Сценарій екологічного ранку "У годівничці"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

         

Підготувала

екологічний ранок

для учнів 4-6 класів

класний керівник 5 класу

Вовчищовицького НВК

Мостиського району

Замрій Лідія Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета. Розширити знання учнів про природу взимку на прикладі птахів; показати значення птахів у природі та житті людини; формувати вміння і навички виконання правил природоохоронної діяльності; виховувати турботливе відношення до птахів, прагнення допомагати зимуючим пташкам і охороняти їх від холоду і голоду.

 

Звучить запис співу птахів

 

Ведучий – 1.

 Чуєте, друзі! Як прекрасно співають птахи. Пташина мелодія – це музика душі та серця. Вона здатна зачарувати все навкруги і, навіть льодовиту зиму.

Ведучий – 1.

                     - Птахи – частина природи, без яких її врода була б неповною;

- Птахи – наші друзі;

- Птахи – вірні наші помічники, захисники лісів, полів, садів від шкідників і гризунів;

- Охороняй і бережи пташину, піклуйсь про неї і допоможи їй у важку зимову хвилину.

 

Звучить мелодія зими

 

Ведучий – 1.

Тихо приходить зима-чарівниця. Мов у казці за одну ніч будує вона срібні палаци, накриваючи снігом будинки, заковує в лід річки та озера. Тиша. Дрімають рослини. Казковий сон природи. Зима не тільки красива, але й холодна і голодна пора року, і про це нагадують нам голоси замерзлих пташок.

 

Ведучий – 1.

          Дорога біла стелиться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистою

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер сніговик.

 

Інсценізація уривка «Мамо, іде вже зима»

Сидить мати біля вікна, вишиває  сорочку, тихо наспівує пісню. Тут вбігає Наталочка.

 

Наталочка.

Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

 

Мати.

Знаю, знаю.

Чую, як за віконцем завиває,

Шибки снігом заліпляє.

 

Наталочка.

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?

 

Мати відривається від роботи, підводить сина до вікна:

 

 

Мати.

Ні, не кожна.

Онде, бачиш пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати, -

Ще зосталась пташина маленька.

 

Наталочка.

Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека?

 

Мати.

Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна.

 

Наталочка.

Мамо, мені дуже цікаво, як живуть пташки взимку, що вони відчувають, коли люди їм допомагають роблячи годівнички, куди насипають їжу.

 

                            Пташині плітки

 

Зробила з татком годівничку

Насипала і крихт, й пшенички,

Щоб пригощалися пернаті друзі,

Що не злякались лютій стужі.

 

Синиці, дятли і дрозди,

Сороки, сойки й голуби.

Позбирались всі птахи

Й почалися плітки.

 

Синичка: час-час-час,

Як дбає дівчинка про нас.

Горобчик: цір-цір-цір,

Іди Наталочко надвір.

 

Надворі всім і весело, і тепло,

І л’ється пісня голосна.

Тож, друзі, бережімо повсякчас

Птахів, що летять у вирій, і тих,

                                           що зимують у нас.

Сценка «У годівничці». У класі оформлення годівнички в яку заходять діти у костюмах зимуючих птахів»: горобчик, синичка, дятел, снігур, щиглик, шишкар, сорока.  Виставка годівниць зроблених дітьми.

 

Дятел

Маю носик - долото? 
Ним комах з кори виймає 
Про здоров'я лісу дбає

Дятли - осілі птахи лишаються в  протягом цілого року. Та іноді, шукаючи їжі, досить далеко мандрують, приєднуючись до зграї дрібних комахоїдних птахів. Живляться дятли комахами серед яких переважають шкідники лісу та саду. Вони належать до групи корисних птахів. Гнізда дятли мостять у дуплах дерев, що їх вони видовбують своїм міцним дзьобом.
Чути стукіт - тук та тук

Я - Дятел, лісу добрий друг! 
Ловлю для обіду 
Вусача і короїда. 
В моїй кузні 
Гаряча пора, 
А кузня стоїть край двора

Я  невтомно працює щодня,

Так роботяща у мене рідня.

Вчуся я  змалку так працювать,

 Щоб шкідників з-під кори добувать.

 

Синиця  

Пташка невеличка, 
В мене білі щічки, 
Сірі лапки, чорна шапка, 
Фартушок жовтенький. 
Люблю їсти з годівнички, 
Називаюся синичка

Я – невеличка пташка, за розмірами менша за горобця. Маса мого тіла до 20 грам. Забарвлення – жовто-зелене, голова чорна з білою плямою на потилиці, на шиї спереду чорна краватка. Живемо ми у лісах, садах, парках. Живимося комахами, взимку – зерном. У пошуках їжі прилітаємо до людських осель. Не маючи достатньо корму, у холодні зими багато моїх друзів – синичок – гине. Діти, допоможіть нам! Влаштуйте годівниці. Прилаштуйте на мотузці шматочок несолоного сала – ми залюбки ним поласуємо.

Сорока

Маю біле, як сніг, чорне, як жук,

Вертчуся, як біс, і повертаюся в ліс.

 Строката сорока веселої вдачі,

 В садку білобока навприсядки скачу.
Я птах середніх розмірів. Голова, шия, воло і частина грудей блискучо-чорні з зеленуватим металічним блиском. Живемо  майже по всій Євразії, а також в Північній і Південній Америці. Гніздимося по чагарниках в густих заростях. Живимося  переважно комахами, але не відмовляється від загиблих тварин, а іноді хапає пташенят свійських птахів

Птахи ліс оберігають

 Від численних черв"яків

Птахи поле захищають –

Нищать гусінь, гризунів 
Щоб не птахи, гусінь з"їла б

 Всі листочки на кущах,

 І трава не зеленіла б,

 Всохло б дерево в садах
 

Шишкар

-В хвойнім лісі я живу,

там пісні співаю,

Шишки дуже я люблю,

З них зернятка маю.

 В лісі я ще санітар,

 А зовуть мене шишкар

Я завбільшки з горобця. Оперення темно-червоне у самців та сірувато-зелене   у самок. Хвіст відносно короткий, вилчастий. Характерною моєю ознакою – є дзьоб, гострі кінці нижньої та верхньої половинок перехрещуються. Живлюся, підвішуючись знизу до шишок. У розпал зими у мене з’являються пташенята. Вигодовую малят насінням, що саме дозріває в ялинових шишках. Тож мене підгодовувати не треба.

Горобець

 Я – маленький, добре відомий усім птах. Веду осілий спосіб життя. У самця верх голови сірий, а горло, воло і верхня частина грудей чорні. Самка сіро-коричнева, на горлі волі і грудях чорної плями немає. Живимося ми переважно рослинною і тваринною їжею (комахами). Іноді збираємося у великі зграї, налітаємо на посіви зернових, клюємо ягоди, насіння соняшнику, завдаючи шкоди людям. Але навесні і влітку живимося комахами, серед яких багато шкідників. Комахами ми вигодовуємо своїх пташенят. Тож користі від нас більше, ніж шкоди.

Чів-чів-чів!

Я нікуди не втікаю

І ніде не відлітаю.

Все живу біля оселі

Чи то в місті чи в селі,

Завжди щось знайду собі:

Крихту хліба чи зернятко,

Десь розсипане пшоно,

Недоїдений шматочок

Булки, сира – так воно!

Снігур.

Рід наш, друзі, не з добра

Взяв наймення снігура.

Крихти їжі на бігу

Ми шукаємо в снігу.

Та бува це не завжди:

Не знайшов, то й так сиди.

Тільки як воно сидіть –

Ще померзнемо глядіть.

До водиці, до землі –

Ми ж усі такі малі!

Краще стриб, стриб,

Може їжі знайшли б,

Стриб, стриб! Та дарма.

ОЙ зима, зима, зима!

Ми – червоногруді пташки. Черевце – червоне, спинка, крила і хвіст – чорні. На хвості біла смужечка. Живу я у хвойних лісах Півночі. До вас прилітаю пізно восени і оселяюся недалеко від людського житла. Мандруючи по садах, збираю насіння бур’янів, ягоди, що залишилися на кущах. Дуже люблю горобину.

 

Щиглик.

Не чути свисту-щебету

У нашому саду.

Невже звикають до шепоту

В пташиному роду.

Давайте обміркуємо, обдумаємо все,

Ми лихо прорахуємо,

Що нам зима несе.

Мені оце ввижалися

Не лиш морози злі,

А й друзі, що зосталися

У птахів на землі.

Я — щиглик,  яскраво-жовті великі плями на крилах, дзьоб оточений оксамитно-червоною широкою смугою, дві світло-коричневі плями на світлих грудях, чорне пір'я крил. Ми завжди рухливі, тримаємося  парами, зграями, мандруємо по дібровах лише весною. Ми поїдають просо, мурашині яйця, насіння лопуха, шматочки яблука, насіння берези.

 

Інсценізація «Розмова птахів»

 

Снігур.

- Цвір-цвір-цвір.

- Вийди, Наталко, надвір!

Синичка.

- Час-час-час.

- Вийди, Наталочко, до нас!

Дятел.

- Цинь-цинь-цинь.

- Наталочко, зернятко кинь!

Щиглик.

- Ціть-ціть-ціть.

- Нас рятувати спішіть.

Шишкар

- Цір-цір-ціть.

- Діти, любі, спішіть!

Горобчик.

Подбайте , діти. про нас!

На сніданок для пташки

Киньте зерен, киньте кашки.

Ми ж все літо працювали –

Сади з черви обчищали,

Ще й співали всім на втіху,

Світ навколо звеселяли!

Всі птахи разом:

- Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

Тепло, бо у вас є хатка.

А у нас нема хатинки,

Й на обід – ані зернинки.

 

Наталочка одягнувши кожушину, підходить до годівнички сипле пшоно, пшеничку, крихти хліба, сало, ягоди горобини та калини.

 

 

Наталочка.

Всіх пташок нагодувала,

І здалось, мороз пропав:

Горобці защебетали,

І синичкам тепло стало.

 

Слід усім запам’ятати

Пташок треба захищати.

Їх оселі не руйнуй,

Краще взимку підгодуй!

 

ПІСНЯ  НА  МЕЛОДІЮ  «СМУГЛЯНКА».

Якось вранці ми у школі

Засмутилися усі.

Потрібна пташкам допомога,

Тож зберемося ми всі.

Побудуймо годівнички

І насиплемо харчів.

Будуть прилітати наші друзі з відусіль.

Пташка мила,

Вільно, вільно ти літай,

В годівничку, в годівничку завітай!

Хай морози вже не лякають,

Співом душу звеселяй.

 

Ведучий-1.

Ось і закінчилось наше свято
То ж дорогі наші пташата
Хочемо вам побажати
Щоб хорошими були
І дружили із людьми
Щоби діти про вас дбали
І про вас не забували

 

Конкурс годівничок та малюнків