Презентація "Я хочу бути тільки людиною"

Я хочу бути тільки людиною…(матеріал до книжкової виставки-презентації творчості письменника Івана Багряного )бібліотекар Плющева С. І.

Восьмирічним хлоп′ям почав писати войовничі вірші. Звідси й почалися мої митарства. Три роки пізніше став редактором шкільного журналу «Надія», що виходив українською мовою. Дитинство Майбутній письменник народився 19 вересня (за старим стилем) 1906 року в с. Куземині Зіньківського повіту на Полтавщині (тепер Сумська область в родині муляра Павла Петровича Лозов'яги. У шестирічному віці Іван почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу.

Юність. Після закінчення Вищої початкової школи, вступив до Охтирської профтехшколи, згодом її залишив і став учнем Краснопільської художньої керамічної школи (за фахом «Малярство та гончарна справа») 1920 р.

1924 року я вирішив стати письменником… увійшовши до складу бюро Охтирської філії «Плуг»1925 року вибув з комсомолу, писав сценарії, драми, повісті… був у Криму, на Кубані, працював у редакції Камянець-Подільської газети «Червоний кордон»1925 р пише під псевдонімом І. Полярний1926 році подає заяву на малярський факультет Київського художнього інституту «у заяві на ім’я ректора пише від громадянина Української соціалістичної Радянської Республіки від Івана Павловича Лозовягіна»

Іван Багряний пробував себе як маляр, він автор портретів Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Докії Гуменної, Григорія Китастого Цей портрет намальовано на шматку обгорткового паперу під час першої зустрічі з Григорієм Китастим. Китастий склав малюнок навпіл і зберігав його у такому вигляді. Через деякий час друзі зустрілися. Розгорнувши малюнок, вони побачили, що зображення голови відбилося внизу аркуша. Багряний трохи підретушував відбиток і зробив напис: “Був один Гриць і стало два. Підождемо рік – буде три”. Портрет Докії Гуменної пензля Івана Багряного. Пастель. Львів, 1944. Оригінал зберігається в Архіві-Музеї УВАН у США. Портрет Григорія Китастого, написаний Іваном Багряним. Олівець. 1 травня 1944 р.

Право виносити «сміття з хати» перед очі суспільства залишаю за собоюІ. Багряний. За могорич друкуються під грифом «САМ» осміяна поетична збірка «До меж заказаних», поема «Аvе Maria», на яку він так і не отримав дозвіл публікувати

1927-1931 Друкується у періодичних виданнях такі твори: поема «Гутенберг», «Вандея», «Батіг», «Магнолія», «Тінь»Заборонені цензурою збірка «В поті чола» присвячена батькові Павлу Лозовягіну зберігалися у друзів та були знищені після їх арештів («Комета», «Гутенберг»)

Спілка «МАРс»(майстерня революційної слави)Г. КосинкаЄ. Плужник. В. Підмогильний. Т. Осьмачка. Б. Антоненко-Давидович (репресовані у 30-х роках) Об'єднання відкидало політичне пристосування, тому переслідувалося компартійними органами. В 1929р. змушене було припинити існування. Учасників було репресовано.

В ув'язненні та на засланні 16 квітня 1932 року його заарештували в Харкові й звинуватили «в проведенні контрреволюційної агітації» за допомогою його літературних творів, таких як поема «Ave Maria», історичний роман «Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг». Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув'язнення у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спец поселень Далекого Сходу. Про період перебування Івана Багряного на Далекому Сході в 1932—1937 роках досі мало відомостей: Охотське море, тайга, життя серед українців Зеленого Клину. Утеча на Україну та арешт у дорозі, Новий термін (3 роки) — тепер уже в таборі БАМТАБу.

Роман «Сад Гетсиманський» - вирок тоталітарній системі та боротьба за людське в людиніСвою творчу діяльність Іван Багряний починав в Україні, але більшість його творів була видана за кордоном. В 1944 році Багряний емігрував до Словаччини, згодом до Австрії (Інсбрук), звідки перебрався до Баварії (Новий Ульм). Постійно Багряний жив у Німеччині, де вів активну громадську і творчу діяльність.

Сміливі завжди мають щастя І. Багряний. Роман «Тигролови» написаний 1943р. – вперше побачив світ у 1944 році в Німеччині друга редакція цього роману вийшла німецькою мовою під назвою «Закон тайги»«… – це живопис в літературі, по вінця наповнений ритмом і мелодійністю народних , і, водночас – свідчення про сталінський тоталітарний режим»Роман ввійшов до каталогу ліпших видань 1963 -1964 рр. для шкільної молоді

Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року. Похований у місті Новий Ульм (Німеччина) на цвинтарі, при вулиці Ройттір1992 рік присуджено премію імені Т. Г. Шевченка (посмертно)

Шана поколінь…1965 року на могилі Івана Багряного встановлено пам'ятник (скульптор Лео Мол).23 вересня 1996 року Кабінет Міністрів України видав постанову «Про 90-річчя від дня народження І. П. Багряного». Організаційний комітет очолив Леонід Кравчук[24].1996 року засновано Фундацію імені Івана Багряного (США, м. Детройт)[25].1996 року, з нагоди 90-річчя з дня народження письменника, засновано літературну премію імені Івана Багряного. Серед її перших лауреатів — Іван Дзюба.1 серпня 2006 року Верховна Рада України відхилила проєкт Постанови про відзначення 100-річчя від дня народження Івана Багряного. Під час обговорення думки щодо відзначення ювілею видатного українського письменника розійшлися. Депутати з фракцій «Наша Україна» і БЮТ висловлювалися за вшанування пам'яті Івана Багряного. Депутати з фракцій Партії регіонів, КПУ та СПУ були проти. У підсумку за проєкт Постанови проголосувало всього 73 депутати — і він був відхилений[26].15 вересня 2006 року Президент України Віктор Ющенко видав Указ «Про відзначення 100-річчя від дня народження Івана Багряного».25 вересня 2007 року введено в обіг ювілейну монету «Іван Багряний» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, якість — «спеціальний анциркулейтед», тираж — 35 000 штук у капсулах[27].25 серпня 2016 року в Охтирці було відкрито меморіальну дошку на рідному обійсті Лозов'ягіних[28].2 жовтня 2017 року у м. Охтирці було відкрито пам'ятник[29].6 липня 2018 року у м. Краснопіллі на Сумщині відкрито пам'ятний знак на стіні гуртожитку Краснопільського ДПТНЗ «Краснопільське ПТУ», де юний Іван Лозов'яга у 20-х роках XX століття навчався малярській та гончарній справі[30]. Провулок Івана Багряного в Житомирі. На його честь також названо 87 курінь УПЮ імені Івана Багряного[31].