Сценарій "Андріївські вечорниці у світлиці"

 Cценарій  свята « Андріївські  вечорниці»

Ведуча.1  Україно, чарівна  моя ненько!  Найкращий  куточок  землі,  солов′їна  пісне!  Ти  прекрасна, але найбільше  твоє багатство – народ. Чесний, працьовитий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

Ведуча. 2  З давніх -  давен  наша Україна  славиться святами та обрядами.  Кожен, хто не черствіє душею. Хто сповнений  любові,  доброти до української  спадщини,  повертається до традицій  свого  народу.

Ведуча. 1  Одним із  свят,  яке завжди  відзначали  наші  батьки, діди,  прадіди  було  велике  зимове  свято.  Особливо  важливе  для  молоді  - день  Андрія!

Нехай  же сьогодні  оживуть перед нами  вечорниці  в ніч  на Андрія.

Учень. 1  Просим всіх  у нашу  хату

           Превелику,  пребагату.

           Від  зірниці  до зірниці

           Хай  лунають  вечорниці!

Учень.  2  Гей,  на   наших  вечорницях

             Хто  сумний  -  розвеселиться!

             Співи,  танці,  небелиці  -  гарні  будуть  вечорниці!

Учень. 3  Українські  вечорниці 

           Починаємо  в котрий  раз

         Хай  і сміх і пісня  ллється

         В  серці  кожного  із  Вас !

Ведуча. 2  Давайте  завітаємо  до однієї  з українських  хат,  де на нас  уже  чекають  добра  господиня  та її  гості.

Господиня.   Вже  вечоріє, а ні  дівчат, ні  хлопців  немає.  Що то за  молодість  -  цілу  ніч  би  гуляв,  аби  музика  та  пісні.  І  так  споконвіку  ведеться.  Згадую,  як колись  була  молодою.  Літа -  літа…  летять,  неначе  орли  сизокрилі.  Здається,  тільки  вчора  ходили  з дівчатами, пісень  співали. А сьогодні.  Дивись, вже  сама гостей  зустрічаю.

(  Чути гомін,  сміх, стукіт у двері.   Заходять дівчата).

Дівчина.  Добрий  вечір  вашій хаті !

Господиня. І вам  вечір добрий !

Дівчинка. Добрий  вечір, тіточко  наша  люба  квіточко!

Господиня.  Добрий  вечір,  дівоньки,  ясні  мої  зіроньки !

Дівчина.  Ти за  нами  сумувала,  дівчаточок  виглядала ?

Господиня.  Звісно,  любі,  я  чекала.

Поспішайте, дівчатонька,  все приготувати, бо  пора  вже  вечорниці    всім  нам починати.

Дівчина.  Зваримо  вареничків,  білесеньких, смачненьких,  та  й запросимо  до нас в гості  хлопців  веселеньких.

                                                Пісня  «  Варенички»

Дівчина. Щоб  вони  разом  із нами  гарно  погуляли,  Андріївські  вечорниці  піснею  стрічали.

Господиня.  Час  нам  калиту  випікати. Замісити тісто швиденько.  Ти, Катерино,  тісто міси. А ти, Дарино,  колосочками,  зубчиками,  промінчиками  калиту  прикрашай.  А ти, Ангеліно, в  печі  дрова  розкладай  навхрест, бо навкісний  хрест  у  нашого народу  є  символ  сонця і  вогню.

                                                 Пісня  «  Жито»

Дівчина. Гори, вогонь, ясно. Спечи нам калиту красно! Щоб ми її кусали і горя не знали! ( Господиня бере калиту і підносить до печі, а дівчина  бере горнятко і окроплює господині  дорогу)

Дівчина.  Водице – студенице, кропи калиті  дорогу  від печі до порогу, а від порогу  до стелі, щоб ми були гарні  та веселі.

Господиня. Дівчатонька, відгадайте – но загадку: з квітів  його виплітають, ним голівки  прикрашають, щоб дівчиноньку зберіг  український  оберіг.

Всі разом:  Вінок!

 Дівчина.  Сплели ми із квітів і  сонечка  віночок.

                 Любі мої  подружки, станьмо у таночок.

                  Нехай завжди лунає  дівчат веселий сміх,

                  А наш  віночок  чарівний  єднає в коло всіх !

  Господиня.  Дівчатка, віночок  прикрашають завжди стрічками.

 Дівчина. 1  Я прикрашу  віночок білою стрічкою – це символ чистоти і вірності.

 Дівчина. 2  А  я прикрашу  віночок  зеленою  стрічкою -  це символ  оновлення та     нового життя.

Дівчина. 3  А я причеплю  синю стрічку -  це символ  мудрості.

Дівчина. 4 Голуба  стрічка  - символ  мирного  неба.  Нехай  саме таким  буде небо  над  нашою  Україною !

Дівчина. 5  Зачеплю я золоту  стрічку – символ  багатства та благополуччя, щоб наша Україна  процвітала.

Дівчина. 6  А я прикрашу  наш віночок  червоною  стрічкою, символом  прекрасного почуття,  символом кохання. Без  якого немає життя  на Землі.

                                              Танок  « Віночок»

Господиня. Слухайте, дівчата, а я ще одну ворожбу знаю. Ми колись  також ворожили.

Дівчина. Ану і нам  скажіть.

Господиня. Нумо швидко роззувайтеся. ( Кожна дівчина роззувається).  А тепер кидатимете свої  чобітки, куди їхня халявка обернеться, звідкіля і судженого  чекати. Що ж, дівчата, почнемо. Можна  загадати якесь  бажання і мовчати, а можна і слова  сказати.

Дівчина. Ні, будемо  краще  слова  казати.

Дівчина. 1  Я перша. 

                    Чобіточку  мій новенький,

                     Теплий, теплий і гарненький.

                      Вкажи  халявкою  дорогу,

                      Хто посланий мені від Бога. ( кидає чобіток за ворота).

    Дівчина. 2  Лети, впади  та не розбийся.

                         Із  вулицями розберися.

                         Минувши вуличку Івана,

                         Вкажи на вулицю Михайла. ( кидає чобіток).

    Дівчина. 3 Я і торік  чобіток  кидала,

                        Та щастя  свого не впіймала,

                         Тож хай тепер  оцін6ять  люди,

                         А може, доля не забуде? ( кидає  чобіток).

    Дівчина. 4  А я кину  просто  навмання,

                        Нехай  долю доганя.

                        О, добре  чую  -  впав,

                        Аби  в снігу  десь не  пропав.

      Господиня.  А тепер, дівчата ходімо та подивимось,  куди  ваші халявки  вас приведуть?  ( коли  виходять, в цей  час  до них  заходить хлопець  передягнутий  в бородатого  дідуся  з  капелюхом та  мішком  за  плечима).

       Дід.  Добрий  вечір, дівчата!  З Андрієм  вас.  А  чого  це ви  чимось стривожені? ( Поглянув на  їхні  ноги). Є, шибениці. Постаралися. Що ж робитимемо?

    Дівчина. 1  Ще нічого не  придумали.  А ви  куди  оце, дідусю  в такий  вечір?

    Дід.  Кажуть, що ваш  Лейба  приймає  всяке  дрантя, різні  недоноски.  От  і я несу  до нього  цей  мішок.  Подивіться,   може у своєму  горі  ви і  для  себе  щось  знайдете.  ( виймає  чобіток).

       Дівчина.  2  Ой, дівчата ,  та це  ж мій  чобіток.

       Дід.   Дивно, як це  твій  чобіток  та потрапив  у  мій  мішок?   Може  скажете,  що і це  ваш  чобіт?

        Дівчина. 3  Це мій!

       (  Четверта  підходить   до діда, вириває  мішок  з його  рук  і висипає  все  взуття).

         Дівчина. 4  Ах ти ж, злодюго  бородатий! (  Хлопець хоче  тікати. Та дівчата  не  пускають.  Зривають бороду  і бачать. Що то хлопець).

          Хлопець.  Дівчата,  відпустіть,  я вам  гарних  хлопців  приведу.

          Дівчина.5   Правда  приведеш?

           Хлопець.   Їй  Богу , приведу!

           Дівчата.  ( Всі).  Веди!

           Господиня.  ( Заглядає у піч).  От і калита вже  спеклася.  Прикрашайте,           дівчата , калиту, прикрашайте ! Побажання промовляйте.

Дівчина. У небо наша калита,  у небо,

                А ти, сонечко  підіймись

                Та на нас подивись.

                Ми калиту  чіпляємо,

                Свою  долю -  радість заклинаємо.  ( Чіпляють  калиту до  сволока  на  стрічку).

    Дівчата.  А хто  це  тут під  вікнами шастає.

    Хлопець. ( Кричить) . Ой, дівчата,  відпустіть мене, що хочете  зроблю.

    Дівчина. 1  А ну, відгадай  загадку: «  Не дід, а бородою, не бик, а з рогами, не  корова, а доїться?»

     Хлопець.  Коза!.

    Дівчина. 2  Добре, а таку:  « Стоїть півень над  водою з  червоною  бородою?»

     Хлопець. Калина!

   Дівчина. 3  А ось таку:  «  Біле, як сорочка,  пухнасте, як квочка.  Крил не  має. А гарно  літає?» 

    Хлопець. ( потирає  лоба)  Не знаю…

    Дівчина. 3   Ех, ти!  Це ж сніг !

    Хлопець.  Дівчатонька,  любі не  карайте  мене,  а  краще  відпустіть  мене. Я вам  хлопців  приведу !

Дівчина. 4  Правду  кажеш?

Хлопець. Їй Богу,  правду!

Дівчина. 5  Ну,  нехай  іде, а ми  тим часом  заспіваємо,  вони  швидше  прийдуть!

                                                         Пісня «  Зацвіла в долині»

Хлопець. 1  Добрий  вечір, господине,  славна  молодице!

                    Чули  ми, що у  цій хаті будуть вечорниці.

Хлопець. 2  З калитою  будьте  здорові!   

Хлопець. 3    З  калитою  золотою  і   присвітлим  празником ! 

Господиня.  Спасибі, будьте  й  ви здорові!

Хлопець. 4  Чули ми, що у цій  хаті  сьогодні  вечорниці.

Хлопець. 5  Ви  нас дівчаточка  стрічайте  з  варениками  смачними.

Хлопець. 6   Бо ми прийшли до вас з піснями голосними !

                                   Пісня   «  Грицю  до роботи»

Дівчина.  Що ж, заходьте, любі хлопці,

                  Просим до  світлиці.

                  Може з вами  веселіші

                  Будуть вечорниці.

Хлопець.  Авжеж, будуть  веселіші,

                   Бо ми на язик  гостріші !

                    А ви,  мов  ті  миші.

                    Сидите  у  тиші !

 Хлопець.  А, що це у вас так  смачно  пахне?  ( Лізе  до горщика).

  Дівчина.  Еге,  Єгоре, куди  лізеш?  Ти  ще не заслужив, вже їсти  просиш. Добре, Єгоре,  так  і  бути:  покажу, що  там  смачненьке  є в макітрі. А. що я тобі  покажу. Про те ти повинен приказки  сказати, загадку  загадати  або пісню заспівати. Домовились?  Да  так, щоб весело було!

Господиня. Здавна хлопці  на вечорницях  розказували смішні  історії.  А чи ви вмієте  розсмішити  та розвеселити  дівчат.

  Хлопець.  Авжеж, уміємо. Ось,  послухайте!

  Хлопець. 1 - Мамо, а ви знаєте, яка в нас оказія  була?

                        У  діжку з квасом миша впала.

      Мама.    -   Ой, Боже,  мій! Чи ти її витяг?

• Еге, буду я її  витягувать!  Щоб вона мене  вкусила?  Я  впіймав  кота, і кинув у діжку, щоб він мишу з′їв.

      Хлопець. 2  Вчителька  запитує  першокласника:

•  Поясни мені, чому з яйця з′являються курчата?
• Вони бояться, щоб з них не зробили   яєчню.

      Хлопець. 3  Сергійко запитує маму:

                          - Мамо! Де ти сестричку Оленку взяла?

                           - Як, де ?

                            - В капусті  знайшла.

                             - А яка ж це капуста в січні  росте?

            Хлопець. 4  Учитель:  - Петре, скажи  одне коротке  речення.

                                  Учень: - Собака  голосно  гавкає  на вулиці.

                                   Учитель:  А коротше.

                                   Учень:  - Гав!

                                      Пісня « Ти, ж мене  підманула»

               Хлопець.  Добре,  добре,  Катерино !  Ось вам !

               Всі.  О !  Сало!

              Хлопець. А, що вам теє  сало та на пузі  виступало!

             Дівчина.  Не  мели язиком, як лисиця  хвостом.   Ти,  Єгоре,  такий  мудрий, як той дід !

              Хлопець.  Який дід?

              Дівчина.  А ось  послухай.

             Кухлик  ( усмішка).

            Дід  приїхав  із  села,  ходить по столиці.

            Має  гроші, не  мина жодної  крамниці.

             Попросив  він:  «  Покажіть  кухлик,  той,  що з  краю».

              Продавщиця:  Што?  Чего?  Я не  понімаю !»

•  Кухлик, люба, покажіть, той, що з боку  смужка.

               Да какой  же  кухлих здєсь, єслі ето    кружка !

                Дід у руки кухлик  взяв  і  насупив  брови:

                 В Україні  живете і не   знаєте  мови…

•  У мєня  єсть  свій  язик. Ні к чєму  мнє  мова! 

                 І   сказав  їй  мудрий  дід :  « Цим пишатися  не слід,

                 Бо якраз  така  біда  у  моєї  корови :

                  Має,  бідна, язика  і не знає   мови!

           Господиня.  Ну й  розвеселили  ви   мене!   Ми ж  про калиту  забули.

          Хлопець. 1    О,  нарешті,  калита !

                                  Наче   сонце  золота!

          Хлопець.  2   Хто вкусить калиту  хоч  раз,

                                  Той   буде  першим  серед  нас!

          Всі.  Хто буде  писарем?  (  обирають  писаря). 

          Писар.   Нумо, хлопці  і  дівчата

                          Хто з  вас буде  починати?

          Хлопець.   Ой,  громадо,  чесні  люди,

                              Я  найпершим  хочу  бути.  ( Сідає  на рогач).

                              Їду,  їду  я  до  річки,

                               Ой,  дайте  вкусити  калити  хоч  трішки !

(  Стрибає,  не вкусив.   Писар  маже  сажею).  Кусають  бажаючі   із  залу  з  кожного  класу  по  учаснику.

                Хлопець.  -  Діду,  діду !  Калиту  кусати  їду !

• Звідки ти ?
• З  калитви.
• Чого  хочеш ?
•   Калити !
• А  не  боїшся  чорноти?
•  Ні !
•  Тоді  кусай.

                Хлопець.   Що ж,  повеселились  й  досить.

                                     Мій  живіт  вже  їсти  просить.

             Дівчина.  Милі  гості,  просим сісти,

                               Варенички  будем  їсти.

                                Варенички  не погані,

                                 Варенички  у  сметані.

            Дівчина.    Вас  чекають у макітрі

                                Варенички  дуже  ситні.

                                 Білобокі,  круглолиці,

                                  З української  пшениці.

                                  Танок  «  Вареники»

             Дівчина.    Їжте, їжте,  просим щиро,

                                Варенички   наші  з  сиром !

                                 Пісня  «  Варенички  мої» ( Поплавський).

           Хлопець.  Щось  так  швидко  вечоріє,

                              У  світлиці  вже  темніє.

                               Треба  свічку  запалити,

                                 В  гості  нічку  запросити.

            Хлопець.  Ми гуляли, веселились,

                               Усім  весело  було.

             Дівчина.    Вечорниці   завершились

                                 І,  здається, все  пройшло.

             Всі.  Про  Андрія  вечір -  спогад

                       В  нашім  серці  буде   жить !

            Дівчина.   От  поволі    затихають  наші  вечорниці.

                              Не  забудьте, ви  дороги, у  наші  світлиці.

           Дівчина.   Хай  любов  і щире  слово  душу  вам зігріє.

                            Пам′ятайте  вечорниці  в  ніч  на  Андрія.

           Всі.    Боже, великий ,  єдиний !  Нашу  Україну  храни.

                      Волі  і  світу  промінням  ти її  осіни.

                       Світлом  науки  і  знання  нас усіх  просвіти.

                       В  чистій  любові  до  краю  ти нас, Боже,  зрости !

                                         Пісня  «  Калина»

          Ведуча.  Ось  і  ожили перед нами ігри  і забави  нашого  народу.  Тепер головне,  щоб  вони  і  надалі не пішли  у забуття.  Міцний  наш  рід,  жива у ньому  пам′ять  про  минуле. Тож  бережіть  цю  прекрасну, невичерпну  скарбницю.  У ній  розум.  Кмітливість, гумор, надія  і  світло  завтрашнього  дня.  Хай  у вас завжди живим вогником  світяться  обереги  пам′яті !

( Частування  варениками).