Сценарій до Дня святого МиколаЯя

Про матеріал

По Вкраїні з краю в край ходить святий Миколай

В залі на видному місці образ святого Миколая. Перед ним горить лампада. На столі таріль з печивом ("миколайчики”). За столом сидить вчителька, перевіряє зошити, а на стільцях, святково одягнені діти читають книги і журнали.

Перегляд файлу

 

По Вкраїні з краю в край ходить святий Миколай

В залі на видному місці образ святого Миколая. Перед ним горить лампада. На столі таріль з печивом ("миколайчики”). За столом сидить вчителька, перевіряє зошити, а на стільцях, святково одягнені діти читають книги і журнали.

 

І ХЛОПЧИК: Ольго Петрівно, я ніде в цій книзі не знаходжу про святого Миколая.

 

І ДІВЧИНКА: Я теж. Ви, будьте ласкаві, краще розкажіть нам про нього, і про сьогоднішнє свято.

 

ВЧИТЕЛЬКА: Уважно слухайте, я розповім.

 

Кожного року відзначають два свята Миколая. Перше – 22 травня, а друге 19 грудня – сьогодні.

 

Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він почесний охоронець і завжди до них приходить з подарунками.

 

Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. В них розповідається, як він боронить людей від стихійного лиха, а, особливо, на воді.

 

Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел.

 

Святий Миколай – є другий після Бога заступник людей від усіх бід і нещасть. Все життя він ніс людям Добро і Милосердя.

 

Він опікується не тільки людьми, а й диким звіром.

 

(Стукіт у двері. До зали входять 2 ангели у білих шатах).

 

ІІ ХЛОПЧИК: А чому не прийшов святий Миколай?

 

І АНГЕЛ: Він нас прислав до вас і наказав, щоб ми зібрали всіх на свято і передали вам, що йде з дарунками Миколай.

 

ІІ ДІВЧИНКА: З дарунками! (Радо плеще в долоні).

 

ІІ АНГЕЛ:

 

Дарунки потім, а спочатку:Скаже слово вам про Бога,Запитає, що і в кого, Й як іде навчання?Хто з вас людям добро робить?Хто живе по правді? Хто з вас любить рідну неньку,Як їй помагає?Хто з вас слуха і шанує Своїх вчителів?Хто із вас "будує”України рідний дім?

ВЧИТЕЛЬКА: Чи готові всі дати гідну відповідь Миколаю?

 

ДІТИ (хором): Готові!

 

ВЧИТЕЛЬКА: Тоді давайте заспіваємо колядку "Ой хто, хто Миколая любить”.

 

(Всі співають):

 

Ой хто. Хто Миколая любить,Ой хто, хто Миколаю служить,Тому святий Миколай На всяк час помагай,

Миколаю!

 

Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну,Ой глянь, глянь на змучену, бідну. Ми тебе, всі люди, молим:Проси в Бога ти їй долі,

Миколаю!

 

Ой, проси долі для Вкраїни,Ой, нехай встане із руїни.Доля й щастя хай витає, В славі й волі хай засяє,

Миколаю!

 

(Чути стукіт у двері).

 

ВЧИТЕЛЬКА: Ласкаво просимо!

 

(Заходить святий Миколай у парчевій ризі з Біблією в руках, а за плечима – велика торбина розшита, з гостинцями).

 

МИКОЛАЙ: Гарно співаєте! А чи знаєте, хто я такий?

 

ДІТИ: Знаємо, ми вас чекали. Ви – святий Миколай!

 

МИКОЛАЙ: Тоді встаньте, хто вчиться краще всіх.

 

(Відмінники встають. Миколай з ангелами дарують їм подарунки).

 

МИКОЛАЙ: Хто знає, яке сьогодні свято?

 

ДІТИ (хором): Святого Миколая. Ми його найбільше любимо.

 

МИКОЛАЙ: А як ви до нього готувались?

 

ІІІ ХЛОПЧИК: Вчили колядки, вірші, пісні. Слухали вчительку, вдома старшим допомагали…

 

МИКОЛАЙ: Хто ж перший порадує мене гарним віршем?

 

ІІІ ХЛОПЧИК:

 

Боже великий, єдиний,Нам Україну храни,Волю і світу проміннямТи її осіни.

Світлом науки і знанняНас усіх просвіти,І в чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости.

МИКОЛАЙ: А хто продовжить?

 

ІІІ ДІВЧИНКА:

 

Молимось, Боже, єдиний,Нам Україну храни,Всі свої ласки, щедроти Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,Дай доброго світла,Щастя дай, Боже, народу І многая, многая літа!

(О. Кониський)

 

МИКОЛАЙ: Молодці! Отримуйте книжечки, щоб розумненькими росли.

 

(Діти по черзі читають вірші, ангели підносять дарунки).

 

МИКОЛАЙ: А чи вмієте ви відгадувати загадки?

 

ДІТИ: Вміємо!

 

МИКОЛАЙ: Уважно слухайте і відгадуйте:

Впаде з неба – не розіб’ється,Впаде в воду – розпливеться.

(Сніжинка)

 

Живе – летить, помре – побіжить.

 

(Сніг)

 

Що це за птиця,Що сонця боїться?

(Сніжинка)

 

Летить коник, басуєПолем-долем пустує.Ніхто його не впіймаєІ ніхто не загнуздає.

(Вітер)

 

Торох, торох, розсипався горох,Почало світати – нема що збирати.

(Небо і зорі)

 

Голуба хустина,Жовтий клубок:По хустині качається,Людям усміхається.

(Небо і сонце).

 

IV ХЛОПЧИК: А я знаю вірш "Українці ми маленькі”.

 

МИКОЛАЙ: Розповідай. Послухаємо тебе.

 

IV ХЛОПЧИК:

 

Українці ми маленькіУкраїна – край рідненький.Вірні діти свого роду, Українського народу.

Все, що рідне, ми кохаєм,Усім людям помагаємСвоє знаймо, свого вчімся І до рідного горнімся.

V ХЛОПЧИК: Я теж знаю віршик "Рідний край”.

 

МИКОЛАЙ: І тебе слухаємо.

 

V ХЛОПЧИК: Тут, де ми живемо, Наш рідненький край. Боже, Україні щастя й долю дай! Тут де ми живемо Вся рідня, брати. Боже, промінь згоди В серцях засвіти. Тут батьки за волю Лили свою кров, Боже, хай воскресне Їхня слава знов!

МИКОЛАЙ: Друзі, я дуже радий, що зустрівся з такими чудовими, розумними, добрими дітьми. Он скільки віршів знаєте! Молодці!

 

Непомітно час сплив, пора прощатись. Піду до тих дітей, хто нині тяжко хворий і не зміг прийти на наше свято. Понесу і їм подарунки.

 

ВЧИТЕЛЬКА:Святий Миколаю, ми Вам дуже вдячні, що завітали до нас.

 

VI ДІВЧИНКА: Святий Миколаю,Тебе ми любимо й благаєм, Покровом будь над діточками.

VI ХЛОПЧИК: Спасибі! Ми Вас і на той рік будемо чекати.

 

МИКОЛАЙ: Обов’язково прийду.

 

А ви, мої дорогі діти,Дбайливі будьте, не ліниві,Стійкі у праці й терпеливі. Будьте добрі, а не злі,Щоб всього світу школярі маліНа вас дивились і казали: "Які ж ці діти України вдалі!Яка ж ця славна Україна,Як в неї кожна ось така дитина” .

І ДІВЧИНКА (підбігає до столу, бере таріль з печивом і – до Миколая):

 

Пригощайтесь. Самі пекли ці "миколайчики”.

 

МИКОЛАЙ (бере печиво, куштує його):

 

Ох і смачне! Обдаруй ним всіх присутніх.

 

(Дівчинка пригощає всіх печивом).

 

 

 

Фото: http://vseodetyah.com

Сценарій свята Миколая

Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий його знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками.

 

Що нині за днина,

Що нині за свято,

Що сюди зібралось

Так гостей багато?

Знаю, що за днина,

Знаю, що за свято.

То прийшли Вкраїні

І нам честь віддати.

Всім нам честь віддати,

Бога привітати,

Про святого Миколая

У цей день згадати.

Вчитель

 

Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти -  і добра казка зникає, а Миколай залишається.

Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

За вікном сніжок летить,

Вітром завіває,

Тож спішіть усі до нас

На свято Миколая!

Ну, а хто сюди прийшов,

Раді вас вітати

Веселіться і радійте

На нашому святі.

Маємо чого радіти,

Добре знаєте ви, діти!

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам’ятай!

Це  святий наш Миколай!

Діточок він всіх згадає,

Їм дарунки посилає,

Він вже близько, вже іде,

Наша пісня хай гуде!(Пісня)

Ведуча

 

Жив колись давно на світі

Десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив

Став єпископом всезнаним

Миколай і чемно жив.

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

  Запитав Господь: "Що хочеш

За свої заслуги ти?"

Хочу, Господи, я хочу

Раз на рік на Землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов.

І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає.

(Розповіді учнів про Святого Миколая)

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: "Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…"

- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.

- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скринці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі  всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати?  З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я,  його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж  Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті – робити добро. 

У дитячий край щасливий

Йде весела вість,

Що коником білогривим

Їде з неба гість.

Дарів він несе багато,

Повнії санки.

Радість буде в кожній хаті,

Бо в них забавки!

Їде, їде гість багатий

У дитячий край.

Хто цей гість? Ви відгадали?

Всі разом: Святий Миколай!

Лиш раз в рік таке буває:

Господь небо відкриває,

І на землю поспішає Миколай.

В кожну хаточку, домівку,

Чемним дітям під голівку

Ласку Божу залишає Миколай.

Від хати і до хати,

Снігами через ліс,                                                                                     

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Коли святий Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа,

Мов вулик бджіл гуде.

Коли замерзла річка,

І став біленький гай,

Зійшов у темну нічку

На землю Миколай.

Миколай Святий у шапці

І у теплім кожушку,

Принесе усім гостинці

У чарівному мішку.

Святий та добрий Миколай,

До нас у школу завітай,

На нас, маленьких подивися

І подарунків всім нам дай.

Святий Миколаю, прийди до нас з раю,

Принеси нам дари кожному до пари.

Цукерочок смачненьких, булочок пишненьких,

Книжечок багато читати у свято.

Миколаю, Миколаю, я тебе чекаю.

Тебе люблю, Тебе кличу, святий Миколаю!

Святий Отче Миколаю,

Нашу хату не минай.

Подаруй мені на втіху

Величезну торбу сміху,

Ще й здоров’я для родини,

Красну долю для Вкраїни.

Миколай з небес нас бачить,

Хто слухняний, хто не плаче,

Як добро робити, знає,

Тата й маму поважає.

Всім, хто чемний, працьовитий,

Дружно хто уміє жити,

Миколай в святковий день

Подарунки принесе.

Сценка

 

Батько:

 

Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Маруся:

 

Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Мати:

 

Накінець-то, діти милі,

Ви діждались тої хвилі,

Що з небесного престола

Зійде пресвятий Микола.

Темна нічка за шибками,

Сніг біленький мерехтить,

Небеса блистять зірками,

Десь дзвіночок гомонить.

Миколай вже поспішає,

А з ним ангели малі,

В кожну хату він загляне,

Бо дарунків хочуть всі.

Тато:

 

А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Доня:

 

А скажи нам, мамо мила,

Де той пресвятий Микола

Тих дарунків дістає,

Що так щиро роздає?

Мати:

 

В небі є така скарбниця,

Там дарунків – без кінця.

Святий Микола їх бере

І на землю всі несе.

Тато:

 

Та не лише святий Микола

Сходить з небесного престола,

З ним і ангели бувають,

Що святому помагають.

А іще таке буває,

Що услід за Миколаєм

З пекла антипко втече,

Всім неробам, пустунам,

Злодіям і брехунам

Він вилами погрожує

Та ще й пеклом лякає.

Петрик:

 

А скажи, матусю люба,

Він страшний дуже?

Мати:

 

А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі(гладить по голові)

Тато:

 

Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі.

Мати (визирає у вікно):

Хтось там дзвонить і тупоче,

Мабуть, до хати зайти хоче.

Підемо подивимось.(бере теплу хустку і виходять).

Петрик:

 

Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Маруся (хапається за голову)

 

Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же  ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Петрик

 

Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Маруся

 

А дарунків хочеш ти?

Від антипка різки жди!

(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Маруся

 

Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик

 

А я – гарну іграшку, солодощів багато.

Маруся (бере Петрика за руку)

 

Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться).

Святий отче Миколаю,

Щиро ми тебе благаєм,

Сповни нині наші просьби,

Що на думці ми їх маєм.

Звели дітям дарунки подати.

В надії будем Тебе чекати.

Маруся

 

А тепер пора спати. На добраніч.

Петрик

 

Цілу ніч буду чекати…

(Завіса закривається. Звучить музика колискової "Спи Ісусе, спи").

Ведучий

 

Нічка тиха, таємнича,

Повна дива і чудес.

До дітвори прийде в гості

Довгожданий гість з небес.

Буде радість, буде втіха,

Бо ж усякий пам’ятай:

За дітей цієї ночі

Не забуде Миколай!

У ніч грудневу місяць світить,

Чарівні мрії, сни.

Тихо всюди, сплять всі діти.

Вже заснули всі.

Біля ліжка ангел Божий,

Хоронитель ангел жде.

Він тихенько вчинить двері

І дарунки покладе.

Але, що це? (Хтось тупотить, поспішає. На сцену, перед завісою, вибігає чорт).

Чорт

 

Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється).

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть антипком,

До вас примчав я аж із пекла,

У вас – зима, в нас – хата тепла,

У вас – мороз за хвіст щипа (покзує хвоста),

І снігу в очі насипа,

Не дивіться, що я тут гість,

Морозить, студить, як на злість.

(В кінці залу задзвонили дзвони).

О, це вже ангели сходять з неба,

Десь би тут сховатись треба.

(Шукає, де б  сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть дівчата-ангели, в руках – дзвони, які дзвонять і виходять на сцену. Завіса відкривається. На сцені - царський трон.)

1-й ангел

 

Де з молока тече дорога,

Де безліч зір, де царство Бога,

Я звідти йду і вість веселу

Несу у вашу я оселю.

2-й ангел

 

Ще хвилька, діти, і між вами

Тут стане Миколай святий.

Він з щирим серцем і дарами

Опиниться у залі цій.

(Чортик чхає за завісою).

1-й ангел

 

Тихо, діти! Хтось тут є. треба подивитись. (Ангел шукає когось на  сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).

Чортик (плаче) Ой-ой-ой! Болить.

Ангел

 

Ось цей боягуз. Бачите як сховався!

Чортик

 

І зовсім я не боягуз!

До цих нечемних дітей

Я із самого пекла примчався.

Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку).

І кожен з прутиків придається

Отим лінивим, що не вчаться!

(Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).

2-й ангел (підходить до нього)

 

Геть, антипко, то дарма,

Лінюхів у нас нема.

Правда, діти, що нема?

Діти

 

Нема!

Чортик

 

Хай ці прутики придбає,

Хто батькам не помагає.

1-й ангел

 

Геть, антипко, то дарма –

Неслухняних в нас нема.

Правда, діти, що нема?

Діти

 

Нема!

Ангел і діти

 

Геть, антипко!

(Проганяють, він втікає).

А тепер, діти, заспівайте пісню про Миколая, він почує її та швидше прийде до вас.(пісня "Ой хто, хто Миколая любить").

Ведуча

 

Дивіться, що там світиться, горить, наче зірка миготить.

(До залу заходять ангели, які тягнуть сани з подарунками, за ними величаво йде Миколай)

Ангели

 

Сніг, сніжок, посипай,

Ось і добрий Миколай!

Миколай

 

Доброго дня, любі діти, шановна громадо! Я прийшов до вас із далеких небесних просторів і приніс вам благословення від Бога.

Нині свято в вашім домі

І я вас вітаю,

Гараздів, здоров’я і доброї долі

Щиро вам бажаю.

Колись в цій школі я вже був,

Дарунки дітям роздавав,

До праці всіх вас закликав,

Наказував вам чесно жити,

Від зла тікати, а добро творити.

Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними наділю: і чемних, і, навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.

(Знову вибігає чорт на сцену, в руках – книга "Гріхи").

Кому дарунків?

Забіякам цим і пустунам?

Боягузам, лінюхам?(сміється)

Антипкам краще знати,

Кому дарунки роздавати.

Миколаю, зупинися,

Подарунки заховай,

Тут зібрались діти грішні (показує книгу)

Ти нічого їм не дай!

О! Гріхів у них багато!

(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу "Гріхи" і читає).

Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем.

Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.

А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.

Павло часто не ходив до школи.

А Оксанка – що й казати, не хотіла іти спати!

Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай!

Дай мені, а я швиденько донесу їх у свій край!

Ангел

 

Ах ти, чого вдерся в нашу хату?

Бачиш, тут святий Миколай,

Ану швидко звідси втікай!

Чортик

 

Ні, я вам не помішаю,

Я ще щось сказати маю…

1-й ангел

 

Досить, досить! Щось ти

Крутиш, баламутищ.

Не дійдеш ти так до цілі.

Всі крутійства ті – намарне,

Бо всі діти наші – гарні.

Згинь, нечиста сило!

Не ходи по цьому світу,

Зла ніде не сій!!!

Геть звідси! (Виганяє чорта)

Миколай

 

Я дарунки оті просто так не даю.

За всі гарні справи я торбину свою

Розв’яжу для дітей, що достойні наград,

Котрі мають повагу і  до буднів, і свят.

Котрі бога шанують в юнім серці завжди,

Він спасе від невдач, відверне від біди.

Ану, дітки, тут при мамі скажіть,

А чи були ви слухняні? (ТАК)

А в школі добре вчилися?

Ці дарунки, діти, роздадуть ангели господні,

А ви нам вірші розкажіть та й заспівайте сьогодні.

Свято Миколая святкуємо в цей час,

Здійснились всі мрії, Миколай у нас.

Здійснились бажання всієї дітвори,

Він приніс малятам дарунки свої.

 

Любий Миколаю, прощення прийми,

Будемо слухняні, будем чемні ми.

Будем пам’ятати заповіді всі,

Хочемо ми жити в щасті і добрі.

 

Який ти добрий, Миколаю,

Даєш нам все, що ми бажаєм.

Даєш нам голосочок

До гарних співаночок.

А ми тобі співаєм, бо ще журби не знаєм.

Бо ти добрий, Миколаю,

Даєш нам все, чого бажаєм.

Нехай цей ранок, що в школі лине,

Принесе запах квіток України.

Нехай ця днина додасть нам сили,

Щоб ми Вкраїну завжди любили.

(Звучить музика. Миколай роздає дарунки.)               

Миколай: Ось, слава Богу, все роздав,

Що міг, і що з собою взяв.

Від десь за рік я знов прийду,

То може більше принесу.

2-й ангел

 

Вітаю вас, милі люди,

При вашій родині.

Нехай добро з вами буде,

І щастя віднині.

Нехай смуток ваш і горе

Спливуть за водою,

І утопить їх хай море

Зі слізьми і бідою.

1-й ангел

 

Мир несу я вам в оселі,

Щирість, правду, згоду,

Щоб завжди були веселі

Діти в вашім роді.

Щоб серця в вас не черствіли,

Не були байдужі,

Щоб ви інших розуміли

В голоді і стужі.

Щоби неправда в домі вашім

І не ночувала,

Щоб лиш правда в серці вашім

Завжди панувала.

Миколай

 

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.

З Миколаєм вас, малята!                                              

docx
Додано
10 жовтня 2018
Переглядів
295
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку