Сценарій " День пам'яті та примирення"

Сценарій до свята

«День пам’яті та примирення»

Мета: виховувати мужність, почуття патріотизму,  любов до Батьківщини, до історії свого народу, пошану до ветеранів Другої світової війни.

Хід свята

( звучить мелодія)

1. Весна іде, і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.

2. Весна іде квітчасто, гордо, юно,
Як втілення найчарівніших снів,
О, весно красна, ти ще не забула
В історії своїх жахливих днів?

3. Із року в рік часопис віддаляє 
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знову й знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.

4. Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
Ті вічним сном в могилах сплять.

 

Ведуча 1: 

Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

Ведуча 2
Щороку в травні ми відзначаємо День Пам’яті та примирення. День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Ведуча1.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р

(Звучить  тиха музика    На середину сцени виходять два учні)

Хлопчик     Не пускали мене воювати
Яблуневі, вишневі сади,
Не хотіла і мати пускати,
Але тихо сказала:
                     Дівчинка       Іди!..

Хлопчик      Подивилась у вічі:

                     Дівчинка           Бо треба...

Хлопчик  

 Вже на заході грізно гуло,
І, як хмара вечірнього неба,
Серед поля лежало село.
Причувалися стогони й дзвони,
Що віщують навалу біди.
При дорозі джерельце  бездонне
Стукотіло, як серце:

                     Дівчинка   Іди!..
Хлопчик      На шляху шикувались солдати,
На травиці – сльоза чи роса...
І стояла на вигоні мати,
А за нею – поля й небеса
 

Ведуча 1
Мільйони людей забрала Друга світова війна. Це важко усвідомити, важко осягнути. Смерть однієї людини–це трагедія. А коли гинули мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло фашистської  окупації.

Відео  «Дети войны»
Ведуча 2

У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих  6 років. Вона пронеслася над величезними територіями  Європи, Азії  й  Африки, охопила простори всіх океанів.

Ведуча 1
Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь.
Залився болем, плачем, жалем.

Ведуча 2
Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.

Ведуча 1
Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви.
Ми думаєм про вас, хто серед нас живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.

Право покласти  квіти до пам'ятника загиблим воїнам під час Другої світової війни надається учням 7 класу Соляновій Мар яні та Перепелиці Олені

Пісня «Отмените войну» у виконанні Мажури Анастасії 

Ведуча 2
Майже 7 млн. українців воювало в складі Червоної Армії в роки війни.
100 тисяч українців боронили рідну землю від агресора в рядах Української Повстанської армії.
Ведуча 1

До вашої уваги  в і д е о про початок  Другої світової війни
Відео (videoplayback)

Ведуча 2

Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті .Сьогодні ми віддаємо данину  пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

Ведуча 1

У кожному селі та місті споруджено пам ятники, обеліски на вшанування тих, кому не судилося повернутися додому. На гранітних плитах викарбувані їхні імена

(Презентація пам ятників, які споруджено в селах Ганно-Опанлинка, Оріхівка, Новоспаське)

Ведуча 3
У війни не жіноче обличчя… адже скільки жінок, юних дівчат виносили на своїх тендітних плечах  поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога. 

Ведуча 1
А скільки їх було в партизанських загонах. Вони ходили в розвідку, лікували поранених, забезпечували зв'язок з Великою землею і часто гинули, не проронивши ні слова в руках фашистських катів. 
Ведуча 2
А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово «війна», вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками. 

(Виходить  «мати», на голові у неї чорна хустина)
Мати

Помилуй його, куле, обмини...
Невже тобі так хочеться убити?
Він молодий, не має ще жони,
Лиш Батьківщину вміє він любити
Та батька, матір... Батько на війні –
Обом повоювати довелося...
Ти пролети, свинцева, по стерні,
Зітни при стежці сонях чи колосся.
Ну зачекай... Помилуй... Він іще
Зустріне у житті свою кохану.
Не обминеш, то розсічи плече,
Він у шпиталі вигоїть ту рану...
А куля пролетіла навпрошки,
Не слухала вмовлянь моїх, проклята,
І в саме серце влучила-таки
Ще юного, безвусого солдата.
 

Вірш «Мамо, не плач»

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна. 
 

Ведуча 1
Перед трагічною хвилиною мовчання 
Словами говорити неможливо 
Оця хвилина більше нам розкаже, 
Ніж тисячі, а чи мільйони слів. 
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами, 
А тільки серцем можна це сказати, 
Але воно, нажаль, не має мови,
Лиш має біль. І тому я прошу солдатів пам'ять вшанувати хвилиною мовчання. 
 

(хвилина  мовчання )
Ведуча 1
1. Ми свято шануємо пам'ять усіх, 
Хто власним життям нашу юність зберіг,
Хто впав за свободу у грізну годину,
За землю священну, за Україну!

Ведуча 2

Вони у бронзі й камені звелись,
Летять роки і хмари понад ними.
Все менше тих, хто бачив їх колись,
Все менше тих, хто бачив їх живими.
 

Ведуча 1

Вітаємо зі святом всіх вас щиро!
Живіть здорові в щасті і в теплі!
Бажаєм всім любові, щастя, миру
На нашій рідній і святій землі!
 
Ведуча 2

Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют!
День Перемоги – це найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть!

Пісня «Нам потрібне синє небо» у виконанні Шубелко Анастасії і Мажури Анастасії