Сценарій до свята Букваря

 

Дійові особи

Принцеса

Буквар

Котигорошко

Читанка

Рідна мова

Математика

Англійська мова

Дід Буквоїд

Першокласники

 

Принцеса. Не хочу я вчитися Вашої грамоти! Мені це все набри­дло. Та й зрештою, навіщо вчити ці букви? Що це воно таке? І з чим його їдять?

Вчитель. Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який навколо цікавий світ, скільки розумних, чудових книг, з яких можна багато чого дізнатися. Але за умови — їх треба перечитати.

Принцеса. Ну знову Ви за своє! Мій батько-король платить Вам не за те, щоб ви мене мучили.

Лунає музика. З обох боків сцени

Чути голос 

Увага! Увага! Увага!

В першім класі

Урочистий День прощання з Букварем.

День вітання

і прощання —

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів!

Ми запрошуємо всіх —

І дорослих, і малих!

Принцеса. Вчителю, Ви чули? Що це таке: Свято Букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштову­вати свято?

Вчитель. Усі букви — від А до Я — є на сторінках Букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань.

 Принцеса. Я теж хочу потрапити на це свято.

Вчитель. Але ж Ви не знаєте жодної букви!

Принцеса. А хто про це знатиме? Ну, звичайно, якщо Ви нікому не розкажете.

Вчитель. Ну що ж, давайте зустрічати тих, хто не покладаючи рук вчився читати і писати.А ще вони цілий рік навчалися дружити і бути школярами.Вони вчилися рахувати , додавати і віднімати.Вивчали англійську мову.Хто вони?Це ж наші першокласники.Зустрічайте їх.

Діти заходять під музику.Разом з ними Котигорошко.

Вчитель

З ними Котигорошко — слав­ний друг і брат.

Він не забуває наших малят

Котигорошко.

Я приніс вам гарну і радісну вість —

До нас поспішає незвичайний гість.

На Першому дзвонику я дав його вам в дар.

Здогадались, хто це?

Вірно. Це — Буквар.

Буквар

Я мандрую по країні,

Скрізь з абеткою дружу.

І малечу, де зустріну,

Зразу ж грамоти навчу.

Перекличка: раз, два, три:

Перша букво — говори!

        
         Учитель. Де ви друзі, всі живете ?

                Звідкіля так дружно йдете ?

          Букви (хором)    І великі ,і малі

                            Ми живемо в букварі.

 

А.Астронавт злетів у небо...

Алфавіт учити треба!

 

Б.Біля броду бусол ходить,

Бусленят з собою водить.

 

В.Вранці – рано вертоліт

Вирушає у політ.

 

Г.Гарно гріє сонечко...

Годі спати, донечко!

 

Ґ.Гелготали гусенята,

Гусенят в ставку багато.

 

Д.Джерело дзюрчить – іскриться...,

Дай водиці нам напиться!

 

Е.Екскаватори землю копають,

Елеватори хліб зберігають.

 

Є.Єнота турботи обсіли великі:

Є в нього шуба, нема...черевиків!

 

Ж.Жайвір в небі сіє дзвін.

Жито жати кличе він.

 

З.Заспівала в полі жниця:

„Золота у нас пшениця!”

 

И. „И” блукає дуже близько,

„,И” співає дуже низько.

 

І.Іваночку, Іванку,

Іди посидь на ґанку!

 

Ї.Їхав котик на коні,

Їв перепічки смачні.

 

Й.Йосип йоржика впіймав,

Йойкнув, ледь в ставок не впав!

 

К.Куй, ковалику, підкову!

Коник мій поскаче знову.

 

Л.Лиска живе в лісі,

Ластівочка – в стрісі.

 

М.Мишко клишоногий – в барлозі.

Мале мишеня - у підлозі...

 

Н.Ніна, Нонна і Наталка

Не сварилися і змалку.

 

О.Оля і Одарочка –

Охайні господарочки.

 

П.Покотились крапельки – водограй.

Побіжу під дощик я. Доганяй!

 

Р.Ростуть в саду смачні і пишні –

Рум’яні яблука і соковиті вишні.

 

С.Сніжинки –крижинки, мороз і зима...

Стежинки у літо від хати нема.

 

Т.Травень трави косить,
Трав у травня досить.

 

У.Уродила груша рясно,

Урожай зібрали вчасно.

 

Ф.Фізкульт – ура! Фізкульт – ура!

Футбол для нас – найкраща гра!

 

Х.Ховрашок спішить до хати:

Хоче зерням ласувати.

 

Ц.Цілий день на ріці

Цвірінькали горобці.

 

Ч.Чутка іде по болоту:

Чапля спішить на роботу!

 

Ш.Шепочуться жабки вночі у ставку:

„Шукає лелечине здобич легку!”

 

Щ.Щука шубовснула ген під містком,

Щезла в рибалки вудка з гачком.

Ь.Не синиця і не шпак,
А м'який в абетці знак.

Ю.Юрко наш щуку впіймав отаку...

Юшку він зварить усім в казанку.

 

Я.Явір зелений шле дітям привіт.

Я вивчив відмінно увесь алфавіт!

 

Буквар.

        А скажіть мені хутенько, Чи ви знаєте Шевченка?

 Хто то, діти, був Тарас — Знає це ваш перший клас?

Дівчинка.

       Це поет бездольних мас.

Це співець і наш Кобзар,

В серці мав любов і жар.

 

Буквар. Що такого він зробив?

 

Хлопчик.

       Україну він любив!

І за це пішов в кайдани,

Щоб терпіти муки й рани.

Всі його ми батьком звемо —

Так від роду і до роду.

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Буквар.

А тепер Котигорошко погово­рить з нами трошки.

Котигорошко.

Я вітаю вас, малята,

В це Букварикове свято

Ви вже вмієте писати,

І читати, й розмовляти.

Гарний ключ вам дав у дар

До всіх знань мудрець Буквар!

        А мені цікаво знати.

Як навчились рахувати?

Діти представляють цифри.

 

Цифра 1. Ось "один" чи "одиниця" —

І тонка, й пряма, як спиця.

 

        Цифра 2. А оце ось цифра "два".

 В неї кругла голова,

 

 Цифра 3. Перші цифри — дві сестри.

Ось і третя — цифра "три".

"Трійку", третій із значків,

Складено із двох гачків.

 

Цифра 4. Ось "чотири" — жартівливо

Випинає лікоть вліво.

 

Цифра 5. Потім вийшла погулять

На папері цифра "п'ять"

 

Цифра 6. Цифра "шість" — немов замок:

 знизу круг, вгорі гачок.

 

Цифра 7. Цифра "сім" — як кочерга, в

неї, бач, одна нога.

 

Цифра 8. В цифри "вісім" — два

кільця, без початку, без кінця.

 

 Цифра 9. Цифра "дев'ять",чи "дев'ятка"—

 Наче в цирку акробатка:

 

       Цифра 0. Кругла, наче буква О,

       Цифра "нуль", або ніщо.

 

 

 

Буквар. Всі літери прочитані,

Усіх їх тридцять три.

 Тепер дітей учитимуть

 Підручники нові.

Я вас навчив читати і писати,

 Любі дівчатка мої і хлоп'ятка,

Хай підростає ваш перший клас,

А я залишаю вас.

 

 1-ий учень.

Добрий Букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

 Ми не забудем ніколи про тебе.

 2-ий учень. Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу, за першу букву...

За перше слово, за першу казку,

 За першої вчительки щиру ласку.

 Ми пам'ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

 

На сцену виходять " Читанка ", "Рід­на мова ", "Математика ".

 

Читанка.

 Я — Читанка, щоб всі читали

 Й казок, легенд багато знали.

 Тут вірші є, оповідання

 І різні для дітей завдання.

 Про дивний світ і про культуру

 Вмістила я літературу.

 Щоб виучилися й читали,

 Цікавого багато знали.

 Тут є прислів’я і лічилки,

 Ще скоромовки та мирилки.

 Щоб всі ви мудрими були

 Та в світ розумними ішли.

 Що швидше навчитесь читати,

 То більше зможете пізнати.

 В мені є пісня колискова,

 Й звучить чарівна рідна мова.

 Щоб ви чудово розмовляли

 Та розуму всі набирали.

 

Рідна мова         

Я не з лісу, і не з поля.

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

 

Математика      

1, 2, 3, 4, 5 –

Вміють діти рахувать,

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Хай в науці кожен привчиться

Покуштувати і хрону, й перчиці

Завжди треба намагаться,

Знать уроки на „12”.

 

 

 

 

 

Учні (разом). Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже!

 Ми тобі, Букварику, Дякуємо дуже.

СЦЕНКА  З ДІДОМ-БУ квоїдом

Дід.

О! О! Якраз вчасно я прийшов.

Добре, що вже Букварик зали­шив цей клас.

Тепер я зможу добре наїстися.

А чого це ви на мене так дивитесь?

 Що, не впізнали? Я — Дід-Буквоїд!

Букви їсти я привик.

 Скрізь, куди я не прийду

 Зі слів букви покраду.

 З вами я вже теж стрічався,

 І, бувало, наїдався.

Але Буквар та вчителька ваша швидко гнали мене з класу.

 А зараз мені ніхто не перешкодить.

Я бачу такі гарні літери:

І великі, і маленькі,

І худенькі, і жирненькі,

З метеликами й з бантами,

Ще й розмальовані всі фарбами.

Яку ж мені найперше з'їсти?

Може, цю маленьку? А чи цю — біленьку?

А краще цю — чорненьку.

Ой, яка краса! Аж очі розбі­гаються.

Я жодної букви тут не залишу!

Всіх відправлю сюди —- на зберігання

! Гладить свій живіт.

А це що за чудасія? Дід помічає повітряні кульки.

Це теж букви, як я бачу! А легень­кі які!

 Напевне, я з них і почну!

Кусає кульку. Ух, як класно!

 

 Українська мова. Що тут відбувається?

 

Математика. Ой, подруженьки мої, сюди прийшов Дід-Буквоїд

і хоче букви всі поїсти. Допо­можіть, будь ласка!

 

Читанка. Дідусю! Ти що тут робиш?

Дід. Як що? Букви знищити хочу!А ти хто така?

 

 Читанка. Я — Читанка. А це моя колега — Українська мова.

 Ми — друзі Букваря. І тому ми не дозволимо тобі зіпсувати Букварикове свято.

 

Мова. Візьми краще ось ці ласощі і йди якомога далі звідси.

 

Математика. Діти, давайте подякуємо Читанці і Мові, що прогнали Діда-Буквоїда.

 

Принцеса.

       Дорогі друзі!

Мені дуже сподобалося на святі. Хочу вас попросити, щоб записали мене у свою школу. Буду вчитися грамоти: і писати, і читати... Адже у світі стільки цікавого, і все це треба знати.

 

Вчителька. Діти, ви згідні?

Діти. Так.

Вчителька. Гадаю, для всіх будуть ко­рисними наступні побажання

1.-ий учень.

        Більше розуму та хисту,

Талану без краю.

Мати душу добру, чисту,

       Ось чого бажаєм!

2.-ий учень.

       Серце тішити красою,

В ній шукати раю.

Вчитись творчістю святою,

Ось чого бажаєм!

3.-ий учень.

       Правду завжди боронити

       Чесно, по звичаю.

       Серцем всім її любити

 Ось чого бажаєм!

4.- ий учень.

        Не ходить рабом похилим

Плачучи з одчаю,

А з обличчям ясним, милим —

Ось чого бажаєм!

5.-ий учень.

        Працювати для народу

І для свого краю.

Боронити честь та вроду

Ось чого бажаєм!

6.-ий учень

До всього докладати руки:

І до роботи, й до науки.

Щоб росли ви здоровенькі

На потіху батька й неньки!

Вчителька.

 Закінчилося наше свято.

Тож щасливим хай буде

 Життєвий наш шлях,

Хай вам добре у світі живеться

 І ця пісня у ваших серцях

Добрим спогадом озоветься. Пісня "Вчать у школі".