Сценарій "Хліб--усьому голова"

Виховний захід

" Хліб – усьому голова!"

Мета: поглибити знання учнів про хліб, народні звичаї, пов’язані з хлібом; виховувати дбайливе ставлення до хліба та повагу до хліборобів; викликати бажання берегти хліб, поважати працю трудівників поля; розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас, учнів логічне мислення; виховувати пошану до хліба, до людей, які над ним працюють.

Обладнання: коровай, хлібобулочні вироби; колоски жита та пшениці, вишиті рушники, предмети українського побуту.

Дівчинка. Гостей дорогих стрічаєм

                Круглим пишним короваєм.

                З рушником берем таріль,

                Коровай кладем і сіль.

Хлопчик.  Шанобливо хліб підносим

                 І вклонившись, щиро просим:

            -Любий гостю наш, приймай

                 Хліб гостинний – коровай.

(Діти кланяються і кладуть хліб на стіл, застелений скатертиною).

1. Хліб – усьому голова, так в народі кажуть,

Хліб – це мир, любов, життя, хліб – це наша радість.

2. Мама зранку подає молочка поживного,

І смачний окраєць хліба, теплого, пшеничного.

3. Хліб – багатство найцінніше з тих часів,

Коли навчились його виробляти.

4. Йшли роки, мінялись люди, цінності губились,

Тільки хліб – незгубна цінність, в ньому наша сила.

5. Хліб – усьому голова, хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя, хліб – це справжня радість.

 Вчитель. Хліб — усьому голова. З давніх-давен він у великій шані у нашого народу. Це людська святиня. Одне з див на землі – хлібне зерно. Люди називають його житом, від слова «життя». А чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб. 

6. Пахне хліб, як тепло пахне хліб! 
Любов'ю трударів і радістю земною, 
І сонцем, що всміхалося весною, 
І щастям наших неповторних діб— 
Духмяно пахне хліб!

 
7. Теплий хліб, виплеканий теплими руками, — таїть у собі тепло серця. Які ж пахощі природи, рук роботящих переплелися в ньому?

8. Чи знаєш ти, чим пахне хліб, 
Коли весною кілька діб 
Гуркоче трактор за рікою? 
Всі. Хліб пахне працею людською. 

9. Чи знаєш ти, чим хліб запах, 
Коли жнивують у степах 
Твої батьки в гарячу пору? 
Всі. Він пахне щастям хлібозбору.

 
9. Чим пахне хліб, чи знаєш ти, 
Як поведуть твої брати 
Зерном наповнені машини? 
Всі. Хліб пахне соками земними.

 
10. Чи знаєш ти, чим хліб землі 
Пахтить на вашому столі 
Весною, влітку і зимою? 
Всі. Хліб пахне радістю людською.

 11.Ми живемо в Україні,

Де в степу із краю в край

На добро усій країні

Визріває урожай.

Де пшениця достигає

Колосиста, золота,

Де, неначе море, грають

І шумлять густі жита.

Пісня «Пшеничка»

А небо блакитне і сонечко сяє,
А в небі високо там жайвір співає.
Співає щоб добре усім було жити,
У полі, в родині пшеничечка й жито.
Приспів:
Ой пшеничечка, пшеничка, 
Золоті зернята, 
Щоб була в нас Україна 
Щедра і багата. 
А вітер пшеничку я к море гойдає,
А в небі високо там жайвір співає.
Співає щоб добре усім було жити,
У полі, в родині пшеничечка й жито.

Вчитель: Діти, а чи знаєте ви, як виник хліб? Початок хліба – маленька зернина. У глибині століть загубився той день, коли людина вперше розтерла зерно, змішала його з водою і на розпеченому камені спекла свій перший хліб. Коли це було? Звідки ж бере початок шматок хліба? 
 Зараз я розповім вам казку про золоту зернину. 
Золота зернина 
Жила-була золота Зернина. Лежала вона в засіку і мріяла про те, яку користь вона може принести людям. 
- Іди скоріше на поле і зарийся в землю, – почула вона чийсь голос. Послухала Зернина, побігла на поле і зарилась в землю, та й заснула. Прокинулась вранці, а у неї на маківці зелений росток виглядає. Обдивилась Зернина і бачить, що навкруги багато-багато таких ростків. Все поле з чорного перетворилось в зелене. Росла Зернина, росла і перетворилась в зелену рослину з колоском. Колосок під жарким сонцем скоро пожовтів. Поле з зеленого перетворилось на золоте. Незабаром по полю пішли великі комбайни і Зернина разом з іншими своїми братами і сестрами потрапила на тік. Із золотої вона перетворилась на біле борошно. На хлібокомбінаті з неї спекли великий і смачний коровай. І Зернина з білої перетворилась на рум’яну. 
Отож, кожна Зернина хоч і мала, але корисна і дорога, тому що це хліб. 
 

  А чи знаєте ви, скільки людей доклали зусиль, щоб отакий гарний хліб був у вас на столі? Люди яких професій потрудилися над цим? А зараз послухайте хто ж допомагає хлібові потрапити на стіл.

1  Виросла пшениця. Ні спеки, ні холодів не боїться. Це вчений багато років працював, серед тисяч зерняток найкраще вибирав, новий сорт виводив.

2 . Агроном сказав, коли орати, як землю напоїти, насіння підкормити.

3 . Тракторист землю орав, поле засівав.

4 . Льотчик над полем кружляв, молоді паростки від шкідників захищав.

5 . Коли дозріли колоски, комбайнер урожай зібрав.

6 . Шофер зерно на елеватор повіз.

7 . Коли зерно висушили, мельники його на борошно перемололи.

8 . Із готового борошна пекар замісив тісто, випік хліб. Усі хлібороби добре попрацювали.

Сценка «Бублик і паляниця»

Бублик житній паляниці говорив хвастливо:

-Ти засмагла, чорнолиця – зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький, вигнутий красиво,

У малечі викликаю усмішку щасливу.

І сказала хвастунові паляниця свіжа:

-Ти для діток – подарунок, я – буденна їжа.

Я до кожної родини йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж – як рідна мати.

(Інсценізація казки «Без труда нема плода)

Біжить вовк. Побачив чоловіка.
– Я тебе з’їм.
– Не їж мене, я почастую тебе хлібом.
Почастував чоловік вовка хлібом.
– Ну й смачний, – похвалив звір, а далі й питає:
– А де ти його взяв?
– Та де взяв? Виорав…
– І все?
– Ні, потім посіяв жито…
– І вже маєш хліб?
– Та ні, почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив, намолов борошно, замісив тісто й аж тоді спік буханців.
– Що смачний хліб, то смачний, – сказав вовк,- Та скільки ж коло нього походити треба!
– Твоя правда, – сказав чоловік, – Клопоту багато, але без труда нема плода.

(Звучить пісня «Сіяв батько жито», муз. І. Карабиця, сл. В. Крищенка)

Вчитель: А чи знаєте ви загадки про хліб? А чи любите їх відгадувати? Тоді послухайте!                                                                                                                   1. Щоб город перекопати, що беруть до рук? (Лопату)
2. Потім з рук в м’яку грядку висівають що? (Зернятко)
3. Щоб зернятко ожило, треба сонце і (тепло)
4. У піч іде без скоринки, а виходить із скоринкою.

5. Ходить полем з краю в край, ріже чорний урожай (Трактор)
6. Які рослини вирощують для виготовлення хліба? (Пшениця, жито, ячмінь, овес)

 7. Не чоловік, не звір, а має вуса (Овес)
8. Крилами махає, а не літає (Млин)
9. Б’ють мене ціпами, ріжуть мене ножами, за те мене отак гублять, бо всі мене люблять (Хліб)
10. У пору літню, в час осінній навесні в гарячий час косять, жнуть вони і сіють, орють лан у котрий час (Хлібороби)

 Вчитель: Ну що ж раз в нас є хліб на столі, то може й заспіваємо?

Пісня «Як діждемо літа»

13. Жито дозріває на горі за гаєм

Зерна обважніли на міцнім стеблі,

Колоски схилились,- це вони вклонились

За тепло і щедрість матері землі.

14. Дзвенить колоссям нива золота,

Сповняє лан ранкова світла повінь.

І літній день, краси й наснаги повен,

В вінок пшеничний пісню запліта.

15. Та пісня ллється, радісна й проста,

Де простяглись хлібів дозрілі гони,

Де гримотять комбайнові загони,

Збираючи пшениці і жита.

16. Чи є більше щастя на землі, 
Як сіять хліб, виплескувать достаток! 
У хлібі тім життя бере початок, 
В нім сила нездоланних трударів. 

17. Нехай же з року в рік, 
Із роду в рід— 
Не буде хліборобам переводу. 
Хай слава їхня вічно не заходить, 
Аж поки сонце ллє на землю світ! 

18. Шануй же руки в мозолях 
Вклонися мудрим і землистим, 
Які щороку на полях 
Пшеницю сіють золотисту. 

19. Добрий врожай у просторах безмежних, 
Праці віддячують щедрі поля… 
Горда країна моя незалежна, 
Вільна й свята українська земля! 

Діти співають пісню «Це моя Україна». 

Це моя Україна 
1. Зацвітає калина, 
Зеленіє ліщина, 
Степом котиться диво-луна. 
Приспів 
Це моя Україна, 
Це моя Батьківщина, 
Що, як тато і мама, - одна! 
2. Пробудилась тополя, 
І безмежному полю 
Вже співає веснянки вона. 
Приспів 
3. Нахилилась вербиця, 
Щоб напитись водиці, 
Заквітчала всю землю весна. 
Приспів 
4. І зіркам колискові 
Шепчуть хвилі Дніпрові, 
Лине музика ніжна, ясна. 
Приспів 

Вчитель. З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль –то гостинність і щирість. Нашу Вітчизну називають хлібним краєм. Для українського народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. 
21. Навесні посію, зерна в полі чистім, 
Хай над ними світить сонце променисте, 
На веселім вітрі зашумить колосся, 
Стане золотою урожайна осінь. 
22І.  зерно в комори річкою поллється, 
А коли помелють, борошном назветься. 
На заводі пекар хліб спече з любов'ю, 
Скаже: «Любі діти, їжте на здоров'я!» 

23 Білу хлібину нині пекар випік. 
Пахне зі столу, сонечком світить. 
Котик-муркотик хоче шматочок. 
Хай поласує котик-коточок.

 
24. Хоче шматочок Жучка-ласунка. 
Хай поласує Жучка-пустунка. 
Татко додому йде і не знає, 
Що отут пахне, що це тут сяє. 

25. Люба матуся теж порадіє – 
Буде цілушка матінці рідній. 
Лиш місяченьку, лиш місяченьку – 
Тільки шкоринку, тільки маленьку. 

26. Імен багато має хліб, 
Є гарні і незвичні – 
Рогалик, торт, батон, пиріг, 
І паска, й паляниця. (Діти по черзі вимовляють одну назву виробу.) 

Ще – бакалійник і калач, 
Перепічка і піцца, 

І завиванець, і рогач, 
Галушка, коржик, пляцок, 

І колобок, і легуміна, 
І мандрик, і пампушки, 

Книші, лангоші, пиріжки, сухарики і хрусти. 

27. Це все – хліб, вирощений на нашій рідній українській землі, під нашим теплим сонцем і политий запашними степовими росами та людським потом. Він дає силу і наснагу, робить дужими і стійкими в усіх труднощах. 
28. Існує багато народних повір'їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було великим гріхом.

- Хліб ніколи не купували, щоб на нього не перейшов чужий дух, а випікали тільки круглої форми, як сонце. Бо на хлібові і сонці тримається людське життя. 
- Випікали хліб у суботу. І дивились — якщо хліб гарно вдається — то буде вдача цілий тиждень, глевкий — на сльози, підгорить — на смуток, потріскається — чекай новини. 
-Хліб пекли для кожного окремо: хлібина мамина, татова, бабусина, і малечі по паляниці. І одна чи кілька хлібин "на позику", бо позичати чиюсь наіменовану хлібину не можна — відведеш щастя від хати. 
-Із хати ніякий гість без хліба не йшов: скибочку відкраювали на дорогу — "на померлі душі". 
- По тому, який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім'ї. Тому пекти коровай просили людину добру і вмілу. 
- Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишиваному рушнику, або прикритий ним, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток у домі. 

29. А тепер дозвольте посіяти пшеничне зерно в цій господі, воно поселить в серцях добро і ласку, ніжність і повагу до рідної землі. 
Учні говорять слова і засівають світлицю зерном. 
Учень 1. Сієм щедро, сієм рясно, 
Учень 2. Сієм радість, сієм щастя. 
Учень 1. Засіваємо світлицю – 
Хай росте овес, пшениця, 
Хай шумить колосся в полі, 
Хай цвіте щаслива доля. 
Учень 2. Сієм, сієм зернята, 
Щоб земля була багата, 
З наших рук приймала ласку 
На життєву щиру казку! 
30. А чи хто з вас куштував хліб від зайчика, принесений батьком з поля? (Так!) Звідки ж він береться?  
31.Їздив заєць до млина                  Понесли зайці гостинці 
П'ять пудів змолов зерна                Пташенятам і звірятам, 
Цілу ніч у хатці тихо                       Хлопченяткам і дівчаткам. 
Випікала хліб зайчиха.                    Аж хрумтять окрайчики – 
32. Рано-вранці у хустинці             Добрий хліб від зайчика. 

33. Що то було радощів дітворі отримати такий дарунок від вуханчика. 
Українська народна пісня "Ой на горі жито, сидить зайчик" (учні виконують пісню з рухами). 

Ой на горі жито, сидить зайчик 
1. Ой на горі жито, сидить зайчик. 
Він ніжками чеберяє. 
Коли б такі ніжки мала, 
То я б ними чеберяла, 
Як той зайчик. Двічі. 
2. Ой на горі просо, сидить зайчик. 
Він ніжками чеберяє. 
Коли б такі ніжки мала, 
То я б ними чеберяла 
Як той зайчик. Двічі. 
3. Ой на горі гречка, сидить зайчик. 
Він ніжками чеберяє. 
Коли б такі ніжки мала, 
То я б ними чеберяла 
Як той зайчик. Двічі. 

Вчитель. А скільки склав народ прислів'їв про хліб, щоб пам'ятали люди, який він важливий у житті. 
Прислів'я 
1. Глибше орати – більше хліба мати. 
2. Сій вчасно, вродить рясно. 
3. Земля – матінка, а хліб – батечко. 
4. Паляниця — хлібові сестриця. 
5. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. 
6. Риба – вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.  

34. Щодня до нас приходить гість –

Рум’яний, теплий, свіжий,

І називається він хліб,

Він наша перша їжа.

Звичайно, перша, головна.

Як сонце і повітря,

Хлібина ніжна і смачна

Пшенична або житня.

35. За 5-6 тисяч літ до нас

Вже пахло в світі хлібом.

І перший в світі хлібодар

Ним снідав і обідав.

36.З тих незапам’ятних часів

Хліб на столі – це свято;

Скажіть, святіше щось за хліб

Чи будемо ми мати?

37. В народі ж хліб, мов матір, поважають, 
Ця шана з плином часу не зника. 
І дорогих гостей завжди стрічають 
З хлібиною в барвистих рушниках. 
 

Пісня «Паляниця»

1. Біла паляничка -
Це вам не дрібничка.
Де немає хліба -
Там нема обіда.
Де хороший пекар -
Не потрібен лікар,
Кожен день, як свято,
І пісень багато.

ПРИСПІВ:
Добрі люди, в Україну
Завітайте у гостину!
Всіх запросимо до столу
В добрий день и в добрий час.
А духмяна паляниця______]
Серед столу, як годиться,___]
На квітчастім рушникові,___]
Щоби все було гаразд._____] 2 рази

2. Де працює пекар -
Навіть в зимку спека,
В тих містах і селах
Дітлахи веселі.
В них рум яні лица,
Наче паляниця.
Голова усьому -
Хліб у кожнім домі!

ПРИСПІВ.

Вчитель: Доки батьки  у полі, сільські діти,зібравшись у гурти, бавились у цікаві ігри. Давайте і ми пограємо у гру.

Гра «Зав’яжи снопок»

Діти діляться на дві команди. За сигналом «Один-два-три почали!» діти біжать по черзі, приносять колоски і віддають дівчатам – капітанам команд. Капітани з колосків складають снопок, потім перев’язують його стрічкою. Виграє та команда, капітан якої першим підніме снопок.

Вчитель: Поки діти грали, з ними траплялися різні кумедні історії та вони складали веселинки.  Давайте послухаємо декілька.

Сценка «Хліб і торт»

Автор. Лежачи на полиці в магазині, Хліб і Торт засперечалися.

Торт. Що не кажи, а я і гарніший за тебе, і значно смачніший.

Хліб. Зате – я потрібніший.

Торт. Ну, й кумедний. Та коли б ти був потрібніший, ніж я, то й ціною був би вищий!

Хліб. Не все оцінюється грошима. Краще вже хай буду й недорогим, і не таким гарним, зате я щасливий, що необхідний людям не тільки на свята, як от ти, а завжди і скрізь.

«Звідки береться хліб?»

Запитав у Зіни Гліб:

• А звідкіль береться хліб?

Розвела руками Зіна:

• Звідкіля ж? Із магазину!

Танок із рушниками

Вчитель: Сьогодні, хоч наша держава і багата високими врожаями зерна, хліб потребує бережного ставлення до себе, до тих, хто орав землю, сіяв і збирав зерно, пік хліб.

38. Не кидайсь хлібом, він святий –

В суворості ласкавій,

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій.

Не грайся хлібом, то ж бо гріх!

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало каже мати.

39. Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

Вчитель: Притча про хліб
Якось один чоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві він, звичайно, не міг його застосувати і вирішив продати, але боявся продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити вартість золота. І сказав йому мудрець:
– Ти що-небудь їв сьогодні?
– Нічого не їв.
– А вчора?
– І вчора не їв.
– А позавчора?
– Позавчора їв.
– От коли поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.
Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство – хліб. Кожного разу, беручи в руки запашну скибку хліба, згадуємо його творців. Шануймо їхню працю!

Дорогі діти! Сьогодні ми з вами вели розмову про хліб, що здавна був поняттям святим. Я вірю, що в кожне ваше серденько попаде зернятко добра. І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги, справедливості. Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле.

Здоров’я, щастя всім вам, хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі! На закінчення свята ми хочемо пригостити вас хлібом у вигляді сушки, щоб ви ніколи не втратили смаку українського хліба, щоб ви всі завжди були ситі й здорові, веселі й щасливі, щоб в усі віки на українському столі на білій вишитій скатертині лежав, мов сонце, свіжий хліб.

 (Звучить пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд », діти пригощають гостей бубликами)