Сценарій "Андріївські вечорниці"

АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

Мета виховного заходу: ознайомити вихованців із організацією обряду вечорниць, особливостями створення громад хлопців та дівчат; формувати поважне ставлення до українського народу, його звичаїв; виховувати в учнів любов до України та її цінностей.

Обладнання: вишиті рушники, українські костюми, посуд, піч, дрова , коцюба, стіл, лава, калита,  українські страви ( вареники, гриби, пампушки, горіхи,  мед, яйця, солодощі).

Оформлення сцени. Сценічну площадку оформлено  як інтер’єр селянської хати кінця ХІХ ст. Стіл накритий вишитою скатертиною. З одного боку-мисник із традиційним посудом, неподалік стоїть піч. Біля печі кочерга, коцюба, невеликий столик. З іншого боку - вікно над яким висить рушник, під вікном стоїть лава. Посередині висить ікона прибрана рушником. На площадці перед сценою -зимове дерево (кущі), тин, лавка.

 

Звучить пісня про Україну «Українці – ми єдина сім’я»

Ведуча:      Сьогодні мова піде про українські зимові свята. З їх звичаями, обрядами та традиціями святкування. Кожне свято чимось особливе, має свій неповторний колорит. З часом їх особливості стираються з пам’яті народу, відходять в минуле. Чи багато ми можемо сьогодні назвати свят зимового циклу?  В народі говорять: «Зима прийшла і праздничків принесла». Дійсно, взимку майже щодня свято. Це і свято Миколая, Свят- вечір, Різдво Христове, Новий рій або свято Василя, Водохреща та Масляна, останній тиждень перед Великоднім постом. А починаються зимові свята із свята Андрія Первозванного , що святкується 13 грудня. 3 давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як ворожіння у ніч на Андрія. Ця давня традиція - прекрасний витвір людської фантазії, призабутий сьогодні. Ми хочемо повернути йому життя.  Отже давайте зараз завітаємо                                                                                                                                          В просте українське село                                                                                                                                                        І у віконце зазирнемо,                                                                                                                             Побачимо, як тут було.                                                                                                                                   

Як наші предки святкували                                                                                                                                           По черзі кожне із зимових свят.                                                                                                                                    Як веселились, як гостей стрічали,                                                                                                     Простежимо в одній із хат.

(Під пісню «Кажуть люди, кажу я господиня гарна я» заходе господиня, накриває на стіл, поправляє доріжки)

 

Господиня:   Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Згадую, як ми дівували, як зачуєш, що де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. Де ті дівчата… Мені б пісні та музику- я б до ночі гуляла. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой - йой! Куди все поділося?

(чути сміх …Господиня схоплюється. Заходять дівчата. Співають пісню «А ми дівчата з України»)

Вступ 0.15
1.Добрий день вам, людоньки, добрий день.
Хай лунає радісно дзвін пісень!
/Прийдуть щастя й доленька на зорі -
І не буде горечка на землі!/ 2р.
Приспів:
А ми дівчата з України
Співаєм наче солов’ї.
А ми дівчата з України
Ми соловейки рідної землі.
 

Господиня. Доброго вечора, дівчата.

Д.1. Добрий вечір вашій хаті, уклін господині.

Д.2.3.   Добрий вечір.

Д.4 Добрий вечір, тіточко, наша люба квіточко.

Господиня. Доброго дня, дівоньки, ясні мої зіроньки! Так сумно одній сидіти. Я вже на вас чекала, коли ж ви прийдете, заспіваєте, щоб на серці стало веселіше. Може і я  помолодію біля вас.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

 

Дівчина 1. А ми принесли до калити. Я білої муки, щоб  була біла.

Дівчина 2. А я меду, щоб була солодкою.

Дівчина 3. А я яйця й мак.

Господиня. Тоді давайте будемо піч розпалювати.

Дівчата. (Разом) Давайте!

Господиня.  По дровця б когось послати.

Дівчина.                                                                                                                                     Я піду, давайте, тітко,                                                                                                                 Наберу дровець верітку.

(Виходить з хати)

Дівчина.                                                                                                                                               Ой. Я знаю, як гадати!                                                                                                                  Треба дрова рахувати.                                                                                                                Парна кількість – буде в парі.                                                                                                                        А я к ні – хай зачекає.

(Дівчина повертається)

Дівчина.                                                                                                                                               Де так довго ти блукала?                                                                                                                     Що, коноплі засівала?                                                                                                          Давай дрова порахуєм!                                                                                                            Бути тобі в парі чи ні?

(Рахують)

Всі разом: Бути тобі в парі, чуєш!!!

Господиня. Та досить вже нам базікати, час калиту випікати. Замісимо тісто швиденько. Ти, Даринко, тісто міси. А ти, Марійко, колосочками, зубчиками, промінчиками калиту прикрашай. А ти, Наталочко, в печі дрова розкладай навхрест, бо навкісний хрест у нашого народу є символом сонця і вогню.

Дівчина. Гори, вогонь ясно, печи, калиту красно!

Дівчата всі:   Щоб ми її кусали І горя не знали!

 (Стукіт в двері)

Господиня. Дівчата, відчиняйте це напевне хлопці прийшли.

(Заходе Стецько)

Стецько. Добрий вечір, дівчатонька! (Дівчата виражають своє невдоволення).

Дівчата (разом). Тю, Стецько!

Стецько. Які ви всі язикаті. Тітко Олю, а вареники будуть?

Господиня. Будуть, Стецько, будуть.

Дівч.Та тобі, Стецько, тільки аби поїсти.

Стецько. Підійшов до дівчини Марії. Та й патлата ж ти! (Смикає дівчину за косу і сміється)

Марічка. Що?

Стецько. Що?

Марічка. Нічого!

Стецько. Брешеш бо, що нічого! Батько казав: «Розпитай її обо всім.» А чорт її зна, про, що її розпитувати? Я усе позабував.

Марічка. Так піди до батька та й розпитай, коли позабував усе!

Стецько. Так він бо  казав: «Не йди, каже, поки обо всім не домовишся». 

Марічка. Ні об чім нам домовлятися.

Стецько. Ну, а батько казав: «Не потурай їй, поженихайся, та пісеньки заспівай, то вона й піде». От зараз як  заспіваю.

Дівчата (разом): Стецько та йди звідси. Не до тебе зараз!

(проганяють Стецька)

Господиня. О, піч вже вогнем надихалася і напалилося, пора й Калиту саджати. Марічко, ану окропи перед калитою дорогу!

Марічка.(Взяла глечик із водою.)  Водице, студенице. Окропи дорогу до печі від порогу, а від печі до стелі, щоб ми були гарні та веселі.

Господиня. А водичкою, що залишилася, вмиваю ваші личка, аби були гарні та красні. (Вмиває.)

 

(дівчата розсідаються)

Господиня (місить  тісто)

А тепер давайте зваримо вареників

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості,

Парубків гарненьких.

Д 1. Уляно, що ти вишиваєш?

Д2. Серветку. Подивись, які красиві голуби

Д3. А я рушник собі на весілля

Д4. А я для свого нареченого сорочку вишиваю.

Д5. Дівчаточка, сестриці, годі щебетати. А давайте спробуємо пісню заспівати.

 

(Дівчата вишивають,  ліплять вареники, співають пісню «Цвіте терен»)

 

Господиня. Дівчата, а де ж ваші хлопці, може вони зовсім не прийдуть. Хочете знати свою долю, дівчата? Давайте краще погадаємо.

Дівчата: Хочемо!

Дівчина.  Я й гілки з вишні принесла.

Господиня.                                                                                                                              Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:                                                                           Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,                                                        Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.                                                                               А зів’яне – то погано…Але в нас буде все гарно.                                                                        Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.

Усі разом                                                                                                                                                       Ух-ух-ух! Втікай з хати злий дух!  (повторюють)                                                                      Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.  (повторюють)                                                     Ух-ух-ух! Хай тут буде добрий дух! (повторюють)                                                                          Злий дух уступися! Святий Андрію, заступися!  (повторюють)                                                                                            Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!  (повторюють)

(Махають гілочками навколо себе)

Господиня.                                                                                                                                          В воду гілочки мочайте,                                                                                                                 До Різдва тепер чекайте!

(Ставлять у глечик з водою гілочки)

( Дівчата, сміючись, міряють чоботи підлогу. Доки вітають першу і другу "відданиць", хлопці крадуть з порога чобіт).

4 дівчина:  О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? ( Виглядає за двері, там Грицько, заходить у хату).

4 дівчина:  Про кого промовка, а наші хлопці тут як тут. Відразу наречений об'явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.

Гриць:  Може, ще й взути?

4 дівчина:  Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь! (забирає чобіт, взувається)

1-ша дівчина (руки в боки). Признавайся, що ти хотів нам зробити? 

Гриць. Ну, двері підперти, щоб не відчинялися! 

2-га дівчина. А ще що? 

Гриць. Ще, ще! Ну, віник прив'язати до стріхи! 

3-тя дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити?   Покараємо тебе! Дівчата, викупаймо його у воді!             

(Ведуть до криниці.) 

Гриць. Дівчатка, відпустіть! Відпустіть! Я більше не буду! 

Дівчата. Не просись і не жалійся, все одно не відпустимо.  

Гриць. Ну, дівчата, відпустіть, а я вам гарних хлопців приведу.                      

Дівчата. Правда, приведеш? 

Гриць. Їй Богу, приведу! 

Дівчатка. Веди. 

Гриць іде до дверей, а дівчата стають по другий бік лави. 

Гриць. Хлопці, ану всі сюди!

Марічка. А давайте погадаємо на хустках (Бере велику миску). Кинемо хустки в миску і підкинемо її. Чия хустка випаде першою та дівчина найшвидше заміж вийде. (Ворожіння і з хустками)          

(З піснею заходять хлопці)

Х.1. Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хаті будуть вечорниці.

(кланяються)

Господиня:      А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

Гриць. Дівчата, а злийтеся в одну — і я вас посватаю 

1-ша дівчина. Ти бач, ожив, зараз таки викупаємо!

1-й хлопець. Чекайте, чекайте залицятися! Спершу дайте води напитися, а то їсти хочеться, що нема де переночувати!

Всі сміються.

Хлопець Дівчата, а ви вже ворожили? Ми такі гарні парубки, то може виберете серед нас собі чоловіків.

( Голос з коридору « Хлопці, допоможіть мені!»

Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Роман.

В’язанка бубликів у нього на шиї )

 

хлопець (Роман) :   От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого, мабуть,  багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.

 

дівчина:  Не сумуй, Ромцю!

                                                                                                                                                         хлопець (Роман) :    Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився.

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Чом не люблять дівчата?

 

дівчина:  Ой , Ромцю,  любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

 

дівчина:  Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

 

дівчина:  А давайте заспіваємо.                              

 

Діти виконують пісню «Із сиром пироги»:

 

Йшов козак по стежці помежи терени

І здибав дівчиноньку, що несла пироги.

 Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви -

І здибав дівчиноньку, що несла пироги.

 

- Дівча моє хороше, чи знаєш мої сни,

Що я тебе кохаю, і з сиром пироги?

 Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви -

Що він її кохає, і з сиром пироги.

 

Дівчина як зачула козацькі мрії-сни -

Відразу запросила на свіжі пироги.

 Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви -

Відразу запросила на свіжі пироги.

 

І любо як діждати щасливої пори -

Дівча його цілує, а він їсть пироги!

 Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви -

Дівча його цілує, а він їсть пироги!

 

Ой хлопці, пам'ятайте ви, друзі дорогі -

Ніколи не міняйте любов на пироги!

 Ой чули, чули, чули, ой чули, чули ви -

Ніколи не міняйте любов на пироги!

 

Дівчина.  Ой, дівчата, а давайте про хлопців щось смішне скажемо.

Хлопець   Давайте, давайте , ми теж не ликом шиті.

Дівчина.                                                                                                                                          Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою –                                                                               Сидить сова на воротах, крутить головою.                                                                          Він, сердега, як побачив, та через городи.                                                                              Заплутався в бур’янах та й наробив шкоди.

 Хлопець                                                                                                                                                      На селі в нас густо хати, вітер не повіє.                                                                              Сама мати ложки миє, а дочка не вміє.

Дівчина.                                                                                                                                         Ішов Степан з вечорниць темненької ночки.                                                                       Сидить гуска над водою, вирячила очки.                                                                                       Він до неї : - Гиля, гиля!                                                                                                               Вона й полетіла!

Хлопець   Що ж, повеселились й досить.  Мій живіт вже їсти просить.

Дівчина.                                                                                                                                    Милі гості, просим сісти,                                                                                                      Варенички будем їсти.                                                                                                         Варенички непогані,                                                                                                           Варенички у сметані.

Дівчина.                                                                                                                                                 Вас чекають у макітрі                                                                                                          Варенички дуже ситні.                                                                                                        Білобокі, круглолиці,                                                                                                                                 З української пшениці.

 (Виконують пісню «Наші хлопці вареничків хочуть»)

Наші хлопці вареників хочуть .                                                                                            Наші хлопці, хлопці вареників хочуть.

Навари милая, навари милая,

Навари, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я дров не маю, ви мої хороші,

А я дров не маю, хлопці мої гожі.

 Нарубай, милая, навари, милая. 

Нарубай, уха-ха, мила, чорнобривая.

Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

Я рубать не вмію, мої соловейки.

Научись милая, навари, милая,

Научись, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я сил не маю, ви мої хороші,

А я сил не маю, хлопці мої гожі.

Не балуй, милая, навари, милая,

Пирогами пригости, мила, чорнобривая.

Д-на :         А тепер всіх прошу сісти. Вареники будем їсти.

Господиня:   Спочатку скуштують дівчата вареників чарівних,

                       із загадками та передбаченнями.

(Бере дівчина вареник і надкушує його)

Д-на І :          Вареник із сиром!

Господиня:   Будеш з чоловіком жити в злагоді та в мирі.

Д-на ІІ :         А мені вареник із сіллю. Що це?

Господиня :  Будеш  жити в достатку. Не будеш несолоно їсти.

Д-на ІУ :       А мій вареник з монетою.

Господиня :  Багатою будеш.

Д-на У :         А мій вареник з обручкою.

Господиня :  Досить ворожити, треба хлопців варениками пригощати. Дівчата, почастуйте хлопців.

 

Х-ць  :        А може ваші вареники і собака не захоче їсти.

 

(хлопці пробують вареники)

 

Хлоп.1.  Ой, дівчатонька, які ж у вас варенички смачні, як ви (Ловить дівку, хоче її поцілувати, а та радісно тікає та  скрикує).

Господиня   Хлопці, будете бешкетувати - будете коцюбнути на вулиці.

Хлоп.1.  Ні в якому разі! Ми будемо вести себе чемно і гарно.

Хлоп.2.  А до речі, де це ваша коцюба? Поки Калита в печі спечеться, ми будемо визначати пана Калитинського. (Дівчина приносить коцюбу).

Хлоп.3. Хто має бажання бути паном Калитинським?

Хлоп.4. Я маю бажання бути паном! (У центр виходить  парубок).

Хлоп.3. Витримаєш іспит – пан, а ні – пропав! Знаєш, як дівчата тісто для пампушок заліплюють?

Хлоп.4. Як?

Хлоп.3. А ось так. Розчиняють тісто водою, що приносять із криниці ротом. І не дай Бог цю воду пролити. Ось і ти зараз набереш у рот води, виїдеш на коцюбі перед наші ясні очі. І якщо  витримаєш воду і не засмієшся – бути тобі паном Калитинським. Зрозумів?

Хлоп.1.Увага! Розступіться, люди! Ігі-гі-гі! Дорогу! кінь з водопою повертається. (Всі дружньо регочуть. Парубок не витримує і прискає водою).

Пропав! Хай вам грець! Не бути мені паном!

(Коцюбу бере інший парубок, набирає в рот води і виїжджає на середину сцени).

Дівч. Ба! Хто до нас приїхав! І коник нівроку, худі ребра збоку!

Хлоп. Ще й без батога, а всюди встига!

Дівч. Такий козарлюга  потягне  і плуга!

Хлоп. Ще й коник попався баский небораці-мозолик натре здоровенний на….спині! (Всі сміються. Хлоп. прискає)

Хлоп. Совісті у вас нема! Не даєте хоч раз у житті попанувати.

Хлоп. Еге, голубе, панування-то трудна справа, його треба заробити! Наступний пан! (Дівчина2 бере коцюбу).Ого, навіть, не пан, а пані!

Хлоп. Хлопці, наша чарівна пані хоче вибрати гарного жениха серед нас. Кого сподобає, того і вмиє водичкою і поведе до вінця.

 (Кілька хлопців беруться за руки, оточують дівчину і водять хоровод).

Хлопці промовляють:

Водим, водим хоровод,                                                                                                                       Хто набрав водички в рот-                                                                                                       Тихий, скромний і без крику                                                                                                  Вибирає чоловіка

(Після цих слів хто стоїть перед нею стає на коліна).

 Мене звати Тарас, хазяйський син. Я багатий. Маю дві курки. Одна, правда сліпа на одне око, а друга не пасеться, зате бачить добре. Маю землі – видимо-невидимо. Скільки б не дивися, не придивлявся - не побачиш. А вже, що худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а комарів-світу білого не видно.  (Дівчина відштовхує хлопця).

Дівч. Не хоче тебе, парубче. Ти багатий, а вона хочу роботящого.

Хлоп. А чим я не підхожу? Може й не такий багатий зате роботящий. Вже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже їсти люблю. Вибере мене – горя не знатимеш.

Дівч.  Не хоче вона такого роботящого, хоче гарного та розумного

Хлоп. А моя мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний – як п’ять писарів вкупі. Ти не дивись, що я такий замурзаний, вмий, причеши, і можна під вінець шкандибати. А цілуватись я і зараз…. готов.

(Дівчина виливає від сміху воду із рота)

Господиня. Не витримала ти випробування. Не бути тобі цього року в парі. А ви, хлопці, ставайте до танцю та вшкварте так, щоб кров в жилах зайшла.

Танець хлопців.

Дівч.  Дівчата, а що за приємний запах із печі іде?

Господиня. Так це ж наша калита!

Господиня.  (Заглядає в піч)                                                                                                                           От і калита вже спеклася.                                                                                                    Прикрашайте, дівчата, калиту, прикрашайте!                                                                 Побажання промовляйте.

Дівчина.                                                                                                                                         У небо наша калита, у небо,                                                                                                     Ати, сонечко, підіймись                                                                                                           Та на нас подивись.                                                                                                                 Ми калиту чіпляємо,                                                                                                                       Свою долю-радість закликаємо.

(Чіпляють калиту до сволока на стрічку)

Хлопець                                                                                                                                       О, нарешті, калита,                                                                                                                                  Наче сонце, золота!                                                                                                                                     Хто вкусить калиту хоч раз,                                                                                                                      Той буде першим серед нас!

Дівч. А хто ж буде паном Калитинським?

Дівч. Та не хай вже буде Андрій. Його ангел-охоронець підтримає, і кому, як не йому панувати на свято Андрія. Згода?

Всі. Згода! Згода!

Андрій. Дякую вам, друзі за довіру, але вибачте, якщо когось прийдеться мазнути віхтем із сажею по писку. Такі вже правила. Хто першим до Сонця-калити поїде?

Хлопець                                                                                                                               Ой, громадо, чесні люди,                                                                                                                                   Я найпершим хочу бути. (Сідає на рогач)

Андрій. Тоді витанцюй коня собі. Танцюємо від порога. Якщо зачепиш коцюбу чи рогачі, то сажею вимажу. Ну, що для парубка може «Чеберяйчики».

Всі співають.

Ой на горі жито -                                                                                                                            Сидить зайчик,                                                                                                                                Він ніжками чеберяє,                                                                                                                            Якби такі ніжки мала,                                                                                                                           То я б ними чеберяла,                                                                                                                  Як той зайчик.

(Перечепиться)

Андрій. Не бути тобі паном Коцюбинським.

Хлоп.2.  А дайте я спробую.                                                                                                              Їду, їду калиту кусати,

Андрій. А я буду сажею писати.

Хлоп.2. Писнеш чи ні, а я на білому коні, і калита-мені! (Підстрибує, кусає калиту) Смачна калита, вкусив-аж душа сонцем засіяла.

Хлоп.3. Ой дайте вкусити калити хоч трішки!

 (Стрибає, не вкусив. Чухає потилицю. Писар маже сажею, всі  регочуть )

 

Хлопець                                                                                                                                                Калито смачна, рум’яна.                                                                                              Подивлюсь, аж голос в’яне.                                                                                                      Скажи, як тебе дістати?                                                                                                                      Як таємницю розгадати? (Підстрибує, кусає)

Дівчина.                                                                                                                                        Ще ні разу не стрибала                                                                                                            Калити не куштувала. 

Андрій.  А я буду сажею писати.

Марічка. А я буду калиту кусати.

Андрій. А я писну.

Марічка. А я кусну.

(Стрибає, не вкусила)

Дівчина. Людоньки! Людоньки! А мені можна?

Різні голоси. Що можна?

Дівчина. Та відкусити кусок калити.

Голоси. А навіщо?

Дівчина. Як і всі, хочу щастя знайти.

Хлопець. Ну, ну, кусай, кусай та всіма зубами,                                                                                                  Щоб найщасливіша була поміж нами.

 

Хлопець                                                                                                                                              А заграйте-но музики,                                                                                                                 У нас гарні черевики.                                                                                                                  Починайте скоріш грати,                                                                                                                 Бо хочеться танцювати. 

 

Х-ць :         А мені пари не вистачило. Потанцюю з кочергою.

                        (Бере кочергу і пішов у присядку навколо неї.)

                         (Діти виконують танець)

Господиня:  Дівчата, а давайте погадаємо ще на тарілках. Мені бабця

розказувала: під тарілку кладеться лялька, перстень, ключ і інші

предмети. Я це все під тарілку покладу, а ви не підглядайте. А тепер

йдіть і вгадуйте свою долю.

( Мірт - ще походиш в дівчатах, лялька- зрадить милий,  ключ - бути тобі господинею, перстень - скоро весілля).

 

 

Хлопець

Щось так швидко вечоріє,                                                                                                                     У світлиці вже темніє.                                                                                                             Треба свічку запалити,                                                                                                                         В гості нічку запросити.

(Дівчина читає молитву, запаливши свічку)

МОЛИТВА

Ісусе любий, Ісусе милий,                                                                                                             Вже ангели в небі зірку засвітили,                                                                                                  Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні                                                                                                            До Тебе підносим маленькі долоні.                                                                                                       І молимось щиро за маму, за тата,                                                                                                      За діда, бабусю, сестричку і брата.                                                                                               За всіх, кого любим.                                                                                                              За  всіх, хто нас любить,                                                                                                             Що нам помагають і ніжно голублять.                                                                                  Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,                                                                           Набратися сили, здоровими стати.

Хлопець                                                                                                                                                 Вже б годилося йти спати,                                                                                                                    Бо на свято Андрія                                                                                                                Треба всім до церкви зраненька встати                                                                                            У Всевишнього та Святого Андрія просити благодаті.                                                                    Щоб у всіх збулась надія й заповітніша мрія.                                                                                     А для того має бути у кожного сильна віра.

Господиня. Дорогі дівчата й хлопці! Хай Андрій Первозданний допомагає вам знайти свою долю. Щасливу долю!

Всі. Спасибі вам! (Вклоняються).

Андрій. Пора і честь знати.

Всі встають.

Хлопець                                                                                                                                        Ми гуляли, веселились,                                                                                                                Усім весело було.                                                                                                            Вечорниці завершились                                                                                                                  І, здається, все пройшло.

 

 

 

Дівчина                                                                                                                                               Ні! Так просто не проходить,                                                                                     В  В серці струночка бринить.                                                                                                 Про Андрія вечір-спогад                                                                                                                                  В нашім серці буде жить!

Хлопець  Дякуємо господині за теплу хату!

Хлопець  Молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий!

Всі разом: Бажаємо  всім миру і добра!

 

Звучить пісня «Вечорниці шики-дим»

1. Ой піду я з хати, ой піду я з хати
До дівчат гуляти, гуляти.

Приспів-2р.
Вечорниці шики-дим, шики-дим,
Треба бути молодим, молодим.

/програш/

2. Гарні молодиці, гарні молодиці,
Та й на вечорницях гарні є.

Приспів-2р.
/програш/

3. Навкруги вирує. навкруги вирує.
Козаки танцюють ши-ки-дим!!!

Приспів-2р.
/програш/

4. З милою танцюю, з милою танцюю,
Навкруги вирує і гуде.

Приспів-2р.
/програш/.
1 куплет

 

Ведуча:     Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер

головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!