(Звучить пісня на мелодію «Лисичка-сетричка»)
А чому це, а чому?
Ми такі веселі?
Чом так радісно у нас
Нині у оселі?-2 рази
Недарма!-2 рази
Дружно сміх лунає
Що у нас? Що у нас?
Хто з вас відгадає?
В е д у ч і
- Може , ми поїдем в цирк?
- Ні!
- Може прийде чарівник?
- Ні!
- Може в когось іменини?
- Ні!
- Може гості будуть нині?
- Так!
- Хто ж це?
- Всі присутні нині!
В е д у ч і
У нас сьогодні свято,
Гостей зібралось багато.
А ну ж на них ви подивіться.
І веселенько посміхніться,
І привітайте їх у нас.
Що завітали в добрий час.
Добрий день наші мами,
Добрий день татусі
Добрий день, любі діти
Бабусі і дідусі
І звичайно, всі присутні гості.
На сцену виходять хлопчик і дівчинка,розмахують портфелями,сідають на край сцени,розламують шоколад і починають їсти.
( звучить мелодія пісні на мотив «Детство»
Поруч школа, є куди спішить,
Стежка швидко до дверей спішить,
Не встиг награтись, роки – плинуть як вода
Вже випускник я – закінчилася ігра.
А я б хотів би, так хотів би
В дитинство глянуть знов,
Альонку смикнуть за одну косу,
Зробить у класі злітну полосу.
В е д у ч і
Шкільне життя – не шоколад,
І щоб воно ішло на лад,
Нам треба більше жартувати,
Невдачі гумором долати.
В е д у ч і
Сьогодні буде торба сміху
Вам, любі, гості на утіху,
Всім пропонує шкільний веселий «Острів пригод»
В е д у ч і
Щоб смішним запахло духом,
Треба добре слухать вухом
В е д у ч і
Жартівливий дух летить,
Як же нам його зловить? Ловимо?
В е д у ч і
А чому це в залі тиша?
Невже слайд погризли миші?
Вибачте, технічна затримка, тоді рекламна пауза.
Ч а с т і в к и
Не в десятім государстві
Не в заморському десь царстві
А щодня отут у нас
Сміховинок повен клас.
У Максимчика язик,
Лінуватися не звик,
З балачок уже розпух
Що тепер хвата до вух. Ух!
Є у школі зоопарк,
Страшно випустить у парк,
Там їх за своїх признають,
В клітки миттю посаджають.
Як нам ледарів зібрати ,
Не було б куди саджати.
Якби їх хто купував
Бізнес наш би процвітав. Во!
Треба спонсорів шукати,
Щоб нечупар нам покупати.
Хай придбають нам басейн,
І діла будуть окей!
Від ласкавих, добрих слів
Рот у хлопця почорнів,
Щоб хоч трохи відбілити
«Ваніш» треба їм купити. Так, так, так!
Хай смішний наш вінегрет
Буде всім вам на десерт,
Все погане хай минеться,
Хай вам весело живеться!
В е д у ч і
- Говорить і показує школа.
- Говорить і показує школа.
- Починаємо пряму трансляцію.
- І не кажіть, що ви не чули.
- І не кажіть, що ви не бачили.
- Ми відправляємось на острів « Шкільних пригод»
В е д у ч і
Дорогі діти! Зараз ми з вами подивимось виставу « Подорож у країну шкільних пригод». Дія відбувається в звичайній школі міста Корюківки. Можливо, деякі дійові особи схожі на вас або на ваших друзів. Будьте дуже уважні, наша вистава розпочинається.
Пісня на мотив мелодії «Улыбка»
Посміхнись і буде все Окей,
Сумувати більше нині не прийдеться.
Коли жарт помножиш на дотеп,
То про сум забути зовсім доведеться.,
І тоді життя шкільне стане супер чарівне.
І не буде суму й жалю ні краплинки.
Нових хочеш сподівань -
В клас до ледарів заглянь,
Й не залишиться для суму.
Ні хвилинки!
Х л о п ч и к 1 Ех, сумно жити в школі! Ніяких тобі пригод, пустощів, одні тільки перерви та уроки. Нудьга!
Х л о п ч и к 2 Та вже ж! Ні стрільби, ні погоні…. Така нудота та й уроки вчити набридло.
Через парту вилазить шкідниця, чхає і пирхає.
Ш к і д н и ц я Апчхи! От життя пішло, у кишенях один пил. Ні насіння, ні бризкалки немає. Та й у школі – не хлопчики, а суцільна радість для вчителів.
Х л о п ч и к 1 А ти хто і чого тобі в наших кишенях треба?
Ш к і д н и ц я По – перше, не у кишенях, а у себе в дома. Я живу там, де брудно і негаразд. Де причеплюся, так і живу. По – друге, нумо, знайомитися!
Пристає до глядачів, смикає за вуха, волосся, співає.
Обожнюю я лаятися,
Дратувати, капризувати,
І ногами попихатись,
І бешкетувати
Я бека – вередуха
Виняткова злюка.
Х л о п ч и к 2 І чого ти ввесь час у нашому класі сидиш?
Ш к і д н и ц я Та ні, не завжди. А тільки, коли пароль назвуть.
Х л о п ч и к 1 Це який, такий пароль?
Ш к і д н и ц я « Нудьга!», «Не вважаю!», «Ліньки!», а взагалі я на острові шкільних пригод живу, з постійною припискою.
Х л о п ч и к 2 А, хіба є такий острів?
Ш к і д н и ц я Звичайно, є! У кожній школі, нехай найменшій. Гаразд, ходімо, доки я добра. Може, якоїсь гидоти вивчитеся, іншим розкажете. Ну, поїхали!
Ш к і д н и ц я Приїхали, злазьте!
Х л о п ч и к 1 Так ми наче не виїжджали! ( Озирається )
Ш к і д н и ц я Ех, ти неук! Адже і кіно дивишся, і книжки читаєш. Це ми до паралельного світу потрапили. Наче і там, а насправді – ні. Ну, ходімо, ти обережніше, не наступіть на кого - небудь.
Х л о п ч и к 2 Як це « не наступіть»? У вас тут що, хтось на підлозі валяється?
Ш к і д н и ц я Так, у нас тут всякого навалом. Ось, знайомтеся: головний розпорядник капостей – Брик – Бряк.
Витягує з – під парти Брик – Бряка, обтрушує його.
Б р и к – Б р я к Привіт, малеча! Що, давно у халепу не потрапляли? Зараз ми з вами це швидко влаштуємо! ( Співає )
Ставить все сторчма, він
Добре все псує
В кожній школі острів
Небезпечний є
Ой, які нещасні діти – дикуни,
Лобом відкривають
Двері всі вони
Враз із сходів падають, каменем униз
Звідусіль скло трощиться,
Стоїть вереск, виск
І гасають в школі діти – дикуни.
Я їм допоможу шматувать штани.
Х л о п ч и к 1 Нумо, тікати звідси, бо він влаштує, яку не-будь пакость! ( Тікає, але спотикається об пил, який лежить на лавці). Дивись, хто це тут валяється? Пил. Ой, не стрясайте повітря, бо я розпилюся! Ну, не надають по спати! Знову ти, Шкіднице, когось притягла?
Я на сонечку лежу,
І без сонечка лежу.
Все лежу і лежу,
Чи в повітрі я вишу.
Хто мене трохи вдихне,
Зразу кашляти почне.
Ну, а я все лежу,
Чи в повітрі я вишу.
Х л о п ч и к 1 Дивись, який він сірий, м’який, пухнастий, так і клубочиться!
Х л о п ч и к 2 Та це ж пил! Закривай швидше рота, а то надихаєшся всілякої гидоти!
П и л Так уже й гидота! Я – Пил чистий, стерильний. Ну, подумаєш, по смітниках політав, на дорозі повалявся. Ви друзів моїх не бачили. Ось це – справжня гидота.
( Лунає марш. Входять мікроби – 2 учні. Співають )
Ми парубками є бравими, бравими,
І не за так мікроби кучеряві ми.
Ми плюнемо раз, ми плюнемо два
На ваші чистії тіла і стукнемо так,
Щоб заболіла голова.
М і к р о б 1
Я – мікробчик,
Я – хворбчик,
Я до всіх чіпляюсь,
Особливо люблю діток,
Тих, що не вмивалися:
Замазур, ледачих,
Тих, що спорт не люблять –
Дуже їх кохаю!
Я хвороби їм підкину,
Дифтерію, фарингіт,
І ангіну й трахеїт!
М і к р о б 2
Завжди весело мені,
Як хворіють діти,
Я – росту, міцнію,
Набираюсь сили,
Без хвороби я страждаю,
Без ангіни – помираю.
Це для мене – жах!
М і к р о б 1 ( Побачив хлопчиків ) Дивись – но, новенькі! Нумо, схопимо їх.
П и л Ага, схопиш! Вуха чисті, нігті підстрижені, волосся причесане! Не подобство!
М і к р о б 2 Ні коли не примушуйте своїх дітей мити руки, шию, вуха – хай, ходять брудними! Навіщо витрачати свій час?
М і к р о б 1Стригтися їм теж не обов’язково, бо колись постаріють. Все одно будуть лисі.
М і к р о б 2 Вранці не обов’язково зав’язувати шнурки на черевиках, банти на косах, бо впродовж дня все одно можуть розв’язатися!
Ш к і д н и ц я Ой, не люблю я охайних дітей! Я обожнюю шкідливих і не слухняних. Вони б’ються, дратуються – це мені подобається! Краса! Один одному розбивають носи, обдирають коліна.
Х л о п ч и к 2 Загалом, ми тут на екскурсії, можна сказати, потрапили сюди випадково. Нас Шкідниця сюди привела.
Ш к і д н и ц я Ха – ха – ха – ха! Випадково! А кому вчитися було ліньки? А кому сумно було? Випадково? Нумо, братики, навалися!
Х л о п ч и к 1 Відчиняйте двері, кватирку ми їх враз провітримо! ( Х хлопчики виганяють цю компанію за двері )
Х л о п ч и к 2 От, так потрапили, на Острів шкільних пригод.
Ш к і д н и ц я ( заглядає до зали ) Йдіть, йдіть! Та ми ще зустрінемось!
( Шкідниця заходить до зали, озирається на всі боки, піднімає коробку сірників. Чутно як у середині перекочуються сірники) Сірники, ви мої, сірники, я спеціалізуюсь на пожежах, тільки від вогню, від яскравого полум’я, я отримую задоволення. Зараз я вогнище розведу!
Х л о п ч и к 1 Ой, що ти робиш?
Ш к і д н и ц я Ох, і на лякав! Чого ти кричиш, як на пожежі?
Х л о п ч и к 1 Не зупини я тебе, не уникнути пожежі!
Ш к і д н и ц я Подумаєш, пожежа! Яка пожежа від одного сірника?
Х л о п ч и к 1
Не скажи,
Ростом цей сірник – шкідник,
Хоч не вдався він – малий,
Але дуже небезпечний,
Не жартуйте з ним,
Він – злий!
Не розводьте у дворах
Вогонь – попелище,
Особливо, коли вітер будівель свище,
Бо понесе вітром іскру
На дах, на кватирку,
А для спалаху майна –
Досить і хвилинки!
Як не будеш за цим стежить,
Може виникнуть пожежа.
( До зали входить лікар Айболить )
А й б о л и т ь Доброго дня, дітки! Мене звуть Айболить! Я пришов до вас із лікарні, яка розташована біля лісу. Там у мене лікуються багато звірів, птахи, які жили у лісі, у якому спалахнула пожежа. На місці пожежі залишилася « рана», яку не вилікувати протягом десятиріч, а може й сторіч. Уявіть собі, як болить палець, коли його поранили, у цьому випадку ви плачете, а наша планета, терпляче загоює рани, на несену їй вогнем!
У дворі, садку чи в лісі,
Пам’ятати маєш ти:
Сірники і запальнички,
Факел, вогнище і свічки –
Шлях короткий до біди!
Х л о п ч и к 2 А тепер вам, діти, зрозуміло, що пустувати з вогнем Небезпечно!
А й б о л и т ь Ну, що ж перевіримо, як ви засвоїли правила протипожежної безпеки! Ми почнемо, а ви швидко і голосно продовжуйте.
Ось, на підлогу впала жарина,
І зайнялась вона сама собою.
Тут враз зненацька з’явилась дитина,
І вся підлогу залила…. в о д о ю
Хто з вогнем не обережний,
Може викликать пожежу.
Жартувать з вогнем не варто,
Пам’ятайте, це – не… ж а р т и
Якщо виникла пожежа,
Бо хтось був не обережний.
Ти повинен у ту ж мить,
До пожежників… д з в о н и т ь
Не розпалюй сам багаття,
Не пали у дома, в школі.
Легко вогник запалити,
Та не просто… з а г а с и т ь
Якщо пахне газ в квартирі
Телефонуйте за один нуль чотири,
А як виник вогонь і дим,
Телефонуйте за один нуль один
Кожен з вас повинен знати,
Правила протипожежні.
І з вогнем не пустувати,
Бути дуже…о б е р е ж н и м
В е д у ч і Ой, діти хтось плаче! Прислухайтесь! Хтось тоненьким голосочком! Хто це там за дверима? ( Виходить за двері і повертається з потріпаним ранцем )
Ви бачите, діти, хто це плакав? Чи й це ранець? А може там ще хтось є? ( Знов виходить і повертається з Незнайком )
Пісня
Топ, топ топає Незнайко,
Ранець випадає в нього з рук.
Топ, топ пізно відступать,
Прийдеться штани, тут протирать.
Тож бреде одна його нога,
Добре, що дали хоч пирога.
Н е з н а й к о Ой, як добре, що ви забрали цього ранця! Я за ним по всій школі бігав, а він утікав від мене і ховався! Я їсти захотів, а там мій обід.
В е д у ч і А чого він від тебе утікав?
Н е з н а й к о Ну,…та як вам сказати. Взагалі він мій, але я не хочу ходити з ним до школи! Там все одно нічого не можна знайти, ну нічого: ні олівця, ні ручки, ні потрібних зошитів! На що той ранець? А ручку можна і в кишені носити!
В е д у ч і А давай – но подивимося, що в ньому є, чим він тобі не догодив? ( Висипає з ранця все на стіл ) Діти хто хоче сказати думку з цього приводу?
У портфелі стільки бруду,
Горе, лишенько моє!
Так вести себе не можна,
В мене скрізь порядок є.
Там і гайка, і дротина,
Молоток, пісок, обід.
Хіба учень цей Незнайко?
Це не учень – просто стид.
В мене в ранцеві чистенько,
Крихіток у нім нема.
Все в порядку, скрізь гарненько
Тож хвилююсь я дарма.
Треба змалку привикати,
До порядку, геть в усьому.
Митись, чистити, складати –
Щоб було приємно всім.
От, якби я була ранцем,
Я б сердитою була.
І не зналася б з поганцем
Не простила йому зла!
( Заходить до залу Незнайко – чистий, охайний, з чистим ранцем )
Н е з н а й к о Що ж, нема де правди діти. Був я лежень і лайдак. Ви такі не будьте, діти, не поводьте себе так.
А дотримуйтесь порядку,
Спорт любіть, робіть зарядку,
І охайні будьте всі.
Я тепер порядок знаю,
Все я добре зрозумів!
Щиро вдячний за науку,
Ранець свій беру я в руку
І навчатися іду.
До побачення, бувайте,
Не марнуйте, діти, час.
Що обов’язки й права -
Це усьому голова.
( Махає всім рукою, бере ранець і виходить із залу )
В е д у ч і Все починається в житті з малого: дисциплінована людина виростає з охайного школяра, який змалку навчається дотримуватися порядку у всьому. Тож, ростіть охайними, чемними і уважними!!!
В е д у ч і Любі діти і гості, наша вистава завершується. А щоб ви школярики не потрапили на Острів шкільних пригод , як наші герої, то дотримуйтесь певних правил.
Хай ті правила прості
Та потрібні у житті.
1.Лиш прокинувсь – уставай
Лінькам волі не ..( д а в а й )
2. Пелюстки роса умила,
Отже, й ти берись до…( м и л а )
3.Спонукань не жди ніколи ,
Своєчасно йди до ..( ш к о л и )
4.Перш ніж вийдеш ти за двір –
Все у ранці ..(п е р е в і р )
5.Вшколі, в класі не сміти ,
Насмітив - то ..( п і д м е т и )
6. Ні в свята, ні в дні буденні,
Крейди не носи…( в к и ш е н і )
7.Про охайність пильно дбай,
Чистим одяг свій ..(т р и м а й )
8. Будь привітним до батьків,
Заступайся за…( м а л ю к і в )
9. Знай: 12 в табельку –
Що добірний плід в…( с а д к у )
10. Працюватимеш на славу –
Честь тобі і користь…( с п р а в і )
(Всі учасники виходять на сцену)
В с і х о р о м До нових зустрічей в шкільному театрі гумору і пригод!!!
Звучить пісня на мотив «Вместе весело шагать…»
Раз всміхніться, два всміхніться,
Будуть усмішки.
Замигтять в очах дитячих різні пустощі,
Жарт до жарту,
Жарт до жарту – буде збірочка.
Крок за кроком – виростає нова зірочка.
Сміх і радість, хай живуть в рідній школі,
В рідній школі, в рідній школі.
З ним програми цікаві, супер нові,
Супер нові, супер нові.
Посміхніться разом з нами,
Будьте щасливі.
Добрий погляд – нам підтримка –
Будьте ласкаві.
Хай в житті у вас все в житті складається,
Що задумане завжди у вас збувається.
Щоб усі завжди були у вас здорові,
У вас здорові, у вас здорові.
Сміх і радість, хай живуть у вашім домі,
У вашім домі, у вашім домі.
Хай дощу в житті не буде – буде райдуга.
Ключик до сердець дитячих – буде знайдено,
Хай слова ваші лягають діамантами,
Прославляють учні вас нехай – талантами.