Урок - проєкт "Сім чудес України"

Про матеріал

Цей урок допоможе вчителю в підготовці і проведенні уроку з предмету "Я у світі"4 клас.Урок з використанням інноваційних технологій

Перегляд файлу

Урок – проєкт

«Сім чудес України»

$C:\Users\PC\Desktop\images.jpg$

Учасники проєкту:

здобувачі освіти 4 класу

керівник прєкту:

Макушина О.І.

Тема: Урок – проєкт «Сім чудес України».

Мета: Продовжувати знайомство з культурною спадщиною українського народу; показати ексклюзивні презентації семи чудес України; створити туристичний маршрут – своєрідну візитну картку нашої країни; визначити риси національного українського характеру; вдосконалювати навички самостійної роботи учнів за індивідуальною програмою, вміння працювати у складі творчої групи; розвивати естетичні смаки учнів; виховувати в дітей патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину; розширювати світогляд учнів, знайомлячи їх з розмаїттям природного ландшафту, багатовіковою історією та самобутніми культурними пам’ятками України.

П Л А Н П Р О Є К Т У

І.Організація проекту

ІІ. Планування проектної діяльності:

Пошук матеріалів: бібліотека, мережа Інтернет.

Проведення циклу уроків, пов`язаних із темою проекту.

ІІІ. Робота здобувачів освіти:

Знайти матеріали про «Сім чудес України»

Дібрати художню літературу: вірші, оповідання, легенди про Україну, «Сім чудес України».

Скласти розповідь про одне із «Семи чудес України»

Завдання для здобувачів освіти:

Знайти історичні дані про:

Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»
Києво-Печерська Лавра
Державний історико-архітектурний заповідник"Хотинська фортеця"

Національний дендрологічний парк «Софіївка»
Софія Київська
Херсонес Таврійський
Національний заповідник-острів "Хортиця"

ІV. Створити виставку художньої літератури « Моя країна – Україна»

V.Презентація проєкту

Тема: Урок – проєкт «Сім чудес України».

Мета: Продовжувати знайомство з культурною спадщиною українського народу; створити туристичний маршрут – своєрідну візитну картку нашої країни; визначити риси національного українського характеру; вдосконалювати навички самостійної роботи учнів, розвивати естетичні смаки учнів; виховувати в дітей патріотичні почуття, гордість за свою Батьківщину; виховувати почуття взаємодопомоги, любові і пошани до України та українського народу; розширювати світогляд учнів, знайомлячи їх з розмаїттям природного ландшафту, та багатовіковою історією, культурними пам’ятками України.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

Не урок, а справжнє диво,

Бо полинем в чудеса.

Мандруватимем завзято,

Юний друже, я і ти.

На уроці будь уважним,

Добре думай, не спіши!

Знай, що вчитись завжди важко,

Легше буде у житті!

ІІ. Мотивація.

Слухання пісні «Зернинка України»у виконанні Даринки Романюк

Мабуть, ви здогадались, що ця пісня присвячена нашій багатій і неповторній Україні.

-Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Діти, у нас незвичайний урок. Він присвячений Україні. Сьогодні ми відчуємо себе справжніми синами й дочками українського народу. Велика і прекрасна наша Батьківщина. Це - безмежні колосисті поля, вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки та синьоокі озера, різнобарвні луки та затишні гаї, мальовничі села та великі міста. І ми з вами здійснимо віртуальну подорож і відвідаємо сім історико-культурних пам’яток нашої держави.

ІV. Актуалізація опорних знань

Україна живе у серці кожного українця: маленького хлопчика з залитої сонцем пісочниці, романтичної білявки в блакитній сукні, і серйозного дядечка з кейсом у руці. Любити, знати історію та звичаї своєї Батьківщини — святий обов’язок усіх її жителів.

Давайтетрішки пограємося та перевіримо ваші знання про нашу країну.

1. Вікторина «Мій рідний край, моя Земля».

1. Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорізька січ)

2. Який із найдревніших знаків є малим гербом України? (Тризуб)

3. Автор слів гімну України. (П. Чубинський)

4. Яка назва гімну України. (Ще не вмерла Україна)

5. Як називалась перша слов’янська держава? (Київська Русь)

6. Як називається основний закон України? (Конституція)

7. Як звали сестру Кия, Щека, Хорива? (Либідь)

8. Які кольори державного прапора України? (Синій, жовтий)

9. Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці. (Гімн)

10. Назвіть велике зібрання творів Т. Шевченка. (Кобзар)

11. Назвіть композитора, який поклав вірші Чубинського, що стали гімном, на музику? (Вербицький)

12. Що означає слово «козак»? (Вільна ,незалежна людина)

- Молодці! А тепер перевіримо, які прислів’я про Україну ви знаєте.

2. Гра «Ну, постривай!»

Ваше завдання – продовжити прислів’я

1. Хліб, сіль їж, а… (правду ріж)

2. Слово не горобець… (вилетить не спіймаєш)

3. Друга легше знайти, ніж… (зберегти)

4.Ранні пташки росу п’ють… (а пізні сльози ллють)

5. Заліз кіт на сало і… (кричить «мало!»)

6. Праця годує а… (лінь марнує)

7. Гостре словечко… (коле сердечко)

8. Хочеш їсти калачі… (не сиди на печі)

- Діти, ви справжні українці, тому що так багато знаєте про країну, в якій живете. Але ми не зупиняємося на досягнутому, а прагнемо ще більше пізнати рідний край. - Тож займаємо свої місця і подорожуємо далі.

3. Перегляд відеоролика «Мальовнича Україна»

V.Фізхвилинка

VІ. Робота над темою уроку

Ми часто чуємо про 7 чудес світу, мальовничі місця за кордоном. Проте мало хто знає, які куточки, пам`ятки архітектури формують цей золотий список в Україні. Спробуємо із цим розібратися.

У 2007 році було проведено всесвітню акцію 7 чудес України. Ці місця та об`єкти були визначені шляхом інтернет-голосування, а також через опитування 100 експертів із різних галузей.

То ж надаємо слово учасникам проєкту

1. Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» Місто Кам’янець-Подільський

“Квітка на камені”– так красиво і поетично називають це старовинне подільське місто. Дивовижна природа та руки наших предків створили тут казковий ансамбль із незвичною архітектурою, в якій поєднано стилі сходу і заходу, присутні українські, російські, польські, вірменські, турецькі пам'ятки, православні і католицькі храми, де дзвіниці і мінарет стоять поруч. Віками мальовнича річка Смотрич огортає своїми скелястими берегами сивочоле старе місто, в якому височить неприступна фортеця – легендарна пам'ятка оборонного зодчества ХІІ-ХVІІІ століть., Кам'янець є одним із найдавніших міст Східної Європи.

Археологічні та історико-архітектурні пам'ятки свідчать, що на цьому природному півострові, який утворив подільський каньйон, люди жили ще в прадавні часи. На території сучасного старого міста вчені натрапили на пам'ятки часів трипільської культури .
У перших давньоруських літописах Кам'янець згадується під 1196 роком як одне із міст Галицько-Волинського князівства. У 1240 році місто пережило навалу орд Батия.Тоді була збудована оборонна споруда- фортеця.

Що ж являла собою ця неприступна, оборонна споруда, побудована на скелястому березі річки Смотрич Сьогодні стара фортеця (перша система оборони Кам'янця) має 11 башт: Папська, Ковпак, Тенчинська, Ласька, Денна, Нова, Мала, Рожанка, Комендантська, Лянцкоронська та Чорна. Всі башти виконували важливі оборонні функції в період облог. Сполучалися вони між собою ходами, що йшли по оборонних мурах. Згодом, у ХVІІІ столітті всередині Чорної башти побудували колодязь глибиною до 40 метрів і систему пристроїв для піднімання відер.

Отож, Кам'янець на Поділлі вважався в ХVІ-ХVІІ століттях одним із найкраще укріплених міст Європи. Фатальна година для Кам'янця настала в 1672 році. Величезна сила – біля 100 тисяч осіб турків на чолі з самим султаном оволоділи фортецею, підірвали одну з башт замку. Досконала фортифікація не могла встояти перед військом, яке перевищувало число захисників міста більш як в сто раз

Кам'янець сьогодні – це музей під відкритим небом. В самому центрі старого Кам'янця стоїть Ратуша – одна із стародавніх пам'яток архітектури ХІV-ХVІІІ століття, колишній польський магістрат. Її будівництво пов'язують із появою в Кам'янці Польського ринку. Ратуша чимало пережила на своєму віку. І сьогодні вона відіграє важливу роль у житті міста. Саме тут розташований єдиний в Україні зал Магдебурзького права. Крім того, тут розміщена експозиція, яка висвітлює історію грошового обігу на Поділлі, а у двоповерховому підземеллі розміщено унікальний музей “Суд у середньовічному Кам'янці”.Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний ландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

2. Києво-Печерська Лавра (Місто Київ)

Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.

Назва лаври «Печерська» походить від слова «печери», бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи. Частими відвідувачами печерного монастиря були князь Ізяслав, син Київського князя Ярослава Мудрого та київська знать, яка жертвувала кошти на будівництво наземного храму та келій.
Монахи Києво-Печерської обителі і, насамперед, відлюдники, вирізнялися високою моральністю. Це притягувало до Лаври освічених людей. Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, вона була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов’янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці –Нестор, Никон, Сильвестр. Протягом століть на території Києво-Печерської лаври здійснювалося масштабне будівництво. Наприкінці ХІІ ст. навколо Лаври було зведено оборонні стіни (у 1240 р. вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 рр. паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731–1744 рр. зведено велику лаврську дзвіницю, висота якої – 96,52 м.

Вона вистояла, незважаючи на численні війни, пожежі та інші нещастя, яких зазнавала Лавра впродовж своєї історії.

На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної - генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

Існує легенда, за якою місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли Святий Андрій прийшов в Київ і поставив на горі, де тепер стоїть Андріївська церква, хрест, тоді все море пішло вниз. Але частина його залишилась і сховалась під Андріївською горою. Коли пізніше на цьому місці збудували церкву, то під престолом відкрилась криниця. В Андріївській церкві немає дзвонів, так як, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулась би і залила б не лише Київ, а й все Лівобережжя.

3"Хотинська фортеця" (Місто Хотин Чернівецької обл.)

Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її…

Не випадково скелястий мис над Дністром наші предки називали «Хотінь». Назва міста походить від дієслова «хотіти», оскільки мис був бажаним та надійним місцем для давніх поселенців. Завдяки міцній твердині та вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які, своєю чергою, сприяли розквіту його культури та економіки. Місто було важливим пунктом у європейсько-азійській торгівлі.

Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка.

Під час Визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького.

Хотин переходив з рук до рук, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, не раз місто визволяли запорозькі козаки. Під час Визвольної війни у Хотині перебували війська Богдана Хмельницького (1650–1653 рр.). Тільки на початку XVIII ст. туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Після реконструкції 1712–1718 рр. (за участю французьких інженерів) вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході Європи. І хоча в ХVIII–ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, та під її мурами продовжували кипіти битви.

У 1826 р. місту Хотину був наданий герб: в золотому полі срібна фортеця з трьома баштами; на двох крайніх вміщено по бунчуку, а на середній – півмісяць на держаку; над ним хрест:навхрест – дві шаблі лезами вниз, над ними – срібний хрест на ознаку взяття Турецької фортеці.

У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох художніх фільмів, серед яких «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Стріли Робін Гуда». Серед недавніх – екранізація твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика «Яса» та зйомки кінострічки «Запорозька Січ» за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

Сьогодні Хотин - одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини. У вересні 1991 р. під час свята з нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного.

Національний дендрологічний парк «Софіївка» (Місто Умань)

Національний дендрологічний парк „Софіївка” – одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва. Парк розкинувся на площі майже 180 га на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області.

Заснував парк у 1796 р. польський магнат Станіслав Потоцький на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії та подарував його у день її янгола, в травні 1802 р. Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфологій належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам’яні гроти – все це гармонійно поєднується і створює неповторну атмосферу казки. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже понад 210 років.

Втілювали задум архітектурного проекту народні майстри-умільці Уманщини – з 1796 по 1802 рр. копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали із граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд. У парку висаджували дерева місцевих порід та екзотичні рослини, завезені з різних країн світу. Прикрашали парк мармуровими статуями грецьких богівта богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії та Франції.

У парку навіть зберігся дуб, віком біля 400 років, – німий свідок багатьох подій, що відбувалися у цих місцях. За народними переказами, саме під цим дубом збиралися на наради з козаками легендарні українські ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта.

Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам’янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній став (понад 8 га), Нижній став (близько 1,5 га), водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший до 20 м) тощо.

Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська Тарпейська й ін.), гроти (Венери, „Горішок”, „Страху і сумнівів” та ін.), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптури.

Завдяки компонуванню різних дерев’яних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів – Головна алея, Англійський парк, Єлисейські поля та інші.

Старовинні алеї парку пам’ятають багатьох своїх відомих гостей – тут колись черпали своє натхнення Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Олександр Пушкін…

Сьогодні, окрім екскурсій парком та музеєм, можна покататися на човні підземною річкою або на катамарані, проїхатися верхи або у кареті, у зимовий період – на лижах чи санчатах.

Софія Київська (Місто Київ)

$C:\Users\PC\Desktop\m-01.png$

Одним з 7 чудес називають Софійський собор у Києві. Це правді дивнаспоруда. Вона не схожа на інші православні храми, яких так багато в Україні.

Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.

Софія — свідок й безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу орд степових кочовиків у грізному 1240 році, періоди занепаду й відродження міста у XIV—XVI століттях, бачила національно-визвольну боротьбу українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти польсько-литовських феодалів.

Великих збитків було завдано музею під час Великої Вітчизняної війни. Хоч сам Софійський собор не зазнав руйнування, однак були пограбовані архіви музею, вивезені цінні фрески XII століття з Михайлівського Золотоверхого монастиря, що зберігалися у храмі. Лише після війни їх повернули музею в пошкодженому вигляді.

Собор має 13 бань, вони розташовані зовсім не так, як це звичайно робиться, але це не псує його, а навпаки, надає дивовижної оригінальності. Саме тому той, хто бачив Київську Софію хоч раз, ніколи не сплутає її з жодним іншим собором. А сяйво її хрестів над зеленими банями! А дивна кладка стін, що збереглася протягом століть! Дивишся на собор і не віриш, що він стоїть на цій землі, на цьому місці вже тисячу років, — такою молодістю, красою і водночас давністю віє від цих стін. Про внутрішнє ж оздоблення Софії, про її фрески написано і сказано вже дуже-дуже багато, і всі спеціалісти погоджуються в одному: це унікальний витвір мистецтва.

Херсонес Таврійський (Місто Севастополь)

Історія Херсонеса є частиною історії Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії, Київської Русі. Адже саме тут, у Херсонесі, згідно з літописними даними, відбулося велике Таїнство – Хрещення Київського князя Володимира, який потім поширив християнство на всю Київську Русь…

Херсонес Таврійський – таку назву носило місто, засноване давньогрецькими колоністами понад дві з половиною тисячі років тому на південному заході Кримського півострова.

Слово „Херсонес” зазвичай перекладають з грецької як „півострів”. Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові поміж двох бухт. Таври – войовниче плем’я, що заселяло сусідні гористі місцевості, – спричинили народження епітету „Таврійський”, тобто „розташований на території таврів”.

Територія сучасного заповідника охоплює межі стародавнього грецького міста – Херсонеса Таврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря. Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді у грецькому та римському світах. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них – елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, обладнання для засолювання риби, колодязі тощо.

Територія Херсонеса досліджується археологами уже 180 років. За цей час відкрито понад третину міста. Серед археологічних знахідок є унікальні – присяга громадян Херсонеса ІІІ ст. до н.е., декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тисяч експонатів.

На місці руїн хрещальні князя Володимира у 1861 р. було закладено собор в ім’я Хрестителя Русі. Нині Володимирський собор у Херсонесі реконструйований та є символом Хрещення Русі.

Сьогодні Ви зможете провести у заповіднику цілий день, розглядаючи численні експонати або просто насолоджуючись прогулянкою по території стародавнього городища. Можна здійснити й віртуальну екскурсію, скориставшись картою, на якій позначені розкопані ділянки міської території. А ті, хто особисто бажає взяти участь у розкопках, можуть зробити це, попередньо домовившись з адміністрацією.

Національний заповідник-острів "Хортиця" (Місто Запоріжжя)

Національний заповідник «Хортиця» – це єдина комплексна історико-культурна та природна пам’ятка в Україні, що охоплює період історії людства від доби палеоліту до сьогодення. Зважаючи на унікальність, заповідник «Хортиця» занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка національного значення. На його території нараховується понад 100 пам’яток археології та історії. До складу заповідника увійшли сам острів Хортиця і прилеглі до нього скелі й острови Байда, Дубовий, Розстебин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра, що мають загальнодержавне та історичне значення.

Національний заповідник «Хортиця» загальнонаціональною акцією був визнаний одним із «7 чудес України».

Героїчно-романтичне минуле Хортиці пов’язане також з іменем Богдана Хмельницького. У січні 1648 року запорозькі козаки на чолі з Хмельницьким вперше розгромили тут загін польських гнобителів. Далі, протягом 1660-1670 pоків, Хортиця була військовою базою Івана Сірка. Цікаво, що знаменитого листа кошового отамана Івана Сірка і його козаків турецькому султану, в якому вони дають однозначну відповідь на наказ Мухаммеда ІV «здаваться без сопротивления», було написано саме на Хортиці! Цю історичну подію зобразив художник Ілля Рєпін на своєму полотні «Запорожці пишуть листа турецькому султану», на створення цього шедевру йому знадобилось 11 років.

Про перебування запорозьких козаків на Хортиці свідчать численні назви, які вони давали визначним місцям: Думна скеля, Козача могила, Музичина балка, Дурна скеля, Верхня голова, Совутина скеля, Холодна криниця… Кожна з цих назв має свою історію, з ними пов’язані народні легенди. Взагалі, в історії України не знайти, мабуть, такої землі яка була б так щедро оспівана народними легендами і переказами, як Хортиця. Одна з таких легенд оповідає що, коли у 1775 році імператриця Катерина II зруйнувала останню Запорозьку Січ, ті запорозькі козаки, які виїжджали за Дунай для створення нової Задунайської Січі, брали з собою пригорщу рідної землі з Хортиці. Коли султан примусив прийняти клятву, вони насипали землю в чоботи і говорили: «На чиїй землі стоїмо, тій і служити будемо».

VІ. Підбиття підсумків та рефлексія результатів.

Україна…Земля зі славною історією, народом, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність. Вивчаючи історію свого народу, ми вчимося зростати справжніми громадянами своєї країни.

Гра « Угадай одне із 7 чудес України» (за малюнками)