Вед. 1. За вікном летить сніжок, Вітром завіває. Тож спішіть усі до нас На свято Миколая.
Вед. 2. Ну, а хто сюди прийшов Раді вас вітати. Веселіться і радійте На нашому святі.
Ведучий. 1Ніч таємна, повна чарів, Заглядає поміж хмар.
У цю ніч без лиха й чвар
Прийде святий Миколай.
Ведучий 2. Бо святого Миколая цілий рік жде дітвора. Тож йому Зима-красуня Шлях сріблястий простеля. Світить місяць, сяють зорі, Повіває вітерець. А сніжинки, мов пушинки, Подалися у танець.
З’являються Сніжинки і виконують танок
1 Сніжинка. Ми – Сніжинки, ми – сестрички, Утворилися з водички. І прямуємо на землю,
Звісно зовсім недаремно.
2. Сніжинка. Ми Сніжиночки біленькі, Ми крилаті і легенькі. Ми раненько встали вранці, Закрутилися у танці.
1Сніжинка. Нас багато – не злічити, Не спіймати, не спинити. Все навколо, місто ціле,
Буде чисте, сніжно-біле.
2 Сніжинка. Гей, Сніжиночки, до мене, Святкувати вже пора! Заспіваєм – хай радіє В цьому залі дітвора.
1. Сніжинка. На подвір´ї випав сніг, На доріжку тихо ліг,
Знов до нас прийшла вона – Білогрудонька-Зима.
Зима. Я давно уже прийшла І всім радість принесла.
Бо в цю нічку чудотворну
Через білий-білий гай
На санках прийде в гості
Святий угодник – Миколай!
1 Сніжинка. Миколай прийде! Яка радість!
2 Сніжинка. Веселімось! 1. Сніжинка.Танцюймо! Співаймо!
Зима. Мої донечки-сніжинки! Довго вам було летіти, Тому вам мої маленькі, Треба трішки відпочити.
Ляжте тихо ви на землю,
На дороги, біля гаю,
На дахи в містах і селах,
Ну а я вам заспіваю…
(Співає) зима
Ведучий.1 Ліс дрімає… Сплять сніжинки, Все затихло… Тиша з тиш. Наша зимова царівна Не лягає спати лиш.
Ведучий 2. Кругом лісу ходить-бродить,
Загляда в усі кутки…
Снігу бачить небагато – Не проїдуть саночки.
Лісовик. Слухай мій наказ, Природо!
Де ти, військо льодове?
Побудуйте мости з льоду! Час покрити льодом все!
1 Льодовик. Ми хлопчики-Льодовики, Гей, попрацюєм залюбки!
Гей, заморозим землю всю
Стежки й дороги,
Щоб було людям добре йти, Не спотикати ноги.
2 Льодовик. Гей, побудуємо мости, Льодом покриємо річки.
Гей, заморозим землю всю,
Стежки й дороги,
Щоб було людям добре йти, Не спотикати ноги.
1 Льодовик. Скоро прийде Миколай, Гарно доріжки промітай.
2 Льодовик. Гей, буде свято! Буде там людей багато,
Хай звеселиться рідний край!
Ведучий.1 Знов затихло… Сяють зорі. Місяць човником пливе… Але ліс не спить, дрімає.
І нових подій він жде…
Пісня ялинок
1 – а ялинка. Як гарно сьогодні! Як чисто й тихо! Звірі ще сплять, ніхто нам не заважає. Доброго ранку!
(Ялинки співають і танцюють).
Доброго ранку!
Доброго ранку!
Без перестанку – Доброго ранку!
1 – а ялинка. Доброго ранку, сестриці, Рівні, зелені ялиці.
2 – а ялинка. Світлого сонця кружало В небі уже засіяло.
3 – а ялинка. Чуєте, чуєте, сестриці, Грають пташині оркестри.
2 – а ялинка. Годі, годі, сестри. Так можна весь сніг розтрусити з гілочок, а це ж наше зимове вбрання.
1 – а ялинка. Нічого! Нам зима ще снігу підсипле (танцюють).
3 – а ялинка. Ні, ні! Вже пізно! Звірі прокинулись, і я вже чую, що хтось сюди прямує. Це, мабуть, ведмідь.
Ялинки. У – у – у – у! Як страшно!
1 – а ялинка. Які ми страхопуди! Де ж би тут ведмеді узялися? Вони тут не живуть – десь, може, далеко в горах.
3 – а ялинка. Але якщо це не ведмідь, то, може, вовк? Він часом забігає сюди.
1 – а ялинка. І це не вовк. Щось мале, куце.
Ялинки. Зайчик! Аж два! (Пісня про зайчиків).
1 – й зайчик. Ой, хто це? Я тебе боюся!
2 – й зайчик. А я тебе!
1 – й зайчик. Не бійся. Я тебе не з’їм!
2 – й зайчик. Ну, то дай лапку, ми тепер будемо завжди і скрізь удвох ходити, як брати.
1 – й зайчик. Але я не вмію ходити! Я вмію стрибати.
2 – й зайчик. То будемо вдвох стрибати по цілім світі.
Ми маленькі зайченята А тепер нас буде двоє, Під сосною наша хата. Хоч маленькі ми обоє.
Тільки в лісі гілка хрусь,Та як поруч братик мій,
Я вже кричу: Боюсь! Навіть вовк нам не страшний!
(Виходить білочка).
Зайчики: Ой – ой – ой! Вовк за нами біжить! Утікаймо!
(Вибігають).
Білочка. Ха – ха – ха! От страхопуди! Мене злякались, а я ж менша від зайчика! Але зате нікого не боюся, навіть вовка. Не раз він за мною знався, а я вискочу на дерево, дратую вовка й кидаю в нього шишками, а він від злості зубами клацає. Ха – ха – ха!
Я сміхунка – білочка,
В мене теплий кожушок.
З гілочки на гілочку, На самий вершок. Запасла горішків досить Я на цілу зиму.
І як добре хто попросить, Йому горішок скину.
( Танцює з горішками, прив’язаними на ниточках. З’являється Вовк).
Вовк. Ох, який я голодний! З’їм першого, хто мені попадеться.
( вбігає лисичка).
Лисичка. О, це ти куме! Куди так рано зібрався?
Вовк. Так їсти хочу, що й тебе проковтнув би, якби ти не була моя кума.
Що там у тебе в кошику? Може, мене нагадуєш?
Лисичка. (дивиться на бік: маю свіжу рибу, але не для вовка). Та не реви! Ми, звірі, взимку на дієті! На, ось поїж снігу – дуже смачно. Діти це називають морозивом.
Вовк. Не такий я дурний, щоби сніг їсти! Давай мені те, що в тебе в кошику!
Лисичка. Там тільки сніг! Ось будь чемним, не заводься зі мною, то Святий Миколай тобі щось подарує!
Вовк. Але я зараз хочу їсти, і чую носом рибу!
(лисичка з корзинкою тікає. Вовк біжить за нею).
Ялинка. Сестриці, що це так сяє, ясніше від сонця? Ближче, ближче.
(Входить Янгол).
Янгол 1. Вітаю вас, Ялиночки, Вітаю вас, звірятка. Послухайте хвилиночку,
Що маю вам сказати.
Янгол2.Через цей ліс увечері
Святий наш Миколай На зустріч із малечею
Поїде через гай.
.Янгол 3.Отож, якщо бажаєте,
Виходьте теж на шлях, Його ж усі ви знаєте:
І звірі, і кожний птах.
Ялиночки і звірята співають.
Ми знаємо, ми знаємо,
У день веселий цей Чекаємо, чекаємо
Святого Миколая – І чемних всіх дітей.
(З’являються 2 Янголи, один несе тонку книжку, інший товсту).
1 – й Янгол. Ох, я втомився. Ця книжка така товста, що крила одпадають.
2 – й Янгол. Так, деякі діти до останнього дня посилали Св. Миколаю листи і навіть телеграми. Всі пишуть, що чемні, але чи справді це так?3-й Янгол. Ми ходимо поміж вами й перевіряємо, чи справді ви були чемні. І все записуємо до книжки.
(Підемо працювати. Виходять).
Круть. Ой, як холодно. Я заздрю вовкові, лисиці й навіть зайцеві, бо в них такі пухнасті кожухи. А в нас сама шкіра та кості. Я змерз, як чортик.
Хвиць. Так ти ж і є чортик. У нашому пеклі набагато тепліше.
Круть. Не забувай, що ми сюди послані у важливій справі. Наш голова дав наказ наловити якнайбільше нечемних дітей.
Хвиць. Тихо, тихо. Ось діти йдуть до школи. Може, серед них є нечемні. На кожного нечемного у нас є різочка в подарунок.
(Діти йдуть до школи, співають).
Івасик Сонце світить, та не гріє,Морозище аж шаліє.
Ой, ховайте, діти, вуха.
Тарасик Налітає завірюха,
Вітер свище, як батіг;
Просто в очі сипле сніг.
Івасик. Тарасику, сьогодні до нас Святий Миколай прийде?
Тарасик. Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.
Івасик. А ти був чемний?
Тарасик. Так! А ти?
(У цей час підкрадаються чортики.
Один стає за спиною Івасика).
Івасик. Так і буду чемний до самого Різдва, а потім побачимо.
(чортики підстрибують з радощів).
Тарасик. А я намагаюсь увесь час бути добрим. Мене назвали на честь нашого дідуся тому я мушу бути завжди чемним.
Хвиць (підштовхує Івасика).
Скажи йому щось нечемне.
Івасик. Тільки дурень може бути вічно чемним.
Тарасик. Що ти кажеш? То виходить я – дурень?
Круть (до Івасика) Покажи йому язика!
(Івасик показує язика).
Хвиць (підкрадається до Тарасика).
Бачиш, який він! Чого ж ти стоїш? Бий його!
Тарасик. О ні, ми з ним друзі, битися не можна, та ще й у такий гарний день. А це хто?
(обертається). Ти часом не чортик? Моя бабуся казала, що чорти бояться хресного знамення. Ось я тебе перехрещу!
Чортики. Ой, не роби цього! Ой – ой – ой!
(Втікають).
Івасик. Від такої пісні їсти захотілося. Отож підемо до хати – їсти й грітися, Чекати Св. Миколая. (Виходять).
1 – ий Льодовик. Ми браві молодці – Молодці. Примчали сюди з привітом від зими, вітати всіх з Різдвом і Новим роком.
2 – ий Льодовик. А від вас ми понесемо привітання до братів на різних землях і побажання волі, щастя, здоров’я і миру.
3 – ій Льодовик. Ми промели широкий шлях для нашої прекрасної Зими.
(Чути дзвіночки й тиху мелодію).
Усі Льодовики. Ось вона! Вітаємо тебе, Царівно Зимо.
Зима. Як тут гарно! Чудове місце для зустрічі Св. Миколая. Сніжиночки, гляньте навколо, причепуріть ялинки свіжим снігом, вистеліть шлях для Св. Отця, щоб йому було зручно їхати.
Пісня (ялиночки і снижінки вистиляють шлях Миколаю, )
Зима. Тепер усе гаразд. Св. Миколай скоро приїде. Ходи сюди, вовчику, стань біля зайчика. Але не роби дурниць, нікого не кривдь. Сьогодні день Св. Миколая, і в цей день між усіма мусить бути мир. Св. Миколай вас усіх обдарує.
(Вовк стає біля зайченят, гарчить, але не кусає).
Зима. А ти, Лисичко, стань коло Білочки.Але вважай, не наступи їй на хвостика.
Білочка. Нехай тільки спробує наступити, я кину в неї горішком! Фуррр!
Зима. Цить, ти, маленька збиточнице! Будь чемна, хоч сьогодні. Св. Миколай принесе тобі таких горішків, що ти ще ніколи не їла!
Білочка. Все, все, я вже чемна (згортає лапки).
Виходять ангелики
Ангел1. За горами, за лісами, Їдуть,їдуть дивні сани. І викрешують копита сріблом сяючим підбитиі. В золоченій височі Метеори вогняні.
Ангел 2. Зустрічайте Миколая!
Він нас всіх чудово знає. Разом з ними порадіє подарує нам надію. Миколай з небес весь час Бачить кожного із нас.
Ангел 3. Миколай мандрує світом, Він дарує чемним дітям те, про що їх світлі мрії, тут для кожного дари є. Не забуде він нікого, ні хорошого, ні злого.
(Чути дзвіночки. Входить Св. Миколай).
Св. Миколай. Вітаю вас, діточки, звірята! Зібралось вас тут пребагато. Бачу, що ви не байдикували, веселились, співали. Мені розказали мої янголята, що всі ви розумні і чемні були: у школі вчились, батькам помагали. Хоч часом на зле вас чортики підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року. Ви діти чудові, чудові нівроку. То ж старанно вчіться, до школи ходіть, свою Україну шануйте й любіть – любіть її вірно, свою Україну – і я вас ніколи й ніде не покину.
Ану, йдіть до мене, мої Янголята, допоможіть роздати Подаруночки дітям.