Сценарій «Ангели, народжені серед людей»,

Сценарій вечора-пам’яті

«Ангели, народжені серед людей»,

присвяченого вшануванню пам’яті  загиблих героїв

Коваленка Олександра, Коляди Анатолія, Хлуса Павла,

Щерби Василя, випускників Новгород-Сіверського державного ліцею імені К.Д.Ушинського , учасників російсько-української війни.

Ведучий.  

Сьогодні на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.

Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах,
Звучать слова: « Герої не вмирають!»

 

Ведуча.  

Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.

Ми вистоїм. Здолаємо катів,
Як маків – цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.

 

Ведучий:  Ранок лютого змінив наше життя..

Розділив усе на до і після..

Другий дім нам стало укриття.

І задушливим стало все повітря.

 

 

Ведуча 2:  В Україну йде страшна війна,

Люди спали, спали серед ночі…

Перші вибухи коло мого вікна,

Вранці вже розкрили мої очі.

Ведучий. Ще  зовсім недавно   українці   жили під мирним  небом, радісно  зустрічали  світанки,  ростили  дітей   і   не знали  дуже багатьох слів пов’язаних з війною .

Ведуча. Від 24 лютого 2022 року триває повномасштабна агресія Росії проти України. Кожну українську родину опалило  полум’я   військових дій , які розпочалися на території  нашої   держави.

Український народ як одне єдине ціле став на захист своєї території. Ця війна для нас священна, вона змінила не лише українців, а й увесь світ.

Ведучий   В умовах  віроломної, жорстокої , повномасштабної війни росії проти України, наші вояки вкотре довели, що ми гідний, вільний, самодостатній народ, що має свою віру, мову, армію. У боротьбі  з агресором Україна вкотре демонструє незборимість української нації, велич духу українських борців за волю України.

Ведуча. Війна, на жаль забирає найкращих синів та дочок України. Трагедія  родин загиблих  воїнів - це  трагедія нашого міста, усієї нашої громади .  Обездолені жінки, осиротілі діти, горюючі матері в чиїх очах  вічна скорбота-результат  жорстокої війни.

Сьогодні наш захід присвячується всім нашим героям – випускникам, які віддали своє життя за Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ.

Ведучий.. Вони заслуговують, щоб про них пам’ятали.

Ведучий. Всі, хто протягом тисячоліть проніс прапор боротьби за Україну!

Ведуча. Всі, хто не скорився ворогові і не впав духом, роками ніс тяжкий хрест боротьби, не зрадив, вистояв, вмер, залишившись безсмертним!

Виходять діти зі свічками

Ведучий. Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали ангелами…

Ведуча. Найвищою нагородою тих, хто уцілів, -  є життя, а для загиблих – пам'ять. Вічна пам'ять Героям  нашого часу.

Хвилина   мовчання

Ведуча. Слово надається директору ліцею Пшеничному Олександру Миколайовичу.

Слово директора

Ведучий :  Сьогодні десятки тисяч наших синів, братів, чоловіків, коханих знаходяться на передовій, захищаючи неньку - Україну. Вони з гідністю несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України.

Серед них  і випускник нашого ліцею, який завітав сьогодні до нас - Роман Ромей

Слово надається гостю

 

 Ведучий. Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

 Ведуча. Війна в нашій країні забирає найкращих, зовсім молодих  хлопців та дівчат, які ціною власного життя виборюють її незалежність, захищаючи рідну землю та свій народ від рашисько-фашиської навали.

Одним із найкращих був наш Олександр Коваленко, випускник року 1996 року Він мав плани на майбутнє, хотів повернутися додому з Великою Перемогою, вклонитися своїм батькам, обійняти кохану дружину та своїх рідненьких донечок-красунь, які дуже любили та поважали свого татка, дочекатись онуків та радіти життю. Але … не судилося.

Ведучий.

 Моя дружина.

Прошу тебі, не плач.

Не встиг я попрощатися з тобою.

То не моя вина, але пробач, що рано залишилася вдовою.

Летіли небом білі журавлі мене вони покликали з собою.

Тіло навік лежить у сирій землі,

душа тепер у тебе за спиною.

 

Відеопрезентація (Коваленка Олександра Михайловича)

 

Ведуча Сумно від того, що білими лебедями в небеса відлітають найкращі. Цвіт української землі. Молоді, безстрашні, мужні наші Герої, що віддали своє життя за свободу рідної землі. Так і Щерба Василь Володимирович, випускник 2012 року

Сльози котяться, стікають по щоках,

Біль з середини всю душу розриває

Брате, бачу по твоїх ясних очах,

Що і твоє серце біль стискає.

Ти обрав такий нелегкий шлях

І  я так прощатися не хочу.

Ти приходь прошу до мене в снах,

А я молитимусь щоночі.

 Відеопрезентація (Щерби Василя Володимировича)

 

Ведучий:  Герої серед нас! Герої творять дійсність, формують обличчя світу – вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати своє життя, щоб досягнути мети, щоб здійснити свою мрію. Ми повинні зробити все, щоб їх знали, пам’ятали та ніколи про них  не забували.

Коляда Анатолій Юрійович , випускник 2009 року – герой, який любив грати в футбол, але війна перенесла на інше поле бою - боротьби за Україну.

Ведуча :

 Його серце хотіло жити

Для країни - палкою любов'ю.

Рідну землю пішов боронити,

Оросив її щедро кров'ю...

За життя він своє боровся:

Такі хлопці повинні жити!

Нахилилось в журбі колосся...

Нам не можна цю смерть простити!..

 

Відеопрезентація (Коляди Анатолія Юрійовича)

 

Ведучий: Мужність - це безстрашність, розум - це розуміння добра і зла, сила - це здатність до дії, герой - хто поєднує в собі ці три чесноти. Таким був і  Хлус Павло Георгійович , випускник 2007 року.

Відеопрезентація (Хлуса Павла Георгійовича)

 

Ведуча 1: Ми пам’ятати мусимо завжди

Героїв незламної країни!

Вони герої, честь їм і хвала!

Вони герої йдуть вперед крізь міни.

Вони, щоб Україна століттями жила

Ідуть на смерть.

Вони Герої України!

 

 

 Ведучий. Сьогодні твориться українська історія, учасниками якої є ми самі. І від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини.

Ведуча.  Як ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною. Ми повинні допомагати своїм воїнам  захищаючи нас і нашу Україну словом підтримки,  маленьким сувеніром, маскувальною сіткою, продуктами харчування,  дитячою молитвою за захисників та Україну.

Ведуча. Ми не маємо жодного права опускати зараз руки, зневірюватись у своїй силі духу, адже Україна вже почала переломну сторінку в історії, всі жадають перемоги. Прислухаймось у цей день до голосу героїв, що одним з’єднаним могутнім хором до нас промовляють: «Українці! Будьте гідними! Боріться за своє достойне життя! Здійсніть наш заповіт». І коли цього голосу слухатимуть мільйони, ми зможемо спокійно глянути у майбутнє.

Ведучий. Світла і вічна пам’ять героям – випускникам, які є янголами- захисниками у Небесному Війську.

Слава Героям!!!!