе,

Біль пекучий — чорний біль.

Сліз велике чорне море!

Чорнобиль.

Чорний квітень, чорні квіти,

Чорна вранішня зоря...

Не пішли до школи діти.

Ой біда!

Не на рік, і не на десять,

не на вік, а навіки

Погоріли білі весни,

Мов граки.

Допоможи нам, Божа Мати!

Дай терпіння і зусиль.

Щоб забути, щоб не знати —

Чорнобиль.

Вчитель. Чорнобильське        лихо...         Радіація...  Радіонукліди...  Скільки тривоги внесли ці слова у наше життя! З'явилися нові тривоги, і головна з них — майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі.

Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його   цілющими  дарами.   Чорний   круг невідомо скільки років залишиться неза­гойною раною на лоні природи, закарбується у серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, влаштовані місця, могили своїх батьків.

            На території України щонайбільше 400 тис. жителів були змушені залишити свої домівки. Понад 10 млн людей нині прожи­ває на радіаційно забруднених територіях.

 

 

Учень.

Став край наш зоною, де атом

Людськії долі обпалив.

Хоч можна тут перебувати,

А жити й Бог сам не велів.

Учень.

Що трапилось, мій краю?

Не чути вже твоїх пісень.

В садочках дітвора не грає.

Все більш пустих стає осель.

Учень.

Крило Чорнобиля накрило

Домівки, луки і ліси.

Блищить ота підступна сила

В краплях досвітньої роси.

Учень.

Та не корились ми ніколи.

А м'яла ж терниця не раз.

Іще нам усміхнеться доля.

Я вірю в той прийдешній час.

Вчитель. Офіційна довідка (середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загублено 48 тисяч гек­тарів земельних угідь; виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій; втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла; 10400 приватних будинків.

Учень.

Радіаційна днина б'є на сполох,

Радіаційні стогнуть небеса.

Двадцять перший вік — як доля, а не спомин,

Як хліб душі, як мамина сльоза.

Двадцять перший вік —

Наш атомний, космічний,

І ми — розвідники його життя.

Ми завжди тимчасові, а не вічні,

І як прожити — не дано знаття.

Вчитель. Через 20 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним природним заповідником. Сюди повертають­ся рідкісні тварини. Чорнобильська зона вже не є закри­тим об'єктом, іноземним туристам дозволено фотографу­вати на тлі саркофагу, відвідувати мертве місто Прип'ять, околиці рудого лісу.

Учень.

Калинові гаї,

Які тепер сумні ви!

Немов пісні мої,

А де веселі співи?

Ішла колись весна

Квітучими гаями

З веселкою над нами...

А де ж тепер вона?

Учень.

Калинові гаї,

Які ви невеселі!

Тут навіть солов'ї

Змінили свої трелі.

Учень.

Метелику білий, не лети

В той бік, адже там Чорнобиль!

Бо й так не доб'єшся мети,

Лиш наберешся хвороби.

Щоб бути здоровим, треба знати елементарні радіаційно-гігієнічні навички і використовувати їх у пов­сякденному житті.

Правила поводження у забрудненому середовищі

  1.       Найперше і найголовніше правило — дотримання чистоти тіла, одягу, приміщення, їжі.
  2.       Неприпустимо їсти немиті овочі та фрукти. Адже во­ни дозрівають біля  дороги,   де  пил  може  вміщувати радіоактивні частинки.
  3.       Не можна брати до рота зірвану травинку, билинку, смоктати бурульку.
  4.       Всю обробку їжі треба робити ретельніше: гарно ми­ти у проточній воді, зливати, виварювати і т. ін.
  5.       Необхідне вологе прибирання, ретельне витирання  пилу з меблів, підвіконня, зміна взуття.
  6.       Особиста гігієна: ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після вулиці, полоскати рот і горло перед їдою, часто мити голову, приймати душ, дбати про чистоту одягу.

Розповідь учителя про зелену аптеку.

Є й рослини, які допомагають виводити радіонукліди з організму людей.

Аптекар. Гарбуз — маленька аптека. У ньому багато цукрози, клітковини. Є кальцій, залізо, мідь, фосфор, що так необхідні для розвитку дитячого організму. Багатий він і вітамінами. Вітамін С зміцнює імунну систему. Вітамін РР виводить з організму радіонукліди. А вітаміни групи В врівноважують нерви. Наші вчені дійшли вис­новку: найцінніша, найцілюща дієта для дітей, які живуть на забруднених Чорнобильською катастрофою тери­торіях, — гарбузова.

А вживання відвару дубової кори лікує зоб, цю підступ­ну хворобу, яку зараз провокує Чорнобиль. Дві столові ложки молодої кори треба кип'ятити у склянці води ЗО хвилин на водяній бані. І столову ложку відвару розбави­ти у 1/2 склянці перевареної води і пити тричі на день пе­ред їдою. На ніч — компрес із кашки свіжої дубової ко­ри з молодих гілок. Це прискорить одужання. Двотижне­ве вживання відвару чергувати з двотижневими перерва­ми.

Варто внести у меню і жолудеві коржики — їх печуть наполовину з вівсяним борошном.

Звернення Землі

Земля. Важко мені жити, діти мої, кровиночки мої. Чи не я вас породила, чи не я вам сили даю. Викохую для вас кожен кущик, кожну травинку. Всі свої багатства віддаю вам до останку. Захищаю братів ваших менших: пташок, жучків, хробачків. За що раните мене, діти мої. чом не шануєте? Зриті ранами надра мої гоїтимуться ти­сячі

 

 

років, споєні отрутою поля не будуть родити, не ко­лоситиметься на них золота пшениця. Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я — ваша мати.

  •     Діти, хто ж звертається до нас зі своїми болями та тривогами? (Земля)
  •     Що за катастрофа вразила нашу Землю?

За днями дні — минув повільно рік,

За днями дні — і 20-й минає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться.

Ні! Ні! Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль — попередження, набат.       

Його уроків людство не забуде.

На сполох б'є людська тривога,

Щоб на трагічний клич села

Братів по людству допомога

У край Чорнобильський прийшла!

 

 

 

 

 

 

 

 

Управління освіти Адміністрації Ленінського району

Харківської міської ради

 

Харківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 67

 

ЧОРНОБИЛЬ... ТРАГЕДІЯ... ПАМ'ЯТЬ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                Вчителя початкових класів

                                                                                Васильченко Вікторії Миколаїв

 

 

 

 

 

 

Вчитель. Чорнобильське        лихо...         Радіація...  Радіонукліди...  Скільки тривоги внесли ці слова у наше життя! З'явилися нові тривоги, і головна з них — майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі.

Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його   цілющими  дарами.   Чорний   круг невідомо скільки років залишиться неза­гойною раною на лоні природи, закарбується у серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, влаштовані місця, могили своїх батьків.

            На території України щонайбільше 400 тис. жителів були змушені залишити свої домівки. Понад 10 млн людей нині прожи­ває на радіаційно забруднених територіях.

Вчитель. Офіційна довідка (середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загублено 48 тисяч гек­тарів земельних угідь; виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій; втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла; 10400 приватних будинків.

Вчитель. Через 20 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним природним заповідником. Сюди повертають­ся рідкісні тварини. Чорнобильська зона вже не є закри­тим об'єктом, іноземним туристам дозволено фотографу­вати на тлі саркофагу, відвідувати мертве місто Прип'ять, околиці рудого лісу.

Щоб бути здоровим, треба знати елементарні радіаційно-гігієнічні навички і використовувати їх у пов­сякденному житті.

Правила поводження у забрудненому середовищі

  1.       Найперше і найголовніше правило — дотримання чистоти тіла, одягу, приміщення, їжі.
  2.       Неприпустимо їсти немиті овочі та фрукти. Адже во­ни дозрівають біля  дороги,   де  пил  може  вміщувати радіоактивні частинки.
  3.       Не можна брати до рота зірвану травинку, билинку, смоктати бурульку.
  4.   Всю обробку їжі треба робити ретельніше: гарно ми­ти у проточній воді, зливати, виварювати і т. ін.
  5.   Необхідне вологе прибирання, ретельне витирання  пилу з меблів, підвіконня, зміна взуття.
  6.   Особиста гігієна: ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після вулиці, полоскати рот і горло перед їдою, часто мити голову, приймати душ, дбати про чистоту одягу.

Розповідь учителя про зелену аптеку.

Є й рослини, які допомагають виводити радіонукліди з організму людей.

Аптекар. Гарбуз — маленька аптека. У ньому багато цукрози, клітковини. Є кальцій, залізо, мідь, фосфор, що так необхідні для розвитку дитячого організму. Багатий він і вітамінами. Вітамін С зміцнює імунну систему. Вітамін РР виводить з організму радіонукліди. А вітаміни групи В врівноважують нерви. Наші вчені дійшли вис­новку: найцінніша, найцілюща дієта для дітей, які живуть на забруднених Чорнобильською катастрофою тери­торіях, — гарбузова.

А вживання відвару дубової кори лікує зоб, цю підступ­ну хворобу, яку зараз провокує Чорнобиль.

Варто внести у меню і жолудеві коржики — їх печуть наполовину з вівсяним борошном.

 

docx
Додано
12 січня 2019
Переглядів
788
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку