Сценарій до Міжнародного Дня рідної мови

Про матеріал
У розробці подано інформацію про виникнення свята, а також вірші про рідну мову
Перегляд файлу

 

                     Сценарій до Міжнародного дня рідної мови

                            (літературно – музична композиція)

Вчитель української мови та літератури  Криворучко М. В.

Мета: поглибити в учнів знання про витоки рідної мови, розказати про її багатство, красу, милозвучність; розвивати виразне мовлення, уяву, пам'ять, збагачувати словниковий запас; виховувати повагу та любов до рідної мови, звичаїв, традицій.

Обладнання: записи пісень про мову, стінгазета « Мова барвиста, мова багата», вислови про мову.

 

Хід заходу

Учень . Мова барвиста, мова багата,

Рідна і тепла, як батьківська хата.

Учень. Велична, щедра і прекрасна мова.

Прозора й чиста , як гірська вода,

Це українська мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

Учень . Лише нам, людям,  Бог дарував можливість спілкуватися за допомогою мови.

Учень. Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється , ожива,

Як їх почує…

Знать от Бога І голос той і ті слова

Ідуть меж люди.

Учень.  Мовна різноманітність -  це унікальна річ.

Люди говорять різними мовами. Їх нараховується близько 6 тис.

Учень. 21 лютого 1952 р в Бангладеш влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем  полеглих за рідну мову.

Учень. У жовтні  1999 р на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови. З  21 лютого 2000 р. цей день відзначають і в Україні.

Учень. По- своєму кожна пташка співає,

По – своєму кожен народ розмовляє.

У мене й народу мого

Українська є мова чудова

Учень. Мова наша, мова –

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь,

Нею марять зими,

Нею кличе літі.

В ній криваві рими, й сльози «Заповіту»

Учень. Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст.

Учень. Поза межами держави українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї,( близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США.

Учень. Українською мовою розмовляють у світі близько 45 млн. чоловік і володіють нею як другою мовою спілкування ще близько 15 млн. чоловік. Це забезпечує українській мові 26 місце серед 6 тис. мов за поширеністю в світі.

Учень. Ой, яка чудова - українська мова!

Не загинула вона у течії віків.

Мова солов’їна, мова колискова

Рідного народу і моїх батьків.

Ведучий. Українська мова – мова, поширена у південно – східній Європі, належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної групи. Єдина державна мова в  Україні та одна із трьох офіційних мов у Придніпров’ї.

Історія походження і розвиток української мови

Ведуча. Історію української мови Шевельов поділив на 6 періодів:

  • Протоукраїнський
  • Давньоукраїнський
  • Ранньосередньоукраїнський
  • Середньоукраїнський
  • Пізньосередньоукраїнський
  • Сучасний від останніх років 18 ст. до сьогодення

Ведучий. Церковнослов’янською мовою писали насамперед релігійні тексти ( високий стиль): літургійні (« Остромирове Євангеліє», « Житіє Феодосія Печерського», « Сказання про Бориса та Гліба», « Слово про закон і благодать» митрополита київського Іларіона.)

Ведеча. Давньоукраїнська писемно – літературна мова вживалася : у науково – юридичній і у канцелярсько – діловій сфері ( Руська правда», договори руських князів з іншими країнами); у літописній літературі « Повість минулих літ», « Галицько – Волинський літопис», у художній спадщині ( «Слово о полку Ігоревім»; в епістолярній спадщині ( листи від Михайла).

Ведучий.  В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить  основоположник нової української літератури Іван Петрович Котляревський, класик нової української літератури, видатний письменник-реаліст, автор славнозвісних “Енеїди” та “Наталки-Полтавки”. У важкі часи самодержавства він розкривав духовну велич рідного народу, його мрії, у конкретних художніх образах утілював його віру в краще майбутнє.

 

 

Ведуча. Котляревський своєю «Енеїдою» об’єднав українське слово і світову культуру. «Енеїда» – перший твір, написаний живою українською мовою, на народній основі. У поемі змальовано риси національного характеру українців, їхні звички, вірування, погляди. Велика заслуга І. Котляревського в тому, що, взявши все найкраще з книжної мови, він поєднав це з багатством народної мови. Твори Котляревського довели, що українська мова є, вона жива й неповторна і має право на функціонування.

Усе, розпочате І. Котляревським, продовжили митці України: Т. Шевченко, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко

 

Пісня « Десь по світу»

 

Учень. Рідна мово! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку,але величну долю ти вистраждала! На цьому шляху були й перепони, і заборони,і кров та сльози найкращих синів.

 

Наша мова пройшла тернистий шлях, але жоден лиходій її не міг знищити. Вона буяє і цвіте різномаїттям – наша веселкова, мелодійна, чарівна українська мова.
Хронологія заборон української мови

(На сцену виходить 7 дівчат , одягнені у чорні плаття з віночками на голові)
Дівчина 1.

1627 – наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького.
XVIII століття
Дівчина 2

.1720 – указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.
Дівчина 3.

1729 – наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську мову всі державні постанови і розпорядження.
Дівчина 4.

1731 – вимога цариці Анни Іванівни вилучити книги старого українського друку, а «науки запроваджувати на власній російській мові» (рос. науки вводить на собственном российском языке).

Дівчина5.

1763 – указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.

Дівчина6.
1775 – зруйнування Запорізької Січі та
 закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
XIX століття.

Дівчина7.
1817 – запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.

Дівчина 1.
1832 – реорганізація освіти у Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.

Дівчина 2.
1847 – розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.

Дівчина 3.
1863 – Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».

Дівчина 4.
1864 – прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.

Дівчина 5.
1870 – роз'яснення міністра освіти Росії Д. Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння».

Дівчина 6.
1876 – Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень[3]. Вперше оприлюднено у книжці Савченко Ф., «Заборона українства», 1876 року.

Дівчина 7.
1884 – заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.

Дівчина 1.
1888 – указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.

Дівчина 2.
1895 – заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.

Дівчина 3.
1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.

Дівчина 4.
1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.

Дівчина 5.
1911 – постанова VII дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.

Дівчина 6.
1914 – заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси. 1914, 1916 – кампанії русифікації у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.

Дівчина 7.
1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».

Дівчина 1.
1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».

Дівчина 2.
1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.

Дівчина 3.
1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.

Дівчина 4.
1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.

Дівчина 5.
1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».

Дівчина 6.
1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення зросійщення.

Дівчина 7.
1989 – постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної

 

Пісня» Йшла до Бога Україна»

 

Учень .Моя прекрасна українська мова,

Найкраща пісня в стоголоссі трав…

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм Тобі…

Учень. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову,волю і гарне життя у своїй країні.

Учень. Нашою мовою Маруся Чурай складала пісні, які підбадьорювали козаків, нею звучали накази славнозвісного полководця і гетьмана П . Сагайдачного, який вів на бій козацькі полки. Т . Шевченко відшліфував нашу мову, цей дорогоцінний діамант нашого народу.

Учень. Наша мова – це невмируще і невичерпне цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той всохне від спраги.

Учень . Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислима рука з пилу її взяла,

Полюбила її, обробила її,

Положила на що свої сили свої,

І в народний вінець, як в оправу ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар підняла,

І на злість ворогам засіяла вона,

Як алмаз дорогий, як та зоря ясна..

 

Учень . Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько ,

А лиш камінь має.

 

Учень. О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися дощами судними над нами.

 

Учень. Мово рідна! Калинова Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти , -

Гей, яка ж прекрасна Ти!

 

Учень. Мова – краса спілкування,

Мова – як сонце ясне,

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство моє…

Без мови немає країни-

Мову, як матір, любіть!

 

Учень. Рідна мово! Ти тому така мелодійна і неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої України. Ти переткана і вишита калиною, барвінком і вишневим цвітом.

 

Ведуча.Українська мова зайняла третє місце на конкурсі краси мов у 1934 р . На Міжнародному лінгвістичному конкурсі українську мову визнано однією з наймилозвучніших мов світу.

 

Учень. Розвивайся й далі, мово наша рідна,

І про нас нащадкам звістку донеси…

 

Ведуча. Наша мова – найбагатша в світі! У словнику нашої мови налічується близько 200 тис. слів!

 

Учень . Я не останній з  могікан

Як Прометей не вмер від ран,

Не вмре і мова – гарна зроду,

Я не останній з Могікан,

Я син великого народу!

 

Учень . Хай це чуття не полиша ані дочку , ні сина:

Без слова рідного душа самотня, як пустиня.

І, наче камінь той, німа ,- на всі віки заклята.

В нім перший цвіт і перший слід

Від хати до криниці, весь історичний небосвіт,

Дзвін колоса і криці.

Воно веде і окриля – гряди прийдешню днину!

Без слова рідного земля -  як без батьків дитина.

 

Учень . Боже, отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну,

Тою мовою співала,

Нам, маленьким, наша мати,

Тою мовою навчала, Тебе, Боже, прославляти.

Учень.Тою мовою ми можем величатись перед світом,

Бо між мовами  ця мова , мов троянда поміж цвітом.

Хоч би й хто напастував нас, хоч би й хто посмів грозити,

Дай нам силу, дай відвагу

Рідну мову боронити.

 

Учень. Поможи, Небес Владико, Хай буде по твоїй волі,

Щоб та мова гомоніла вільно: в хаті, в церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу наша  українська мова!

 

Ведуча. Рука історії повернула на користь тих, хто прагне, хоче бути з народом, хто вникає в суть рідного слова, для кого рідна мова – пісня, продовжена у дітях і внуках.

 

Ведуча.: 21 лютого – це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови.

 

Ведуча.: Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І багатство – це наша рідна мова.

Ведуча.: Тож давайте покажемо, що ми цивілізоване суспільство, ми – душа України, говорімо українською!

 

 

Учень. Як парость виноградної лози,

Плекайте мову пильно й ненастанно ,

Політь бур’ян чистіше від сльози,

Вона хай буде вірно й слухняно.

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм життям.

Прислухайтесь, як океан співає – народ говорить .

І любов, і гнів у тому гомоні морськім

Нема мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це – праця, це – натхнення , це – людина.

Не бійтесь заглядати у словник :

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не маєте гніву до моїх порад,

і не лінуйтесь доглядать свій сад.

 

Пісня « Боже, я молюсь за Україну!

 

Ведуча: Ми щиро віримо, що всією школою, разом, будемо шанувати українську мову,

Розвивати її та дбати про неї.

 

Ведуча: Дякуємо за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
21 березня 2021
Переглядів
344
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку