КАЗКА-ДІЙСТВО ДО ДНЯ МАТЕРІ
«Серце, що світить»
Дійові особи:
Оповідач
Дитина (Марко / Марійка)
Мама
Сонечко
Вітерець
Квіточка
Зіронька
Ангел Добра (за бажанням можна додати кілька дітей-«промінчиків»)
СЦЕНА 1. ЗАПИТАННЯ
(Лунає ніжна музика. На сцені — Дитина.)
Оповідач:
Жила-була одна дитина. Вона дуже любила свою маму,
але одного разу замислилася:
як розповісти мамі про свою любов так, щоб вона відчула її, мов казку?
Дитина:
Я хочу знайти для мами найкращий подарунок!
Не іграшку, не цукерки…
А щось таке… щоб було чарівне!
(З’являється Ангел Добра.)
Ангел:
Якщо шукаєш справжній подарунок —
вирушай у подорож.
Природа підкаже, з чого складається мамина любов.
СЦЕНА 2. СОНЕЧКО
(З’являється Сонечко.)
Сонечко:
Я — Сонце! Я дарую тепло кожному.
Але знаю одне серце, що гріє ще сильніше.
Дитина:
Чиє це серце?
Сонечко (усміхається):
Мамине.
Вона гріє тебе навіть тоді, коли я ховаюся за хмари.
Дитина:
Візьму від тебе промінчик тепла для мами!
СЦЕНА 3. ВІТЕРЕЦЬ
(Легко під музику вибігає Вітерець.)
Вітерець:
Я — Вітерець! Я можу бути лагідним і ніжним.
Дитина:
Навчи мене ніжності!
Вітерець:
Згадай, як мама поправляє тобі волосся,
обіймає, коли сумно,
шепоче: «Усе буде добре».
Ось вона — справжня ніжність.
Дитина:
Тоді візьму для мами подих ласки!
СЦЕНА 4. КВІТОЧКА
(З’являється під музику Квіточка.)
Квіточка:
Я — Квітка. Я розквітаю завдяки турботі.
Дитина:
Хто ж так дбає про мене, як садівник про квіти?
Квіточка:
Твоя мама.
Вона щодня «поливає» тебе добрими словами,
ростить, навчає, вірить у тебе.
Дитина:
Тоді подарую мамі вдячність!
СЦЕНА 5. ЗІРОНЬКА
(Світло пригасає. З’являється під мелодію Зіронька.)
Зіронька:
Я свічу вночі, коли темно.
Але є той, хто світить для тебе завжди.
Дитина:
Навіть коли я помиляюсь?
Зіронька:
Особливо тоді.
Бо мамина любов — як зоря:
ніколи не згасає.
Дитина:
Візьму для мами світло надії!
СЦЕНА 6. ПОВЕРНЕННЯ
(Усі персонажі стають півколом. З’являється Мама.)
Оповідач:
І повернулася дитина додому.
Без коштовностей. Без великих подарунків.
Але з найціннішим скарбом.
Дитина (обіймає Маму):
Мамо!
Я приніс тобі сонячне тепло,
вітерцеву ніжність,
квіткову вдячність
і зоряне світло.
Бо ти — моя казка щодня.
Мама (зворушено):
Мені не потрібно нічого більшого.
Твоя любов — це і є найбільший подарунок.
ФІНАЛ
Оповідач:
Кажуть, у кожної мами — звичайне серце.
Але насправді воно чарівне.
Бо вміє світити сильніше за сонце,
гріти ніжніше за вітер
і вести нас крізь життя, мов зірка.
(Усі разом.)
Разом:
Любі мами, дякуємо вам за любов!
Зі святом — Днем матері!
(Можна завершити піснею або врученням квітів.)