Конкурс-огляд

екологічних агітбригад та екологічних театрів (шоу)

загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів (міський етап)

 

Номінація «Екологічний театр»

 

 

Сценарій виступу:

Сьогодення і майбутнє: врятувати Землю – місія можлива?

Надія є?!

 

Екологічний театр «Дивосвіт».

Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11

Керівник: Галушко М.Г.

Полтава 2018

Учасники екотеатру:

 

«Оптимістичні мешканці» (Екологобезпечні професії майбутнього):

•  Валерія - сестра Віталія – екоаудитор.
• Діана -консультант з переробки відходів.
• Наталія -спеціаліст із локальних систем енергопостачання.
• Анна - системний біотехнолог.
•  Олександра - архітектор живих систем.
•  Дмитро -сіті-фермер (міський фермер).

 

«Похмурі  мешканці»  (Екологонебезпечні професії сьогодення):

•  Віталій - брат Валерії – нераціональний споживач природних ресурсів.
• Поліна – смітникар.
• Богдан – виробник бензину (нераціональний споживач природних ресурсів).
• Катерина - виробник отрутохімікатів (нераціональний споживач природних ресурсів).
•  Ярослава - виробник пластику (нераціональний споживач природних ресурсів).

• Марія - громадський еко-активіст.
• Ілля - вільний художник.

 

 

Сцена 1. Брат і сестра. Непорозуміння.

На сцені зявляються юнак і дівчина-брат і сестра,  жваво розмовляють. В певний момент розпочинають суперечку, відбулося зіткнення інтересів, далі - справжній вибух емоцій.

 

Валерія: (стурбовано): Брате! Ти маєш продовжувати навчання. Освіта допомагає зробити свій внесок у розвиток суспільства. Еколог – це незамінна професія для порятунку планети в найближчому майбутньому (в руках тримає журнал «Екоаудитор»).

Віталій: Еколог?! Це тобто прибиральник! Що я буду робити, прибирати сміття, ловити метеликів сачком. Що?! З мене будуть сміятися друзі.

Валерія (пропонує подивитися журнал «Екоаудитор»): Кваліфіковані екологи шукають шляхи, які дозволять людству знижувати шкідливих викиди, утилізувати відходи, розумно використовувати ресурси, а також відновлювати біосистеми від шкоди, завданої людьми.

Віталій (віддає журнал Валерії): Але сучасне життя потребує індустріалізації, як ти не розумієш, а природні багатства  і відтворювальні можливості природи досить високі.

Валерія (прикладає журнал  «Екоаудитор» до грудей): Як прикро, що ти мене не чуєш. Я не впевнена, що ти здатний забезпечити  раціональне природокористування та охорону довкілля.

Віталій: А я впевнений, що мій тиск на природне середовище буде мінімальним, і я тобі це доведу ( йде зі сцени).

Валерія: Чому людям так складно одне одного зрозуміти, поєднати свої зусилля заради кращого майбутнього?

 

Сцена 2. Відлік.  

Учасники розгортають різні сценарії розвитку людства, причому деякі з них є катастрофічними і пророкують дуже швидке зникнення людства). Поява «похмурих мешканців» під музичну композицію ОНУКА – Відлік, кожен займається своєю справою: Марія-активіст пританцьовує. Віталій – нераціональний споживач природних ресурсів виносить пакети зі сміттям,  2 чорні долоньки прикріплює  до «Дерева життя». Богдан – виробник бензину,  Катерина – виробник отрутохімікатів, Ярослава – виробник пластику,  Поліна – смітникар танцюють і прикріплюють чорні долоньки  до «Дерева життя». Поліна – смітникар починає господарювати зі сміттям).

 

Марія - громадський еко-активіст (закликає «похмурих мешканців»): долучайтеся  до акцій з прибирання та контролю за дотриманням чистоти. Не будьте байдужими, приєднуйтесь!

Ілля-вільний художник (малює, споглядає мовчки, а потім звертається до еко-активіста): Важливо не просто залучати людей на суботники, а й навчити їх сортувати і переробляти сміття!

Поліна – смітникар: Але ж місцева влада не виділила кошти на переробку сміття, та й сміттєзвалище вже майже вичерпало свій ресурс (перекладає пакети зі сміттям).

Марія - громадський еко-активіст: так не непотрібно все сміття складати в сміттєвий ящик - папір, пластик, скло можна віддавати у пункти прийому вторсировини, а виручені кошти збирати на розвиток інфраструктури нашого міста.

Поліна – смітникар: поки ж їх побудують, громадам треба кудись дівати своє сміття. Не заважайте працювати (відмахується).

Ілля-вільний художник: для змін має змінитися ще не одне покоління, - визнає художник, продовжує малювати «похмуру», реалістичну картину  майбутнього.

 «Похмурі» зникають зі сцени. Залишаються Юнак - вільний художник та Марія - громадський еко-активіст).

 

Марія - громадський еко-активіст (звертається до Іллі): Потрібно вже сьогодні бити на сполох і робити якісь реальні кроки  для того, щоб наші нащадки не вивчали більшість тварин та рослин Землі лише за твоїми малюнками. Я не хочу так жити (вказує на мольберт і на  сміття).

Сцена 3.Зустріч.

Лунає  приємний спів птахів, Ілля-вільний художник йде на звук і  зіштовхується з дівчиною, яка набирає з річки воду.

 

Ілля-вільний художник: Пробач, я задивився на краєвиди, давно не бачив нічого кращого за те, що я чую і бачу зараз. Я маю це зобразити,- повертається до мольберту, малює).

Діана - консультант з переробки відходів: У тебе добре виходить (звертає увагу на мольберт), але чому твоя картина така похмура?

(В розмову включається Марія-еко-активіст): Так виглядає світ в якому ми живемо. Нажаль його мешканці нічого не хочуть змінювати в своїх звичках природокористування.

Діана - консультант з переробки відходів ( набирає воду, дивиться на світло і стверджує): 90% зразків води  забруднені мікропластичними частинками. Що це? (дістає з потоку різні пластикові вироби і пакування.)

Ілля-вільний художник: Наш смітникар позбулася проблеми зі сміттям, зам'яла діло – і кінці у воду.

Діана - консультант з переробки відходів: Подальший розвиток суспільства за таким зразком призведе до самознищення природи в цілому (дістає сміття з води). Як багато! Нам знадобиться допомога  Валерії  - екоаудитора.

Зявляється Валерія – еко-аудитор, прибирають сміття разом, але його потік продовжується.

 

Валерія - екоаудитор: Сміття потрібно здавати до пунктів прийому вторинної сировини, а не викидати в довкілля (пресує сміття в контейнер).

Ілля-вільний художник (допомагає прибирати): Я про це говорив, але мене ніхто не дослухався.

Діана - консультант з переробки відходів: уникайте за можливості пакування у пластик, обирайте матеріали, що розкладаються в природі.

До них долучається Олександра-архітектор живих систем.

Олександра - архітектор живих систем: Нам потрібно висушити сміття і відправити на переробку, ми справимося. 

Діана - консультант з переробки відходів: Так, ми винайшли недорогий і вигідний спосіб переробки сміття на енергію. За рахунок сміття можна перекрити хоч частково дефіцит природного газу та нафти.

Ілля-вільний художник: Не складно уявити, що буде з планетою через  декілька років, якщо відходи на звалища надходитимуть с такою ж інтенсивністю, як зараз.

Марія еко-аудитор: Так, варто подумати над тим, яким стане життя навколо нас, якщо ми самі все знищимо.

Марія, Ілля швидко йдуть зі сцени.

Сцена 4 . Самоаналіз «Місце на Землі».

 На сцені залишаються Діана, Валерія, Олександра - «оптимістичні мешканці».

 

Діана - консультант з переробки відходів (звертається до Валерії): Ми маємо спонукати наших сусідів зменшити свій вплив на нашу єдину планету (Валерія вагається).

Валерія  – екоаудитор:Але як їм допомогти? Чи хочуть вони цього самі?

Олександра - архітектор живих систем: Охоронна грамота має бути у кожному серці, в тій позиції, яку підказує  власна совість, прислухайся до нього.

Дзеркальне відображення. Тим часом в суспільстві «похмурих»…

Ілля-вільний художник (звертається до «похмурих мешканців»): Слухайте всі! Я переконався на власні очі, що всі наші проблеми породжені нашою недалекоглядністю та нераціональністю. Озирнися довкола (звертається до Віталія), наш світ потребує кардинальних змін у ставленні до свого природно-ресурсного потенціалу. Поміркуй, якою ми залишимо природу після себе (Віталій – нераціональний споживач природних ресурсів вагається).

Віталій – нераціональний споживач природних ресурсів: Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі.  Ми маємо те навколишнє середовище, яке заслужили.

Марія - громадський еко-активіст: Не варто зволікати.  Можливо, саме час замислитися, що є для нас цінним, змінити, щоб не втратити назавжди.

Богдан – виробник бензину:  Я розумію важливість вирішення екологічних проблем, але не знаю, чим можу допомогти у цій справі. Бензин-необхідний ресурс.

Ярослава - виробник пластику: ми втратили чуттєве сприйняття руйнації довкілля, але маю надію ще не пізно виправити, те, що ми накоїли і відмовитися перш за все від використання пластику.

Катерина - виробник отрутохімікатів: Чи може кожен з нас, змінивши себе, змінити світ, не застосовуючи стимулятори росту, засоби боротьби зі шкідниками та бур’янами?

Віталій – брат Валерії (підходить до дерева, звертаються до «похмурих мешканців»): Можемо. Настав час почати з себе, ці слова завжди супроводжують будь-яку діяльність дуже дорогої для мене людини, до слів якої я в свій час не дослухався.

Сцена 5. Зустріч біля «Дерева життя».

«Похмурі мешканці» залишаються на сцені, споглядають. Брат і сестра підходять до «Дерева життя», доторкаються до нього і згадують (подумки) про що вони мріяли і хотіли досягти у житті, чи вдалось їм виконати те, що пообіцяли? Першим починає говорити Віталій.

 

Віталій: Сестро, я готовий екологічно мислити,  але чи не запізно все змінити?!

Валерія: Якщо людина прагне самовдосконалення, визнає умови свого цивілізаційного існування і починає ставитися до Природи як до об'єкта самоцінності ще не все втрачено. Наші кваліфіковані спеціалісти допоможуть тобі.

Віталій: Я готовий навчатися аспектам раціонального природокористування. Даремно я не дослухався твоїх порад. Повір мені!Ти не пошкодуєш!

Віталія і «похмурих мешканців» оточують і обіймають «оптимістичні мешканці», які зявляються нас сцені. «Похмурі» знімають чорні плащі, віддають їх Діані - консультант з переробки відходів, та кладе їх до контейнера з надписом «Пластик».

 

Сцена 6. Майстер-клас екологічного способу життя.

Учасники створюють образ планети «Земля» з зелених стрічок,  «оптимістичні» дають екологічні поради «похмурим».

 

Валерія – екоаудитор (звертається до оточення):

Раціоналістичне сьогодення диктує необхідність формування  екологічної свідомості й зменшення витрат споживача. Що на разі ми можемо порекомендувати Віталію  та його друзям?

Діана - консультант з переробки відходів: пропоную впроваджувати перетворення  відходів «енергія-зі-сміття», «сировина-зі-сміття»,  «компост-органічне добриво із відходів»,  не використовуючи при цьому земні ресурси (передає інший кінець зеленої стрічки смітникарю Поліні).

Наталія - спеціаліст із локальних систем енергопостачання:   займіться розробкою, впровадженням та обслуговуванням систем отримання альтернативної енергії за рахунок вітряних станцій, сонячних батарей, біомікрогенераторів (передає зелену стрічку еко-активісту Марії).

Анна - системний біотехнолог: розробка замінника бензину - біопалива з гною або деревного вугілля - невичерпних матеріалів - це потреба сьогодення. Використайте це (передає  стрічку виробнику бензину).

Олександра - архітектор живих систем: обслуговуючи біореактори та розробивши технології переробки сміття замкненого циклу за участю мікроорганізмів, можна розрахувати і забезпечити  енергією  автономні міста (передає  стрічку виробнику пластику).

Дмитро -сіті-фермер: як міський фермер я оперативно забезпечую міське населення продуктами харчування за рахунок використання автономних екологічних конструкцій, рекомендую, це дасть змогу вирощувати рослини у межах міста — на дахах та стінах будинків, максимально зменшивши при цьому споживання енергії (передає стрічку виробнику отрутохімікатів).

Валерія  – екоаудитор: В нашій команді не вистачає урбаніста-еколога, який здатний просувати  ідеї збереження навколишнього середовища і помірного споживання. Але чи потрібно тобі це?

Віталій – брат Валерії: Я думаю ми готові перейти на екологічний стиль життя. І я теж готовий. Досить зволікати. ? (Валерія передає  стрічку Віталію).

Учасники йдуть по колу, «моделюють» планету «Земля» зі стрічок, далі прив’язують стрічки на «Дереві життя» до «чорних долоньок», йдуть зі сцени, знімають за кулісами таблички з грудей. Брат і сестра залишаються на сцені і прив’язують свою стрічку до відерця «Настанови нащадкам», яке тримає Ілля-вільний художник в руках. Ілля «ніби» виливає з відерця на картину, зявляється яскрава картина навколишнього світу.

 

 Ілля-вільний художник: До майбутнього шлях лежить через сучасність! Настав час позбутися  звичок нераціонального природокористування.

Фінал (сучасники виходять на сцену):

1-ша пара: Діана: Людство прагне всесвіт осягнути - Поліна: І себе у ньому зрозуміть.

2-га пара: Наталія: А тривожне – Бути чи не бути? - Марія: Страсно над планетою висить.

3-тя пара:  Анна: На землі, у домі вселюдському - Богдан: Протиріч і негараздів тьма.

4-та пара:  Олександра:Будьмо, люди, обережні в ньому -  Ярослава: Іншого житла у нас нема.

5-та пара: Дмитро: як не існує екологічно небезпечних професій, є необізнаність щодо аспектів раціонального природокористування -  Катерина: Долучайтеся до екологічно сумлінної світової спільноти.

6-та пара:  Валерія: змінюючи світ власним, позитивним прикладом -  Віталій: економно використовуйте природні ресурси.

 Учасники  виконують пісню «Надія є» (Mad Heads XL). 

Коли опустилися руки
Коли потемніло в очах
Не знаєш ти, як далі бути
На що сподіватись хоча б.
Не можеш, не віриш, не знаєш
Не маєш куди утікти
І кажуть – чудес не буває
Та мусиш для себе знайти.

Приспів:
Допоки сонце сяє, поки вода тече
Надія є.
Лиха біда минає, просто повір у це
Надія є.

Ми живемо на одній Землі

В нас майбутнє одне.

 Розцвітає земля навесні

І надія ще Є!

Приспів:
Допоки сонце сяє, поки вода тече
Надія є.
Лиха біда минає, просто повір у це
Надія є!

 

Брат і сестра тримаються за руки, виходять на середину сцени, говорять:

 

Валерія: Сьогодення

Віталій: і майбутнє

Разом: врятувати Землю – місія можлива!

 

 

Кінець